В межведомственном совещании по подготовке Украины к аудиту ИМО в МИУ принял участие Президент Ассоциации "УКРПОРТ" Крук Ю.Б.


19 января 2018 года, Министр инфраструктуры Украины Владимир Омелян провел межведомственное совещание по поводу подготовки Украины к аудиту Международной морской организации (ИМО). В мероприятии приняли участие руководители Администрации морских портов Украины, Государственной службы по безопасности на транспорте, руководители портов, а также представители министерств и ведомств.

Ассоциацию портов Украины  «УКРПОРТ» на межведомственном совещании представлял  Президент Ассоциации Крук Ю.Б.

В ходе совещания, Владимир Омелян подчеркнул, что успешное проведение Украиной аудита ИМО — это задача не только Министерства инфраструктуры Украины, но и всего правительства и государства в целом: «Это наш общий вызов, на который мы должны дать достойный ответ и показать, что Украина — морская держава, которая придерживается европейских норм и требований. Мы должны обеспечить координацию действий по подготовке к аудиту, предоставить возможность всем региональным подразделениям наладить прямую непосредственную связь с Министерством инфраструктуры, Укртрансбезпекою другими министерствами, а также обеспечить взаимодействие с общественными организациями, которые способны оказать практическую помощь в подготовке к аудиту ИМО. Нам важно продемонстрировать в ходе аудита способность нашего государства качественно выполнять свои обязательства ».

По словам Министра инфраструктуры, активизация подготовки к аудиту предлагается по следующим направлениям:

— проведение внутригосударственных процедур по имплементации отдельных обязательных инструментов ИМО;

— актуализация национальных нормативно-правовых документов;

— подготовка документов, которые показывают выполнение Украиной своих международных обязательств, в соответствии с каждым пунктом Кодекса по имплементации инструментов ИМО.

Пресс-служба Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ»




Звернення Президента Асоціації «Укрпорт» Крука Ю.Б.  до заступника Міністра інфраструктури України Лавренюка Ю.Ф. стосовно проекту Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року


Шановний Юрію Федоровичу!

 На Ваш запит (лист від 30.11.2017 № 12365/27/10-17) стосовно проекту Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року Асоціація «Укрпорт» доповідає наступне.

Проект Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року був розглянутий на розширеному засіданні Ради Асоціації портів України — «Укрпорт» 12.10.2017 року та на засіданні профільного Комітету з стратегії розвитку та реформування морських портів Асоціації «Укрпорт» 23.11.2017 р.

Асоціація «Укрпорт» підтримує ініціативу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») щодо розробки Стратегії розвитку морських портів України до 2043 року тому, що об’єктивні обставини, а саме – анексія Росією Криму, бойові дії на сході країни, будівництво мостового переходу через Керченську протоку, корінні зміни в політичній та економічній орієнтації України, інші причини, безумовно потребують не коригування діючої Стратегії, затвердженої розпорядженням КМУ від 11 липня 2013 р., № 548-р., а розробку фактично нової Стратегії розвитку морських портів України.

Невідомо, чому автори стратегії вирішили, що метою повинен бути процес!?, а саме, так вони пишуть: «Метою Стратегії є визначення концептуальних засад формування державної політики планування та розвитку портової галузі, спрямованих на забезпечення потреб зовнішньої торгівлі країни у якісних морських перевезеннях, підвищення ефективності використання наявних потужностей в морських портах та збалансований розвиток нових із достатньою пропускною спроможністю наземної інфраструктури, покращення сервісу в морських портах та забезпечення оптимальної логістики вантажів.», тобто до кінця 2038 року ми тільки визначимося з «формуванням концептуальних засад державної політики»!?. Це якось не то що не вражає, а взагалі наводить на великий сумнів.

Далі, у так званій Стратегії, для реалізації наведеної вище головної мети передбачено 3 пріоритетних напрямки.

Розглянемо перший, як найважливіший напрямок реалізації стратегії. Його назва «Пріоритетний напрям 1. Збалансований розвиток та ефективне використання портових потужностей на інноваційній основі.»

Починається з загальних оцінок світового економічного форуму и переходить до розгляду начебто проблем, однак викладений під виглядом проблем матеріал являє собою не проблеми а їх наслідки і саме ці наслідки намагається вирішити ця стратегія … звісно – безрезультатно.

Так, перші 3 пункти завдань щодо розв’язання зазначених проблем, ще міркування взагалі ні про що, наприклад, «- розробка генерального плану розвитку морських портів із урахуванням перспективного розвитку акваторій, програм розвитку автомобільних доріг та залізниці з використанням мультимодальних перевезень та кластеризації», бо відоткуди взялися «програми розвитку автодоріг та залізниці з використанням мультимодельних перевезень та кластерізації»?! де ці програми? Що це взагалі означає і як план розвитку акваторій поєднати з планом розвитку автодоріг, чи залізничних колій? Це набір красивих слів, за якими нічого не стоїть.

Далі…4-те завдання так званої стратегії: «будівництво на підходах та в морських портах ділянок автомобільних шляхів підвищеної міцності».  Ну от побудували у портах і на підходах… навантажили…, виїхали з порту, доїхали до кінця підходу… і що? … звісно стали, бо неможна їхати далі…. То що це за завдання?

Між тим, 8-ме завдання гласить: «законодавче забезпечення механізмів залучення приватних інвестицій для розвитку об’єктів портової інфраструктури та відповідних під’їзних шляхів на умовах державно-приватного партнерства». Що тут мається на увазі?: про вище зазначені підходи підвищеної міцності, чи що?

Далі, починаючи з 5-го викладено 3 фактично тотожних завдання, це 5-те, 6-те та 14-те:

  1. модернізація та будівництво портових потужностей (особливо стратегічного значення) для ефективного здійснення робіт із обслуговування вантажів та суден в морських портах;
  2. перепрофілювання існуючих портових потужностей, що не задіяні у виробничому процесі, на ефективні комплекси з переробки вантажів (із залученням приватних інвестицій на умовах державно-приватного партнерства) з фокусом на створення доданої вартості на території морських портів;
  3. оновлення основних фондів державних стивідорних компаній за рахунок інвестиційних коштів, залучених від приватизації або концесії таких підприємств із застосуванням інноваційних підходів та рішень.

Які ж очікувані результати передбачаються стратегією з реалізації зазначених вище завдань ? Ось вони за порядковими номерами у зазначеному проекті стратегії:

  1. модернізація та створення додаткових перевантажувальних терміналів в морських портах на середньо та довгострокову перспективу із відповідним узгодженням з планами та подальшим забезпеченням розвитку під’їзної транспортної інфраструктури;
  2. створення та модернізація щонайменше 15 додаткових глибоководних причалів (з осадкою від 15 метрів) для приймання суден типу “Panamax”, “Capesize” тощо;
  3. введення в експлуатацію нових та модернізованих перевантажувальних комплексів загальним обсягом не менше 100 млн. т. на рік, що забезпечить загальну пропускну спроможність морських портів в обсязі близько 300 млн. тон;

А як співвідносяться цифри пунктів 6 та 7, які невідомо від куди взялися, і завдання про це де воно? Чому саме 15 причалів?, для яких вантажів? і в якому обсязі і як це кореспондує з обсягом 100 млн. на рік, знову ж яких вантажів?

І так саме у подальшому… Да й про що взагалі можна казати, коли розробники так званої стратегії у другому розділі (Пріоритетний напрям 2. Забезпечення конкурентноздатної логістики та покращення сервісу в морських портах) сподіваються що «- впровадження сучасних інформаційних систем, які дозволяють замовникам портових послуг провести оформлення та здійснювати моніторинг вантажів, транспортних засобів з будь-якої точки світу» забезпечить очікуємий результат «повернення частини вантажів до морських портів України, що внаслідок геополітичного конфлікту переорієнтувалися на порти Балтики, Польщі та Німеччини обсягом не менше 15 млн т». Та й не внаслідок саме конфлікту вони переорієнтувалися і 15 млн.т це що? Це мабуть, перш за все, вантажі у контейнерах, що йдуть з перш за все з Китаю до України не через Українські контейнерні термінали, а через порти Європи внаслідок корупції у митних органах України. І ціна питання проста: треба визнавати уповноваженого економічного оператора (далі-УЕО) експедиторські компанії відправників і надавати їм згідно рекомендацій Всесвітньої митної організації таких саме преференцій як і національним УЕО. Тоді ця проблема вирішиться сама собою. В нас же далі словоблуддя нічого не йде.

Навіть у 3-й частині (Пріоритетний напрям 3. Оптимізація системи управління галузі морських портів) таке важливе питання, як створення Центрального органу виконавчої влади по управлінню морським та річковим транспортом (Морська Адміністрація України) не розглянуто взагалі, а у очікуваних результатах про АМПУ йдеться як про єдиний орган управління у морський галузі, який, між тим, слід позбавити (5-й та 9-й пункти очікуваних результатів 3-го напрямку) невластивих їй функцій Морської Адміністрації. При цьому у останньому пункті очікуваних результатів 3-го напрямку записано: впровадження спільних з ЄС процедур забезпечення безпеки судноплавства, моніторингу руху морських суден, надання допомоги на морі, морського зв’язку, реагування у випадках забруднення з суден та створення національного сегменту системи обміну інформацією SafeSeaNet щодо руху суден та аварійних подій. При цьому слід мати на увазі що слово «забезпечення» тут повинно складатися з 2-х складових: з одного боку функціонування, з другого – контроль за цим і контроль це виключно прерогатива Морської Адміністрації. То про що йдеться мова у так званій стратегії?…

Вважаємо за доцільне рекомендувати у процесі подальшої роботи над проектом Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року забезпечити опрацювання прогнозів перспективних вантажопотоків для портів України, впровадження принципів та положень Законодавства Європейського союзу у портовій сфері, інші пропозиції та рекомендації, що були надані у ході розгляду цього питання на засіданні Ради «Укрпорту».

Запропоновано провести реальну децентралізацію діяльності ДП «АМПУ»,  про необхідність якої Асоціація «Укрпорт» неодноразово зверталась до Мінінфраструктури та Уряду України, завершити розподіл господарчих та адміністративних функцій, позбавлення невластивих для ДП «АМПУ» функцій, створити необхідні умови для залучення інвестицій тощо.

У Стратегії необхідно дати відповідь на важливі питання щодо забезпечення електровозною тяги ділянок залізниці в напрямку портів — Бердянськ, Херсон, Миколаїв, СК «Ольвія», ремонту залізниці в напрямку порту Ізмаїл, будівництва залізничного підходу до порту Рені, придбання 2-х криголамів, так як єдиному криголаму «Капітан Білоусов» у цьому році виповнилося 63 роки, будівництво автономного автомобільного підходу до порту Чорноморськ, зниження податкового тягаря для морських портів і в перспективі звільнення портових зборів від оподаткування згідно з Європейським законодавством, застосування нульової ставки податків та зборів на техніку та обладнання для морських портів, які не виробляються в Україні, звільнення від оподаткування частини прибутку, спрямованої на вирішення питання безпеки мореплавства, екології, створення нових робочих місць.

Стан забезпечення гарантованих у проекті Стратегії глибин на підхідних каналах, операційних акваторіях та біля причалів у портах, поступове зростання гарантованих глибин з метою створення умов для обробки великовантажних суден, створення у складі ДП «АМПУ» спеціалізованого філіалу днопоглиблювального флоту, будівництво спеціалізованих перевантажувальних комплексів, необхідних інвестицій повинно стати головним у пропонованої Стратегії.

У проекті Стратегії необхідно розробити розділ щодо показників соціально-економічного становища працівників галузі — кількість створених робочих місць, вдосконалення умов праці, підвищення рівня її безпеки, вдосконалення технології і автоматизація виробництва.

У проекті Стратегії не визначені відповідальні за її виконання, періоди її реалізації за часом, відсутні кількісні та якісні показники по кожному з розділів, етапність їх виконання, відсутні відповідні індикатори, за допомогою яких можна контролювати хід їх виконання. Без контролю виконання ця Стратегія перетворюється в набір гасел.

Прогнози вантажопотоку повинні бути деталізовані по номенклатурі вантажів з орієнтацією на конкретні порти, будівництво спеціалізованих комплексів з переробки, необхідних інвестицій та власні кошти по реалізації проектів з конкретизацією термінів їх виконання.

Таким чином, висновок може бути тільки такий, що зазначений документ, крім назви, не має нічого спільного зі стратегією розвитку морських портів він потребує докорінної переробки і не може бути рекомендований до затвердження в якості такої.

Вважаємо за доцільне прискорити роботу з розробки Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року, як одного з основних документів транспортної політики країни.

 

 

  З повагою,

Президент Асоціації портів України «УКРПОРТ»,

Народний депутат України 1994-2014 рр..                     Ю.Б.Крук




         Доповідна Президента Асоціації портів України «УКРПОРТ» Крука Ю.Б до Президента України


         8 грудня 2017 р. відбулись річні загальні збори Асоціації портів України «УКРПОРТ», членами якої є 53 підприємства морського та річкового транспорту та підприємств-партнерів, чисельність працюючих на котрих становить більше 50-ти тисяч робітників.

         По результатах обговорення підсумків роботи, що проводиться Асоціацією «УКРПОРТ», стану справ у морських портах на кінець 2017 року та з пропозиціями і проханням щодо сприяння поліпшення роботи та  реформування галузі у наступному році, Президенту Асоціації портів «УКРПОРТ» Круку Ю.Б. було дано доручення загальних зборів інформувати  Президента України, Прем’єр Міністра  та Міністра інфраструктури.

За дорученням загальних зборів Крук Ю.Б., Президент Асоціації  портів України «УКРПОРТ», звернувся до керівників цих інституцій. Документ звернення надається  цілком.

                                      Президенту України Порошенко П.О.

     Президент Асоціації портів України «УКРПОРТ» Крук Ю.Б.

 

 ДОПОВІДНА             

 Радою Асоціації портів України «Укрпорт» 31 березня 2016 року була схвалена розроблена фахівцями Асоціації «Концепція реформування системи управління морським та річковим транспортом України», яка була надіслана на Ваше ім’я, на ім’я Прем’єр Міністра  та Міністру інфраструктури. Головними заходами у Концепції було визначено створення центрального органу виконавчої влади – Морської Адміністрації України, реформування Державного підприємства «Адміністрація морських портів України (ДП «АМПУ») та приведення у відповідність з положеннями та вимогами Закону «Про морські порти України» системи управління портами України.

По результатах роботи у 2016 році Асоціація «Укрпорт» була вимушена констатувати, що запропоновані нами заходи незважаючи на постійні звернення у Міністерство та КМУ не виконані.

Створення Морської Адміністрації України було включено до Плану першочергових дій Уряду у 2016 році, але виконання цього заходу було  перенесено на 2017 рік. Щодо двох інших заходів – в 2016 році по них взагалі нічого не виконано.

Згідно  з рішенням минулорічних підсумкових загальних зборів (грудень 2016 р.) Асоціація «Укрпорт» на початку цього року – 19 січня 2017 року направила звернення на ім’я  Прем’єр Міністра України 11-ти провідних фахівців економіки та морської галузі України, в якому були викладені 10 напрямків реформування галузі, реалізація дій за якими, як вважає Асоціація,  дасть змогу досягти реальних позитивних результатів у реформуванні та розвитку морського та річкового транспорту України, який є одною  з важливіших складових економічного ресурсу України та дасть змогу забезпечити надходження додаткових мільярдів коштів до держбюджету.

Головним з них були визначені:

– створення центрального органу виконавчої влади з управління морським та річковим транспортом – Морської Адміністрації України;

– реформування Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»;

– виконання усіх вимог та положень Закону «Про морські порти України» щодо розвитку портів, системи управління, розмежування адміністративних та господарчих функцій в суб’єктах управління портами та інші;

– зменшення нормативу відрахувань дивідендів держпортами України у бюджет  з 75% максимум до 50%;

– внесення змін до великої кількості Постанов та нормативних актів стосовно діяльності портів з питань затвердження фінпланів, списання майна, проведення тендерів, призначення керівників, узгодження технічної документації, отримання дозволів при реалізації інвестиційних проектів та інші;

– прийняття термінових заходів щодо підготовки та забезпечення успішних результатів перевірок Європейським морським агентством з безпеки (ЕМSA) та Міжнародною морською організацією (ІМО) у 2018 році з ціллю недопущення виключення України з «Білого переліку ІМО».

Характеризуючи те, що зроблене  у галузі в подовш 2017 року з головних заходів, на яких наполягає Асоціація «Укрпорт» треба відзначити наступне.

  1. 1. В питанні створення центрального органу виконавчої влади морського та річкового транспорту – Морської Адміністрації України.

Морська громадськість висловлює подяку Прем’єр Міністру України Гройсману В.Б.,  народному депутату, заступнику Голови комітету з питань транспорту ВРУ Козирю Б.Ю., народному депутату, голові підкомітету з питань морського та річкового транспорту ВРУ Урбанському О.І. керівникам морської галузі у Міністерстві інфраструктури Лавренюку Ю.Ф. та Басюку О.Г. та іншим фахівцям Міністерства на чолі з Міністром Омеляном В.В. за підготовку дуже важливих для галузі рішень КМУ, що вже прийняті згідно з пропозиціями Асоціації «Укрпорт» — про створення Державної служби морського та річкового транспорту – Морської Адміністрації України, а також  про зниження нормативу відрахувань дивідендів ДП «АМПУ» з  75%  до 50%.

Але, що турбує Асоціацію «Укрпорт» в питанні створення Морської Адміністрації України?

На превеликий жаль, вже прийняте КМУ рішення про створення Морської Адміністрації України досі не реалізоване. Як вважає Асоціація «Укрпорт» — з суб’єктивних причин.

Суть в тому, що в процесі опрацювання остаточної редакції Положення про Морську Адміністрацію (на що за дорученням Прем’єр Міністра було дано 3 дні, а пройшло вже більш 3-х місяців) продовжується  довготривале протистояння двох принципових позицій по повноваженням та функціям цього галузевого державного органу управління.

Асоціація «Укрпорт», а також більшість професіоналів галузі, у тому числі і керівники Міністерства інфраструктури вважають, що це повинен бути повноправний, повноважний орган управління галуззю, який мав би крім функцій з безпеки мореплавства також функції з управління майновим комплексом та майновими правами державних підприємств галузі.

Опоненти цієї позиції – перш за все ті, хто цей орган управління у 2013 році ліквідували, залишивши галузь на декілька років некерованою, а також в тому числі і сьогоднішній виконуючий обов’язки керівника величезного по чисельності та максимально  зацентралізованого  підприємства у  портовій сфері  –  ДП «АМПУ»  п. Райвіс Вецкаганс, відстоюють свою позицію – що функції Морської Адміністраії треба обмежити виключно функціями з контролю та нагляду за безпекою мореплавства.

З такою позицією Асоціація «Укрпорт», ще раз підкреслюю, категорично не погоджується.

Посилаючись на свій закордонний досвід деякі «великі» фахівці стверджують, що в морських європейських країнах функцій управління у тому числі і управління майном морських підприємств не має. Але вони забувають про те, що Україна зараз знаходиться ще у процесі перебудови, реформування, приєднання до сформованих багаторічним європейським досвідом стандартів. Наявність до цього часу великої кількості державних підприємств та організацій, на яких по суті покладена відповідальність за виконання Україною зобов’язань по міжнародним морським конвенціям (всього 34 підприємства), великої кількості проблемних питань щодо їх функціонування, фінансування, оподаткування, змін форм власності, реформуванню та розвитку галузі, які повинні вирішуватись, виключно, на урядовому рівні та не можуть бути вирішені на рівні ДП «АМПУ» — вагомий аргумент на підтримку позиції Асоціації «Укрпорт».

Вельмишановний Петро Олексійовичу!

Звертаюсь до Вас з проханням підтримати пропозиції Асоціації портів України  «Укрпорт» в питанні Морської Адміністрації України, а саме –  якомога скорішого початку її роботи, та надання їй повних повноважень центрального галузевого органу виконавчої влади з управління морським та річковим транспортом України.

  1. Питання реформування ДП «АМПУ».

Нажаль впевненість про необхідність реформування ДП «АМПУ» у професіоналів галузі виникла ще з перших кроків його роботи у 2013 році.

Це обумовлено тим, що Закон «Про морські порти України», за яким створено ДП «АМПУ, та у якому регламентується  його діяльність, функції та повноваження містить ряд протиріч, насамперед у питанні розмежування адміністративних та господарських функцій ДП «АМПУ» в сфері безпеки мореплавства у портах, а також тим, що значна кількість норм цього Закону, спрямованих на реальне реформування системи управління портами та їх розвитку вже чотири роки не виконується з різних причин керівниками ДП «АМПУ». Ще у 2013 році був проведений несистемний та в багатьох випадках нераціональний розподіл майна та виробничих фондів між утвореними Адміністраціями портів (філій ДП «АМПУ») та Державними стивідорними компаніями у портах, що у багатьох випадках ще й досі заважає їм нормально працювати. Чому ці проблемні питання не можуть бути вирішені керівництвом ДП «АМПУ» вже більш 4-х років для фахової портової спільноти є незрозумілим та неприйнятним.

На неспроможність вирішити згідно з вимогами міжнародної морської практики питання статусу та повноважень капітанів портів (невиконання Ст. 14 Закону), на вибірковість в спрямуванні фінансових ресурсів на розвиток окремих портів, в протиріч інтересам більшості інших (невиконання Ст. 22 Закону), на привласнення не належних ДП «АМПУ» функцій стратегічного планування розвитку морських портів (невиконання Ст. 7 Закону), на невживання заходів з розробки та введення в дію нормативних документів щодо мотивації приватних інвесторів до розвитку українських портів (невиконання Ст. 25, 26, 27 Закону) неодноразово вказували фахівці галузі. Ці питання були також предметом багатьох звернень Асоціації «Укрпорт» на всі рівні влади. Нажаль, поки ще реакції на це нема.

ДП «АМПУ», чисельність працюючих в якої становить більш 8 тис. працівників продовжує виконувати перш за все функції збиральника та транзитера галузевих коштів (перш за все портових зборів обсягом 5-6 млрд. грн. на рік) у вигляді податків та платежів не забуваючи виплачувати зарплатню своїм працівникам, яка перевищує у десятки разів (а у керівника – у сотні разів) середні виплати  по галузі. Так у 2017 році очікується, що на оплату праці у ДП «АМПУ» буде витрачено біля 1,5 млрд. грн., які в попередні роки до створення цього підприємства збирались портами у складі портових зборів та витрачались самостійно на свій розвиток та днопоглиблювання.

Щодо капітальних інвестицій та робіт по днопоглиблюванню та розвитку  портів – на це ДП «АМПУ» вряд чи вдасться засвоїти хоча б таку ж суму грошей з тих 4-х мільярдів що передбачені фінпланом 2017 року на ці цілі.

З 2017 року до керівництва ДП «АМПУ» був призначений закордонний фахівець – громадянин Латвії Райвіс Вецкаганс.

Приймати рішення з цього питання – це прерогатива виключно керівництва Міністерства та КМУ. Мотиви цього призначення з одного боку теж зрозумілі, але при цьому зважаючи на публічність цієї посади та розміри коштів які є в обороті керованого їм підприємства (біля 8 млрд. грн./рік) не можна не брати до уваги, що є також і багато хоч і не принципово важливих факторів, але таких, що все ж таки, не сприяють цілком продуктивному виконанню саме іноземним фахівцем обов’язків керівника такого важливого для України підприємства.

Статус «виконуючого обов’язки» (конкурс не проводився) на протязі року, відсутність громадянства України, не володіння українською мовою, неможливість оформлення допуску до таємних документів не на користь такого рішення.

Відмічаючи деякі позитивні зміни у роботі ДП «АМПУ» в питаннях підписання кількості договорів з потужними іноземними компаніями на виконання робіт великої вартості по днопоглиблюванню окремих портів та підвищення у співставленні з попередніми роками (але не в відношенні реальних потреб) обсягів капітальних інвестицій в українські порти за рік роботи Р.Вецкаганса, об’єктивно треба констатувати і ті недоліки та недоробки що мають місце в його роботі.

Приступивши до виконання обов’язків керівника ДП «АМПУ», доповідаючи на засіданні комітету Верховної Ради з питань транспорту про свої дії щодо виправлення помилок та недоліків у роботі попереднього керівника ДП «АМПУ» Р.Вецкаганс заявив, що у процесі реформування планує провести оптимізацію чисельності, та скорочення витрат на утримання штату службовців на 40% та значно розширити географію та напрямки фінансування насамперед днопоглиблювальних та інших робіт у всіх портах України.

Нажаль, але обіцянки ці практично не виконані. Що стосується реформування ДП «АМПУ» у частині надання більш широких повноважень філіям у портах, а також спрощення процесу організації та проведення тендерних процедур державних закупівель, а також інших – то у продовж 2017 року п. Р.Вецкаганс взагалі неодноразово публічно заявляв, що вважає реформування ДП «АМПУ» недоцільним, а що стосується скорочення витрат на оплату штату ДП «АМПУ» — то вони навпаки зросли на 45%, а згідно з наведеної у ЗМІ інформації у проекті фінплану 2018 року ще зростають, що дасть змогу платити керівнику у середньому за місяць більш 500 тис. грн. зарплати, що ніяким чином не сприймається портовиками, які заробляють гроші перевантажуючи сотні мільйонів тонн вантажів на причалах у портах.

Якщо до цього додати, що у 2017 році різко зросла кількість закордонних відряджень керівного складу ДП «АМПУ» на різноманітні міжнародні семінари, конференції, виставки, саміти та інші, то на цьому фоні вже зовсім неприйнятною є ситуація днопоглиблювання у портах України про яку заявив Р.Вецкаганс в інтерв’ю видавництву Порти України сказавши, що заплановану суму близько 4-х мільярдів грн.  фінансування цих робіт ДП «АМПУ» «освоїти не вдається».

При цьому у портах Маріуполь, Бердянськ, Ізмаїл з причин не проведення передбачених робіт з днопоглиблювання значно зменшились глибини на каналах та у причалів, що вже призвело (та буде і далі призводити) до недоотримання десятків мільйонів гривень доходів цими портами у місяць.

В цій ситуації щоб уникнути негативних наслідків бездіяльності ДП «АМПУ» з незабезпечення нормативних глибин портовики вимушені, витрачаючи додаткові кошти, довантажувати судна на рейді або перетягувати з причалу на причал.

З урахуванням вищевикладеного з головних питань реформування у портовій сфері та галузі морського та річкового транспорту у цілому великої кількості проблемних питань в діяльності портів, що накопичились, та потребують невідкладних Урядових рішень, а також приймаючи до уваги те, що на переконання Асоціації портів України «Укрпорт» необхідно вже невідкладно та терміново запроваджувати підготовчі системні заходи до процесу приватизації державних підприємств стивідорної діяльності у портах звертаюсь ще раз до Вас, вельмишановний Петро Олексійовичу, з проханням щодо сприяння внесення на засідання Кабінету Міністрів України  питання стану справ та прийняття дійових рішень щодо реформ у галузі морського та річкового транспорту України.

Гальмування вже більш двох десятків років реформ у нашій галузі коштує Державі багатомільярдних збитків від втрат вантажопотоків, що переорієнтуються з українських портів на порти країн – сусідів.

Прошу надати відповідні доручення, що дасть змогу переломити нарешті цю негативну тенденцію у морській галузі України.

  

З повагою,  Президент Асоціації портів України «УКРПОРТ»,

Народний депутат України   1994-2014 рр.                                                                                        Ю.Б.Крук                                     

 

Гройсман_с_печат_ю




В общем собрании партнера - Федерации работодателей транспорта Украины, принял участие  Председатель Совета, Президент  Ассоциации портов Украины Крук Ю.Б.


заседание ФРТУ 14.12.2017

Председатель Совета, Президент  Ассоциации портов Украины, народный депутат Украины 1994-2014 гг., Крук Ю.Б. принял участие в общем собрании Федерации работодателей транспорта Украины  (ФРТУ), которое состоялось 14 декабря  2017 г. в Министерстве инфраструктуры Украины.

Участники собрания заслушали отчет о работе Федерации за 2017, информацию о вступлении новых членов в состав ФРТУ, отчет Ревизионной комиссии о результатах проверки финансовой деятельности Федерации за 2017, внесение изменений в структуру ФРТУ, а также рассмотрели и утвердили план работы на 2018 год.

В общем собрании Федерации работодателей транспорта Украины принял участие Заместитель Министра инфраструктуры Юрий Лавренюк.

Юрий Лавренюк поблагодарил Федерацию за плодотворную работу, конструктивный диалог и отметил работу ФРТУ, как  удовлетворительную и позитивную. «Министерство инфраструктуры плодотворно сотрудничает с Федерацией работодателей транспорта Украины. Мы принимаем эффективные нормативно-правовые акты. У нас присутствует диалог, как с работодателями, так и с профсоюзами. Приятно, что в Федерации работодателей транспорта Украины входят два бывших Министра, заместители министров, многие практики, которые могут своим собственным опытом и практической работой указать на те недостатки, которые встречаются при разработке нормативно-правовых актов. Мы готовы прислушаться и сотрудничать. У нас еще много работы впереди », — подчеркнул замминистра.

Пресс-служба Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ»




Заседание комитета по механизации, технологии и информатике Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ»


14 декабря 2017 года, в Одессе, в офисе Ассоциации  «УКРПОРТ»,  в  соответствии с планом работы Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ» прошло заседание профильного комитета Ассоциации портов Украины  по механизации, технологии и информатике.

В работе  приняли участие  члены комитета, приглашенные специалисты и гости.

Перед началом работы члены комитета приняли в состав комитета по механизации, технологии и информатике Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ» ТОЛКАЧЕВА Александра Сергеевича, главного механика МТП «Чеономорск».

С информационным сообщением о результатах работы Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ» в 2017 году  выступил Генеральный директор Ассоциации «УКРПОРТ»  В.А. Ильина.

О результатах работы профильного комитета в 2017 году —  председатель КМТИ, проректор по научной работе ОНМУ Немчук  А.О.

 

Во время работы комитета по механизации, технологии и информатике (КМТИ) Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ» были рассмотрены следующие вопросы:  

«Состояние внедрения Правил по грузоподъемной технике в государственных структурах» — зам. председателя КМТИ, зам. директора ООО «Диалаб» Павленко С.Н.;

«Инновации в электрификации малой механизации портов. Применение литиевых батарей в работе перегрузочной техники» – коммерческий директор  ООО «Форкс» А.Н. Костырко.;

«Обзор силовой установки для монтажа портальных кранов» — зам. директора ООО «Технофорс» Евгений Митасов;.

«Контроль безопастности грузовых работ портальными кранами» — зам. генерального директора компании «Новотех-терминал» Овсянников Ю.И.

В заключение участники заседания комитета утвердили план работы  КМТИ на 2018 год.

КМТИ 02КМТИ 03КМТИ 04КМТИ 05КМТИ 07КМТИ 01

 

 

 

Пресс-служба Ассоциации портов Украины «УКРПОРТ»