Зерновий коридор: відправлення скоротилися на чверть у січні через блокування росіянами
Через дії представників Росії в СКЦ, які навмисно блокують інспекції суден в Босфорі, експорт української агропродукції в рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування до країн Азії, Африки та Європи з портів Великої Одеси у січні скоротився порівняно з груднем на 25% — до 3 млн тонн. Про це повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.
77 суден експортували 3 млн тонн агропродукції з портів Великої Одеси до країн Африки, Азії та Європи. Це на 25% менше обсягів грудня. У грудні Україна відправила 94 судна з 3,7 млн тонн агропродукції. Окрім цього, переважна більшість країн отримує українську агропродукцію з величезними затримками в часі через простої суден у Босфорі”, — вказала прес-служба.
Загалом за пів року роботи зернового коридору світ отримав 19,7 млн тонн продовольства, а мав отримати понад 30 млн тонн за умови стабільного функціонування коридору, наголосили в МІУ.
Єдина перешкода для доступу української агропродукції на світові ринки — це дії російської сторони в Спільному координаційному центрі (СКЦ), яка всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокує інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до Ініціативи”, — поінформували в міністерстві.
Зберігається критично низький показник виходу суден із портів — 2,5 судна на добу. В січні порти працювали лише на 30-40% через дефіцит флоту під завантаження. Лише три судна на добу при запропонованих дев’яти проходять інспекцію у Босфорі і отримують дозвіл рухатися в українські порти за продовольством.
Щодня СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них. Так, в січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173, а 31 інспекція не була завершена через передчасне та самовільне закінчення робочого дня інспекторами Росії о 15:30 (регламентовано роботу до 17:30) або через претензії російських інспекторів до суднових документів, які не мають перевірятися СКЦ.
Гальмується і реєстрація суден для участі в Ініціативі. При заявлених понад 80 суднах представники країни-агресора, без пояснення причин, реєструють 2-3 судна на добу.
Станом на 4 лютого в територіальних водах Туреччини очікували інспекції 120 суден (98 — на вхід в порти під завантаження, 22 — з агропродукцією на вихід). Переважна більшість з них очікує по кілька тижнів.
Це цілеспрямована дестабілізація ситуації з метою обмежити доступ українського продовольства на світові ринки через уповільнення руху суден з/до українських портів. Україна неодноразово звертала увагу партнерів на неприпустимість блокування вільного судноплавства країною-агресором та насадження несправедливої продовольчої політики”, — наголосили в МІУ.
З жовтня 2022 року українські порти вимушені працювати менше ніж на половину своєї потужності, а обсяги недопостачання зернових на світовий ринок оцінюються у 2-3 млн тонн щомісяця. При цьому у Босфорі в черзі на інспекцію через саботаж представників Росії в СКЦ стоять понад 100 суден. Середній час очікування — від 2 до 5 тижнів, в результаті трейдери і судновласники зазнають збитків понад $20 тис. за кожен день простою.
Наприкінці липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.
На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.
«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.