Рени Измаил Усть-Дунайск Белгород-Днестровский Ильичевск Одесса Южный Николаев Октябрьск Херсон Евпатория Севастополь Ялта Феодосия Керчь Бердянск Мариуполь Скадовск

Члены ассоциации

Корпоративные новости

Партнеры

Содружество

Официальные сайты

Погода
26°
небольшой дождь
влажность: 56%
ветер: 3m/s ЮВ
Ш 26 • Д 26
28°
Птн
27°
Сбб
26°
Вск
26°
Пон
26°
Втр
image_pdfimage_print

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав не піддаватися на шантаж Росії про відкриття «коридору» для українського врожаю через Чорне море в обмін на зняття санкцій. Про це повідомляє «Європейська правда».

Росія зараз займається шантажем, кажучи, що розблокує шляхи експорту для української сільськогосподарської країни, якщо Захід зніме санкції. На жаль, дехто ведеться на це. (…) Так, ми співчуваємо усім у світі, кого торкнуться масштабні наслідки цієї російської блокади. Але закликаю кожного політика, незалежно від його статусу чи країни яку він представляє: перш ніж говорити про зняття санкцій для порятунку дітей від голоду — нехай приїде в Україну, подивитися на загиблих дітей, поговорити з батьками, чиїх дітей ґвалтували російські військові — і замовкне”, — сказав Кулеба під час виступу на полях Світового економічного форуму у Давосі.

Він додав, що особисті поїздки іноземних партнерів до звільнених після окупації Ірпеня, Бучі та Бородянки дуже вразили їх і вплинули на позицію тих, хто спершу був налаштований більш стримано.

Ми маємо протидіяти російському наративу про те, що єдиний спосіб запобігти продовольчій кризі — це зняти санкції з Росії. Потрібно наголошувати на протилежному — що це Росія, і тільки вона відповідальна за глобальну продовольчу кризу. І всі, хто захищає верховенства права і міжнародний порядок, має стояти на цій позиції”, — наголосив Дмитро Кулеба.

Раніше в МЗС РФ заявили, що готові були би надати гуманітарний коридор для експорту українського врожаю через Чорне море — в обмін на зняття санкцій з російського експорту. Реагуючи на цю заяву, директор Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) Девід Бізлі заявив, що відмова розблокувати українські порти стане «оголошенням війни» глобальній продовольчій безпеці.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FАО), станом на початок травня в Україні застрягли близько 25 млн тонн зерна, яке неможливо вивезти через блокування Росією морських портів та проблеми з інфраструктурою. ООН попередила, що закриття українських портів у Чорному морі може спровокувати глобальну продовольчу катастрофу, яка призведе до голоду, масової міграції та політичної нестабільності у світі.

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про початок вторгнення до України. Російські війська обстрілюють та знищують ключові об’єкти інфраструктури, здійснюють масовані обстріли житлових районів українських міст та селищ з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.

З перших днів повномасштабного вторгнення флот РФ поцілив щонайменше у вісім цивільних суден в Азовському і Чорному морях і в Бузькому лимані. Піддаються обстрілам також морські порти. Росіяни називають це «антитерористичною операцією».

Проти нормальної логіки. Який вплив російська військова агресія проти України матиме на світовий балкерний ринок

До початку масштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року серед морських аналітиків і гравців ринку переважав оптимістичний настрій з приводу розвитку фрахтової кон’юнктури для балкерного тоннажу, як мінімум, до 2024 року. Однак воєнні дії РФ і реакція світової спільноти на них посіяли сумніви — чи так це буде насправді.

Світова економіка та міжнародна торгівля

У своєму квітневому огляді СОТ припустила, що російська агресія проти України може знизити зростання світового ВВП на 0,7-1,3 процентних пункти, внаслідок чого він становитиме у 2022 році від 3,1% до 3,7%. З тієї ж причини Світовий банк знизив свій прогноз на 2022 рік з 4,1% до 3,2%. Аналітики S&P Global прогнозують падіння зростання світового ВВП у 2022 році до 3,3% — у порівнянні з 5,8% у 2021 році. Щодо Китаю, на який припадає близько 40% світової морської торгівлі, аналітики S&P Global висловлюють сумнів, що намічене урядом цієї країни зростання ВВП досягне прогнозованих 5,5%. На їхню думку, реальнішою є цифра в 5,1%, що відображає зростання цін на енергоносії та скорочення попиту на китайські товари з боку ЄС.

Наприкінці лютого — початку березня МВФ висунув дві версії впливу агресії РФ на світову економіку, які дещо суперечать одна одній. Згідно з першою з них вважалося, що вторгнення РФ в Україну «вплине на всю світову економіку і підштовхне інфляцію. Тим самим ця війна докорінно змінить глобальний економічний порядок у довгостроковій перспективі». У другій заяві, озвученій на рівні замголови МВФ Гіти Гопінет, говорилося, що «війна Росії проти України відносно обмежено впливатиме на світову економіку». А згідно з думкою, озвученою наприкінці березня директором-розпорядником МВФ Кристаліною Георгієвою, «глобальне економічне зростання у 2022 році утримається на позитивній території, незважаючи на війну в Україні, але низка країн (з і без того слабкою економікою) може увійти в рецесію».

Як би там не було, але спільним знаменником усіх перерахованих вище прогнозів і заяв є уповільнення темпів зростання світової економіки, спровоковане російським вторгненням. Але це не вся біда. Набагато гіршим виявився прогноз зростання світової торгівлі, яке чинить визначальний вплив на фрахтовий ринок. СОТ знизила його з очікуваних раніше 4,7% до 2,4-3,0%, тобто майже вдвічі.

Динаміка зростання світової морської торгівлі за основною номенклатурою вантажів у 2021-22 роках

Джерело: S&PGlobal

Аналітики SIGNAL у своєму базисному сценарії розвитку світової економіки у 2022 році прогнозують зростання морської торгівлі на рівні лише 1-2%. Причому основу зростання становлять СПГ/СВГ, нафта і нафтопродукти, а також хімічні вантажі. А ось темпи зростання перевезень вугілля скоротяться приблизно втричі, залізної руди — майже вдвічі. Показники ж зернових вантажів взагалі перейдуть в область від’ємних значень.

За попередніми оцінками Кільського інституту економіки світова торгівля у квітні збільшилася на 2,1% у порівнянні з попереднім місяцем, незважаючи на вплив вторгнення Росії в Україну та локдауни через Covid-19 у Китаї. У всякому разі, це демонструють показники, що розраховуються в інституті Kiel Trade Indicator. «Початковий шоковий вплив російського вторгнення в Україну на світову торгівлю товарами, схоже, був перетравлений, і дані щодо торгівлі у квітні стабілізувалися. При цьому майже всі великі економіки світу можуть очікувати на зростання або, принаймні, коливальний рух», — сказав Вінсент Штамер, який очолює Kiel Trade Indicator.

На думку аналітиків ING загальні перспективи світової торгівлі погіршилися через розв’язану РФ війну, але мають місце також пом’якшувальні ефекти, оскільки товарні потоки перенаправляються і, відповідно, змінюються їхні маршрути, що, як очікується, призведе до збільшення кількості тонно-миль. Як це відбуватиметься, багато в чому залежить від конкретних ринків і контрактів, що підписуються. Загалом очікується, що це створить у середньому 1-1,5% додаткового попиту на перевезення у 2022 році — насамперед, за рахунок переорієнтації вантажопотоків вугілля та нафтопродуктів, що надходять із Росії до Європи.

Інфляційні процеси

Чималу небезпеку для фрахтового ринку становлять і підхльоснуті агресією РФ проти України інфляційні процеси у світовій економіці. Починаючи від зашкалювального зростання цін на енергоносії, і закінчуючи цінами на зерно, що підскочили до 14-тилітнього максимуму. У S&P Global прогнозують зростання інфляції у світі з 3,9-4,0% у 2021 році до 6,4% у 2022 році, що є 17-річним максимумом. А інфляція, як відомо, знижуючи купівельну спроможність, просто вбиває попит.

Споживчі ціни в регіоні ОЕСР у березні 2022 року вже зросли на 8,8% у річному обчисленні (порівняно з 7,8% у лютому поточного року та лише 2,4% у березні 2021-го). Це найстрімкіше зростання з жовтня 1988 року. Близько однієї п’ятої країн ОЕСР зафіксували двозначну інфляцію, причому найвищий показник спостерігався у Туреччині, де вона становила 61,1%. Основу для такого різкого зростання інфляції дав стрибок цін на продовольство та енергоносії після початку вторгнення. Так, інфляція цін на енергоносії у країнах ОЕСР у березні 2022 року злетіла до 33,7% у річному обчисленні (порівняно з 26,6% у лютому), що є найвищим показником із травня 1980 року.

Під впливом зростання цін на нафту в березні 2022 року продовжилася ескалація цін на бункерне пальне, значною мірою спровокована розв’язаною РФ війною проти України і санкціями, що були застосовані до країни-агресора. Як результат, ціни на важкий мазут в’язкістю 380 cst в основних центрах суднового бункерування виросли протягом березня на 60-130 $/т, а на газойль — на 100-300 $/т. Таким чином, у березні 2022 року ціни на мазут зрівнялися з цінами на газойль, що мали місце кілька місяців раніше. А ціни на газойль легко здолали рубіж у 1000 $/т і наприкінці місяця становили від 1060 $/т (Сінгапур) до 1278 $/т (Стамбул).

У квітні 2022 року ціни на суднове пальне в основних центрах світового бункерування під впливом тих самих факторів продовжили своє зростання, наблизившись до історичного максимуму. Звертає увагу, що наприкінці квітня у Стамбулі під впливом дисбалансу попиту та пропозиції ціни на важкий мазут в’язкістю 380 cst перевищили 800 $/т, а на газойль — впритул наблизилися до 1400 $/т.

Середні ціні на бункерне пальне, $/т

Порт Мазут (380 cst) Газойль
Кінець лютого 2022 р. Кінець квітня 2022 р. Кінець лютого 2022 р. Кінець квітня 2022 р.
Роттердам 530 658 875 1254
Гибралтар 575 690 925 1365
Мальта 564 735 920 1360
Пірей 545 705 890 1163
Стамбул 657 810 930 1384
Сінгапур 552 750 880 1155

Джерело: BunkerSupplyers

Витрати на бункер є однією з основних складових прямих суднових витрат і їхнє зростання, як правило, компенсується через фрахтові ставки. Тобто надмірна інфляція, з одного боку, знижує попит на перевезення, послаблюючи фрахтову кон’юнктуру, а з іншого, зумовлює зростання ставок через збільшення цін на бункерне пальне.

Динаміка цін на бункерне пальне у Роттердамі у 2020—2022 роках, $/т

Вантаж рф Україна Ключові партнери
Разом Чорне море Інші
Вугілля 12,0 3,2 8,8 0 КНР (24%), ЄС (34%), Японія (13%)
Пшениця 18,6 6,0 12,6 10,6 Єгипет (20%), Туреччина (13%), Індонезія (6%)

Джерело: S&PGlobal

Основні вантажопотоки

Головним аргументом на користь обмеженого впливу воєнних дій, що розпочалися 24 лютого 2022 року, на світову економіку є те, що експортно-імпортні операції України становлять лише 0,3% загальносвітового товарообігу. Частка експорту РФ становила 2021 року 1,9%, а імпорту — 1,4%. Але це валові цифри товарообігу у вартісному вираженні. Разом з тим, за підрахунками аналітиків SIGNAL, заснованих на базі даних за 2017-2021 роки, частка морського експорту з РФ та України лише двох основних вантажів — вугілля та пшениці — суттєво перевищує наведені вище цифри. Особливо стосовно пшениці, за якою вона становить майже 30% світових поставок.

Частка морського експорту вугілля та пшениці з рф та України в загальносвітових поставках за 2017-2021 роках, %

Джерело: SIGNAL

За оцінками BRS, Чорноморський регіон є другим у світі з експорту зерна, а на частку України та РФ у 2021 році припало 112,2 млн т відправок зернових. При цьому на РФ припадає 29% світового експорту пшениці, а на Україну — 19% експортних відправлень кукурудзи.

Головними імпортерами причорноморського зерна на короткому плечі є Єгипет та Туреччина. У 2021 році, за даними трейдерів, частка РФ та України у закупівлі пшениці приватними та державними компаніями Єгипту склала 50% та 30% відповідно.

Втративши постачання української кукурудзи, Китай у квітні підписав контракт на закупівлю 1,084 млн т цієї культури в США. З цієї кількості 676 тис. т мають бути поставлені до закінчення поточного маркетингового року (31.08.22), решта 408 тис. т — наступного 2022/23 МР. Загалом імпорт кукурудзи Китаєм у 2022/23 МР прогнозується на рівні 20 млн т, що істотно нижче за уточнений прогноз на 2021/22 МР у розмірі 24 млн т і, тим більше, оцінок USDA, що становлять 26 млн т.

За даними Wood MacKenzie, на РФ припадає до 15% світового експорту металургійного та енергетичного вугілля.

Вугілля, імпорт якого в країни ЄС та Великобританію 2021 року склав 87 млн ​​т, найбільш підпадає до переспрямування в короткостроковій перспективі. Нагадаємо, що ЄС отримував 46% свого імпорту вугілля з Росії, і з серпня 2022 року через введені санкції цей імпорт буде заборонено. Альтернативний імпорт, як очікується, надходитиме зі США, Колумбії, Південної Африки та Австралії. Для більшості нових маршрутів це вимагатиме значно більш тривалих рейсів, ніж при проходженні з Балтійського моря.

Більшість морських аналітиків вважає, що втрата вантажопотоків у зв’язку з агресією РФ проти України у короткостроковій перспективі призведе до зниження фрахтових ставок (що ми й спостерігали наприкінці лютого), а ось у довгостроковій, навпаки, до їхнього зміцнення. Остання обставина пов’язана з великою дальністю альтернативних поставок та накопиченням суден у портах, звідки ці відправки будуть здійснюватися, через більше навантаження.

У цьому плані аналітики Maritime Strategic International (MSI) прямо пишуть, що війна в Чорноморському регіоні матиме позитивний ефект для балкерного ринку.

Альтернативні маршрути доставки

Цілком зрозумілою є позиція країн-імпортерів зерна, які бажають в умовах обмеження відвантажень причорноморського зерна забезпечити свою продовольчу безпеку шляхом пошуку альтернативних джерел постачання. У цьому плані показовим є те, що південнокорейська NOFI, що проводила в березні — квітні численні тендери на закупівлю кукурудзи та пшениці, просто виключила причорноморське зерно для участі в торгах.

Як можливі альтернативні джерела постачання зерна, насамперед, виступають США, Аргентина та Індія. Наскільки ці джерела компенсують дефіцит зерна, що утворився на світовому продовольчому ринку через агресію РФ проти України, покаже час.

Щодо Аргентини зазначимо, що традиційно ця країна відправляє на експорт близько 11-13 млн т пшениці, причому приблизно половина цього обсягу йде до сусідньої Бразилії. З іншого боку, в 2022/2023 МР, за даними S&PGlobal, в Аргентині очікується рекордний урожай пшениці в обсязі 25 млн т (порівняно з 20,5 млн т у 2021/2022 МР) і цей надлишок може збільшити експортний потенціал країни, розширивши географію ринків збуту вирощеної тут пшениці.

Щодо Індії, то тут важливо нагадати, що вона є другим після Китаю світовим виробником пшениці, щорічно вирощуючи 100-110 млн т цієї культури. Інша справа, що майже вся вона йде на внутрішні потреби, і експортний потенціал у загальносвітових обсягах відправлень не перевищує 1%, тоді як на Україну та рф припадає близько 29% усіх постачань пшениці (принаймні так було в 2020 році, за даними Світового банку). Тепер до амбітних планів Індії входить експортувати до 2022/2023 ФР (закінчується 31 березня 2023 року) від 10 до 15 млн т пшениці, з яких 3 млн т — до Єгипту. Для порівняння, у 2021/2022 ФР обсяг експорту індійської пшениці склав 7,85 млн т, що на 275% більше, ніж у попередньому ФР. При цьому ключовими імпортерами індійського зерна були Бангладеш, Непал, ОАЕ, Шрі Ланка, Ємен, Афганістан, Катар, Оман, Індонезія та Малайзія. Тепер Індія планує розширити географію експортних постачань пшениці за рахунок відправлень на Марокко, Туніс, Філіппіни, В’єтнам, Туреччину, Ліван і Єгипет. Більше того, у квітні — після того, як у Єгипті спеціально під індійську пшеницю були переглянуті фітосанітарні норми, а Індія увійшла до списку схвалених постачальників — туди було направлено морем перше відвантаження обсягом 55 тис. т.

У той же час, аналітики S&P Global сумніваються, що Індія зможе експортувати до Єгипту в 2022/2023 ФР заявлені 3 млн т пшениці. В силу логістичних та санітарних проблем (ціни доставки та якості зерна) більш реально виглядає цифра в 1 млн т.

Таким чином, у світі інтенсивно вишукуються можливості покриття можливого дефіциту поставок зерна, обумовленого вторгненням РФ в Україну. І у зв’язку з цим не зайвим буде нагадати, що ще 50 років тому (наприкінці 60-х — на початку 70-х років минулого століття) тодішній СРСР, наступником якого є РФ, не експортував, а щосили імпортував зерно, причому, головним чином, із США. От і зараз США разом із Бразилією мають заповнити можливий дефіцит кукурудзи на світовому ринку.

До вищевикладеного слід додати, що, як правило, більш довгі маршрути доставки зумовлять зміни в типорозмірах використовуваних балкерів, оскільки кожній дальності перевезення відповідає свій оптимальний дедвейт тоннажу. Економічно неефективно використовувати на короткому плечі великотоннажні балкери і, навпаки, коастери при великій дальності перевезення. Тому хендісайзи, що використовувалися для доставки чорноморського зерна, скажімо на Середземномор’я, при відправках цього вантажу з Мексиканської затоки США або Східного узбережжя Південної Америки, швидше за все, будуть замінені на супрамакси, ультрамакси або навіть панамакси.

Блокада українських портів

Розглядаючи тему впливу російської агресії на фрахтовий ринок, зазначимо, що він, насамперед, якраз лежить у площині зернових вантажів.

Заблокувавши в українських портах 57 суден, на борту яких перебуває 1,25 млн т зерна, РФ не лише зірвала ці поставки, а й поставила цей вантаж під загрозу повної втрати якості. Всього ж, за оцінками фахівців ООН, в українських портах (на суднах, складах і елеваторах) через російську блокаду застрягло близько 4,5 млн т зерна, не відправленого кінцевим споживачам, у тому числі слаборозвиненим країнам, які зазнають голоду.

За даними Мінагрополітики України, квітневий експорт зерна (залізницею та через дунайські порти) становив 763 тис. т, включаючи 623 тис. т кукурудзи, 115 тис. т пшениці та 25 тис. т ячменю. Це, звичайно, більше, ніж лише 300 тис. т зерна, що пішли на експорт у березні, але на порядок менше, ніж 3-6 млн т на місяць, які йшли з українських портів до вторгнення військ РФ до нашої країни. За даними АПК-Інформ, квітневий експорт українського зерна був дещо більшим і склав 923 тис. т, включаючи 768,5 тис. т кукурудзи та 127,1 тис. т пшениці. Але й у цьому випадку це втричі менше, ніж у березні 2021 року, коли експорт зернових культур склав 2,8 млн т.

Загалом за прогнозами експорт зерна з України в 2021/22 МР може досягти 45,7 млн т. Наскільки реальною є ця цифра покажуть травневі та червневі експортні відправлення зерна, які Україна хотіла би довести до 2 млн т на місяць. Але, судячи з того, що експорт кукурудзи, за даними чиновників Мінагрополітики, у 2021/2022 МР прогнозується на рівні 17 млн ​​т (проти 23,1 млн т у 2020/2021 МР), для досягнення загальних обсягів експорту зерна у розмірі 45,7 млн ​​т в 2021/2022 МР доведеться добряче піднапружитися.

Основне питання полягає в тому, яку кількість зерна Україна зможе експортувати в 2022/23 МР з урахуванням захоплення частини територій російськими окупантами, блокади глибоководних портів, посівної кампанії в умовах воєнних дій, цін і фізичної нестачі пального та добрив.

Заблокувавши постачання українського зерна на світові ринки, сама РФ, користуючись тим, що санкції США та ЄС не поширюються на продовольчі товари, максимізувала свій експорт, не гребуючи при цьому відбирати зерно у фермерів на тимчасово окупованих територіях.

За даними Reuters, у березні цього року РФ наростила експорт пшениці до Єгипту до 479,2 тис. т, що на 24% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зі зрозумілих причин експорт української пшениці до Єгипту у березні 2022 року знизився до 124,5 тис. т, або на 42%.

Незважаючи на жорсткі санкції, РФ у квітні потроїла експорт пшениці в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, підвищивши його до 3,5 млн т. Це також на 23% більше, ніж середньо-квітневий показник за останні п’ять років. Основними імпортерами російського зерна у квітні стали Туреччина (900 тис. т), Іран (590 тис. т) і той самий Єгипет, тобто країни, які не приєдналися до санкцій.

Блокуючи українське зерно, РФ, з одного боку, підняла світові ціни до 14-літнього максимуму (збільшивши тим самим свою маржу та отримавши можливість демпінгувати на ринку), а, з іншого — невигадливо усунула свого прямого конкурента. Сама ж РФ має намір повністю вибрати встановлену з 15 лютого до 30 червня 2022 року квоту на експорт пшениці у розмірі 8 млн т. Тобто для когось блокада поставок українського зерна — це загроза голоду та соціальних конфліктів на цьому ґрунті, а для РФ — пряма та неприкрита нажива на людському горі. Проголосивши більше 10 років тому тезу «російські вантажі — тільки через російські порти», через що Україна втратила більшу частину транзиту, РФ нарешті дісталася і наших портів, захопивши і піддавши руйнуванням частину з них (Бердянськ і Маріуполь) і заблокувавши інші (крім дунайських). Цілком собі немудроване вирішення питання конкурентної боротьби в дусі російського тоталітаризму!

Голова Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі, який побував в Україні на початку травня, закликав рф відкрити порти Одеської області, щоб зупинити майбутню світову продовольчу кризу. Він наголосив, що коли не відкрити порти прямо зараз, то зібраний цього літа врожай просто ніде буде зберігати, бо елеватори та сховища сповнені. І наслідки від цього будуть гіршими, ніж зростання цін на продовольство, на паливо та фрахт на перевезення зерна. Але дуже схоже, що це був голос волаючого в пустелі…

Балкерний ринок

Розв’язана Росією війна проти суверенної України і санкції проти країни-агресора, що за цим сталися, спричинили суперечливий і не завжди зрозумілий з точки зору нормальної логіки вплив на фрахтовий ринок.

Так, після лютневого спаду в березні спостерігалося зростання фрахтової кон’юнктури: через збої в традиційно усталених ланцюжках поставок вантажів, блокади 109 балкерів в українських портах, рекордно високого скупчення суден у багатьох портах світу, стрибкоподібного збільшення цін на бункерне паливо. багатьох товарів та продовольства до того, як настануть важчі часи тощо. Досить сказати, що, за даними S&P Global, ставки на перевезення 60 000 т зерна з Нового Орлеана до Олександрії у третій декаді березня підскочили до 36,50 $/т, показавши зростання майже на 70% порівняно з 21,50 $/т на початку лютого.

Динаміка Балтійських Фрахтових Індексів з 24 лютого по 29 квітня 2022 року

Джерело: BalticExchange

Динаміка ставок на перевезення зернових вантажів морем на деяких маршрутах доставки у січні — квітні 2022 року

Джерело: S&P Global Commodity Insights

Блокада глибоководних українських портів, плавучі міни в акваторії Чорного моря, загроза ракетних обстрілів та санкції більшості країн світової спільноти щодо РФ призвели до того, що власники хендісайзів вимагали в березні за навантаження в чорноморських портах РФ додатково до тайм-чартерної ставки бонус у розмірі, як мінімум, 10 000 $/добу плюс оплату фрахтувальником усіх воєнних ризиків.

Наприклад, якщо тайм-чартерна ставка на плечі Болгарія — Західна Африка для хендісайза дедвейтом 35 000 т становить 24 000 $/добу, то у разі навантажування в портах РФ розмір ставки для аналогічного перевезення збільшується до 51 000 $/добу. Причому такий зліт ставок характерний не тільки для чорноморських портів РФ. Через загрозу подальших санкцій власники ультрамаксу дедвейтом 63 000 т, що подається з Континенту на Балтику (РФ) під перевезення на Індію, зажадали від фрахтувальників ставку у розмірі 80 000 $/добу. І подібні приклади непоодинокі.

У квітні, хоча більшість із перелічених факторів продовжували діяти або навіть посилили свій вплив (як, наприклад, ціни на бункерне паливо), фрахтовий ринок стагнував з невеликим відкочуванням назад. Тобто, підвищувальний вплив зростання тонно-мильної продукції за рахунок переорієнтації традиційних маршрутів на більш дальні, а також знижувальний вплив на пропозиції тоннажу простоїв суден у портах та слідування балкерів економічним ходом (для скорочення витрат на бункерне пальне) були нівельовані глибшими факторами загальносвітового економічного характеру.

Проте у квітні під час відправлення супрамаксом партії цукру з Бразилії на Новоросійськ фрахтувальники були змушені заплатити ставку у розмірі 37 500 $/добу плюс бонус у розмірі $400 тис. за захід у порт РФ (з огляду на воєнні ризики та міжнародні санкції). Тому нічого дивного, що при перевезенні 50 000 т зерна з Новоросійська на Марокко тайм-чартерний еквівалент становив 60 000 $/добу. При аналогічному відправленні з Констанци або Варни ставки не перевищували б 20 000 $/добу, тобто були б втричі нижче.

Говорячи про Чорноморський регіон у нинішньому квітні, брокери ISM відзначають, що тут, незважаючи на закінчення великодніх канікул, явно відчувається брак відправок зерна і металу (насамперед, через блокаду глибоководних українських портів). Але становище рятує дуже обмежена пропозиція тоннажу через те, що судновласники вельми неохоче йдуть у цей басейн. Тобто тут встановився своєрідний баланс: менше вантажів/менше суден, при якому хендісайзи дедвейтом 31 000-33 000 т при подачі в Чанаккалі здатні заробити 17 500-18 000 $/добу на плечі Чорне море — Середземне море. Але це при відправках із портів Болгарії чи Румунії і не для зернових вантажів, для яких судновласники претендують на певні премії. Так, при відправленні 30 000 т зерна з Констанци на Єгипет ідея ставки фрахтувальників становить 24 $/т, тоді як судновласники хотіли б бачити 27-29 $/т. Аналогічна картина спостерігається і при обговоренні відправки 27 000-28 000 т зерна з Болгарії на Туніс, де судновласники називають ставку 36,50 $/т, тоді як фрахтувальники не готові платити більше 32-34 $/т.

Але згадані премії не йдуть у жодне порівняння з тими, які фрахтувальники змушені платити у разі заходів у порти РФ через воєнні ризики. Так, перевезення 30 000 т зерна з Новоросійська на Алжир оцінюється в 45-46 $/т, що на 60-70% більше, ніж у разі відправлення аналогічної партії з Румунії або Болгарії.

Як ще один приклад можна навести відправку 35 000 т добрив з Новоросійська на Косічанг, де фрахтувальники запропонували ставку трохи більше 90 $/т, а контроферта судновласників була озвучена у розмірі близько 100 $/т.

Зони морських воєнних ризиків в Азво-Чорноморському регіоні станом на березень 2022 року

У зв’язку з цим нагадаємо, що Асоціація страховиків Ллойда (Lloyd’s Market Association — LMA) у березні поточного року внесла до переліку потенційно небезпечних районів для судноплавства всі російські води в районі Чорного та Азовського морів. До потенційно небезпечних віднесено також усі внутрішні води України, внутрішні води Росії в окупованому Криму, ділянку річки Дон від Азовського моря до вертикальної лінії, обмеженої 41 градусом східної довготи, а також ділянку річки Сіверський Донець від місця його впадання в річку Дон до кордону з Україною. Також до переліку додано всі внутрішні води Білорусі, розташовані на південь від горизонтальної лінії на 52 градусі 30 хвилинах північної широти. Зазначимо, що включення тих чи інших районів до JWC ListedAreas безпосередньо впливає на вартість страхування суден і вантажів, що перевозяться на маршрутах, які потрапили в ризикову зону. Зокрема, підвищені премії стосуються страхування відповідальності судновласника (P&I) та КАСКО судна (H&M). Більше того, серйозні фрахтувальники відмовляються працювати з суднами, застрахованими в Інгосстраху, а також з класифікаційними документами, виданими Російським регістром судноплавства.

Коастерний ринок

На воєнні дії РФ і санкції з боку, в першу чергу, країн ЄС, коастерний ринок прореагував неоднозначно як у географічному, так і часовому лазі.

У регіоні Північного і Балтійського морів, у березні — квітні в умовах реального зменшення обсягів відправлень, основу стабільності забезпечив вихід з ринку через санкції ЄС коастерів під прапором РФ, або таких, що перебувають в оперуванні або тайм-чартері у російських компаній. Тим самим було досягнуто певного балансу між попитом і пропозицією, що дозволило судновласникам протистояти прагненню фрахтувальників знизити ставки.

Фрахтові ставки в Чорноморському регіоні в квітні показали помірне зростання, що виглядає досить несподівано, враховуючи християнські (католицький і православний Великдень) і мусульманські (Рамадан) свята, які традиційно знижують торгову активність. Тут звертають на себе увагу дуже високі фрахтові ставки на перевезення зерна з Рені та Ізмаїла, які приблизно в півтора рази вищі за звичайні через більш ніж двотижневі черги в очікуванні постановки до причалу в цих портах. Крім того, свій внесок внесли підвищені ставки при перевезеннях з чорноморських портів РФ (через воєнні ризики). З цієї ж причини багато судновласників просто перестали заходити в Чорне море, не бажаючи наражати свої судна на небезпеку. Тим самим тут утворився певний дефіцит коастерів, що дозволяло судновласникам підняти ставки. За даними брокерів BMTI перевезення партії пшениці з Констанци на Мармурове море обходилася фрахтувальникам в 23 $/добу, з Новоросійська — 60 $/добу, а з Рені — 61 $/добу.

Як показує моніторинг брокерів RUFCO, фрахтові ставки на коастерний тоннаж при перевезеннях зерна з Азовського моря протягом березня злетіли до свого історичного максимуму, на якому залишалися до початку третьої декади квітня, після чого різко кинулися вниз. У напрямку Мармурового моря вони підскочили з 30 $/добу майже до 80 $/добу, а на східне Середземномор’я — з 45 $/добу майже до 100 $/добу. Але вже до початку травня вони відкотилися до 48 $/добу та 63 $/добу відповідно.

Основна причина фрахтового буму в Азовському морі, що тривав майже півтора місяці, — недостатня кількість тоннажу на тлі форсажу відправок зерна і вугілля. В умовах високих воєнних ризиків тут залишилися працювати судна тільки під російським прапором і, переважно, з російськими екіпажами. Нагадаємо, що з 24 лютого 2022 року і по першу декаду березня російська воєнщина взагалі оголосила Азовське море закритою зоною, відрізавши тим самим весь флот під прапорами різних країн.

Динаміка ставок на коастерний тоннаж у піврічному розрізі при перевезеннях зерна з мілководних портів Азовського моря на Чорноморську Туреччину та Східне Середземномор’я
у 2019/20 МР, 2020/21 МР та 2022/21 МР

Джерело: RUFCO

У Каспійській секції коастерного ринку ставки після березневої стагнації під впливом активізації відправлень зерна додали 5-6 $/т, і при перевезеннях з Астрахані на Іран наприкінці квітня стали досягати 32-33 $/т.

Висновок

Більшість морських аналітиків, як і раніше, вважають, що фундаментальні фактори ринку балкерного тоннажу залишаються на користь його збалансованості, що підтримуватиме досить високу фрахтову кон’юнктуру.

На думку оглядачів Lloyd’s List, вторгнення військ РФ в Україну, безсумнівно, є шокуючим фактором для світової економіки, який спричинить як широкомасштабну переорієнтацію морських торгових шляхів, так і найвищу і важко передбачувану турбулентність фрахтового ринку. Водночас у Lloyd’s List вважають, що у короткостроковій перспективі балкерному ринку нічого не загрожує (принаймні, до кінця 2022 року), оскільки фундаментальні фактори балансу попиту та пропозиції поки що складаються на користь судновласників.

Проходження суден (супер)повільним ходом може стати логічною реакцією у судноплавстві на високі ціни на бункерне пальне у 2022-2023 роках. За даними DNV, при зниженні швидкості на 20% витрачається на 30-35% менше пального, а при зниженні швидкості вдвічі — на 60% менше. Однак зниження швидкості має не лише плюсову економічну складову. По мірі зниження провізної спроможності судна знижується і його дохідність. Хоча це також може підштовхнути вверх ринкові ставки.

Крім зростання попиту на перевезення у тонно-мильному обчисленні та слідування суден економходом важливим фактором підтримки високої фрахтової кон’юнктури у 2022 році може стати обмежений приріст флоту, що становить за даними ING для балкерів лише 2,8%.

Водночас висловлюється думка, що у тривалішій перспективі чинники ризику переважують нинішній підвищувальний потенціал, що вносить дуже високий рівень невизначеності. Досить песимістичні в цьому плані аналітики BIMCO, які вважають, що військова агресія РФ проти України матиме суто негативний ефект для балкерного ринку як через зменшення фізичних обсягів відправок, так і за рахунок зниження попиту на перевезення, спричинене інфляційним зростанням цін. І збільшення тонно-мильної продукції через збільшення дальності перевезень зерна, вугілля, добрив та інших вантажів не зможе компенсувати впливу згаданих негативних факторів.

За матеріалами морської періодики
фрахтовий оглядач, к.е.н. Валерій Войніченко


https://ports.ua/proti-normalno%d1%97-logiki-yakij-vpliv-rosijska-vijskova-agresiya-proti-ukra%d1%97ni-matime-na-svitovij-balkerni


Дни рождения

АКТУАЛЬНО

Официально

Позиция

Объявления

Календарь

Август 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июл    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

Архивы

Кто онлайн

23 посетителей онлайн
5 гостей, 18 bots, 0 зарегистрированных