

В угоді щодо безпечного транспортування агропродукції через Чорне море не передбачено задоволення будь-яких потреб Росії, ініційовані Москвою питання щодо роботи аміакопроводу і зняття санкцій з російських банків наразі дискутуються. Про це заявив посол України в Туреччині Василь Боднар, повідомляє «Укрінформ».
У самій угоді не передбачається задоволення жодних потреб Росії. Угода передбачає механізми функціонування зернового коридору з українських портів на міжнародні ринки. Те, що Росія намагається зараз «причепити», — це питання, повʼязані з аміакопроводом, зі зняттям санкцій з банків і організацій, які займаються торгівлею зерном і добривами. Ці питання поки що перебувають у дискусії”, — пояснив дипломат.
Він зауважив, що ООН підписувала угоду з країною-агресором і відповідний меморандум про сприяння розв’язанню цих питань.
Тому дискусії щодо тих вимог тривають, а зернова ініціатива має функціонувати окремо, оскільки документ по ній був підписаний саме в такому форматі”, — наголосив посол.
Напередодні Україна, ООН, Туреччина і Росія домовилися про продовження дії Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції через Чорне море до 18 липня 2023 року.
Росія погрожувала вийти із зернової ініціативи з 18 травня — на половині стандартного чотиримісячного терміну дії угоди — якщо не будуть виконані її вимоги. У квітні та з початку травня її представники у СКЦ неодноразово створювали перешкоди для реєстрації суден у зерновій ініціативі та відмовилися працювати за планами українських портів. Це скоротило включення нових суден у зерновий коридор.
Останнє наразі судно, яке навантажувалося українською агропродукцією в рамках Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, у середу, 17 травня, вирушило зерновим коридором з України. З початку минулого тижня жодне судно не було пропущено до українських портів в рамках Чорноморської зернової ініціативи.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявляв на засіданні Ради Безпеки ООН, що Росія вдає, ніби має збитки від Чорноморської зернової ініціативи, хоча насправді вдвічі збільшила експорт свого зерна.
Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.
«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.
З початку дії «зернової ініціативи», за даними ООН, з українських портів у Чорному морі відправлено 952 судна, які транспортували до країн Африки, Азії та Європи 30,3 млн тонн агропродукції, у тому числі кукурудзи — 15,3 млн тонн, пшениці — 8,3 млн тонн, соняшникової олії — 1,5 млн тонн.