ГП "Мариупольский морской торговый порт" - Официальная страница





Україна і Велика Британія юридично оформили скасування ввізних мит і тарифних квот


 

Україна та Велика Британія підписали угоду, якою юридично закріпили скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки.

Вона діятиме 12 місяців, але може бути продовжена за домовленістю між сторонами на новий термін”, — зазначається у повідомленні.

Завдяки угоді український бізнес у перспективі матиме змогу збільшити експорт товарів з високою доданою вартістю, зокрема борошна, зерна, молочної продукції, м’яса птиці та напівфабрикатів, томатної пасти, меду, кукурудзи, пшениці, соків, грибів, цукру.

У Мінекономіки зазначають, що це не лише сприятиме розвитку українського виробництва, а й збільшить надходження валютного виторгу і зміцнить економіку країни.

В 2021 році товарообіг між Україною та Великою Британією зріс майже на 57% і склав $2,2 млрд. Особливо активізувався експорт, який досяг обсягу в понад $1 млрд доларів, збільшившись на 62%.

Наприкінці квітня Велика Британія оголосила про скасування усіх без винятку мит та квот на імпорт українських товарів.

Крім того, Європейська комісія 27 квітня запропонувала призупинити на рік імпортні мита на весь український експорт до країн Євросоюзу. Йдеться про всі промислові й аграрні мита і квоти, систему вхідних цін, антидемпінгових і захисних мит. Остаточно це рішення у ЄС збираються ухвалити найближчими тижнями. Спеціально для України його планують узгодити в пришвидшеному режимі.

 




Заблокованими в українських портах через війну лишаються пів тисячі моряків — ICS


За час з 24 лютого, коли російські окупаційні війська вторглися до України, з суден, що потрапили в пастку в українських портах через війну, вдалося евакуювати півтори тисячі людей, але близько 500 моряків продовжують залишатися на борту. Про це повідомляє Maritime Executive із посиланням на дані Міжнародної палати судноплавства (ІСS).

ICS високо оцінила зусилля з порятунку, здійснені державами прапора, державами портів і державами, що пропонують робочу силу, а також урядами, судновласниками, профспілками, міжнародними агентствами допомоги та благодійними організаціями моряків, проте наголосила, що роботу з евакуації все ще не закінчено.

Хоча ми радіємо, що близько 1500 моряків було успішно евакуйовано, ми зосереджуємось на тих, хто все ще на борту. Ми будемо продовжувати робити все можливе, щоб сприяти їхньому безпечному виїзду із постраждалих районів, а тим часом працюватимемо з агенціями допомоги, щоб забезпечити доставку гуманітарної допомоги тим, хто її потребує”, — сказала директор із питань зайнятості в ICS Наталі Шоу.

За підрахунками ICS, понад 70 суден застрягли у великих морських портах України: Миколаєві (25), Чорноморську (23), Херсоні (16) та Одесі (10). Також заблоковані судна у Бердянську (8), Південному (6), Маріуполі (5), Очакові (2) та «Ніка-Тера» (2). Фактичні цифри можуть відрізнятись, оскільки деякі судна відключили AIS.

Більшість суден, що застрягли, в основному — балкери та судна для перевезення генеральних вантажів, але є і танкери, буксири, ролкери, криголами та інші.

Багато моряків змогли дістатися додому евакуаційними рейсами, але деякі змушені залишитися на суднах в якості «скелетного екіпажу», аби обслуговувати судна в очікуванні виходу. За даними ICS, на борту суден лишаються моряки з 27 різних країн, найбільше з Філіппін та Індії. Серед інших постраждалих моряків є українці, росіяни, китайці, датчани, греки та турки.

ICS разом з Генеральним секретарем ООН продовжує закликати до створення та збереження гуманітарних коридорів доти, поки всі моряки, що залишилися, не будуть безпечно евакуйовані.

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про початок вторгнення до України. Російські війська обстрілюють та знищують ключові об’єкти інфраструктури, здійснюють масовані обстріли житлових районів українських міст та селищ з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.

З перших днів повномасштабного вторгнення флот РФ поцілив щонайменше у вісім цивільних суден в Азовському і Чорному морях і в Бузькому лимані. Піддаються обстрілам також морські порти. Росіяни називають це «антитерористичною операцією».

Крім того, 26 лютого військові кораблі РФ захопили поблизу острова Зміїний в акваторії Чорного моря і доправили до берегів окупованого Криму два торгові судна під українським прапором. Того ж дня стало відомо, що військові кораблі РФ з порушенням міжнародних конвенцій атакували та захопили пошуково-рятувальне судно «Сапфір» КП «Морська пошуково-рятувальна служба» (МПРС) під час виконання гуманітарної місії в районі острова Зміїний.

Кабінет міністрів з 25 лютого на період воєнного стану встановив третій рівень охорони у морських портах.

Україна з 24 лютого закрила морський район у північно-західній частині Чорного моря для відсічі збройній агресії Російської Федерації з морського напрямку.

Держприкордонслужба у співпраці з Міністерством закордонних справ забезпечують евакуацію іноземців — членів екіпажів морських торгових суден, які застрягли в портах.

 




Балкер з викраденим в Україні зерном відмовилися прийняти в Єгипті


Судно «Матрос Позынич», яке входить до орбіти підсанкційної російської Об’єднаної суднобудівної корпорації, змінило курс після того, як Україна попросила Єгипет не приймати судно та вантаж, який, швидше за все, через Крим вивезли з окупованих територій на півдні України. Про це пише «Економічна правда».

28 квітня судно «Матрос Позынич» було помічене в окупованому Севастополі біля зернового терміналу стивідорної компанії «Авліта», яка в російських реєстрах значиться як «Авал». 30 квітня судно з вантажем 27 тис. тонн зерна рушило в напрямку порту Александрії (Єгипет).

Міністерство закордонних справ України у коментарі ЕП підтвердило інформацію про вивезені 27 тис. тонн зерна. Речник МЗС Олег Ніколенко наголосив, що українські дипломати завадили Росії доставити це зерно в Александрію.

За нашою інформацією, нині російська сторона спрямувала судно із зерном, вкраденим на півдні України, в сторону Лівану та Сирії. МЗС вже звернулося до ліванських та сирійських органів, аби вони арештували крадений вантаж, якщо російський суховантаж зайде в їхні порти”, — повідомив Ніколенко, додавши, що міністерство тримає цю ситуацію на особливому контролі.

Згідно з даними MarineTraffic, балкер «Матрос Позынич» станом на ранок четверга, 5 травня, перебуває на сході Середземного моря між берегами Туреччини та Кіпру. Очікується, що 6 травня воно зайде до порту Бейрут.

Судно «Матрос Позынич» належить російській компанії ООО «Крейн Марин Контрактор». Також у її власності перебувають «Матрос Кошка» та «Михаил Ненашев». Всі три судна здійснюють регулярні рейси з вивезення зерна з окупованого Криму у великих обсягах. Компанія «КМК» відноситься до суднобудівного гіганта «Об’єднана суднобудівна корпорація», на який накладені міжнародні санкції.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, російські загарбники уже вивезли кілька сотень тисяч тонн зерна з тимчасово окупованих територій у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях. Викрадене зерно вивозиться окупантами через територію тимчасово окупованого Криму.

 




ООН закликала Росію розблокувати українські порти


Війна в Україні та блокування українських портів Росією, що розв’язала цю війну, загрожує економічним колапсом сільського господарства України — країни, яка годує 400 млн осіб у всьому світі. Про це заявив виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі, передає «Інтерфакс-Україна».

Тому ми говоримо Росії: у нас буде голод по всьому світу, якщо ми не відкриємо ці порти і не дамо прохід, щоб допомогти людям по всьому світу. Це критичне питання для України. І найголовніше, це критична проблема для решти світу протягом наступних 8-12 місяців та наступного року”, — наголосив Бізлі, виступаючи у четвер з відеозв’язку на Міжнародній донорській конференції високого рівня по Україні, яка відбувається у Варшаві.

Він пояснив, що якщо не відкрити порти прямо зараз, то коли в липні та серпні буде зібрано врожай, його ніде буде зберігати, бо елеватори та сховища повні. Бізлі наголосив, що в такому разі наслідки будуть гіршими, ніж зростання цін на продовольство, на пальне, вартість фрахту, яке спостерігається сьогодні.

До російського військового вторгнення Україна щомісяця експортувала до 5 млн тонн сільгосппродукції через порти Одеси і Миколаєва, проте зараз через їх морську блокаду з боку РФ країна може щомісяця перевозити близько 500 тис. тонн зернових. Цей показник можна збільшити до 2-3 млн тонн, наростивши пропускну здатність залізничних і логістичних переходів на кордонах з країнами ЄС.

Україна шукає нові логістичні маршрути, зокрема залізничні. Одним з нових є маршрут через порт Констанца в Румунії. Також опрацьовуються коридори через Польщу та порти на Балтійському морі.

До початку війни Україна входила до топ-5 постачальників зернових і олійних культур, годуючи до 400 млн людей у світі.

РФ прагне усунути Україну як конкурента на світовому ринку зерна — німецький міністр

Атаки Росії на зернову інфраструктуру України виглядають як спроби знизити конкуренцію на російських експортних ринках. Про це заявив міністр сільського господарства Німеччини Джем Оездемір у понеділок, 2 травня, повідомляє Reuters.

Ми неодноразово отримуємо повідомлення про цілеспрямовані атаки Росії на зернові силоси, склади добрив, сільськогосподарську інфраструктуру”, — цитує Оездеміра мережа німецьких регіональних газет Redaktionsnetzwerk Deutschland.

Зростає підозра, що президент Росії Володимир Путін прагне «в довгостроковій перспективі усунути Україну як конкурента», зазначив Оездемір.

Росія й Україна традиційно є основними конкурентами на світових ринках зерна. Світові ціни на пшеницю зросли приблизно на 40% після припинення українського експорту зернових через вторгнення РФ і блокаду портів.

У зв’язку з небезпекою голоду у світі Росія прагне посилити тиск. У той же час величезне зростання ринкових цін стає в нагоді Росії, оскільки це приносить нові гроші в країну”, — сказав Оездемір.

Німецький міністр висловив намір підняти питання допомоги Україні у збільшенні зернового експорту на зустрічі міністрів сільського господарства G7 в середині травня.

Ми повинні шукати альтернативні методи транспортування. Залізничний транспорт може стати способом експорту більшої кількості зерна, хоча це пов’язано з великими зусиллями та з обмеженими можливостями”, — зазначив він.

Оездемір додав, що Німеччина намагатиметься надати допомогу.

Україна поступово нарощує експорт зерна наземним транспортом до ЄС. Але можливості обмежені, в тому числі через різну ширину залізничних колій в Україні та ЄС.

До російського військового вторгнення Україна щомісяця експортувала до 5 млн тонн сільгосппродукції через порти Одеси і Миколаєва, проте зараз через їх морську блокаду з боку РФ країна може щомісяця перевозити близько 500 тис. тонн зернових. Цей показник можна збільшити до 2-3 млн тонн, наростивши пропускну здатність залізничних і логістичних переходів на кордонах з країнами ЄС.

Україна шукає нові логістичні маршрути, зокрема залізничні. Одним з нових є маршрут через порт Констанца в Румунії. Також опрацьовуються коридори через Польщу та порти на Балтійському морі.

До початку війни Україна входила до топ-5 постачальників зернових і олійних культур, годуючи до 400 млн людей у світі.