Maersk відновить роботу з Україною


Ми постійно оцінюємо ситуацію в Україні, щоб мінімізувати перешкоди для наших клієнтів і якнайшвидше повернути послуги в нормальний режим. У світлі останніх подій, Maersk може підтвердити, що ми визначили варіанти перевезення вантажів торговими та перевізниками в Україну та з України через Польщу або Румунію”, — вказала прес-служба.

Зазначається, що торговельні вантажі до та з України будуть здійснюватися під відповідальність клієнта. Варіанти доставки за рахунок вантажоперевізників залежатимуть від схвалення місцевого керівництва, експлуатаційної доцільності та інших умов.

Контейнерні лінії Maersk та CMA CGM та призупинили суднозаходи до українських портів з 24 лютого, після початку військового вторгнення Росії.

A.P. Moller-Maersk (штаб-квартира — Копенгаген) — інтегрований транспортно-логістичний холдинг, до складу якого входять найбільша судноплавна лінія світу, оператор контейнерних терміналів, компанії логістичного та виробничого секторів. Корпорація представлена у 130 країнах. Штат — близько 90 тис. співробітників.

У першому кварталі 2021 року виручка Maersk збільшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 53,3% — до $19,3 млрд. Показник EBIT збільшився в 2,3 разу — до $7,3 млрд, включаючи втрату $718 млн, пов’язану з ситуацією, яка склалася через військову агресію Росії щодо України.




МЗС застерігає країни-імпортери від купівлі викраденого Росією українського зерна


МЗС України категорично засуджує дії Російської Федерації щодо розпорядження зерном, незаконно експропрійованим в українських аграріїв. Російські окупанти вилучають українське зерно, спрямовують його на власне споживання або намагаються продати на міжнародних ринках. МЗС України попередило країни-споживачі, що партії зерна, які продає РФ, можуть частково або повністю містити вкрадене зерно, здобуте в результаті мародерських дій російської окупаційної влади. Вважаємо, що будь-яка країна, яка свідомо купує вкрадене зерно, є співучасниками цього злочину”, — ідеться у заяві.

За інформацією українського уряду, російські окупанти вже викрали щонайменше 400–500 тис. тонн зерна на суму понад $100 млн. Практично всі судна, які виходять із зерном з порту Севастополь, перевозять крадену українську продукцію.

Міністерство констатує, що крадіжку українського зерна підтверджують як численні свідчення українських аграріїв, так і документальні докази. Це — розпорядження так званої «мерії Бердянська» щодо вилучення пшениці та ячменю у приватних компаній, реліз законодавчих зборів Красноярського краю РФ, пропозиції російського міністерства відкласти введення в дію інформаційної системи відстеження зерна тощо.

МЗС наголошує, що злочинне вилучення та вивезення українського зерна є черговим свідченням деструктивних дій РФ, які порушують основні принципи Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) — гарантування продовольчої безпеки та подолання голоду, що ставить під питання доцільність членства Росії в організації.




Литва пропонує «коридор» через Білорусь для українського експорту


Одним з рішень для розблокування експорту українського зерна може бути організація «гуманітарного коридору» через Білорусь та подальше вивезення морем через порти на Балтійському морі. Про це заявив міністр транспорту Литви Марюс Скуодіс, передає «Інтерфакс-Україна».

Якщо світова спільнота може говорити про нестачу продовольства у світі через неможливість вивезення українського зерна, то треба наважитись і розблокувати (українські, — ред.) порти, щоб судна могли ходити. Інший варіант — використовувати ту інфраструктуру, яка є — це перевезення зерна через Білорусь, що дозволило б задіяти всі потужності Клайпедського порту, а також потужності латвійських та естонських портів. Для цього буде потрібний якийсь гуманітарний коридор через Білорусь”, — сказав Скуодіс.

За словами міністра, переговори про такий коридор ведуться, але за нього мають відповідати міжнародні структури — ООН або Єврокомісія.

Переговори йдуть, але це, перш за все, обов’язок міжнародних структур — досягти певних домовленостей, оскільки якби український вантаж прийшов з Білорусі, ми б його точно прийняли”, — сказав він.

Основною проблемою для перевезення українського зерна до Литви в обхід Білорусі є нерозвиненість залізничної інфраструктури у західному напрямку. Зараз через Польщу можуть ходити лише 2-3 потяги на добу.

Клайпедський порт здатний перевалювати досить багато — не рахуючи Терміналу насипних вантажів — близько 8 млн тонн, і ця кількість може бути збільшена за рахунок інвестицій у потужності. На жаль, через інфраструктурні обмеження наразі в Литву можна завозити тільки 1-1,5 млн тонн українського зерна на рік”, — сказав Скуодіс.

Логістика між Україною та Литвою ускладнюється й через різні стандарти ширини залізничної колії — в Україні та Литві досі використовується «російський», а в Польщі — європейський, тому при перевезенні вантажів необхідно змінювати рухомий склад.

На початку травня Литовська залізниця (Lietuvos gelezinkeliai) відправила тестовий вантажний поїзд у рамках планів з організації експорту українського зерна та іншої агропродукції у контейнерах через порти на Балтійському морі.

Порт Клайпеда в Литві здатний щорічно перевалювати до 8-9 млн тонн сільгосппродукції з України у разі розв’язання проблем залізничної логістики. Станом на кінець квітня в Україні залишалося 20 млн тонн зерна минулорічного врожаю. До початку широкомасштабного російського вторгнення вона експортувала близько 5 млн тонн зерна щомісяця, але зараз через блокаду українських морських портів країною агресором Росією поставки різко знизилися.

За даними Єврокомісії, Україна займає 10% світового ринку пшениці, 13% — ячменю, 15% — кукурудзи, понад 50% ринку соняшникової олії.

ООН попередила, що закриття українських портів у Чорному морі може спровокувати глобальну продовольчу катастрофу, яка призведе до голоду, масової міграції та політичної нестабільності у світі.

 




Maersk відновить роботу з Україною


Данська транспортно-логістична група A.P. MollerMaersk AS має намір відновити доставку вантажів у сполученні з Україною через територію Польщі або Румунії. Про це повідомила прес-служба Maersk.

Ми постійно оцінюємо ситуацію в Україні, щоб мінімізувати перешкоди для наших клієнтів і якнайшвидше повернути послуги в нормальний режим. У світлі останніх подій, Maersk може підтвердити, що ми визначили варіанти перевезення вантажів торговими та перевізниками в Україну та з України через Польщу або Румунію”, — вказала прес-служба.

Зазначається, що торговельні вантажі до та з України будуть здійснюватися під відповідальність клієнта. Варіанти доставки за рахунок вантажоперевізників залежатимуть від схвалення місцевого керівництва, експлуатаційної доцільності та інших умов.

Контейнерні лінії Maersk та CMA CGM та призупинили суднозаходи до українських портів з 24 лютого, після початку військового вторгнення Росії.

A.P. Moller-Maersk (штаб-квартира — Копенгаген) — інтегрований транспортно-логістичний холдинг, до складу якого входять найбільша судноплавна лінія світу, оператор контейнерних терміналів, компанії логістичного та виробничого секторів. Корпорація представлена у 130 країнах. Штат — близько 90 тис. співробітників.

У першому кварталі 2021 року виручка Maersk збільшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 53,3% — до $19,3 млрд. Показник EBIT збільшився в 2,3 разу — до $7,3 млрд, включаючи втрату $718 млн, пов’язану з ситуацією, яка склалася через військову агресію Росії щодо України.

 

 




Через морську блокаду експорт зерна з Одещини скоротився до 1 млн тонн за два місяці


Через морську блокаду внаслідок військової агресії Росії експорт зерна з Одещини упродовж березня-квітня скоротився до 1 млн тонн. Про це заявила директор департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова, повідомила прес-служба обладміністрації.

Цьогоріч через російську блокаду морських портів Одеська область не може експортувати зерно в повному обсязі. Якщо у березні ми експортували 200 тис. тонн зерна, то у квітні вдалося зрушити кризову ситуацію. Наразі експортовано з використанням залізниці, автошляхів і теплоходів Українського Дунайського пароплавства більше 1 млн тонн”, — зазначила Стоянова.

Вона висловила сподівання, що до кінця травня буде досягнуто показника у 1,5 млн тонн зерна.

Водночас Стоянова запевнила жителів регіону, що запасів базового продовольства в Україні й безпосередньо в області вистачить для харчування населення протягом кількох років, оскільки торік одеські аграрії зібрали рекордний урожай пшениці та ячменю — понад 5 млн тонн. Цього обсягу зерна, акцентувала вона, достатньо як для забезпечення потреб власного ринку виробництва борошна і виготовлення хлібобулочних виробів, так і для експорту зернової продукції традиційним зарубіжним споживачам — країнам Північної Африки, Близького Сходу, Південної та Південно-Східної Азії та Європи.

За словами директора департаменту, більшість зерна минулорічного врожаю планували експортувати, що на тлі зростання світових цін на продовольство мало суттєво підвищити доходи аграрної галузі і вплинути на обсяг регіонального ВВП.

45% валютного виторгу в Україні надходить завдяки роботі вітчизняного агросектору, а Одещина дає 5% загальнонаціонального обсягу виробництва зернових.