Окупанти знищили транспортну інфраструктуру на понад $90 млрд — МІУ


Збитки транспортної інфраструктури через руйнування внаслідок військової агресії Росії щодо України перевищили $90 млрд. Про це заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, повідомила прес-служба МІУ.

Російські війська свідомо знищують цивільну інфраструктуру України. Сума тільки задокументованих збитків вже сягнула понад $90 млрд і з кожним днем війни цей показник зростає”, — сказав Кубраков на міжнародній Конференції «Європа Карпат» минулого тижня у польському місті Красичин, ключовою темою якої став розвиток логістики в Центральній та Східній Європі в умовах агресії Росії проти України.

За його словами, зокрема йдеться про втрату 6,3 тис. км головних залізничних колій, пошкодження 23 573 км автодоріг, пошкодження 289 автомобільних та 41 залізничного моста.

Враховуючи це, ми змушені оперативно перебудовувати нашу логістичну систему. Наразі працюємо над забезпеченням ланцюгів доставки вантажів, змінюємо напрямки торговельних потоків через блокаду українських морських портів та втрату близько 23% залізничної мережі”, — зазначив міністр.

В МІУ очікують, що європейські партнери надалі допомагатимуть в розв’язанні логістичних проблем, а також візьмуть участь у відбудові транспортної інфраструктури України.

 

 




Євросоюз допоможе Україні експортувати зерно попри морську блокаду


Європейський Союз допоможе Україні вивезти на зовнішні ринки призначені для експорту зернові, заблоковані у морських портах внаслідок російської воєнної агресії. Про це заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, передає «Укрінформ».

Міністри розглянули підтримку економіки України шляхом лібералізації торгівлі та спрощення транспортного сполучення. Є план дій щодо запровадження так званих зелених коридорів для України. Ми маємо допомогти Україні продовжувати виробництво та експорт зерна. Сховища України наразі заповнені, але вони не можуть експортувати це зерно. Їм необхідно звільнити складські потужності для прийняття наступного врожаю. Тож ми працюємо над тим, щоб допомогти вивезти це зерно потягами, через «коридори солідарності”, — сказав Боррель на прес-конференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ у понеділок, 16 травня.

Він зауважив, що навколо спровокованих війною продовольчої кризи та зростання цін на електроенергію відбувається «битва наративів», під час якої Росія намагається змістити акценти та перекласти свою відповідальність на жертву агресії — Україну, а також на Захід, який застосував санкції у відповідь на російське вторгнення.

Насправді ця криза є наслідком війни, коли Росія бомбить українські поля, руйнує, спалює, розкрадає сховища. Коли російські військові кораблі блокують чорноморські торговельні шляхи та українські порти, коли Росія не дозволяє вивезення української пшениці на експорт — це має, звісно, негативний вплив на життя людей в Африці або в Азії, і вони хочуть отримати відповіді. Але їм шкодять не наші санкції, а наслідки війни, яку Росія розв’язала проти України”, — наголосив високий представник ЄС.

Він нагадав, що міністри закордонних справ G7 разом обговорили заходи зі зменшення негативного впливу дій Росії на світову економіку. Водночас доставка продуктів у треті країни залишається великим викликом для світу, і для її вирішення потрібне долучення членів G20.

Сподіваюся, наступного тижня, під час зустрічі G20, спільної з Африканським Союзом, яку скликають США у Вашингтоні, питання щодо продовольчої безпеки та цін на енергетику буде стояти високо у порядку денному”, — додав Боррель.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FАО), станом на початок травня в Україні застрягли близько 25 млн тонн зерна, яке неможливо вивезти через блокування Росією морських портів та проблеми з інфраструктурою.

12 травня Єврокомісія затвердила план допомоги Україні з вивезення до липня не менше 20 млн тонн зерна. Зокрема, Єврокомісія закликає допомогти вивезти зерно, прискоривши митні процедури, вивільнивши склади, створивши логістичні коридори та збільшивши пропускну спроможність морських портів. За даними Єврокомісії, Україна займає 10% світового ринку пшениці, 13% — ячменю, 15% — кукурудзи, понад 50% ринку соняшникової олії.

ООН попередила, що закриття українських портів у Чорному морі може спровокувати глобальну продовольчу катастрофу, яка призведе до голоду, масової міграції та політичної нестабільності у світі.

До російського військового вторгнення Україна щомісяця експортувала до 5 млн тонн сільгосппродукції через порти Одеси і Миколаєва, проте зараз через їх морську блокаду з боку РФ країна може щомісяця перевозити близько 500 тис. тонн зернових. Цей показник можна збільшити до 2-3 млн тонн, наростивши пропускну здатність залізничних і логістичних переходів на кордонах з країнами ЄС.

Україна шукає нові логістичні маршрути, зокрема залізничні. Одним з нових є маршрут через порт Констанца в Румунії. Також опрацьовуються коридори через Польщу та порти на Балтійському морі.

 




Україна закликала ЄС повністю припинити морське торгове сполучення з Росією


Санкції Європейського союзу щодо Російської Федерації повинні включати повну заборону торговим суднам виконувати рейси у сполученні з російськими портами. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє прес-служба МЗС.

Суднам під прапорами країн ЄС має бути заборонений вхід у російські морські порти, а виключення на вхід суден під російським прапором до портів ЄС мають бути прибрані. Чесно кажучи, дивно бачити, як деякі столиці висловлюють нам підтримку, а їхні компанії в цей час транспортують російську нафту та інші товари по світу”, — заявив Кулеба на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС у понеділок, 16 травня.

Міністр нагадав, що економіка РФ має дві структурні вразливості, які існували століттями: логістичні зв’язки між європейською та азіатською частинами великої сухопутної території Росії значно розсіяні, а крім того, вона має дуже маленький комерційний флот порівняно з обсягом торгівлі.

Близько 70% російського експорту йде морем, решта — газогонами та нафтогонами, залізницею. Росія залежить від іноземних комерційних флотів для експорту своїх товарів. Враховуючи жорстокі дії РФ проти України та загрозу, яку вона становить для Європи, Росія не має права продовжувати отримувати переваги завдяки добрій волі західних транспортних компаній та споживачів, завдяки комерційним відносинам із ними. Лише повна блокада російського експорту змусить Росію припинити війну”, — наголосив він, зазначивши, що для світової економіки інфляційні чи рецесивні ефекти при цьому будуть мінімальними та точно меншими, ніж цього остерігаються.

Загалом Україна просить Євросоюз запровадити санкції проти Росії за п’ятьма напрямами: енергетичне ембарго (включно з ембарго на російську нафту, газ та вугілля), фінансові обмеження (включно з відключенням від SWIFT усіх російських та білоруських банків, які дозволяють експортерам оминати чи намагатися оминати санкції), торгівля (за виключенням розумних винятків критичного імпорту), медіа (повна заборона всіх російських ЗМІ в Європі та заборона роумінгу для російських телекомунікаційних провайдерів ЄС), а також розширення індивідуальних санкцій проти російських еліт, олігархів, чиновників, членів їхніх сімей та підприємств, включно з військово-промисловим комплексом РФ.

 




Суд арештував російські вагони на 300 млн грн


Суд арештував 434 залізничних вагонів російських компаній вартістю понад 300 млн грн. Про це інформує прес-служба Національної поліції.

Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та слідчі Головного слідчого Управління Національної поліції спільно з АТ «Укрзалізниця» в рамках кримінального провадження встановили належність 434 залізничних вагонів російським компаніям та їхнє фактичне місце знаходження. Зважаючи на повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України, відповідно до вимог чинного законодавства щодо примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів, за клопотанням Офісу Генерального прокурора на зазначені вагони було накладено арешт”, — вказала прес-служба.

Наразі 434 залізничні вагони вартістю понад 300 млн грн передано в управління до Агентства з розшуку та менеджменту активами (АРМА) з правом комерційного використання, володіння та розпорядження грошима. Отримані кошти від комерційного використання вагонів будуть використані на потреби ЗСУ.

Станом на початок квітня українські суди заарештували близько 17,8 тис. залізничних вагонів, які належать підприємствам з Росії та Білорусі.

 




Окупанти вп’яте обстріляли міст через Дністровський лиман


Російські окупаційні війська вп’яте завдали ракетного удару по мосту через Дністровський лиман в Одеській області. Про це повідомляє Оперативне командування «Південь».

Удар у вже понад два тижні непрацюючий міст був завданий в ніч на вівторок, 17 травня. Зафіксовано влучання двох крилатих ракет.

Міст пошкоджений настільки, що ремонтні роботи потребуватимуть тривалого часу і витрат. Але наразі їх проведення неможливе, як і експлуатація мосту”, — зазначається у повідомленні.

26 квітня російські війська завдали ракетного удару по Одеській області, внаслідок чого було пошкоджено міст через Дністровський лиман у Затоці. Пізніше його відкрили для реверсного проїзду автотранспорту однією смугою. Зранку 27 квітня міст знов зазнав обстрілу, повідомлялося про його часткову руйнацію. Втретє міст був обстріляний 2 травня, вчетверте — 10 травня.

Голова Одеської ОВА Максим Марченко припускав, що ударами по мосту через Дністровський лиман Росія намагається відрізати частину Одещини та створити напруженість на фоні вибухів у невизнаній «Придністровській молдавській республіці», де Росія тримає свій «миротворчий» контингент.

Розвідний автомобільно-залізничний міст у Затоці з’єднує дві частини Будацької коси.