Сумма ущерба инфраструктуре от войны выросла на 8 млрд долларов и превышает 105 млрд, - исследование


Инфраструктурные разрушения с начала войны россии против Украины включают разрушения не менее 24 тыс. километров дорог, 6 тыс. ж/д путей и 41 ж/д мост.

Общая сумма прямого ущерба экономике Украины от повреждения и разрушения жилых и нежилых зданий и инфраструктуры по состоянию на 25 мая превышает 105,5 млрд долларов или более 3,1 трлн грн, за последнюю неделю прямые потери экономики выросли более чем на 8 млрд долларов, свидетельствует исследование в рамках проекта «россия заплатит» аналитического подразделения KSE Institute Киевской школы экономики.

Об этом пишет ЦТС со ссылкой на Интерфакс-Украина.

«Увеличение общей суммы ущерба на текущей неделе связано с ростом разрушений, причиненных жилищному фонду, предприятиям, а также из-за учета потерь, причиненных украинскому ритейлу», — говорится в сообщении.

Общие потери экономики Украины из-за войны, по общим оценкам Минэкономики и KSE, учитывая как прямые потери, рассчитанные в этом проекте, так и косвенные потери (снижение ВВП, прекращение инвестиций, отток рабочей силы, дополнительные расходы на оборону и социальную поддержку и т.п.) колеблются от 564 млрд долларов до 600 млрд долларов.

При этом рост суммы ущерба из-за разрушения жилого фонда за минувшую неделю аналитики оценивают еще в 5,5 млрд долларов. По состоянию на 25 мая общая сумма ущерба жилищному фонду составляет 39,3 млрд долларов.

Больше всего от разрушения жилищного фонда пострадали Мариуполь, Харьков, Чернигов, Северодонецк и Лисичанск. Всего из-за войны повреждены, разрушены или потеряны более 44 млн кв. м жилья.

«Общая сумма прямого задокументированного ущерба украинских предприятий уже достигает 11,3 млрд долларов. За последнюю неделю этот показатель увеличился на 591 млн долларов. С начала войны россии против Украины повреждено или разрушено, по меньшей мере, 227 предприятий, заводов и фабрик», — отмечают аналитики.

Также приводятся цифры потерь легковых автомобилей — они составляют почти 1,6 млрд долларов за почти 105 тис. авто. Больше всего пострадали авто в Донецкой, Харьковской, Луганской, Черниговской и Киевской областях.

Согласно релизу, за неделю на 103 млн долларов также возросли убытки, причиненные образовательным учреждениям, и составляют 1,5 млрд долларов. Еще на 45 млн долларов выросла сумма ущерба, причиненного учреждениями здравоохранения.

Инфраструктурные разрушения с начала войны россии против Украины включают разрушения не менее 23,8 тыс. километров дорог, 6,3 тыс. железнодорожных путей и 41 железнодорожный мост, 643 учреждения здравоохранения, 1123 учебных заведения, 621 детсад, 192 культурных и 115 религиозных сооружений, 178 складов, 99 админпостроек, 28 нефтебаз, 19 торговых центров.

 




Румунія та Україна домовилися розвантажити затор із суден на вході до Дунаю


Керівники військово-морської та портової влади Румунії, Молдови та України вирішили координувати операції та вести прямий діалог, щоб розв’язати ситуацію з заторами на вході до морського каналу Суліна. Про це пише Viata.

Три органи влади вирішуватимуть, які судна заходять до причалів і в якому порядку, щоб уникнути випадків, коли агенти подають заявки, пізніше порти не підтверджують виділення причалів, і судна скупчуються на якорних стоянках уздовж Дунаю”, — ідеться у публікації.

Також стало відомо, що румунська сторона схвалила деякі пропозиції України. Зокрема, порти розглянуть питання рейдової перевалки.

На вході до Сулінського гирла Дунаю скупчилась велика кількість суден, що прямували, зокрема, до українських дунайських портів. Причиною затору є те, що проводку каналом здійснює румунська сторона, яка раніше не стикалася з таким напливом суден. У результаті суднам доводиться очікувати в черзі на проводку по 10 днів і більше.

Україна запропонувала Румунії кілька варіантів розблокування каналу. Зокрема, збільшити період дозволеного руху суден на дві години – зараз канал працює лише у світлу частину доби. Також дозволити прохід суден у нічний час на випадок затору та збільшити максимально допустиму швидкість. Крім того, пропонується оформляти вхідні судна на рейді, поки вони очікують на заход, а не в самому порту Суліна. Також у міністерстві запропонували залучити до прикордонно-митного огляду у порту Суліна додаткові причали для огляду одночасно не менше шести суден. Водночас Україна запропонувала перебазувати лоцманів із закритих українських портів разом із катерами до Румунії.

 

 




УДП оголосило нові тендери на перевезення зерна за кордон з портів Рені та Ізмаїл


ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) виставило на «англійські аукціони» у системі Prozorro послуги з перевезення зернових вантажів за кордон з українських портів Рені та Ізмаїл на Дунаї. Про це повідомила прес-служба компанії.

Зернові вантажі планують транспортувати з українських портів до порту Констанца в Румунії силами перевізника у складі баржо-буксирних караванів. В обох випадках — як зі стартом в Ізмаїлі, так і в Рені — в якості альтернативи пропонується доправити зерно до портів Сілістра або Русе у Болгарії.

Послуги із перевезення кожною баржею виділені в окремі лоти. Загалом планується задіяти у виконанні замовлення 10 плавзасобів. Мінімальний обсяг вантажного трюму баржі складає 2 тис. кубометрів, а обсяг вантажу не повинен перевищувати 1,5 тис. тонн.

Очікується, що завантаження барж відбуватиметься в Ренійському та Ізмаїльському портах у період із 15 по 30 червня.

Початкова вартість лоту складає €72 тис. (2,255 млн грн у гривневому еквіваленті за курсом НБУ). Крок аукціону становить 4% від стартової вартості.

УДП приймає пропозиції від потенційних учасників аукціону до 2 червня, торги відбудуться 3 червня.

20 травня ПрАТ «УДП» провело перші «англійські аукціони» на майданчику Prozorro.Sale, де реалізувало послуги з перевезення зернових вантажів власним флотом з українських портів Рені та Ізмаїл на Дунаї. Продано всі 12 виставлених лотів: 6 — з Рені та 6 — з Ізмаїлу.

В.о. генерального директора Дмитро Москаленко розповів в інтерв’ю «Портам України», що частка зернових у перевалці портів Рені та Ізмаїл зросла з 12% до 81% з початку року.

 




Окупанти намагаються вивезти метал з Маріупольського порту судном із санкційного списку


У Маріупольському морському порту помічене судно RM3 (флаг — Росія), яке перебуває у санаційному списку як таке, що попри заборону неодноразово заходило до закритих портів в анексованому Росією Криму. Про це повідомив керівник проекту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

Хто б сумнівався. Першим до порту окупованого Маріуполя увійшло 40-річне російське, судно — давній порушник кримських санкцій. Звичайно, передавач системи АІS — вимкнено. Тепер повезе вкрадений український метал до Ростова, а там його або використають у РФ, або поміняють документи та на експорт”, — написав Клименко у Facebook.

Судно для перевезення генеральних вантажів RM3 належить до класу суден «річка-море» і має дедвейт 3,2 тис. тонн. Власником судна є компанія River Sea Management (Ростов-на-Дону, Росія).

Раніше директор ДП «Маріупольський морський торговельний порт» Ігор Барський заявив, що російські окупанти намагаються частково відновлювати порт в окупованому Маріуполі, на території якого перебувають зерно та український метал вартістю понад $170 млн, що сигналізує про намір ворога вивозити крадене українське майно.

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв, що російські окупаційні війська намагаються поновити роботу Маріупольського порту, але їм це не вдається, поки залишається затопленим судно «Меотида» при вході у нові «ворота», які є основними для поновлення морських перевезень. Поки що окупанти зуміли розблокувати лише так звані старі ворота, через які можуть пройти судна класу «річка-море» з осадкою до 3,5 метра, проте глибина в яких не достатня для проходження завантажених морських балкерів.

Крім того, окупанти розпочали термінові роботи з ремонту залізничного полотна в Маріуполі та станції Сартана, щоб спробувати вивезти металопрокат та залишки зерна з території Маріупольського порту залізницею.

На початку травня Міністерство інфраструктури видало наказ про закриття морських портів Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ та Херсон, які розташовано на окупованих Росією територіях Запорізької, Донецької та Херсонської областей, до відновлення над ними контролю.