Заплановані на 2022 рік роботи з відновлення паспортних глибин в операційній акваторії порту Ізмаїл перебувають на завершальній стадії, за оперативними даними виконано 90,7% від плану робіт. Про це повідомила прес-служба ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Паралельно роботи з днопоглиблення ведуться і в інших морських портах розташованих на Дунаї. Зокрема в активній фазі — виконання робіт в акваторії порту Рені. На сьогоднішній день там виконано 19% від запланованого обсягу.

Роботи в операційних акваторіях морських портів плануються таким чином, щоб не уповільнювався обробки вантажів.

Від початку повномасштабного російського вторгнення саме порти Дунаю стали основними морськими торговельними воротами держави. Завдяки ефективній співпраці з партнерами з Румунії та запровадженню практики прозорого планування суднозаходів тримаємо високий темп обробки вантажів. Бачимо запит від учасників ринку морських перевезень на збільшення транзитного потенціалу дунайських портів і виконуємо його. Кінцева мета — оптимізація логістичної складової стратегічних експортних та імпортних операцій та збільшення обсягів перевалки вантажів”, — зазначив в.о. голови АМПУ Олексій Востріков.

В середині липня ДП «АМПУ» оголосило також про намір виконати днопоглиблення у каналі гирла Бистре суднового ходу Дунай—Чорне море, через який на даний час можуть проходити судна з осадкою не більше 3,9 метра.

Адміністрація Ренійського морського порту оголосила тендер із відбору підрядника поточного ремонту причалу №29.

Згідно з інформацією в системі держзакупівель Prozorro, виконавцю необхідно буде демонтувати підкранові балки та рейки, розібрати покриття, замінити зруйновані та пошкодженні палі, відновити бортові балки верхньої будови причалу, відбійні пристрої тощо. Роботи повинні буде завершені до 31 грудня 2023 року.

Очікувана вартість предмета закупівлі становить 12 млн грн.

Дата тендерного аукціону ще не визначена, її запланують після 24 жовтня. Пропозиції від майбутніх учасників приймаються до 28 жовтня.

Ренійський морський порт розташований на лівому березі річки Дунай за 63 милі від гирла річки. Проектна потужність — 7,7 млн тонн. Кількість вантажних причалів — 33, довжина вантажного причального фронту — 3,96 кілометра. У порту працюють ДП «Ренійський морський торговельний порт», ТОВ «РеніЛіс», ТОВ «Рені-Термінал», ТОВ «Агро-Рені», ТДВ «Ренійський елеватор», ТОВ «Рені-Лайн», ТОВ «Укрчем», ПП « Ларус Шиппінг» та інші портові оператори.

Ренійський морський порт у 2021 році збільшив перевалку вантажів порівняно з 2020 роком на 74,3% — до 1,37 млн тонн. Частка порту у вантажообігу морських портів України становила 0,9% проти 0,5% у 2020 році.

Балкер Pangeo (прапор — Ліберія), зафрахтований Всесвітньою продовольчою програмою ООН (World Food Programme — WFP) в рамках Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування прибув до порту Чорноморськ під завантаження пшеницею. Про це повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.

Балкер, який доставить 40 тис. тонн пшениці для жителів Ємену — це вже шосте зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН судно в рамках допомоги країнам у боротьбі з продовольчою кризою. Перші п’ять суден доставили понад 120 тис. тонн пшениці до Ефіопії, Сомалі, Ємену та Афганістану”, — вказала прес-служба.

Тим часом у Кенії розвантажується 51,4 тис тонн української пшениці з балкера Super Henry (прапор — Панама). Це перше судно з тих, які вже експортували пшеницю для потреб цієї країни.

Для нас залишається пріоритетом забезпечення країн Африки та Азії українським зерном та олією. На сьогодні вже експортовано понад 4,3 млн тонн продовольства до країн цих континентів. Насичення ринку українською агропродукцією — це те, що ми можемо і робимо, щоб запобігти продовольчій кризі в світі. Всі портові служби в поточних умовах працюють на повну потужність з метою оперативного завантаження зерновозів та танкерів”, — прокоментував заступник міністра інфраструктури Юрий Васьков.

Також у вівторок, 18 жовтня, в рамках реалізації «зернової ініціативи» з портів Одеса, Чорноморськ та «Південний» вийшли чотири судна. На їх борту 50 тис. тонн агропродукції для країн Азії.

Загалом станом на 18 жовтня в рамках зернової ініціативи морські порти Одеса, Чорноморськ та «Південний» відправили 353 судна, на борту яких 7,8 млн тонн агропродукції для країн Азії, Європи та Африки.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Угоди діятимуть протягом трьох місяців із можливістю продовження.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня.

Перше зафрахтоване WFP судно в рамках Ініціативи прибуло в Африку наприкінці серпня. Балкер Brave Commander доставив до порту Джибуті 23 тис. тонн української пшениці, яку після розвантаження відправили в Ефіопію.

У складі контейнерних караванів, які ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) після початку російського військового вторгнення почало формувати й перевозити Дунаєм у сполученні з румунським портом Констанца у Чорному морі, перевезено 3298 TEU. Про це повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко.

Серед експортних вантажів: метали, соняшниковий шрот та олія, алкогольні вироби, молоко, деревообробна продукція, горох, зерно насипом. В імпорті перевозяться електроніка, труби, запчастини до агарної техніки, автомобільні покришки, рис та інші продукти харчування. Крім того, в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН перевезено приблизно 600 TEU з гуманітарними вантажами.

Наразі під контейнерний напрям задіяно 12 суден — відкритих барж та суховантажних суден-штовхачів.

УДП вперше почало контейнерні перевезення майже пів року тому. Спочатку це був експеримент, виключно ініціатива нової команди. Ми бачили, що внаслідок блокади морських портів Одеси, контейнерні перевезення поставлені на стоп. Водночас попит має залишатись. Питання полягало лише в тому — чи зможемо на Дунаї створити працюючий логістичний ланцюжок, наскільки виправданою буде економіка проекту, чи зможемо знайти баланс між вантажними потоками з країни і в країну? Але ми це зробили! Контейнерні перевезення запрацювали”, — написав Москаленко у Facebook.

Керівник УДП нагадав, що перший контейнерний караван у складі самохідного судна «Капітан Ширков» і п’яти барж був сформований наприкінці травня. З того часу контейнерні перевезення флотом УДП стали регулярними. Сформувався пул фрахтувальників, стабільно забезпечується необхідний обсяг як експортних, так і імпортних вантажів. Починаючи з серпня пароплавство повністю перейшло на перевезення контейнерів караванами.

Одночасно є питання, які ще доводиться вирішувати. По-перше, це перевантаженість контейнерної перевалки в українських портах, де першочергово оброблюються морські судна, та обмеженість можливостей для накопичення контейнерів. По-друге, це тривалий час оформлення транзитної декларації в Галаці і затримки обробки барж на контейнерному терміналі DP World у Констанці, де навантажувально-розвантажувальні операції часто виконуються без відповідного планування”, — зазначив Москаленко.

Тим не менш, він висловив упевненість, що, незважаючи на тимчасові складнощі, напрям контейнерних перевезень на Дунаї буде продовжувати розвиватися.

У червні УДП провело у сполученні Ізмаїл—Констанца—Ізмаїл перший контейнерний караван у складі самохідного судна «Капітан Ширков» та п’яти барж загальною місткістю 300 TEU.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю та морські вантажоперевезення. До складу вантажного річкового флоту входять 75 самохідних та 245 несамохідних суден. Морський вантажний флот представлений сімома суднами дедвейтом 3,3-4 тис. тонн (шість суховантажів типу «Ізмаїл» та один танкер «Десна»). Основу вантажів складає металургійна сировина, що постачається до придунайських країн. Річковий пасажирський флот компанії представлений теплоходами «Молдавія», «Україна», «Дніпро» та «Волга».

Флот УДП у 2021 році збільшив перевезення вантажів порівняно з 2020 роком на 3,8% — до 1,37 млн тонн. У тому числі, перевезення річковим флотом УДП минулого року зменшилися на 0,9% — до 1,08 млн тонн.

Сергій Опалюк, начальник ХОСП «Підмінний екіпаж»: ріст експортних перевезень аграрних вантажів з українських портів до портів Румунії та Болгарії значно збільшив інтенсивність роботи підмінного екіпажу. Доводилося шукати резерви, додатково знаходити людей, щоб не було затримок із вантажопотоком. На підрозділ покладено функції контролю за кількістю завантаженого вантажу за осадкою, з оформленням відповідних документів. За 9 місяців «Підмінний екіпаж» обробив 1465 одиниць несамохідного флоту, у тому числі 440 – вантаження для УДП. Відремонтовано 103 одиниці флоту.

Бліндерман Григорій Юхимович, капітан судна «Хабаровск» (нова назва «Маріуполь»): виконання кількох важливих завдань, пов’язаних з захистом Придунав’я від російської агресії та безпекою судноплавства на Дунаї.

Володимир Тостоган, головний бухгалтер: цього року значно зріс обсяг документів, які проходять через централізовану бухгалтерію. Її співробітники весь цей час забезпечували своєчасну обробку бухгалтерської документації, здачу звітності, економне витрачання коштів підприємства, розрахунок та своєчасну виплату заробітної плати, сплату податків та зборів. Усі платежі відбуваються вчасно, що може відчути кожен працівник, адже заробітна платня виплачується у чітко визначений строк.

Сергій Лапоног, директор департаменту технічного захисту об’єктів та інформації: за короткий час розроблено та впроваджено пропускний режим на об’єктах УДП, пропускний режим на пасажирських суднах, плани захисту об’єктів наземної інфраструктури. Впроваджується цілком новий підхід до організації зазначеної роботи. Інвестовано значні кошти у сучасні системи захисту наземних об’єктів, плавзасобів та в подальший захист інформаційних продуктів, які наразі впроваджуються в процесах управління та контролю за основною діяльністю ПрАТ “УДП”.

Людмила Новікова, заступник начальника служби пасажирських перевезень департаменту управління флотом: незважаючи на військові ризики та несприятливі навігаційні умови, пасажирський флот пароплавства (теплоходи «Молдавія» та «Україна») після дворічної перерви, зумовленої пандемією Cоvid-19, відновив свою роботу. Є перспективи фрахтування на навігацію 2023 року. Проводяться переговори, розглядаються варіанти бізнес-моделей, як зробити роботу пасажирського флоту прибутковоюЦей перелік можна продовжувати і продовжувати, дуже складно в форматі повідомлення у фейсбуці згадати і розповісти про досягнення всіх, хто цього дійсно вартий.

Я ще раз вітаю всю нашу команду з Днем народження нашого підприємства!

Ми з вами на правильному шляху. Впевнений, що здобутки і досягнення УДП стануть особистим успіхом кожного з вас!