Падіння економіки у жовтні прискорилося через атаки критичної інфраструктури — Мінекономіки


Російські атаки по об’єктах критичної інфраструктури у жовтні погіршили падіння ВВП до рівня 39% до жовтня 2021 року, що гірше за показники, які були у вересні-серпні — 35%. Про це повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко на зустрічі із представниками американських ЗМІ, інформує «Інтерфакс-Україна».

За підсумками дев’яти місяців ми оцінюємо падіння ВВП на рівні близько 30%. Однак у разі продовження атак, а в результаті — відключень, ВВП може знизитися нижче», — зазначила Свириденко.

Водночас вона зазначила, що загалом економіка України навіть за нових складних умов продемонструвала непогані адаптаційні здібності та гнучкість.

Вже можна бачити, з якою рекордною швидкістю наші енергетики повертають людям світло. Українці теж не підводять: щоразу, коли ми просимо людей знизити споживання електроенергії, ми отримуємо економію від 7% до 20%. І з такою допомгою від людей нам легше збалансувати систему», — сказала перший віцепрем’єр.

На зустрічі вона також наголосила на важливості подальшого надання допомоги Україні, зокрема для підтримки економіки, та наголосила на тому, що Україна розраховує на зміцнення двосторонніх торговельних відносин зі США, включення в інвестиційне страхування, а також подальші постачання зброї.

Після кращого, ніж прогнозувалося, третього кварталу, в Мінекономіки говорили про можливість покращення прогнозу падіння ВВП у 2022 році з 33,2% приблизно до 30%. Однак потім наприкінці жовтня під час доопрацювання проєкту держбюджету до другого читання його було покращено лише до 32%.




Греція скасувала приватизацію стратегічного порту через війну в Україні


Рада директорів Фонду приватизації державного майна Греції (HRADF) ухвалила рішення скасувати продаж мажоритарної частки адміністрації порту Александруполіс, який після повномасштабного вторгнення Росії в Україну став відігравати важливу роль.

HRADF у співпраці з міністерством фінансів, міністерством судноплавства та у справах островів негайно вживатиме всіх необхідних заходів для подальшого розвитку адміністрації порту Александруполіс”, — зазначається в рішенні, що опубліковано на сайті фонду.

Напередодні про скасування приватизації порту оголосив і грецький прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс.

Уряд вирішив, що в нинішніх умовах Александруполіс має настільки велике стратегічне, геополітичне та енергетичне значення для нашої країни, що він повинен залишатися під юрисдикцією грецької громадськості”, — сказав Міцотакіс в інтерв’ю ANT1.

Порт Александруполіс розташований на півночі Греції на узбережжі Егейського моря, поблизу кордонів з Болгарією та Туреччиною.

Видання нагадує, що протягом останніх років Александруполіс набув стратегічного значення, яке ще більше посилилося після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Порт наразі є основним транспортним вузлом постачання необхідних вантажів силам НАТО у Східній Європі та важливим регіональним енергетичним хабом. А після початку вторгнення порт відіграє роль провідної бази в регіоні для постачання західної військової допомоги Україні.

Водночас у порту розбудовується морський термінал з регазифікації зрідженого природного газу, який має ключове значення у диверсифікації постачань енергоресурсів до Східної Європи. Окрім того, неподалік від Александруполісу починається греко-болгарський газопровід (інтерконектор IGB) для транспортування природного газу.

Влада Греції планує продовжити модернізацію порту за рахунок власних ресурсів.

Раніше New York Times повідомила, що приватизувати морський порт Александруполіс намагаються компанії, пов’язані із Росією.

 

 




Відеоблог Віктора Берестенка. Чи здатен експорт врятувати економіку України під час війни?


Перший фаховий україномовний відеоблог про українську та світову логістику «ШоПочьом» відзначає черговий важливий рубіж діяльності – ось уже 20-й випуск вийшов до уваги глядачів. Цього разу його незмінний автор та ведучий, голова АМЕУ Віктор Берестенко розповідає про те, чи може український експорт врятувати економіку та що цьому заважає.

Хто винен у зменшенні обсягів експорту

З одного боку, хочеться одразу сказати, що винен лише путін та об’єктивне зменшення обсягів виробництва унаслідок проблем, спричинених війною. Та, з іншого боку — нікуди не зникає «бюрократична» війна між бізнесом та тими представниками влади, які використовують своє становище для ускладнення життя та роботи підприємців.

Цей рік міг бути для України рекордним у контексті збільшення експорту. Наприклад, у лютому його обсяги зросли на 30%. Однак війна усе змінила, зокрема:

  • майже на 60% за час війни впали відправки за кордон металургійної сировини;
  • хімічної продукції експортували менше наполовину;
  • за дев’ять місяців обсяги експорту скоротилися майже на третину порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Експерти вважають, що цей негативний показник ще більше погіршиться. Чому ж це відбудеться, окрім причин, пов’язаних безпосередньо з війною?

Відсутність секторальних урядових програм та єдиного бачення у цій сфері ускладнює ситуацію. Зосередженість лише довкола експорту зернових та металургійної продукції не дозволяє побачити потреби інших перспективних з точки зору експорту сфер. А бюрократія, котра під час війни нікуди не зникла, створює додаткове навантаження на українські підприємства.

Підбиваючи підсумки…

Коли обсяги внутрішніх ринків зменшуються, а купівельна спроможність українців падає, саме експорт повинен стати тим порятунком для нашої економіки, який її втримає. Однак про це можна говорити лише за тих умов, якщо бізнесу не будуть встромляти палиці в колеса на його й без того нелегкому шляху.

Більше по темі дивіться у 20-му випуску відеоблогу «ШоПочьом».

 

 




Зерновий коридор: порти Великої Одеси обробляють 25 суден


Порти Великої Одеси в рамках зернової ініціативи обробляють 25 суден, на які буде завантажено 741 тис. тонн агропродукції. Про це повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.

У п’ятницю порти відправили чотири судна, на борту яких 120 тис. тонн агропродукції.

У портах Великої Одеси під обробкою 25 суден. На них завантажують 741 тис. тонн української агропродукції. Вчора порти Великої Одеси прийняли чотири судна під завантаження 148 тис. тонн агропродукції», — вказала пресслужба.

У напрямку портів рухаються сім суден під завантаження 198,2 тис. тонн агропродукції. Серед них — балкер Buzburun M, який вивезе 40 тис. тонн пшениці в Єфіопію, та балкер Gokova M, який доставить 40 тис. тонн пшениці в Ємен та Афганістан.

Загалом станом на 11 листопада в рамках зернової ініціативи морські порти Одеса, Чорноморськ та «Південний» відправили 442 судна, які експортували 10,3 млн тонн агропродукції до країн Азії, Африки та Європи.

Станом на 9 листопада в рамках зернової ініціативи порти Одеса, Чорноморськ та «Південний» відправили 435 суден, обсяг відвантаження агропродукції склав 10,1 млн тонн.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Угоди діятимуть протягом трьох місяців із можливістю продовження.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня.

 




Зафрахтовані ООН балкери заберуть 80 тис. тонн пшениці у портах Великої Одеси


Два балкери, зафрахтовані Всесвітньою продовольчою програмою ООН (World Food Programme — WFP), в рамках Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування прибули до портів Великої Одеси під завантаження пшеницею на потреби країн, що знаходяться на межі голоду. Про це повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.

У порту Одеса 40 тис. тонн української пшениці для Ефіопії завантажують на балкер Bozburun M (прапор — Панама). У порту Чорноморськ такий самий обсяг пшениці для жителів Ємену та Афганістану забере балкер Gokova M (прапор — Панама).

Також у суботу, 12 листопада, в рамках реалізації «Зернової ініціативи», з порту Чорноморськ вийшли два судна з 27 тис. тонн агропродукції, яка буде направлена до країн Азії.

Наразі в портах Великої Одеси під обробкою перебуває 33 судна. На них завантажують 920 тис. тонн української агропродукції.

Станом на 12 листопада в рамках зернової ініціативи порти Великої Одеси відправили 444 судна, які експортували 10,3 млн тонн українського продовольства до країн Африки, Азії та Європи.

Перше зафрахтоване WFP судно в рамках Ініціативи прибуло в Африку наприкінці серпня. Балкер Brave Commander доставив до порту Джибуті 23 тис. тонн української пшениці, яку після розвантаження відправили в Ефіопію.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Угоди діятимуть протягом трьох місяців із можливістю продовження.