УДП відвантажило сою з баржі на судно в порту Констанца


ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) здійснило перевалку за схемою баржа-судно баржевого каравану з вантажем української сої на рейдовій стоянці в румунському порту Констанца. Про це повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко.

Перевалку здійснено у співпраці з румунською TTS Group S.A., яка є одним із найбільших операторів порту Констанца.

Перевалка за новою схемою здійснюється за 2-3 доби. Тобто значно швидше, ніж на терміналі порту, де караван у черзі витрачає тиждень, а іноді два”, — написав Москаленко у Facebook.

Керівник УДП зазначив, що нова схема перевалки суттєво знижує ризик виникнення демереджу, пришвидшує оборот флоту і, відповідно, сприятиме підвищенню рентабельності УДП.

У комплексі з новою власною перевалкою УДП — це win-win історія для компанії і клієнта. Продукція фактично з автомобільного транспорту в Україні гарантовано та у визначений термін завантажується на морське судно у Констанці”, — підсумував Москаленко.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році збільшила перевезення вантажів порівняно з 2021 роком. Зокрема, у січні-жовтні річковим флотом перевезено майже 1,5 млн тонн вантажів.

Флот УДП у 2021 році збільшив перевезення вантажів порівняно з 2020 роком на 3,8% — до 1,37 млн тонн.




Зерновий коридор повинен продовжити роботу — президент Євроради


Одним із глобальних наслідків російської агресії проти України стало загострення продовольчої кризи, для розв’язання якої необхідно продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи, що була започаткована за ініціативою генерального секретаря ООН. Про це президент Європейської Ради Шарль Мішель,  передає «Укрінформ».

До війни Україна експортувала 45 млн тонн сільськогосподарської продукції на світовий ринок. Завдяки «коридорам солідарності» ЄС ми допомогли Україні експортувати 15 млн тонн, і на додаток ще 10 млн тонн були експортовані завдяки Чорноморській зерновій ініціативі. Важливо, щоб ця ініціатива генерального секретаря ООН Гутерреша була продовжена”, — заявив президент Європейської Ради під час пресконференції в рамках зустрічі G20 на Балі у вівторок, 15 листопада.

Він зауважив, що саміт G20 у Балі відбувається в обставинах, що є дуже відмінними від попередньої зустрічі у Римі. Причиною стало те, що Росія, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН та учасницею G20, атакувала Україну, вільну та суверенну європейську державу. Війна Росії «проти всіх» призвела до численних проблем для найбільш вразливих країн Африки, Азії та Близького Сходу, населення яких найбільше страждає від продовольчої кризи та підвищення цін на енергію. Кількість людей, що стикаються із загрозою голоду, продовжує зростати по усьому світу.

Кремль вирішив перетворити продовольство на зброю, провокуючи глобальні наслідки — голод, бідність та нестабільність, у тому числі тут, в Азії. Повторюю ще раз: санкції, які ЄС ухвалив проти Росії, не спрямовані проти сільськогосподарських та продовольчих товарів. Вони не спрямовані проти експорту добрив з Росії. З іншого боку, Росія наклала обмеження на експорт власного продовольства. Ще до того, як розпочати війну, саме вони запровадили обмеження на експорт добрив”, — наголосив Мішель.

Він нагадав, що ЄС шукає шляхи для розв’язання існуючих проблем продовольчої безпеки. Вже зараз країни Європейського Союзу мобілізували фінансову допомогу у €8 млрд, щоб знизити гостроту із забезпеченням продуктів харчування в країнах, що розвиваються. Водночас ЄС докладає зусиль для зниження світових цін на добрива. У цьому контексті, на переконання президента Європейської Ради, варто допомогти таким країнам розвити власні спроможності для виробництва добрив, як це було зроблено свого часу для налагодження власного виробництва вакцин проти COVID-19 безпосередньо у країнах, що їх потребували.

Єдиний та найкращий шлях для завершення триваючої кризи у продовольстві та в енергетиці, є завершення безглуздої війни Росії, та її повага до Хартії ООН”, — наголосив Мішель.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Угоди діятимуть протягом трьох місяців із можливістю продовження.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня.

Станом на 14 листопада в рамках зернової ініціативи порти Великої Одеси відправили 456 судна, які експортували 10,7 млн тонн українського продовольства до країн Африки, Азії та Європи.

 




Одеський порт відправив перший балкер із пшеницею для Ефіопії за новою гуманітарною програмою


З Одеського морського порту вирушило перше судно Nord Vind (прапор — Барбадос) із 27 тис. тонн пшениці для Ефіопії за новою гуманітарною програмою Grain from Ukraine. Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.

Сьогодні з порту Одеси йде з караваном перше судно з 27 тис. тонн гуманітарної пшениці від України для Ефіопії. Партнерами виступив уряд Німеччини та Всевітня продовольча програма ООН”, — написав Васьков у Facebook.

Ініціатива щодо гуманітарної програми Grain from Ukraine була озвучена на саміті G20 у вівторок, 15 листопада. Її суть полягає у закупівлі розвинутими країнами українського зерна для тих країн Африки та Азії, які вже сьогодні не мають достатньо їжі.

До кінця весни 2023 року щонайменше 5 млн людей отримають українське зерно. Звісно такі обсяги можливо забезпечити лише через морські шляхи. Розраховуємо, що українські порти будуть відправляти в рамках Програми до 10 суден щомісяця”, — наголосив Васьков.

Заступник міністра нагадав, що завдяки зусиллям Туреччини та ООН працює «зернова ініціатива» і світ за 120 днів отримав майже 11 млн тонн українського продовольства.

Але такі ініціативи не мають бути обмежені ані в часі, а ні в логістичних шляхах, а ні в обсягах, коли мова йде про життя. Ми робимо все можливе, щоб світ швидко та в потрібних обсягах отримував українську агропродукції”, — підсумував він.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Угоди діятимуть протягом трьох місяців із можливістю продовження.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня.

Станом на 14 листопада в рамках зернової ініціативи порти Великої Одеси відправили 456 судна, які експортували 10,7 млн тонн українського продовольства до країн Африки, Азії та Європи.

 




Через порти Одещини експортовано 26 млн тонн агропродукції з початку року — Одеська ОВА


З початку 2022 року через порти в Одеській області на експорт відправлено 26 млн тонн агропродукції, в тому числі понад 10 млн тонн — у рамках Зернової ініціативи за сприяння ООН. Про це заявила директор департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова.

Пшениці було експортовано 5,5 млн тонн, кукурудзи — 10 млн тонн. Порти на Дунаї спроможні вивозити 3 млн тонн, Великої Одеси (Чорноморськ, Одеса та «Південний») — 4 млн тонн”, — розповіла Стоянова під час брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса у середу, 16 листопада.

Українські морські порти Дунайського регіону в січні-вересні 2022 року збільшили вантажообіг порівняно з аналогічним періодом минулого року в 3,5 разу — до понад 11 млн тонн.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Угоди діятимуть протягом трьох місяців із можливістю продовження.

Станом на 14 листопада в рамках зернової ініціативи порти Великої Одеси відправили 456 судна, які експортували 10,7 млн тонн українського продовольства до країн Африки, Азії та Європи.

 




ЄБРР інвестує €300 млн в «шляхи солідарності» для заблокованого Росією експорту українського зерна


Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), підтримуючи зусилля щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки та допомоги економіці України, прийняв рішення інвестувати до кінця 2023 року €300 млн в проект «Шляхи солідарності» (Solidarity Lanes) Європейського Союзу. Про це повідомила прес-служба ЄБРР.

«Шляхи солідарності», створені Європейською Комісією та прикордонними країнами в травні, є важливими маршрутами для полегшення експорту та імпорту українських сільськогосподарських товарів, а також інших товарів. Вони служать альтернативою маршрутам через чорноморські порти, які були частково знову відкриті, але які не працюють на повну довоєнну потужність”, — зазначається у повідомленні.

Минулого тижня Європейська комісія оголосила, що мобілізувала €1 млрд для розвитку «Шляхів солідарності».

Інвестиції ЄБРР, як частина цієї мобілізації, відображають спільні пріоритети Банку з Комісією щодо підтримки економіки України та доступу до продовольства для країн, які покладаються на український експорт”, — наголосили в ЄБРР.

Україна є одним із найбільших у світі виробників зерна, і в звичайний час вона постачала на світовий ринок близько 45 млн тонн зерна щороку. Проте внаслідок російської війни експорт і сільськогосподарський сектори України сильно постраждали, що призвело до зростання цін на зернові та світової продовольчої безпеки.

У рамках своїх зобов’язань ЄБРР надає пріоритет інвестиціям у дорожню, залізничну та іншу інфраструктуру. Це інвестиції та підтримка проектів в Україні, Молдові, Польщі та Румунії. Банк уже підтримав Молдову в оптимізації її транспортної мережі, надавши позику в розмірі €100 млн для покращення та розширення її дорожньої мережі аж до українського кордону. Зараз Банк разом з Комісією готується профінансувати терміново необхідну модернізацію залізничної мережі, яка є важливою для транспортування вантажів з Одеси до річкових портів України, Молдови та Румунії.

Зазначається, що існує значна потреба в узгодженій модернізації залізничних перевантажувальних потужностей на кордоні з Україною у Польщі, а також у розширенні потужностей портів Балтійського моря. З цією метою ЄБРР підтримав розширення Гданського порту на Балтійському морі.

В Україні потрібні інвестиції, щоб усунути вузькі місця на кордоні та покращити сполучення з ЄС. Таким чином, ЄБРР готує фінансовий пакет для «Укрзалізниці», який буде частково вкладено у вирішення цих проблем.

Банк має намір інвестувати €300 млн до кінця 2023 року в ці шляхи солідарності, частина з яких піде на проекти, які вже визначені та знаходяться в процесі затвердження. Банк також розглядає додаткові термінові інвестиції в ключову портову та залізничну інфраструктуру, а також у розширення потужностей зберігання зерна. Він співпрацюватиме з Комісією, а також з іншими міжнародними установами, такими як Європейський інвестиційний банк і Група Світового банку, щоб координувати зусилля та підтримувати та надалі збільшувати пропускну спроможність «Шляхів солідарності»”, — наголосили в ЄБРР.

Загалом ЄБРР підтримує торгівлю, енергетичну та продовольчу безпеку, життєво важливу інфраструктуру та фармацевтичну галузь в Україні та зобов’язався інвестувати в країну до €3 млрд у 2022-2023 роках.

ЄБРР швидко засудив російське вторгнення в Україну 24 лютого та пообіцяв підтримувати Україну. На початку квітня Рада керуючих ЄБРР проголосувала за призупинення безстрокового доступу Росії та Білорусі до фінансування та експертизи ЄБРР, і Банк закрив свої офіси в Росії та Білорусі.