Посилання на сайт: https://mtu.gov.ua/news/33852.html

Попри складнощі, блекаути та невизначеність, українська логістика продовжує активно працювати, роблячи свій внесок у майбутню перемогу. Так само активно функціонує перший фаховий україномовний відеоблог про логістику «ШоПочьом», який веде президент АМЕУ Віктор Берестенко.

Що заважає розвивати українську логістику сьогодні

Кожного випуску незмінний автор та ведучий блогу розглядає якесь проблемне питання. І всі ці питання об’єднує логістика. У нашій державі, на превеликий жаль, вирішення проблем здебільшого відбувається шляхом «гасіння пожеж», а не стратегічного планування та формування чітких критеріїв оцінки у досягненні цілей.

Увесь світ переходить на мультимодальні перевезення, однак наш Уряд планує розвиток різних видів транспорту окремо. Попри те, що закон «Про мультимодальні перевезення» таки прийнято, його текст свідчить про повне нерозуміння законодавцями цього виду перевезень. Це лиш один приклад. Для наочності варто ще згадати митницю. Десятиліттями плани для реформування митниці залишаються лише планами. І до війни нам було над чим працювати, а зараз – тим паче.

Стратегічне бачення та фокус уваги на перемозі

Незважаючи на війну, зараз – саме час мислити категоріями майбутнього відновлення нашої держави. Як скористатися тенденцією втечі бізнесу з Китаю та можливістю скорочення ланцюжків постачань до Центральної та Східної Європи? Як зробити Україну промисловим та логістичним хабом Європи? Про це та багато іншого говорить у своєму відеоблозі Віктор Берестенко. А ви можете підписатися на цей блог, аби слідкувати за обговоренням гарячих тем логістичної галузі та бути в курсі актуальних новин і свіжої аналітики.

Україна зберігає можливості для експорту через морські коридори, а також сухопутні маршрути, обговорюється можливість побудувати колію доступу до порту Литви. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, передає «Укрінформ».

На сьогодні за рахунок продовження роботи морського коридору через порти Великої Одеси ми маємо можливість експортувати до 60% збіжжя. У нас є хороші показники з розвитку сухопутних маршрутів — залізниця, автошляхи, порти через Дунай. Євросоюз виділив порядка €1 млн на розвиток сухопутних маршрутів з території України, що дає перспективу мати можливість проходу до портів Європи незалежно від позиції Росії, яка може хитати ситуацію”, — повідомив Марчук.

Всеукраїнська аграрна рада ініціювала звернення до представників уряду Польщі, щоб обговорити можливість побудови на території України широкої колії в межах 500 кілометрів, яка б сполучала Україну, Польщу і Литву, і таким чином отримати доступ до литовського порту Клайпеди.

На цьому етапі це буде вигідно як Україні, так і європейським партнерам, тому що це буде постійно функціонуючий логістичний центр. На реалізацію потрібно порядку трьох років та €12 млрд”, — додав Марчук.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

З початку дії Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів у Чорному морі експортовано 12 млн тонн агропродукції.

Морські контейнерні перевезення у світі у 2023 року можуть знизитися на 2,5%, прогнозує консалтингова компанія Xeneta.

На думку аналітиків, наступного року фрахтові ставки значно знизяться, а слабкий попит призведе до збільшення простою суден.

Після підйому до історичних максимумів під час глобальної пандемії, ставки морських перевезень з літа знизилися. Ще більші темпи падіння продемонстрували спотові ставки. Результатом цього є надлишок тоннажу, що призводить до збільшення простою. Xeneta прогнозує простоювання до 1 млн TEU.

Ми очікуємо побачити значні скорочення. Перевізники довели свою здатність захищати та підвищувати тарифи під час COVID, але через надто велику пропускну спроможність та зменшення завантаженості портів на більшості основних торгових шляхів у 2023 році вони будуть вести програшні бої”, — зазначається у звіті.

Xeneta прогнозує, що спотові ставки за деякими ключовими коридорами впадуть протягом першої половини 2023 року нижче за рівні, що існували до пандемії, в той час як довгострокові ставки будуть швидко падати в міру закінчення терміну дії старих, дорогих контрактів і підписання нових, за набагато більш низькою ставкою.

Однак довгострокові ставки не впадуть нижче за спотові ставки протягом першої половини 2023 року”, — зазначають аналітики.

Програмна платформа Xeneta збирає останні дані про тарифи морських та повітряних перевезень, агреговані у всьому світі. Серед компаній, що беруть участь: ABB, Electrolux, Continental, Unilever, Nestle, L’Oréal, Thyssenkrupp, Volvo Group та John Deere та інші.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує на зростання ВВП України у 2023 році на 1% після зниження на 33% у 2022 році. Про це ідеться у повідомленні МВФ за підсумками роботи його віртуальної місії в Україні.

Очікується, що економічна активність стабілізується у 2023 році, зростання економіки складе 1% за базовим сценарієм після падіння економіки на 33% цього року”, — зазначив голова місії МВФ Гевін Грей.

Крім цього, у Фонді прогнозують, що у 2023 році показник річної інфляції в Україні триматиметься на рівні в середньому 25%.

З війною, яка триває, Україна продовжить потребувати значного зовнішнього фінансування, аби забезпечити належні ресурси для ключових функцій держави, поки підтримуватиме економічну стабільність”, — додав Грей.

Зазначається, що руйнівний соціальний та економічний вплив війни на Україну триває, що призводить до великої кількості загиблих серед цивільного населення, міграції чи внутрішнього переміщення третини населення, колосальних збитків для інфраструктури та виробничих потужностей.

За підсумками роботи віртуальної місії МВФ було погоджено угоду про моніторингову програму, яка не передбачатиме виділення фінансування, однак дозволить Україні активніше залучати кошти від інших міжнародних партнерів. Цю програму ще має погодити правління МВФ.

Досі МВФ остерігався робити прогнози для України на 2023 рік, посилаючись на надмірну невизначеність внаслідок війни.

Проект Державного бюджету на 2023 рік передбачає зростання ВВП на 3,2%, інфляцію — на рівні 28%.