Grain from Ukraine: запущено гуманітарну програму боротьби з голодом у світі


Сьогодні, 26 листопада, Президент України Володимир Зеленський презентував гуманітарну продовольчу програму Grain from Ukraine. Вона покликана запобігти голоду в найбідніших країнах Африки та Азії, а також підтримати вітчизняних аграріїв.
«Вона передбачає прямі закупівлі державами-учасниками програми української агропродукції та передачі її найбіднішим країнам. Зараз ми маємо конкретну мету – врятувати від голоду щонайменше 5 мільйонів людей до кінця весни 2023 року. Україна вже зробила крок до цього. В рамках Програми вже вийшло судно Nord Vind, на борту якого 27 тисяч тонн продовольчої пшениці для Ефіопії.
Сьогодні в порту «Чорноморськ» розпочнеться завантаження другого судна. Це ще 30 тисяч тонн пшениці для мешканців Ефіопію. Окрім цього, під завантаження до портів України йдуть ще 3 судна, які зможуть вивезти більше 80 тисяч тонн продовольчої пшениці для Сомалі, Судану, Ефіопії та Ємену.
Ми впевнені, що Grain from Ukraine здатна впоратись із завданням запобігти продовольчій катастрофі в світі, але для цього потрібна консолідація всього світового співтовариства. Тільки разом ми можемо раз і назавжди позбавити росію можливості використовувати голод як зброю» – прокоментував Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України.
Передбачається, що уже до середини 2023 року буде відправлено щонайменше 60 суден з продовольством для країн на межі голоду.
Ця Програма реалізовуватиметься в партнерстві з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (World Food Program – WFP) та за координації Керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака.
Для підсилення гуманітарної складової програми також створюється міжнародна Координаційна група з попередження голоду та під егідою Президента Володимира Зеленського. В її роботі прийматимуть участь представники урядів, міжнародних компаній та громадських організацій, готових зробити свій вклад у боротьбу з голодом у світі.

Посилання на сайт: https://mtu.gov.ua/news/33852.html




Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт» збільшило  вантажопереробку  в 1,5 рази у порівнянні з 2021 роком 


 У порівнянні з 2021 роком  вантажопереробка   ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт» збільшилася у 1,5 рази.

Як відомо, у зв’язку із воєнною агресією відбулося блокування українських портів на Чорному морі і єдиним морським коридором з країнами Європи залишилися морські порти, розташовані на річці Дунай,  тому певна частина вантажів, які раніше перевантажувались у портах великої Одеси (зернові, олія, нафтопродукти, контейнери тощо), почали перевантажуватися у ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт», за рахунок чого відбулася заміна втраченого та залучення нових вантажопотоків.

У ДП «ІЗМ МТП» відбулися зміни в  структурі вантажопереробки:

– в наслідок нападу Росії на Україну підприємство втратило транзитний   вантажопотік:,

– проте  зросло перевантаження імпортного та експортного напрямку.

За рахунок збільшення вантажопереробки чистий прибуток  склав 380,9 млн грн,  та у порівнянні з 2021 роком зріс у 18 разів.

Відповідно зросли  в двічі середньомісячна заробітна плата одного працівника та  майже в 4 рази  виплати на користь держави.

З перших часів воєнної агресії Російської Федерації проти України діяльність підприємства зосереджена також на задоволенні потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, забезпечення функціонування національної економіки в умовах воєнного стану та життєдіяльності населення.

В рамках виконання мобілізаційних завдань працівники підприємства забезпечують заходи:

-надання послуг з транспортних перевезень (вантажних та пасажирських) для задоволення потреб Збройних Сил України;
-надання послуг з транспортних перевезень для забезпечення функціонування національної економіки;
-надання послуг з транспортних перевезень річковим та морським транспортом для забезпечення системи життєдіяльності держави.

В зв’язку з наслідками блокування Російською Федерацією морських портів Чорноморського басейну підприємство збільшило експортно – імпортні операції по перевантаженню вантажів необхідних, як для Збройних Сил України, так і для національної економіки, вдвічі

Проблемні питання.

 

Основним проблемним питання, що потребує вирішення  залишається  норматив відрахування частини чистого прибутку у розмірі  80 %.  Головним спрямуванням  коштів, що залишаються у розпорядженні підприємства –  здійснення капітальних інвестицій. Зниження розміру відрахування до 30 % дало б змогу підприємству накопичити кошти для більш вартісного оновлення парку портальних кранів та буксирного флоту підприємства.

Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»




УДП налагодило роботу на Середньому Дунаї


ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) минулого тижня відправило до Сербії черговий караван з вантажем залізорудної сировини, і ще один караван готується до виходу в рейс. Про це повідомив Генеральний директор УДП Дмитро Москаленко.

УДП після тривалої паузи успішно повернулося на Середній Дунай. Перший рейс стартував у жовтні, відтепер на лінії постійно працює декілька караванів. Крім руди працюємо ще і вугіллям з Констанци. Завдяки відновленню співпраці з європейськими металургійними виробниками наша компанія диверсифікувала вантажні потоки, забезпечила флот стабільною роботою на вигідних умовах”, — написав Москаленко у Facebook.

За його словами, навігація на частині Дунаю поки що залишається закритою, але ситуація з рівнями води в річці покращилася, глибини прохідні, що дозволяє флоту УДП виконувати всі заплановані завдання.

Наприкінці вересня в УДП анонсували повернення на Середній Дунай частини флоту, який був передислокований на інші маршрути для забезпечення експорту аграрної продукції в умовах закриття українських морських портів у Чорному морі. У жовтні перший караван із вантажем аглоруди та котунів вирушив до Сербії.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році збільшила перевезення вантажів порівняно з 2021 роком. Зокрема, у січні-жовтні річковим флотом перевезено майже 1,5 млн тонн вантажів.

Флот УДП у 2021 році збільшив перевезення вантажів порівняно з 2020 роком на 3,8% — до 1,37 млн тонн.

 




РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА ВІДСТОЮЄ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ У ДУНАЙСЬКІЙ КОМІСІЇ


У Будапешті (Угорщина) українська делегація приймала участь у засіданні робочої групи Дунайської Комісії (ДК) з юридичних та фінансових питань. Основні питання, що винесли на розгляд, пов’язані з покращенням умов дунайського судноплавства. Вирішальна дискусійна тема – визнання країнами-членами ДК дії суднових документів, виданих на судна внутрішнього плавання країнами-членами ДК, які не є державами Європейського Союзу. Регістр судноплавства України наполегливо відстоює позицію нашої держави у цьому важливому питанні.

На сьогоднішній день в межах Євросоюзу та повноважень Дунайської комісії, повноправним членом якої є Україна, триває дискусія щодо приєднання нашої країни до імплементації Європейського стандарту, який встановлює технічні вимоги до суден внутрішнього плавання (ES-TRIN) у дунайському судноплавстві. Так, з одного боку Україна, є повноправним членом ДК, з іншого – поки що не є членом Євросоюзу.

Обговорення ситуації навколо цього питання триває вже кілька років і цього разу у Будапешті українська делегація, що брала участь онлайн, сподівається на виважену і визначену позицію саме Дунайської комісії, мета створення якої – захист інтересів країн Дунайського басейну.

Україна схвалює зусилля країн-членів Дунайської комісії щодо пошуку компромісного вирішення важливого для нашої країни питання – визнання відповідності до євростандартів суднових документів, виданих на судна внутрішнього плавання, національним класифікаційним товариством – Регістром судноплавства України.

«Україна не просить особливих преференцій чи особливого підходу щодо застосування технічних вимог, викладених у Директиві (ЄС)2016/1629, до суден внутрішнього плавання під прапором України. Регістр як підприємство, основні види діяльності якого пов’язані з забезпеченням безпеки судноплавства, постійно удосконалює власну нормативно-технічну базу та співпрацює з міжнародними та європейськими профільними структурами. Більш того, ми вже синхронізували власні Правила та вітчизняні норми у сфері судноплавства з відповідними нормами ЄС. На сьогоднішній день Україна має офіційний статус держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу, тож такими робочими кроками, як співпраця з галузевими європейськими комітетами, зокрема з Дунайською комісією, Європейським Комітетом з розробки стандартів в галузі внутрішнього судноплавства (CESNI), Регістр судноплавства України робить свій внесок до наближення України до членства у Європейському Союзі», – підкреслив генеральний директор Регістра судноплавства Олександр Ріффа.

 

Для довідки:

Дун́айська ком́ісія (ДК, англ. Danube Commission, фр. Commission du Danube) — міжнародна міжурядова організація, створена в рамках Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, підписаної в Белграді 18 серпня 1948 року.

У своїй роботі Дунайська Комісія використовує багатий історичний досвід регулювання судноплавства по міжнародних річках Європи і найкращі традиції міжнародних річкових комісій.

 

Запрошуємо на наш офіційний сайт, канал Телеграм та сторінку Фейсбук:

https://shipregister.ua

https://t.me/shipregister_ua

https://www.facebook.com/shipregister.ua




УДП планує модернізувати буксири-трьохтисячники


ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) планує провести модернізацію наявних буксирів потужністю 3 тис. кінських сил. Про це повідомив Генеральний директор УДП Дмитро Москаленко.

Обговорили це питання з командою суден «Кузьма Галкин» (нова назва «Миколаїв»), «Нина Соснина» («Черкаси»), «Никифор Шолуденко» («Одеса»), судноремонтниками та експертами. У компанії вісім таких буксирів-штовхачів. П’ять вже як мінімум 15 років перебувають у відстої, три наразі в очікуванні докового ремонту. Це єдині в УДП буксири-штовхачі з трьома двигунами”, — написав Москаленко у Facebook.

Він додав, що буксири цієї серії розраховані для роботи з караванами до 14,5 тис тонн, що відповідає максимальним допустимим за розмірами баржевим караванам Дунаю (9+1) для доставки великих партій на далекі відстані. А наявність чотирьох рулів заднього ходу робить буксири одночасно потужними і маневреними.

Нам такі дуже потрібні, адже витрати палива на тонну вантажу в такому випадку суттєво менші, ніж у випадку менших караванів, які штовхають буксири-двохтисячники. На жаль, навіть у трьох буксирів, що очікують ремонту, двигуни зношені та не видають передбачену потужність у 3тис. к.с. Запчастини до них знайти дуже складно. П’ять інших буксирів взагалі розукомплектовані”, — повідомив керівник УДП.

За словами Москаленка, концепція модернізації передбачає, що від старого судна залишиться лише корпус, валолінії, гвинто-рульова група. Енергетична група буде сучасною і більш потужною. Двигуни відповідатимуть не лише сьогоднішнім екологічним нормам ЄС, але стандартам, які Євросоюз збирається запроваджувати у перспективі.

Минулі проєкти модернізації передбачали встановлення двох нових двигунів замість трьох старих. Ми плануємо встановити три двигуни та зберегти унікальну конструктивну концепцію судна. Три двигуни — це не просто велика потужність, але й тягові можливості, що для такого буксира-штовхача є основною перевагою”, — вважає він.

Модернізація торкнеться всіх систем: високий рівень автоматизації дозволить зменшити чисельність екіпажу і, відповідно, збільшити рентабельність роботи судна. Переобладнання побутових приміщень забезпечить комфорт перебування екіпажу.

На Дунаї ще працюють судна, побудовані ще до Другої світової війни. Як правило, вони пройшли вже декілька модернізацій і мають сучасну «начинку». Крім того, буксири цієї серії будувалися особливо міцними: в зимовий період саме вони виконували функції «криголамів», забезпечуючи рух суден. У корпусу «Никифора Шолуденка», за свідченням головного механіка, ще не має жодної латки. Проте остаточні висновки зможемо зробити після дослідження стану корпусу і визначення його залишкових товщин”, — додав Москаленко.

Він наголосив, що модернізація тягового флоту — питання подальшої перспективи та виживання УДП. Програма скорочення викидів, яку реалізують країни ЄС, вже в найближчому майбутньому може призвести до запровадження більш жорстких екологічних вимог. Що створює ризик закриття для УДП більшості логістичних напрямків.

Є два варіанти — або купівля повністю нових буксирів, або комплексна модернізація суден, що перебувають у відстої. В такому випадку компанія нічого не втрачає, новий флот буде створюватися на базі буксирів, які багато років не працюють та виконують роль постачальника запчастин. Хоча шлях саме модернізації є найбільш типовим для річкового флоту Дунаю”, — підсумував керівник УДП.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році збільшила перевезення вантажів порівняно з 2021 роком. Зокрема, у січні-жовтні річковим флотом перевезено майже 1,5 млн тонн вантажів.

Флот УДП у 2021 році збільшив перевезення вантажів порівняно з 2020 роком на 3,8% — до 1,37 млн тонн.