Враховуючи, що хабарництво стало серйозним ризиком, міжнародна організація зі стандартизації (ISO) виступила з ініціативою створити таку Систему управління заходами боротьби з корупцією (СУЗБК), яку можна сертифікувати, адаптувати або інтегрувати у чинні системи управління із тим, щоб боротися із цією все більшою загрозою для бізнесів та установ у всьому світі. В Україні ДСТУ ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 37001:2016, IDT)» затверджений Наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (УкрНДНЦ) від 18.12.2018 № 507 «Про прийняття та скасування національних стандартів, скасування зміни до національного стандарту».

СУЗБК є розробкою архітектури із замкнутою системою контролю, яка встановлює, впроваджує, підтримує, перевіряє та вдосконалює стратегії та цілі управління, які стосуються спеціальних вимог стандарту ISO 37001. Стандарт ISO 37001 застосовується до організацій всіх видів та розмірів, які бажають:

1) впровадити необхідні заходи, призначені для запобігання, виявлення та реагування на випадки хабарництва;

2) сприяти розвитку відповідальності та довіри з боку акціонерів, ключових зацікавлених сторін та потенційних інвесторів;

3) уникати та/або мінімізувати витрати, ризики та шкоду від участі у хабарництві;

4) зменшувати ризики та досягати репутаційної слави шляхом впровадження антикорупційної політики.

Регістр судноплавства України вивчає можливість та розробляє процес послуг для можливості надання послуг із сертифікації Систем управління заходами боротьби з корупцією як для вітчизняних підприємств та установ так і для компаній за межами України. У найближчій перспективі у 2023 році експерти Регістра запропонують цю послугу своїм чисельним вітчизняним та іноземним клієнтам.

Запрошуємо на наш офіційний сайт, канал Телеграм та сторінку Фейсбук:

https://shipregister.ua

https://t.me/shipregister_ua

https://www.facebook.com/shipregister.ua

Фонд державного майна (ФДМ) підготував приватизацію єдиного майнового комплексу ДП «Морський торговельний порт (МТП) «Усть-Дунайськ».

Як наголосили в прес-службі ФДМ, це буде перший продаж морського порту за часів незалежності України.

Приватизаційний аукціон повинен відбутися 17 січня 2023 року на «Prozorro.Продажі». Стартова ціна актива — 60 млн грн.

До великої війни про «Усть-Дунайськ» майже всі забули. Основні інвестиції йшли в інші морські порти. Та цього року «Усть-Дунайськ» почав відігравати надважливу роль у світовій продовольчій безпеці. Він одним з перших відновив роботу після початку повномасштабного вторгнення російської армії. У нього великий потенціал для розвитку українського експорту продовольства. Для цього потрібні інвестиції, які може принести приватний бізнес”, — прокоментував голова ФДМ Рустем Умєров.

Після початку великої війни порт «Усть-Дунайськ» був заблокований. Проте вже 1 квітня він відновив роботу. В той день звідти вийшло перше судно. З того часу порт перевалив на експорт 153 тис. тонн зерна. Крім того, він обробляє імпортні вантажі, наприклад: сіль, рис. З 1 квітня порт перевалив 58,3 тис. тонн імпортних споживчих товарів.

За січень-вересень 2022 року держстивідор «Усть-Дунайський МТП» отримав 848 тис. грн чистого прибутку. За січень-листопад він сплатив понад 9 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.

Майно «Усть-Дунайського МТП» складається з трьох активів: порту у місті Вилкове Одеської області, портопункту Кілія в однойменному місті і бази обслуговування спеціальних суден ліхтеровозів на острові Шабаш. Безпосередньо вантажно-розвантажувальні роботи проводяться в портопункті Кілія, який розташований на 54 км річки Дунай. Паспортні глибини біля причалу — 3 метри, фактичні — 1,5 метра.

До повномасштабного російського вторгнення Кабінет міністрів планував приватизацію державних стивідорних компаній, які працюють у трьох малих морських портах України. Зокрема, конкурс на приватизацію ДП «Усть-Дунайський морський торговельний порт» планувалося оголосити у першому кварталі 2022 року.

Внутрішній водний транспорт європейських транспортних коридорів є конкурентоспроможною альтернативою та доповненням автомобільному і залізничному транспорту. Хоча річковий транспорт є екологічним та найекономічнішим видом транспорту, проте донині він не набув широкого використання в Україні.

Експерти ЄС відзначають, що Україна має широку мережу внутрішніх водних шляхів. Зокрема, Дніпро перетинає всю країну з півночі на південь та впадає в Чорне море, річкою здійснюються внутрішні та міжнародні перевезення вантажів. Але незважаючи на наявність значних водних ресурсів, через не розвинену інфраструктуру Україна використовує лише 8% від загальної потужності. Як наслідок, ринок вантажних перевезень в Україні використовується неефективно, тому існує великий потенціал для вдосконалення.

Саме для транспортного розвитку річки Дніпро ЄС спільно з Міністерством інфраструктури України розробили спільний відповідний проект, мета якого – розвиток сектору внутрішнього водного транспорту (ВВТ) в Україні відповідно до законодавства ЄС та найкращих практик.

Для реалізації цієї мети в рамках Проєкту започатковано серію навчальних вебінарів. У дискусії з питання «Сертифікація суден внутрішнього водного плавання» взяли участь фахівці Регістра судноплавства України.

Вебінар має характер діалогу між нідерландськими та українськими учасниками під модерацією Ганса ван дер Верфа, експерта з юридичних питань внутрішнього водного транспорту.

На вебінаре були детально розглянути наступні теми:

• Визнання інспекційних організацій та класифікаційних товариств для проведення інспекцій суден на основі вимог стандарту ES-TRIN;
• Мета інспекційної мережі інспекторів (класифікаційні товариства («CS»), незалежні інспектори);
• Критерії відбору та процедури оцінки;
• Процедури призначення та правова база;
• Огляд суден, який здійснюється класифікаційними товариствами/незалежними інспекторами під контролем компетентного органу;
• Моніторинг перевірок компетентним органом (процедури, заходи, …);
• Взаємодія Класифікаційних товариств, визнаних ЄС, та національних інспекційних органів (Класифікаційні товариства або незалежні інспектори);
• Практична організація перевірки та реєстрація результатів;
• Скарги, санкції, відкликання Свідоцтва;
• Забезпечення системи якості;
• Відповідальність Класифікаційних товариств/інспекторів;
• Запобігання шахрайству.

Спікерами заходу виступили:

• Міністерство інфраструктури та водного господарства Нідерландів в особі Герта Менсінка та Аннеліс ван Дейк;
• Рада інспекцій внутрішнього судноплавства Нідерландів (Хенк Арнц);
• Компанія “LB”, Нідерланди в особі Джоріса Рейндерса.

Отримати додаткову інформацію про Проект можливо на його офіційному  сайті: https://iwt-ukraine.com.ua/uk, або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/dniprotransportdevelopment

Запрошуємо на наш офіційний сайт, канал Телеграм та сторінку Фейсбук:

https://shipregister.ua

https://t.me/shipregister_ua

https://www.facebook.com/shipregister.ua

22 грудня 2022 року Ю.Б. Крук, Президент Асоціації портів України «Укрпорт» зустрілся з І.М.Буценко, технічним директором ТОВ «Укрелеваторпром».

У ході зустрічі обговорювалися питання діяльності підприємства, та можливостях  спільної роботи  з Асоціацією у 2023 році .

Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»

Державна установа (ДУ) «Держгідрографія» веде юридичну роботу щодо стягнення з Росії збитків, завданих окупацією Криму та інших українських територій.

Внаслідок окупації Росією Кримського півострова з 2014 року «Держгідрографія» фактично втратила майнові комплекси, високовартісне обладнання та прилади, а також всі плавзасоби філій «Керченський район Держгідрографії» та «Севастопольска філія Держгідрографії ім. Л.І. Мітіна».

Після повномасштабного військового вторгнення Росії до України у лютому 2022 року було захоплено рухоме та нерухоме майно «Держгідрографії» у Донецькій, Запорізький та Херсонській областях, та на острові Зміїний суттєва частина якого розграбована або знищена російськими варварами. Через морську блокаду українських портів «Держгідрографія» зазнала також колосальних збитків у грошовій формі (упущена вигода).

Ми чітко усвідомлюємо, що вищевикладені обставини зобов’язують нас шукати шляхи примусового стягнення з Росії справедливих компенсацій за допомогою всіх можливих національних та міжнародно-правових механізмів, в тому числі, за допомогою міжнародних судових та арбітражних органів і спеціальних законів іноземних держав про конфіскацію російських активів за кордоном”, — вказала прес-служба.

Враховуючи викладене, «Держгідрографія» створила спеціальну робочу групу, на яку покладено обов’язки щодо здійснення постійного моніторингу та аналізу змін до законодавства Євросоюзу, США, Канади, Великої Британії, Японії та інших держав, а також практики застосування іноземних законів в контексті можливого отримання Установою компенсацій за рахунок російських активів, що знаходяться на території ЄС та інших країн.

Крім того, вже розпочата робота з оцінки збитків та підготовки позову проти Росії, який буде поданий у 2023 році.

Віримо, що зможемо притягнути державу-агресора до відповідальності та примусово стягнути багатомільйонні компенсації з відсотками за ту шкоду, яка була завдана «Держгідрографії» та її трудовому колективу”, — наголосили у держустанові.

ДУ «Держгідрографія» — науково-виробничий комплекс, що спеціалізується на науково-технічній діяльності у сфері навігації, гідрографії та океанографії, забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України щодо навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства. Належить до сфери управління Морської адміністрації.