Робоча зустріч керівників Асоціації портів України «Укрпорт» з головним санітарним лікарем на водному транспорті України М.І. Голуб'ятниковим


21 грудня 2022 року, Президент Асоціації портів України «Укрпорт» Ю.Б. Крук та Генеральний директор Асоціації О.С.Леснік зустрілись з

М.І. Голуб’ятниковим, завідувачем Відокремленого підрозділу на водному транспорті Державної установи «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», головним санітарний лікар на водному транспорті України, членом Ради Асоціації портів України «Укрпорт».

 

У ході зустрічі обговорювалися питання діяльності підрозділу, спільної роботи  установи та Асоціації у 2023 році та підготовки проведення звітно-виборчих зборів Асоціації портів України «Укрпорт».

 

Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»

 




ДП «Білгород-Дністровський МТП» виплатило 8 млн грн заборгованості з зарплат за минулі роки


 

ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (БДМТП) у січні-листопаді 2022 року виплатило 20,5 млн грн заробітної плати. Про це повідомила прес-служба держстивідора.

8,3 млн грн склало погашення заборгованості за минулі роки та 12,2 млн виплата поточної зарплати”, — вказала прес-служба

Станом на початок року сума заборговоності становила 20,1 млн грн, на сьогоднішній день залишилось виплатити 11,8 млн грн.

У квітні ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» розпочало роботу у форматі транспортно-логістичного центру до відкриття Чорного моря для судноплавства.

У травні 2021 року ДП «БДМТП» передано під управління ФДМ для підготовки до приватизації. Приватизаційний конкурс планувалося оголосити у першому кварталі 2022 року.

У жовтні 2019 року Міністерство інфраструктури звільнило директора ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» Костянтина Волощука. Виконувачем обов’язків директора з червня 2021 року призначено Оксану Кіктенко.

 




Порти на Дунаї збільшили перевалку майже утричі в грудні-листопаді


Порти Дунайського регіону у січні-листопаді 2022 року наростили перевалку вантажів порівняно з аналогічним періодом минулого року майже втричі — до 14,5 млн тонн. Про це повідомила прес-служба ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

За 11 місяців поточного року портами Дунайського регіону (Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ) було оброблено 14,5 млн тонн вантажів. Цей показник демонструє позитивну динаміку та ріст вантажопереробки на 294% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року”, — вказала прес-служба.

Зростання вантажообігу продемонстрували всі три порти на Дунаї:

  • Ізмаїл — в 2,1 разу, до 7,7 млн тонн;
  • Рені — в 5,1 разу, до 6,1 млн тонн;
  • Усть-Дунайськ — в 13,1 разу, до 662 тис. тонн.

За обсягами перевантаження у 2022 році першу позицію у номенклатурі вантажів займають зернові.

За 11 місяців поточного року обсяг експорту агропродукції (олія, хлібні) з портів Дунайського регіону склав 6,1 млн тонн, що перевищує показник за аналогічний період 2021 року в 42 рази. Частка агропродукції в українських дунайських портах складає близько 24% від загального обсягу перевалки в морських портах України.

Незважаючи на те, що сьогодні порти Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ задіяли майже усі наявні потужності для перевалки вантажів, потенціал для подальшого розвитку все ж є. А саме: модернізація та оновлення інфраструктури портів, залучення інвестицій для будівництва нових терміналів, днопоглиблення, тощо”, — зазначив в.о. голови АМПУ Олексій Востріков.

Після російського військового вторгнення до України та припинення діяльності українських морських портів Азовського басейну, блокади Чорноморських портів, більшість транспортно-експедиторських компаній переорієнтували логістичні напрямки на порти Дунайського регіону. Сьогодні більшість флоту прямує до українських портів на Дунаї та у зворотному напрямку з використанням українського суднового ходу Дунай—Чорне море.

 




Питання роботи 98 сесії Дунайської Комісії


Регістр судноплавства України взяв онлайн участь у роботі 98 сесії Дунайської Комісії, яка відбулася 15 грудня 2022 року у гібридному форматі. Засідання проходило у місті Будапешт, Угорщина. Участь у засіданні брали представники держав членів Дунайської Комісії, Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних націй. Регістр у засіданні представляв Микола Сльозко – начальник відділу розробки Правил і норм.

 

Основними питаннями, що розглядалися на даному засіданні, було звітування щодо виконаної Дунайською Комісією (ДК) роботи в 2022 році, план роботи ДК на 2023 рік, співпраця ДК з міжнародними організаціями, навігаційні, технічні питання та питання радіозв’язку, питання експлуатації та екології, обговорення та прийняття відповідних постанов із цих питань.

 

Особливу увагу було приділено питанню взаємного визнання суднових документів, що видаються на судна відповідно до вимог Директиви (ЄС) 2016/1629 та відповідно до Рекомендацій ДК стосовно технічних вимог до суден внутрішнього плавання. Прийняті на сесії рішення будуть враховані в нормативних документах Регістра, що гарантує своєчасне застосування вимог міжнародних інституцій до суден, які знаходяться під класом та технічним наглядом Регістра судноплавства України.

 

Нагадаємо, що цього року в ході 12-ої позачергової сесії ДК представники держав-членів визнали порушення рф основних принципів Белградської Конвенції (док. ДК/СЕС ХІІ Вн./3) та позбавили будь-яких представників рф права участі в усіх засіданнях Дунайської Комісії до відновлення суверенітету та територіальної цілісності України.

Також у поточному році тривала дискусія щодо приєднання нашої країни до імплементації європейського стандарту, який встановлює технічні вимоги до суден внутрішнього плавання (ES-TRIN) у дунайському судноплавстві. Так, з одного боку Україна, є повноправним членом ДК, з іншого – поки що не є членом Євросоюзу. Обговорення ситуації навколо цього питання триває вже кілька років і українська делегація сподівається на виважену і визначену позицію саме Дунайської комісії, мета створення якої – захист інтересів країн Дунайського басейну.

 

99-а сесія Дунайської Комісії запланована на 15 червня 2023 року.

 

Запрошуємо на наш офіційний сайт, канал Телеграм та сторінку Фейсбук:

https://shipregister.ua

https://t.me/shipregister_ua

https://www.facebook.com/shipregister.ua

 




В ООН поки що не бачать можливості для включення портів Миколаївщини до зернового коридору


Ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів навряд чи вдасться найближчим часом розширити через додавання нових портів відвантаження або скорочення огляду вантажних суден перед Босфором. Про це заявив заступник генсека ООН із гуманітарних питань Мартін Гріффітс, повідомляє Reuters.

Україна неодноразово пропонувала під’єднати порти Миколаївської області додатково портів Чорноморськ, Одеса та «Південний», що були погоджені для відвантаження продовольства в рамках ініціативи. Гріффітс сказав, що не бачить можливості реалізувати цю пропозицію у найближчій перспективі.

Було б чудово, якби його можна було розширити. Чим більше зерна потрапляє у світ, тим краще на наш погляд, із погляду світу. Але я не думаю, що це можливо зробити відразу”, — сказав представник ООН.

Станом на 14 грудня в рамках зернової ініціативи порти Великої Одеси відправили 554 судна, які експортували 13,9 млн тонн українського продовольства до країн Африки, Азії та Європи.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.