Перезавантажено систему підготовки та дипломування моряків з урахуванням міжнародних вимог та практик 


Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання присвоєння звань особам командного складу морських суден» впроваджує комплекс міжнародних вимог та процедур, які дозволяють морякам отримати чи підтвердити професійну кваліфікацію за спрощеним та прозорим механізмом.

 

В основі реалізації – максимальна цифровізація процесу, що дозволяє щонайменше вдвічі скоротити час на дипломування, а також ліквідовує будь-які корупційні ризики через зведення до мінімуму впливу людського фактору.

 

Дана постанова є практичним кроком реалізації Закону України «Про внесення змін до статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України щодо вимог до кваліфікації членів екіпажу» № 1578-IX від 29 червня 2021 року та зобов’язаннями України за її міжнародними договорами, зокрема Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року і Міжнародною конвенцією про стандарти підготовки, сертифікації персоналу риболовних суден та несення вахти 1995 року.

 

Посилання на сайт: https://mtu.gov.ua/news/33957.html




Ризький порт буде забезпечувати військову мобільність Латвії та союзників


Європейська комісія затвердила співфінансування двох проектів Ризького вільного порту, які передбачають значні інвестиції в транспортну інфраструктуру порту, що сприятимуть не лише розвитку його комерційної діяльності, а й покращенню військової мобільності Латвії та її союзників, а також зміцненню національної оборони. Про це повідомила прес-служба адміністрації Ризького вільного порту (FPRA).

Проекти передбачають розширення інфраструктури причалів порту, реконструкцію та покращення під’їзних доріг, реконструкцію залізничної інфраструктури, а також придбання нового багатофункціонального судна портового флоту, оснащеного гібридним двигуном. Функціонал судна, крім портових операцій, включає транспортування військової техніки та персоналу, а також участь у рятувальних операціях.

У вересні 2022 року FPRA та її дочірнє підприємство LVR Flote підготували та подали до Європейського виконавчого агентства з клімату, інфраструктури та навколишнього середовища (CINEA) дві проектні заявки за програмою військової мобільності, яка дає можливість залучення співфінансування через процедуру відбору проектів подвійного призначення, що передбачають розвиток комерційної та військово-транспортної інфраструктури та придбання відповідного обладнання. Важливість проектів, зазначають у Ризькому порту, обґрунтовувалась їх значним впливом на комерційну діяльність порту, а також покращенням військової мобільності Латвії та її союзників та підтримкою національної оборони.

Наприкінці 2022 року було отримано підтвердження, що обидва проекти надали співфінансування у розмірі до 50% від прийнятних витрат за проектом. Підтримка була проекту, спрямованому на підвищення пропускної спроможності автомобільної та залізничної інфраструктури для орендарів на території Кундзіньсала, де розташований контейнерний термінал міжнародної холдингової компанії Hili Baltic Container terminal (BCT), та проекту LVR Flote для придбання для потреб порту нового універсального допоміжного судна з криголамною функцією.

Проект FPRA «Збільшення пропускної спроможності транспортної інфраструктури подвійного призначення шляхом модернізації інфраструктури доріг/залізниць та причалів» буде реалізовано у співпраці BCT, який не лише обробляє різні контейнерні вантажі, а й може надавати послуги логістики колісної техніки для військових цілей.

Зазначається, що загальний обсяг інвестицій у проект оцінюється в €12,51 млн і включає п’ять взаємопов’язаних і послідовних інфраструктурних ділянок, комплексна реконструкція яких дозволить значно покращити і збільшити пропускну спроможність автомобільної та залізничної транспортної інфраструктури для полегшення доступу до контейнерного терміналу.

Учасники проекту мають виконати чотири завдання (реконструкція залізничного переїзду біля воріт порту на вулиці Уріекстес, реконструкція автомобільно-залізничного мосту у південній частині Кундзіньсала, реконструкція автодороги від моста до контейнерного терміналу, а також будівництво нової сполучної дороги від контейнерного терміналу до транспортного парку що загалом буде спрямовано €8,26 млн, або 66% від загальної вартості проекту.

Одночасно BCT у співпраці з FPRA буде реалізовувати п’яте завдання – розширення причальної лінії контейнерного терміналу, будівництво додаткової ділянки та забезпечення днопоглиблювальних робіт на акваторії. Вартість реконструкції причалу та прилеглої акваторії, згідно з технічним проектом, оцінюється приблизно в €4,25 млн, або 33% від загальної суми проекту. Реалізація цієї частини проекту забезпечить можливість одночасного прийому та обробки кількох суден більшої вантажопідйомності.

Придбання нового судна за €10,79 млн заплановано на 2024 рік, і цей проект на 50% співфінансуватиметься з фондів Євросоюзу.

Реалізація проекту розпочнеться у 2023 році, а повністю він має завершитися у 2024 році.

 




«Укрзалізниця» розраховує перевезти 3 млн тонн зерна у січні


В «Укрзалізниці» відзначають позитивну динаміку перевезень на початку 2023 року вантажів загалом та аграрної продукції зокрема. Про це заявив заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов, повідомляє Rail.insider.

Ми бачимо, що поступово економіка оживає, і ми спостерігаємо загальне збільшення навантаження на мережі. Останні кілька днів ми вантажимо понад 320 тис. тонн на добу”, — зазначив Ткачов під час онлайн-наради із представниками ринку зернових перевезень у четвер, 12 січня.

Зокрема, за статистикою «Укрзалізниці», 11 січня навантаження на залізничній мережі становило 334 тис. тонн.

Щодо навантаження зернових, то воно нерівномірне протягом тижня та в середньому дорівнює 77 тис. тонн на добу. Проте, навантаження аграрної продукції подекуди близьке до показників минулого року і станом на сьогодні у 2023 році уже є перший експортований залізницею мільйон тонн зерна.

За 11 діб в експортному сполученні перевезено 1,07 млн тонн зернових вантажів. При цьому через морські порти експортовано 738 тис. тонн, а в напрямку західних прикордонних переходів – 332 тис. тонн”, — наголосив Ткачов.

Він додав, що, у разі збереження таких темпів, до кінця поточного місяця буде перевезено близько 3 млн тонн зерна.

 

 




Нігерія слідом за Сенегалом запропонувала створити логістичний хаб для українського продовольства


Нігерія слідом за Сенегалом запропонувала Україні створити логістичний хаб для постійних поставок зерна та продуктів харчування, повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.

У середу, 11 січня, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський провів зустріч із міністром закордонних справ Федеративної Республіки Нігерія Джеффрі Онйєамамом і міністром сільського господарства та розвитку села Республіки Мохаммадом Махмудом Абубакаром. Сторони обговорили можливості співпраці та розширення торговельних відносин між країнами, зокрема, створення логістичного хабу для постійних поставок зерна та продуктів харчування.

Україна зацікавлена в створенні такого логістичного проекту і готова розглядати деталі”, — наголосив Сольський за підсумками зустрічі.

Зустріч відбулася в рамках візиту делегації Міністерства аграрної політики та продовольства України до країн Африки.

Раніше в Мінагропроді повідомили, що Україна розглядає порт Дакар у Сенегалі як місце для створення логістичного хабу перевалки української агропродукції для країн Африки.

 




Експорт товарів до Євросоюзу збільшився на 4,2% у 2022 році завдяки диверсифікації маршрутів


За попередніми оцінками Україна у 2022 році наростила експорт до країн Європейського Союзу порівняно з попереднім роком на 4,2% — до $28 млрд. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки.

Це надзвичайно важливо з огляду на диверсифікацію логістичних маршрутів — а саме таке завдання ми ставимо на майбутнє, зокрема і Планом відновлення. Україна розширюватиме сухопутні транспортні коридори та експорт в ЄС та, відповідно, менше залежатиме від морського експорту навіть після розблокування та повернення всіх портів. І, безумовно, це важливо з огляду на подальшу економічну інтеграцію до ринків ЄС, залучення України до європейських ланцюжків доданої вартості”, — зазначила перший віце-прем’єр — міністр економіки Юлія Свириденко.

Зростанню експорту до ЄС спряли, зокрема, заходи з боку міжнародних партнерів. Передусім — запровадження «торговельного безвізу» з ЄС терміном на рік, «митний безвіз» та «транспортний безвіз», а також робота ініціативи ЄС «Шляхи солідарності». Також, кажуть в Мінекономіки, допомогли заходи українського уряду на кшталт лібералізації податків, дерегуляції, підтримки виробників та страхування експорту за допомогою Експортно-кредитного агентства.

За розрахунками Мінекономіки, динаміка показників зовнішньої торгівлі України у 2023 році формуватиметься в напрямку поступового надолуження втрат, понесених у 2022 році. Бюджет на 2023 рік передбачає зростання експорту товарів та послуг на 7,2% — з урахуванням ситуації, яка склалася в виробничому комплексі, з доступом до трьох портів на Чорному морі для експорту продукції АПК, поступового розширення внутрішнього попиту, попиту на IT-послуги в світі тощо.

Також на результати зовнішньоекономічної діяльності впливатиме політика уряду.

Ми налаштовані активно просувати український експорт на зовнішніх ринках, працювати на подальше зменшення бар’єрів для експорту українських товарів та послуг шляхом підтримки експорту через розвиток інструментів кредитування, страхування та перестрахування експорту”, — наголосила Свириденко.

Загальний експорт товарів з України у 2022 році скоротився в грошовому вимірі на 35% — до $44,1 млрд, у фізичному — на 38,4%, до 99,8 млн тонн.