Морський транспорт забезпечив 54% експорту у 2022 році


Морські порти України у 2022 році у надзвичайно важких військових умовах перевантажили понад 59 млн тонн вантажів. Про це повідомила прес-служба ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Зокрема, перевалка експортних вантажів у 2022 році становила 47,8 млн тонн, імпортних — 6,2 млн тонн.

Морський транспорт торік забезпечив 54% експорту країни”, — наголосили в АМПУ.

Лідерами за номенклатурою вантажів є зернові, яких оброблено 28,8 млн тонн, та наливні — 4,8 млн тонн.

Інфографіка: uspa.gov.ua

Як зазначив в.о. голови АМПУ Олексій Востріков, 2022 рік повинен був стати роком розбудови портової інфраструктури, і його початок для галузі був дуже потужним. Але дата 24 лютого докорінно змінила плани, і минулий рік став роком боротьби. Одним із головних завдань команди АМПУ в умовах блокування роботи більшості українських портів було розвинення транспортної логістики Дунайського регіону.

В найкоротші терміни, за дорученням профільного міністерства, фахівцями ДП «АМПУ» було проведено низку комплексніх заходів технічного та технологічного характеру. Ми зробили акцент на розвиток державно-приватного партнерства та на максимальну дерегуляцію бізнесу. Саме завдяки цим комплексним діям, нам вдалось забезпечити безперебійне функціонування портів Дунайського регіону”, — наголосив Востріков.

Як результат, порти на Дунаї показали найкращі результати роботи за всі роки незалежності України. Ренійський порт у 6,5 разу перевищив показники за обсягами вантажопереробки порівняно з попереднім роком — до 6,82 млн тонн, Ізмаїльський порт — удвічі, до 8,82 млн тонн, порт «Усть-Дунайськ» — в 12,2 разу, до 785 тис. тонн.

Вперше за багато років завдяки експлуатаційним роботам з днопоглиблення біля глибоководних причалів портів Ізмаїл та Рені вдалося досягти паспортних показників. Це є суттєвим стимулом для розвитку судноплавства на річці Дунай у південному регіоні нашої країни. Днопоглиблювальні роботи виконувались власними силами при безпосередній участі філії «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ».

Попри те, що дунайські порти залучили майже усі наявні потужності для перевалки вантажів, потенціал для подальшого розвитку у 2023 році є. Це — модернізація портової інфраструктури, будівництво нових терміналів, продовження робіт з днопоглиблення та залучення інвестицій”, — додав Востріков.

Безумовним досягненням 2022 року стало підписання та пролонгація до 18 березня 2023 року Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів у Чорному морі, яка дозволила розблокувати порти Великої Одеси. 1 серпня 2022 року перше судно з українським продовольством вийшло з Одеського порту і взяло курс на порт Тріполі у Лівані. Завдяки нелюдським зусиллям аграріїв, перевізників та портовиків, всупереч обстрілам транспортної та критичної інфраструктури, всупереч перепонам, які створювали представники країни-агресора — за підсумками 2022 року 614 суден експортували понад 16 млн тонн агропродукції до 40 країн світу.

Звісно, цей показник міг би бути значно вищим, як би не протиправні дії Росії, яка всіма силами блокує ефективну роботу зернового коридору. Через затримку російською стороною суден у Босфорі, щомісяця Україна втрачає можливість експортувати понад 3 млн тонн зернової продукції, яку вкрай потребують нужденні країни Африки та Азії”, — наголосив Востріков.

порти України обробили 153,312 млн тонн вантажів.

 




МВФ покращив прогноз щодо світової економіки. Проте зростання гальмує війна в Україні


Міжнародний валютний фонд (МВФ) оновив прогнози для світової економіки і покращив їх відносно попередньої публікації у жовтні, проте попереджає, що шлях до відновлення лише починається. Про це йдеться в оновленому World Economic Outlook.

Прогноз зростання світової економіки на 2023 рік МВФ підняв до 2,9% із жовтневих 2,7%, повернувшись до своєї липневої оцінки. У 2024 році очікується прискорення зростання до 3,1%.

Попередня оцінка глобального зростання у 2022 році — 3,4%, що на 0,2 п.п. вище за жовтневі очікування.

Порівняно з історичним середньорічним показником у 3,8%, який спостерігався на відрізку з 2000 до 2019 року, нинішнє зростання залишиться слабким, оскільки боротьба з інфляцією та війна Росії проти України стримують активність. Крім того, зазначається, що швидке поширення COVID-19 у Китаї, який вважається однією із впливових економік світу, сповільнило зростання в 2022 році. Однак недавнє скасування обмежень в країні проклало шлях до швидшого, ніж очікувалося, відновлення.

Економічне зростання виявилося напрочуд стійким у третьому кварталі минулого року завдяки сильним ринкам праці, стійкому споживанню домогосподарств та бізнес-інвестиціям, а також кращій, ніж очікувалося, адаптації до енергетичної кризи в Європі”, — зазначають у МВФ.

Водночас загальна інфляція нині знижується в більшості країн, навіть попри те, що базова інфляція, яка виключає волатильніші ціни на енергоносії та продукти харчування, ще не досягла піку в багатьох країнах. Крім того, раптове відкриття Китаю прокладає шлях для швидкого відновлення активності.

І глобальні фінансові умови покращилися, оскільки інфляційний тиск почав знижуватися. Це, а також ослаблення долара США в порівнянні з його листопадовим максимумом, принесли невелике полегшення країнам з ринком, що формується, і країнам, що розвиваються”, — прогнозують в МВФ.

Також у Фонді наголосили, що ескалація війни в Україні залишається серйозною загрозою глобальній стабільності, яка може дестабілізувати енергетичні чи продовольчі ринки та ще більше роздробити світову економіку.

В оновленому прогнозі відсутні дані безпосередньо для України, тоді як економічні оцінки Росії покращено: зниження ВВП у 2022 році оцінено у 2,2% після жовтневого прогнозу у 3,4% (6% та 8,5% у липні та квітні відповідно). У 2023 та 2024 роках Фонд очікує зростання російської економіки відповідно на 0,3% та 2,1%, що на 2,6 п.п. та 0,6 п.п. краще за жовтневий прогноз.

Економіки країн з ринком і країн, що розвиваються, за оцінкою фонду, у 2023 році зростуть на 4% (попередній прогноз — 3,7%), у 2024 році — на 4,2% (раніше очікувалося зростання на 4,1%).

Оцінку зростання ВВП розвинених країн у 2023 році покращено на 0,1 процентного пункту — до 1,2%, у 2024 році зростання становитиме 1,4%.

Економіка країн єврозони цього року, на думку МВФ, зросте на 0,7%, прогноз покращено з жовтневих 0,5%. На 2024 фонд прогнозує прискорення зростання до 1,6%.

МВФ очікує в 2023 році приблизно у 84% країн нижчу загальну інфляцію, ніж 2022 року. Глобальна інфляція, за прогнозами фонду, знизиться з 8,8% у 2022 році (середньорічний показник) до 6,6% у 2023 році та 4,3% у 2024 році, що вище за рівні, що спостерігалися до пандемії (2017-2019 рр.) 3,5%.

У країнах з розвиненою економікою середньорічна інфляція, за прогнозами фонду, знизиться з 7,3% у 2022 році до 4,6% у 2023 році та до 2,6% у 2024 році, що у низці випадків вище за цільовий показник. У країнах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, прогнозована річна інфляція знизиться з 9,9% у 2022 році до 8,1% у 2023 році і до 5,5% у 2024 році, що вище середнього показника в 4,9%, що відзначалося до пандемії (2017–2019 рр.).

ООН очікує у 2023 році один з найнижчих показників темпів зростання світової економіки за кілька десятиліть — 1,9%.

Згідно з прогнозом Світового банку, глобальний ВВП у 2023 році зросте на 1,7%.

 




Сили оборони за добу знищили п’ять човнів окупантів на Дніпрі біля Херсона


Сили оборони Таврійського напрямку протягом доби 30 січня знищили щонайменше п’ять ворожих легкомоторних човнів на Дніпрі біля островів поряд з Херсоном. Про це повідомив Об’єднаний прес-центр Сил оборони Таврійського напрямку.

Ворог постійно запускає в акваторію Дніпра, на острови поблизу Херсона, диверсійно-розвідувальні групи. Але наші оборонці пильно стежать за цим напрямком. За минулу добу знищили мінімуму п’ять легких моторних човнів із групами окупантів”, — ідеться у повідомленні.

Минулого тижня балкери Tuzla та Ferahnaz (обидва — під прапором Ванауту) зазнали ушкоджень внаслідок обстрілу російськими військами на якірній стоянці Херсонського порту, на одному з них виникла пожежа. Внаслідок обстрілу стався витік нафтопродуктів з пошкодженого судна у Дніпро.

 




Вже половина флоту УДП працює за оптимізованими штатними розписами


Екіпажі 12 суден ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) перейшли на роботу за новими оптимізованими штатними розписами. Про це повідомила прес-служба пароплавства.

Екіпажі 12 суден УДП перейшли на роботу за новими штатними розписами. Це майже половина флоту, що перебуває в експлуатації”, — вказала прес-служба.

У 2022 році в УДП розпочалася реформа комплектування екіпажів. На кожному судні передбачено три судноводія, завдяки чому баржевий караван може працювати в режимі 24/7, і оборот флоту зростає на 30%. Водночас, загальна кількість членів екіпажу дещо зменшується.

Проте за рахунок збільшення обороту і оптимізації складу команди суттєво зростають зарплати (до рівня європейських судноплавних компаній). Вивільнені члени екіпажів перерозподіляються на інші судна. Нікого не втрачаємо — всі, хто хоче працювати, залишаться з роботою”, — наголосили в УДП.

Наразі команди УДП можуть обирати один з двох штатних розписів для свого типу суден: для буксирів-двотисячників типу «Рига/Иваново» та «Запорожье» це 9 або 10 членів екіпажу (залежно від кількості механіків), ля самохідних суден типу «Капитан Антипов» — 7 або 8 членів екіпажу.

Обов’язковою умовою є наявність трьох судноводіїв. Як мінімум два з них з категорією «С» (капітан і старший помічник капітана/або змінний капітан). Третій судноводій (другий помічник капітана) може бути з категорією «А». Під час рейсу він вивчає специфіку Дунаю, отримує необхідний досвід для здобуття категорієї «С» у перспективі.

За новим штатним розкладом вже працюють екіпажі теплоходів «Ігор Момот», «Михаил Попов», «Задонск» («Чигірін»), «Русе», «Константин Борисов», «Капитан Мещеряков», «Капитан Жидков», «Механик Ян», «Григорий Морозов», «Капитан Ширков», «Механик Сушков» та «Капитан Гайдай». Найближчим часом до них приєднаються екіпажі теплоходів «Загорск» («Чугуїв»), «Хабаровск» («Маріуполь») та перший із «трьохтисячників» — «Кузьма Галкин» («Миколаїв»).

Поступово до переходу до скорочених екіпажів готуються й інші судна.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році збільшила перевезення вантажів порівняно з 2021 роком. Зокрема, у січні-жовтні річковим флотом перевезено майже 1,5 млн тонн вантажів.

За підсумками 2022 року ПрАТ «УДП» одержало понад 1 млрд грн прибутку після 38 млн грн збитку за попередній рік.

 




Євросоюз не планує обмежувати імпорт з України попри скарги фермерів


Європейський Союз не розглядає варіант запровадження скасованих раніше мит на українську сільгосппродукцію попри негативний вплив на фермерів деяких країн. Про це заявив єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський за підсумками ради профільних міністрів держав ЄС у Брюсселі на початку тижня, пише «Європейська правда».

Головною темою засідання була ситуація на сільськогосподарському ринку на фоні війни в Україні. Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина надали доповіді про наслідки зростання імпорту сільгосппродукції з України для виробників цих країн.

Войцеховський повідомив, що імпорт пшениці з України до ЄС зріс на порядок: з 287 тис. тонн у 2021 році до 2,8 млн тонн у 2022-му. Обсяг ввезеної до Євросоюзу української кукурудзи зріс майже вдвічі — з 7,3 млн тонн у 2021-му до 12 млн тонн у 2022 році.

Але найбільш різким виявилося зростання імпорту в ЄС насіння соняшнику з України: 2021 року цей показник становив лише 25 тис. тонн, а 2022-го — вже 1,8 млн тонн. Наприклад, до Болгарії до війни було поставлено 3 тис. тонн цього продукту з України, а після повномасштабного російського вторгнення — 892 тис. тонн.

Рада ЄС ухвалила, що для вирішення цієї проблеми необхідно вжити заходів на рівні Євросоюзу.

При цьому не було жодних пропозицій припинити або обмежити імпорт з України. Йдеться про допомогу фермерам, а не про бар’єри чи заборону ввезення товарів з України. Про це не висловився жоден із представників країн Є”, — наголосив єврокомісар.

Наприкінці травня 2022 року Євросоюз започаткував ініціативу «смуг солідарності», щоб допомогти Україні експортувати сільськогосподарські товари всіма можливими маршрутами — включаючи залізничний, автомобільний та річковий транспорт — в умовах перебоїв, спричинених війною Росії.

Хоча «смуги солідарності» були створені для полегшення транспортування через сусідні країни, такі як Румунія, на більш широкі ринки ЄС та світові ринки, фермери з цих країн неодноразово попереджали, що великі обсяги зерна застрягають у прикордонних регіонах, де вони витісняють місцевих виробників з ринку. Наприклад, у вересні румунські виробники зерна попереджали, що наплив українського зерна через ініціативу «смуги солідарності» ставить їх на межу банкрутства.