Олександр Кубраков, Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури:

Сьогодні рішенням Уряду було призначено двох заступників Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Це Олександр Бутенко та Сергій Деркач.

Коротко представлю кожного.

Олександр Бутенко вже працював у Міністерстві інфраструктури у 2014-2015 рр. разом з Андрієм Пивоварським та координував проєкти у галузі авіації, автомобільних перевезень, опікувався питаннями розвитку портової інфраструктури.

Далі очолив напрям роботи по стягненню проблемної заборгованості у дочірній компанії «Газ України». У 2015 році його команді вдалося стягнути з групи компаній OSTCHEM Дмитра Фірташа понад 3 мільярди гривень. Це борг державній компанії за спожитий газ за понад 5 років.

Має експертизу у роботі теплопостачальних та теплогенеруючих компаній, тарифоутворенні, в якості експерта опрацьовував Закон про мораторій на підвищення тарифів на період воєнного стану.

Сергій Деркач має потужний бекграунд у антикорупційній галузі та кримінальній юстиції, більше 18 років стажу.

Останні три роки очолював Департамент запобігання та виявлення корупції НАЗК. За цей період було створено Портал повідомлення про корупцію викривачами та Антикорупційний портал для уповноважених осіб, оновлено «Реєстр корупціонерів».

Департаментом було запущено механізми антикорупційної експертизи НАЗК та стратегічного аналізу корупційних ризиків у понад 20 сферах публічного управління, створено методологію Управління корупційними ризиками та оновлено Типову антикорупційну програму юридичних осіб.

Співавтор низки аналітичних досліджень, в тому числі із впровадження Tone at the top та Доброчесність 2020.

До НАЗК працював у міжнародних організаціях, державних органах та закладах вищої освіти, зокрема у програмах Організації Обʼєднаних Націй та Європейського Союзу, де впроваджував реформи, пов’язані із забезпеченням законності та розвитком правоохоронних органів

Вітаю в команді і впевнений в ефективній спільній роботі на Перемогу!

Через дії представників Росії в СКЦ, які навмисно блокують інспекції суден в Босфорі, експорт української агропродукції в рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування до країн Азії, Африки та Європи з портів Великої Одеси у січні скоротився порівняно з груднем на 25% — до 3 млн тонн. Про це повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.

77 суден експортували 3 млн тонн агропродукції з портів Великої Одеси до країн Африки, Азії та Європи. Це на 25% менше обсягів грудня. У грудні Україна відправила 94 судна з 3,7 млн тонн агропродукції. Окрім цього, переважна більшість країн отримує українську агропродукцію з величезними затримками в часі через простої суден у Босфорі”, — вказала прес-служба.

Загалом за пів року роботи зернового коридору світ отримав 19,7 млн тонн продовольства, а мав отримати понад 30 млн тонн за умови стабільного функціонування коридору, наголосили в МІУ.

Єдина перешкода для доступу української агропродукції на світові ринки — це дії російської сторони в Спільному координаційному центрі (СКЦ), яка всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокує інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до Ініціативи”, — поінформували в міністерстві.

Зберігається критично низький показник виходу суден із портів — 2,5 судна на добу. В січні порти працювали лише на 30-40% через дефіцит флоту під завантаження. Лише три судна на добу при запропонованих дев’яти проходять інспекцію у Босфорі і отримують дозвіл рухатися в українські порти за продовольством.

Щодня СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них. Так, в січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173, а 31 інспекція не була завершена через передчасне та самовільне закінчення робочого дня інспекторами Росії о 15:30 (регламентовано роботу до 17:30) або через претензії російських інспекторів до суднових документів, які не мають перевірятися СКЦ.

Гальмується і реєстрація суден для участі в Ініціативі. При заявлених понад 80 суднах представники країни-агресора, без пояснення причин, реєструють 2-3 судна на добу.

Станом на 4 лютого в територіальних водах Туреччини очікували інспекції 120 суден (98 — на вхід в порти під завантаження, 22 — з агропродукцією на вихід). Переважна більшість з них очікує по кілька тижнів.

Це цілеспрямована дестабілізація ситуації з метою обмежити доступ українського продовольства на світові ринки через уповільнення руху суден з/до українських портів. Україна неодноразово звертала увагу партнерів на неприпустимість блокування вільного судноплавства країною-агресором та насадження несправедливої продовольчої політики”, — наголосили в МІУ.

З жовтня 2022 року українські порти вимушені працювати менше ніж на половину своєї потужності, а обсяги недопостачання зернових на світовий ринок оцінюються у 2-3 млн тонн щомісяця. При цьому у Босфорі в черзі на інспекцію через саботаж представників Росії в СКЦ стоять понад 100 суден. Середній час очікування — від 2 до 5 тижнів, в результаті трейдери і судновласники зазнають збитків понад $20 тис. за кожен день простою.

Наприкінці липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

Експорт зернових з початку 2022-2023 маркетингового року (МР, липень 2022 — червень 2023) станом на 3 лютого становить 27,456 млн тонн проти 39,12 млн тонн на відповідну дату минулого МР.

За інформацією Державної митної служби, експорт основних зернових зменшився, зокрема:

• кукурудзи — на 2,1%, до 15,68 млн тонн
• пшениці — на 42,8%, до 9,843 млн тонн;
• ячменю — утричі, до 1,827 млн тонн.

Крім того, борошна експортовано 85 тис. тонн проти 63,9 тис. тонн роком раніше, зокрема пшеничного — 81,2 тис. тонн проти 62,8 тис. тонн.

ДП «Морський торговельний порт (МТП) «Южний» у січні 2023 року обробило 77,1 тис. тонн вантажів. Про це повідомила прес-служба держстивідора.

За перший місяць 2023 року колектив підприємства завантажив 3 судна. Експорт склав 73,7 тис. тонн: 66,9 тис. тонн шроту та 6,8 тис. тонн ячменю. Транзитні вантажі — 3,4 тис тонн. Для порівняння, у січні 2022 року до причалів порту було пришвартовано 19 суден, оброблено 1 млн 310,3 тис тонн”, — вказала прес-служба.

За умови стабільного функціонування «зернового коридору» показники обробки вантажу можуть зростати, наголосили в держстивідорі.

Перевалка усіх номенклатур вантажів в МТП «Южний» велася тільки до 24 лютого 2022 року. Із серпня, після відкриття зернового коридору, державний стивідор обробляє шрот соняшниковий, ячмінь, пшеницю, кукурудзу, насіння, тощо.

Наприкінці серпня 2022 року держстивідор «Южний» прийняв під обробку перше від початку війни судно — балкер Fulmar S (прапор — Барбадос), який прибув для завантаження 9,5 тис. соняшникового шроту.

ДП «МТП «Южний» оперує причалами №5, 6, 7, 8, 9 та 38 морського порту «Південний». Держстивідор у 2022 році зменшив обробку вантажів порівняно з попереднім роком в 5,2 разу — до 3,2 млн тонн.

Керівництвои ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) провело зустріч із представником Європейської комісії Аланом Бароном та представником Дунайської комісії зі сторони Румунії Антоніо Стоан, одним із ключових питань якої було питання збільшення потенціалу та пропускної здатності каналу Суліна. Про це повідомила прес-служба АМПУ.

Для нас дуже важливою є підтримка Євросоюзу у розв’язанні проблем судноплавства на річці Дунай. Враховуючи обмежену кількість румунських лоцманів на Сулінському каналі, АМПУ готова залучити українських лоцманів, для покращення координації та збільшення обсягів перевезень”, — заявив в.о. голови ДП «АМПУ» Олексій Востріков.

Також під час зустрічі обговорили важливе питання щодо якісного налаштування системи навігаційної обстановки, адже це запорука ефективного та безпечного судноплавства Дунайського регіону.

Востріков нагадав, що дунайські порти у 2022 році показали найкращі результати за всі роки роботи — перевантажено 16,5 млн тонн вантажів.

Звісно, у нас попереду ще дуже багато завдань щодо покращення та розвитку судноплавства на Дунаї. Адже наразі основою морських та річних перевезень є порти Дунайського кластеру, які вкрай потребують посилення та оновлення задля продуктивного та якісного функціонування”, — наголосив він.