Юрій Васьков: з жовтня ефективність «Зернової ініціативи» не перевищує третину від наявних експортних потужностей


Перш за все, це призводить до дефіциту продовольства та зростання його вартості на світових продовольчих ринках, адже саме Україна є ключовим постачальником соняшникової олії та лідером за експортом пшениці, кукурудзи та ячменю.
Про те, чому світ недоотримує українське продовольство і чому Україна вимагає відновити вільне торговельне судноплавство в Чорному морі, розповів заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков в прямому ефірі Aljazeera English.
«Україна відіграє ключову роль в забезпеченні балансу світової продовольчої системи. Наявність українського зерна на світових ринках відзначається на цінах та підтримує світову продовольчу безпеку. Саме з цією метою було започатковано «Зернову ініціативу».
На жаль, з жовтня Ініціатива забезпечує тільки 30-40% експорту через гальмування росіянами інспекцій суден в Босфорі. російська сторона в односторонньому порядку скоротила спочатку кількість інспекційних команд до 3-х, а потім вдалася до затягування часу самих інспекцій та перевірки показників поза зоною їх компетенції. Як наслідок, в середньому ми маємо не більше 6 інспекцій на день, що є критично низьким показником», — прокоментував Юрій Васьков.
Заступник Міністра нагадав, що 18 березня закінчується термін «Зернової угоди» і вже запущено процес перемовин з партнерами по ініціативі, ООН та Туреччиною, щодо її строків та умов пролонгації.
«Ми очікуємо на відповідь наших партнерів, як вони бачать вирішення поточних проблем, за яких умов буде продовжено. Наші очікування — продовження мінімум на рік Агроринок має розуміти і планувати обсяги на довгий період, а не на 120 днів.
Також ми звертаємо увагу міжнародної спільноти, що блокування комерційного судноплавства навіть у військовий час — це грубе порушення міжнародних конвенцій, учасником яких є й Україна. Ми вкотре закликаємо Міжнародну морську організацію ООН, яка є гарантом безпеки світового судноплавства, зробити все можливе та поновити торговельне судноплавство в Чорному морі», — додав Юрій Васьков.
Нагадаємо, через дії росії в зоні інспекції в Босфорі утворилася черга з понад 150 суден. Переважна більшість очікує на інспекцію кілька тижнів.
З 1 серпня 2022 Україна експортувала через порти Великої Одеси 22,1 мільйона тонн українського продовольства. Через гальмування роботи «зернового коридору» світ щомісяця недоотримує мінімум 3 мільйони тонн.
https://mtu.gov.ua/news/34058.html



П’ятий балкер гуманітарної програми Grain from Ukraine вирушив до Африки


З морського порту Чорноморськ вирушив балкер Valsamitis (прапор — Ліберія), завантажений 30 тис. тонн продовольчої пшениці для Кенії та Ефіопії за гуманітарною програмою Grain from Ukraine. Про це повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.

Балкер Valsamitis з 25 тис. тонн української пшениці до Кенії та 5 тис. тонн до Ефіопії вийшов з порту «Чорноморськ». Це п‘яте судно в рамках програми Grain from Ukraine, мета якої — забезпечити українським зерном країни, які потерпають від голоду”, — вказала прес-служба.

Також з порту Одеса вийшов балкер Royal Star (прапор — Панама), який зафрахтовано Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP). Балкер доставить 25 тис. тонн української пшениці до Афганістану.

За вихідні з портів Великої Одеси вийшли 10 суден з 361,2 тис. тонн агропродукції для Африки, Азії та Європи в рамках Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування. Загалом з початку дії Зернової ініціативи порти відправили 757 суден із вантажем 21,9 млн тонн агропродукції.

Наприкінці минулого року та початку поточного порти Великої Одеси відправили чотири судна з 80 тис. тонн гуманітарної пшениці від України для Ефіопії та Сомалі. Загалом у межах гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine наша держава планує відправити до середини 2023 року понад 60 суден до Ефіопії, Судану, Південного Судану, Сомалі, Конго, Кенії, Ємену тощо.

Grain from Ukraine — продовольча ініціатива, спрямована на забезпечення зерном країни, які опинилися на межі голоду. Вона реалізується в партнерстві з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP). Про фінансову участь у програмі заявили понад 30 держав та Європейський Союз. Обсяг акумульованих коштів, наданих міжнародними партнерами для української ініціативи Grain from Ukraine становить майже $200 млн.

Перше судно Nord Vind (прапор — Барбадос) за цією програмою на початку грудня прибуло до порту Джибуті, звідки 25 тис. тонн пшениці було доставлено мешканцям Ефіопії.

 




Румунія просить перевірити українське днопоглиблення у дельті Дунаю


Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв’язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю, повідомляє Reuters.

Румунія висловила стурбованість ознаками того, що сусідня Україна займається днопоглибленням каналу, який прорізає спільний, екологічно чутливий прибережний регіон, і запитала, чи може вона перевірити це місце.

Румунія занепокоєна тим, що будь-які роботи на водному шляху через спільну дельту Дунаю можуть загрожувати дикій природі на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та порушити міжнародні угоди про захист навколишнього середовища. Тож, Бухарест просить роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються у гирлі Дунаю, а також вимагає припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не пов’язані із підтримкою судноплавства.

Водночас, українська сторона зазначила, що йдуть роботи виключно з забезпечення навігації до порту Ізмаїл.

Минулого тижня Міністерство інфраструктури України повідомило про збільшення прохідної осадки суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 метра, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла — до 7 метрів. Рік тому максимальна осадка становила тільки 3,9 метра.

Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.

Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду Росією українських портів. Гирло Бистре, яке з’єднує судноплавним каналом Кілійське гирло з Чорним морем, відкрилося для торговельного флоту на початку липня, після звільнення острова Зміїний та встановлення контролю над прибережною ділянкою акваторії у цій частині Чорного моря. Деблокада гирла Бистре суднового ходу Дунай—Чорне море заощаджує бізнесу щонайменше $500 тис.

Дельта Дунаю, один із регіонів Європи з найбільшим біорізноманіттям, де річка Дунай впадає в Чорне море, лежить здебільшого на території Європейського Союзу, а саме Румунії, менша частина – через кордон з Україною.

 




Зерновий коридор: Мінагропрод очікує продовження угоди у березні


Дія Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів у Чорному морі повинна бути продовжена після 20 березня 2023 року. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомила прес-служба Мінагропроду.

Очікуємо, що у 20-х числах березня, коли закінчується чинна «зернова угода», спільно з партнерами буде прийнято консенсусне рішення щодо її продовження. Перемовини тривають”, — сказав Висоцький.

Він зазначив, що Україна робить усе можливе для пролонгації угоди та проводить перемовини з партнерами — ООН та Туреччиною.

За словами Висоцького, з початку 2022-2023 маркетингового року (МР, липень 2022 — червень 2023) Україна експортувала понад 30 млн тонн збіжжя. Приблизно такий же обсяг ще залишається на зберіганні в країні.

Водночас наразі спостерігається певне зниження ціни через складність прогнозування відправлень з портів після 20 березня.

Зазвичай всі ринки зернових та олійних культур корелюються між собою. Тому аналогічна тенденція щодо зниження ціни також спостерігається щодо пшениці, ячменю і частково олійних культур. Така ситуація спостерігалась і восени, коли стояло питання продовження попередньої зернової угоди. Сподіваємось, що після чіткого сигналу про продовження її роботи буде чітке планування морських відправлень і ціна стабілізується”, — зауважив Висоцький.

Він додав, що у Босфорі зберігається черга суден через саботаж російських інспекторів. У середньому за добу проходить 2,5 судна. Урядовець пояснив, що затримка спричиняє додаткові витрати для українського АПК.

Висоцький також зазначив, що для українського експорту є критично важливим розширення географії портів. Зокрема, йдеться про Миколаївський порт, який до війни був одним із найбільших за обсягами відправлень сільськогосподарської продукції. Також важливим є розширення номенклатури експорту.

Україна виробляє багато продукції з доданою вартістю. Зокрема, це продукція садівництва, тваринництва, яку потребує світ”, — зазначив посадовець.

Крім цього, він наголосив на важливості гуманітарної ініціативи Grain From Ukraine, яка передбачає надання зерна країнам, які опинилися на межі голоду.

Наразі завдяки міжнародній підтримці вдалося відправити 140 тис. тонн зерна. Нещодавно в напрямку Африки вийшло вже п’яте судно. За більш сприятливих умов експорту швидкість надання допомоги збільшиться”, — наголосив Висоцький.

Наприкінці липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

Станом на 20 лютого в рамках зернової ініціативи порти Великої Одеси відправили 757 суден із вантажем 21,9 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.