Війна цьогоріч визначала все в нашому житті. Дуже важко усвідомлювати втрату співвітчизників, знищення міст і сел, розгромлення рідного Маріуполя, в якому народився і прожив майже все життя, руйнування побуту і всіх планів. Відбулись суттєві трансформації абсолютно у всіх сферах. І вони продовжуватимуться й далі.

Наша держава виявилася значно більш готовою до війни, аніж це можна було уявити. Ранок 24 лютого 2022 року – час, коли українці гучно заявили про власний дух свободи. Національний спротив повномасштабному вторгненню є рішучим та запеклим. Наша віра в перемогу стала впевненістю у повне звільнення країни. Коли всі зрозуміли, що Україна здатна на значно більше, ніж просто вистояти, до нас почала надходити безпрецедентна військова допомога. Весь світ змінив своє ставлення до війни. Сильні, цивілізовані країни об’єднались заради боротьби за свободу та демократію.

Всі громадяни нашої держави, всі установи та підприємства вже рік доводять, що підкорення є неможливим. Ми допомагаємо всіма можливими способами.

ДП «МТП «Южний» продовжує працювати, використовуючи існуючі можливості. Зернова ініціатива підтримує інші континенти, а головне – нашу державу. В рамках дії угоди колектив держстивідора завантажує агропродукцію. Морський торговельний порт «Южний» гартується, удосконалюється. Складнощі лише посилюють нашу рішучість, хоробрість й витримку.

Портовики захищають незалежність на лініях фронту. За покликанням серця працівники підприємства пішли до лав ЗСУ, щоб виборювати мирне майбутнє. Щира шана та вдячність всім воїнам України. Вічна пам’ять та слава героям, які стали на захист демократичних цінностей та національних інтересів держави.

Українці об’єднано борються за поважне життя у цілісній країні. Ми оновимо, відродимо та покращимо нашу рідну землю.

Слава Україні!

Сьогодні буде багато спогадів, болю і надії. Кожен з нас – змінився.

Але незмінними залишаться наші фундаментальні риси. Ми не припинимо боротися. Ми не припинимо відновлюватися. Не припинимо ставати кращими.

Дякую Збройним Силам України за кожен новий день, за сміливість битися у найскладніших умовах – і перемагати. Честь!

Бʼємося до Перемоги!

Фото: Григорий Веприк

Україна не порушила жодних міждержавних домовленостей, поглибивши гирло Бистре на Дунаї для збільшення експорту продовольства з портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков в інтерв’ю Reuters.

Ми офіційно поінформували румунську сторону ще в серпні 2022 року про те, що будемо проводити оперативне днопоглиблення, тобто очищення від наносів, і не отримали жодних коментарів”, — зазначив Васьков.

Він нагадав, що в середині 1990-х років глибина каналу була 6,5 метра, але в останні роки Україна не проводила днопоглиблювальних робіт, що призвело до накопичення мулу. Виконане у 2022 році днопоглиблення було спрямоване на те, щоб повернути в каналі достатні глибини для проходження суден осадкою до 6,5 метра.

Ми не бачимо проблеми — це не нове будівництво, а експлуатаційне поглиблення”, — наголосив Васьков.

Україна транспортує зерно гирлом Бистре, оскільки розвиває альтернативні маршрути для його експорту, тоді як доступ до портів у Чорному морі обмежений через військове вторгнення Росії.

Раніше цього тижня Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв’язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю. Румунія занепокоєна тим, що будь-які роботи на водному шляху через спільну дельту Дунаю можуть загрожувати дикій природі на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та порушити міжнародні угоди про захист навколишнього середовища. Тож, Бухарест просить роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються у гирлі Дунаю, а також вимагає припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не пов’язані із підтримкою судноплавства.

Минулого тижня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило про збільшення прохідної осадки суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 метра, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла — до 7 метрів. Рік тому максимальна осадка становила тільки 3,9 метра.

Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.

Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду Росією українських портів. Гирло Бистре, яке з’єднує судноплавним каналом Кілійське гирло з Чорним морем, відкрилося для торговельного флоту на початку липня, після звільнення острова Зміїний та встановлення контролю над прибережною ділянкою акваторії у цій частині Чорного моря. Деблокада гирла Бистре суднового ходу Дунай—Чорне море заощаджує бізнесу щонайменше $500 тис.

Обсяги перевалки чавуну в Ізмаїльському морському порту з початку 2023 року збільшилися в рази порівняно з минулим роком. Про це повідомив в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Олексій Востріков.

З початку року спостерігаємо значний розвиток експорту чавуну через Ізмаїльський морський порт. Лише за січень цього року показник перевалки чавуну через порт «Ізмаїл» склав майже 38 тис. тонн. Для порівняння за весь 2022 рік загальний обсяг складав лише 18,9 тис. тонн”, — написав Востріков у Facebook.

Як зазначає в.о. голови ДП «АМПУ», після вторгнення Росії більшість українських морських портів припинила свою діяльність, і наразі лише дунайські порти здатні приєднатися до експорту металопродукції.

Минулого тижня з Ізмаїльського морського порту вийшло морське судно Sparta з 5 тис. тонн українського чавуну, яке прямує до Туреччини. Загалом експорт чавуну здійснюється до Румунії, Австрії, Болгарії, Італії та Туреччини.

Багато років поспіль наша країна займає ключове місце у світовому виробництві чавуну та сталі. У 2021 році чорні метали займали перше місце серед експортних категорій товарів, у 2022 році вони поступилися першістю зерновим культурам. Саме розвиток експорту є основою для розвитку та відновлення економіки України, адже експорт української продукції — один із стратегічних методів подолання економічної кризи, у цей складний для нашої країни час”, — наголосив Востріков.