Приватизація другого в історії України порту – до аукціону залишився тиждень


Фонд держмайна виставив на приватизацію Білгород-Дністровський морський порт – стартова ціна становить 187,6 млн грн, аукціон відбудеться 3 березня. https://ukrport.org.ua/

До повномасштабного вторгнення цей порт щороку генерував збитки в державний бюджет, адже не міг конкурувати з великими логістичними портами. У 2019 його збитки становили 23,5 млн, у 2020 – 25,2 млн, у 2021 – 28,5 млн.

Блокування основних морських портів дало другий шанс для найпівденніших українських портів – вони першими розпочали роботу та почали перевалювати зерно на експорт. У Білгород-Дністровському порті відбувається перевалка вантажів в режимі «сухого порту» для Дунайських портів – порт прийняв понад 10 000 вантажних автомобілів та відвантажив залізницею понад 4 000 вагонів.

Сьогодні цей порт відіграє важливу роль у світовій продовольчій безпеці, однак потребує значних приватних інвестицій для модернізації. Аукціон з продажу порту – поштовх для розвитку інфраструктури та створення робочих місць.

І ми вже маємо успішний досвід. У січні ФДМУ продав Усть-Дунайський порт за 201 млн. грн. Стартова ціна зросла у 3,3 рази, за актив змагалися одразу 8 інвесторів. Кошти з продажу Усть-Дунайського порту вже надійшли у держбюджет та працюють на посилення наших Сил оборони.

Беріть участь в приватизації та підтримуйте незламну країну!

Посилання на аукціон: https://bit.ly/Bdport

#Порт #приватизація #аукціон #ФДМУ

Фонд державного майна України

 




Згадуємо Володимира Григоровича ІВАНОВА


5 років тому, 25 лютого 2023 року пішов із життя Володимир Григорович ІВАНОВ.

Асоціація портів України «УКРПОРТ» дбайливо зберігає спогади про Володимира Григоровича ІВАНОВА (25.05.1937 -25.02.2018), начальника порту Южний з 12.09.1984 по 21.04.2005 рр., Президента Асоціації портів України «Укрпорт» з 2000 по 2010 рр., Академіка Академії транспорту України, Заслуженого працівника транспорту УРСР, Почесного працівника Морського флоту СРСР, Почесного громадянина м. Южний, Почесного професора Одеського морського національного університету, Почесного працівника транспорту України, повного кавалера ордену “За заслуги”.

Світла пам’ять…




Олександр Олійник, директор ДП «Морський торговельний порт «Южний», член Ради  Асоціації портів України «УКРПОРТ»


Війна цьогоріч визначала все в нашому житті. Дуже важко усвідомлювати втрату співвітчизників, знищення міст і сел, розгромлення рідного Маріуполя, в якому народився і прожив майже все життя, руйнування побуту і всіх планів. Відбулись суттєві трансформації абсолютно у всіх сферах. І вони продовжуватимуться й далі.

Наша держава виявилася значно більш готовою до війни, аніж це можна було уявити. Ранок 24 лютого 2022 року – час, коли українці гучно заявили про власний дух свободи. Національний спротив повномасштабному вторгненню є рішучим та запеклим. Наша віра в перемогу стала впевненістю у повне звільнення країни. Коли всі зрозуміли, що Україна здатна на значно більше, ніж просто вистояти, до нас почала надходити безпрецедентна військова допомога. Весь світ змінив своє ставлення до війни. Сильні, цивілізовані країни об’єднались заради боротьби за свободу та демократію.

Всі громадяни нашої держави, всі установи та підприємства вже рік доводять, що підкорення є неможливим. Ми допомагаємо всіма можливими способами.

ДП «МТП «Южний» продовжує працювати, використовуючи існуючі можливості. Зернова ініціатива підтримує інші континенти, а головне – нашу державу. В рамках дії угоди колектив держстивідора завантажує агропродукцію. Морський торговельний порт «Южний» гартується, удосконалюється. Складнощі лише посилюють нашу рішучість, хоробрість й витримку.

Портовики захищають незалежність на лініях фронту. За покликанням серця працівники підприємства пішли до лав ЗСУ, щоб виборювати мирне майбутнє. Щира шана та вдячність всім воїнам України. Вічна пам’ять та слава героям, які стали на захист демократичних цінностей та національних інтересів держави.

Українці об’єднано борються за поважне життя у цілісній країні. Ми оновимо, відродимо та покращимо нашу рідну землю.

Слава Україні!

 




Олександр Кубраков, Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури: Рік незламності.


Сьогодні буде багато спогадів, болю і надії. Кожен з нас – змінився.

Але незмінними залишаться наші фундаментальні риси. Ми не припинимо боротися. Ми не припинимо відновлюватися. Не припинимо ставати кращими.

Дякую Збройним Силам України за кожен новий день, за сміливість битися у найскладніших умовах – і перемагати. Честь!

Бʼємося до Перемоги!

Фото: Григорий Веприк

 




Румунія була зазделегідь поінформована про українське днопоглиблення у гирлі Дунаю — МІУ


Україна не порушила жодних міждержавних домовленостей, поглибивши гирло Бистре на Дунаї для збільшення експорту продовольства з портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков в інтерв’ю Reuters.

Ми офіційно поінформували румунську сторону ще в серпні 2022 року про те, що будемо проводити оперативне днопоглиблення, тобто очищення від наносів, і не отримали жодних коментарів”, — зазначив Васьков.

Він нагадав, що в середині 1990-х років глибина каналу була 6,5 метра, але в останні роки Україна не проводила днопоглиблювальних робіт, що призвело до накопичення мулу. Виконане у 2022 році днопоглиблення було спрямоване на те, щоб повернути в каналі достатні глибини для проходження суден осадкою до 6,5 метра.

Ми не бачимо проблеми — це не нове будівництво, а експлуатаційне поглиблення”, — наголосив Васьков.

Україна транспортує зерно гирлом Бистре, оскільки розвиває альтернативні маршрути для його експорту, тоді як доступ до портів у Чорному морі обмежений через військове вторгнення Росії.

Раніше цього тижня Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв’язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю. Румунія занепокоєна тим, що будь-які роботи на водному шляху через спільну дельту Дунаю можуть загрожувати дикій природі на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та порушити міжнародні угоди про захист навколишнього середовища. Тож, Бухарест просить роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються у гирлі Дунаю, а також вимагає припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не пов’язані із підтримкою судноплавства.

Минулого тижня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило про збільшення прохідної осадки суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 метра, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла — до 7 метрів. Рік тому максимальна осадка становила тільки 3,9 метра.

Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.

Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду Росією українських портів. Гирло Бистре, яке з’єднує судноплавним каналом Кілійське гирло з Чорним морем, відкрилося для торговельного флоту на початку липня, після звільнення острова Зміїний та встановлення контролю над прибережною ділянкою акваторії у цій частині Чорного моря. Деблокада гирла Бистре суднового ходу Дунай—Чорне море заощаджує бізнесу щонайменше $500 тис.