Кабінет міністрів на засіданні у вівторок, 14 березня, ввів Сергія Максимова до штату заступників голови Адміністрації судноплавства. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Призначено Максимова Сергія Олександровича заступником голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації”, — написав Мельничук у Facebook.

Сергій Максимов багато років очолював підрозділи відділів інформаційних технологій в національних компаніях. Зокрема, в період з 2020 до 2022 року займався політикою цифрової трансформації та інформаційної безпеки у сфері оборони Міністерства оборони. До призначення на посаду в Адміністрацію судноплавства працював в управлінні комп’ютеризації та інформаційних технологій в ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

Максимов з перших днів приєднався до оновленої команди Адміністрації судноплавства, перед якою стоять задачі з максимальної цифровізації всіх процесів, зокрема й в дипломуванні моряків. Впевнений, що Сергій разом зі своєю командою фахівців прискорить ці процеси та допоможе морській спільноті отримувати послуги швидко та якісно”, — прокоментував призначення голова Адміністрації судноплавства Євгеній Ігнатенко.

В середині лютого Кабмін звільнив Юлію Ворону з посади першої заступниці голови Адміністрації судноплавства та призначив на посаду заступника голови Адміністрації судноплавства Олега Липового.

Наприкінці січня Кабмін звільнив заступників голови Адміністрації судноплавства Анатолія Іванкевича та Віктора Вишньова, які працювали на цих посадах із жовтня 2021 року.

23 грудня 2022 року Кабінет міністрів призначив Євгенія Ігнатенка головою Адміністрації судноплавства. Одночасно Кабмін звільнив Віталія Кіндратіва, який очолював Адміністрацію судноплавства з серпня 2021 року.

У квітні 2022 року колишня Державна служба морського та річкового транспорту (Морська адміністрація) після проведеної урядом оптимізації отримала нову назву — Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства (Адміністрація судноплавства). Відомство реалізує державну політику у сфері морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної галузі).

Сергій Максимов. Фото: facebook.com/MaritimeAdm

Фонд державного майна (ФДМ) оголосив про проведення 16 березня 2023 року електронного аукціону з оренди частини складського майданчика причалу загальною площею 3,9 тис. квадратних метрів на території ДП «Ренійський морський торговельний порт».

Строк оренди — до кінця воєнного стану стану, плюс 12 місяців після його припинення.

Актив перебуває у задовільному технічному стані, має підключення до мережі водо забезпечення та каналізації. Орендар може використовувати об’єкт оренди за будь-яким цільовим призначенням за виключенням здійснення вантажних операції щодо навалочних, наливних та генеральних вантажів крім вантажів в контейнерах та операції з навантаження (розвантаження) контейнерів”, — зазначається в оголошенні.

Прийом пропозицій від учасників продовжується на електронному майданчику «Prozorro.Продажі» до 15 березня. Стартова ціна оренди, за якою об’єкт виставлено на аукціон, становить 9,6 тис. грн на місяць.

Міністерство інфраструктури та ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) розробляють нову процедуру розподілу квот між портовими операторами, які задіяні в роботі Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з портів у Чорному морі.

Як повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства, критерії розподілу квот між портовими операторами за новим порядком в рамках реалізації «зернової ініціативи» обговорювалися на черговому засіданні Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві у понеділок, 13 березня.

Учасники наради зосередились на обговоренні принципів визначення розміру квот терміналів — кількості суднозаходів, які обслуговуватиме кожен оператор. Дискусія розгорнулась навколо базового принципу розподілу квот на кількість суднозаходів між портами та терміналами”, — ідеться в повідомленні.

Зокрема, частина учасників наполягали на рівномірному розподілі кількості суднозаходів між портами.

При цьому зазначається, що кожен порт має різну кількість терміналів та операторів, пропускну спроможність та їх специфіку.

Мінінфраструктури та АМПУ, за участі Мінагрополітики, напрацьовується пілотний варіант, який дозволить розподіляти судна між терміналами, незалежно від порту, але в залежності від потужності та виду діяльності. Сподіваємося, в найкоротший час допрацювати цей алгоритм із усіма учасниками процесу й очікуємо, що нова процедура покаже себе ефективно. Після напрацювання відповідних пропозицій повернемося до їх обговорення”, — повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Наприкінці липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

За даними ООН, зерновим коридором з українських портів станом на 13 березня експортовано 24,2 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, у тому числі кукурудзи — 11,9 млн тонн, пшениці — 6,6 млн тонн, соняшникової олії — 1,2 млн тонн.

Україна зацікавлена не лише у продовженні, а й розширенні дії Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з портів у Чорному морі як географічно, так і щодо переліку експортної продукції, та, попри спроби Росії гальмувати роботу зернового коридору, проводить відповідну роботу в цьому напрямку. Про це заявив Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Василь Боднар, передає «Укрінформ».

19 березня закінчується черговий термін дії угоди, зараз тривають консультації, щоб цю угоду, принаймні в такому ж обсязі, продовжити. Але в інтересах української сторони її не тільки продовжити, а також розширити географію портів, кількість товарів, які можуть бути вивезені, через цей коридор. Для нас, звичайно, важливий базовий елемент — це продовжити угоду, але також працюємо над її розширенням”, — сказав Боднар.

Дипломат припускає, що російська сторона буде намагатися використовувати всі методи впливу, щоб затягнути питання продовження цієї угоди або максимально виторгувати для себе умови щодо вивозу свого зерна і своїх товарів з їхньої території.

Насправді Росія вже ставить палиці в колеса, й цей процес проходу суден через Босфор і Дарданелли проходить із великим запізненням. Інспекції, яка російська сторона затягує, призводять до незначної кількості суден, які проходять інспекції”, — сказав Боднар.

Посол України в Туреччині вказує на те, що угоду Україна укладала з посередниками, тому дії Росії спрямовані, в першу чергу, проти них.

Насправді, у нас є чітка угода, яку ми уклали з посередниками, і з посередниками ми ведемо саме про це переговори, щоб угода, принаймні в такому обсязі як вона була підписана 22 липня 2022 року, була продовжена. А те, що російська сторона намагається там використовувати чи маніпулювати тим меморандумом, який вона підписувала з ООН, — це її відносини з ООН. І в даному випадку для нас це не має бути ключовим як для української сторони”, — сказав Боднар.

Напередодні в МЗС РФ заявили, що Росія готова продовжити дію Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з портів у Чорному морі лише на 60 днів.

Угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, має бути продовжена цього місяця. Україна раніше заявила, що для кращого перспективного планування домагатиметься продовження угоди на більш тривалий термін — до року, а також хотіла б, щоб до неї був включений порт Миколаїв.

Наприкінці липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

За даними ООН, зерновим коридором з українських портів станом на 13 березня експортовано 24,2 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, у тому числі кукурудзи — 11,9 млн тонн, пшениці — 6,6 млн тонн, соняшникової олії — 1,2 млн тонн.

Росія готова продовжити дію Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з портів у Чорному морі лише на 60 днів. Про це заявив заступник глави МЗС РФ Сергєй Вершинін, повідомляє «Європейська правда».

Російська сторона, наголошуючи на «пакетному» характері запропонованих Генсекретарем ООН Гутеррешем Стамбульських домовленостей, не заперечує проти чергового продовження «чорноморської ініціативи» після закінчення другого терміну 18 березня, але лише на 60 днів”, — заявив Вершинін після переговорів із високопосадовцями ООН у понеділок, 13 березня.

За словами російського чиновника, подальша позиція РФ визначатиметься «залежно від реального, не на словах, а на ділі, прогресу з нормалізації нашого сільгоспекспорту, включно з банківськими платежами, транспортною логістикою, страховками, «розморожуванням» фінансової діяльності та постачанням аміаку трубопроводом «Тольятті—Одеса».

Водночас Вершинін заявив, що заявлені раніше США, ЄС і Великою Британією санкційні послаблення для продовольства і добрив на ділі «не працюють» і заявив про проблеми у російських експортерів.

Коментуючи заяву російської сторони, міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, який був підписантом «зернової угоди» від України, наголосив, що своєю позицією Росія порушує власні обіцянки.

Угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів, тому позиція Росії про продовження угоди лише на 60 днів суперечить документу, підписаному Туреччиною та ООН”, — написав Кубраков у Twitter.

Міністр додав, що Київ чекає на офіційну позицію з цього приводу ООН та Туреччини як гарантів ініціативи.

Угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, має бути продовжена цього місяця. Україна раніше заявила, що для кращого перспективного планування домагатиметься продовження угоди на більш тривалий термін — до року, а також хотіла б, щоб до неї був включений порт Миколаїв.

Наприкінці липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

За даними ООН, зерновим коридором з українських портів станом на 13 березня експортовано 24,2 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, у тому числі кукурудзи — 11,9 млн тонн, пшениці — 6,6 млн тонн, соняшникової олії — 1,2 млн тонн.