Підприємство групи компаній «Кернел» побудує у Рені мультимодальний термінал: заплановані кількість робочих місць та обсяги переробки вантажів


Сорокова позачергова сесія Ренійської міської ради надала дозвіл ТОВ «Девелопмент Рені термінал» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх в оренду терміном на 49 років для будівництва та обслуговування об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури (розміщення мультимодального терміналу) за межами міста Рені. Як запевнив депутатів запрошений на пленарне засідання представник компанії, будівництво нового терміналу створить можливості для появи нових робочих місць та залучення інвестицій у Ренійську територіальну громаду.

Як не дивно, ні в документах виконкому міськради, ні в тексті розпорядження міського голови ТГ Ігоря Плєхова про скликання 40-ї сесії не вказано площу та місце розташування землі, на яку претендує інвестор. Лише під час обговорення мимохідь прозвучало, що йдеться про 12 гектарів на березі річки Дунай, біля колишньої прикордонної застави. Міський голова додав, що питання щодо виділення землі для ТОВ «Девелопмент Рені термінал» розглядається на прохання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

На сесії виступив директор ТОВ «Девелопмент Рені термінал» Юрій Шепеленко, котрий докладно розповів депутатам міськради про проект. За словами Юрія Петровича, нове підприємство забезпечуватиме приймання, зберігання та відвантаження зерна на воду. Міськрада вже ознайомлена з передпроектними матеріалами, які свідчать про те, що насамперед компанія планує збудувати два причали.

«Зазначу, що земельна ділянка для нашого терміналу знаходиться у безпосередній близькості від Ренійського морського порту. Поряд із причалами ми маємо намір спорудити комплекс із приймання, зберігання та відвантаження продукції по воді, – розповів Юрій Шепеленко. – Зокрема, буде створено відповідну лабораторію, зважувальний комплекс та, власне, комплекс із розвантаження та зберігання вантажу. Все буде механізовано та автоматизовано. Тим не менш компанія планує взяти на роботу до 52 осіб, тобто ми створюємо нові робочі місця. Обсяг переробки зерна має становити близько 60 тисяч тонн на місяць. Підприємство буде здатне приймати 2 тисячі тонн зернових вантажів на добу та одночасно зберігати близько 7,7 тис. тонн. Ми сподіваємося закінчити будівництво за рік, щоб уже 2024 року почати працювати із зерном нового врожаю».

Депутат міськради Валентина Єпітроп у відповідь зауважила, що, як показує практика, портові оператори, що діють у Рені, привозять із собою своїх фахівців, тоді як місцеві безробітні нерідко «залишаються за бортом». Де гарантія, що з 52 нових робочих місць, які створить ТОВ «Девелопмент Рені термінал», хоча б більшість дістанеться місцевим жителям?

«Так склалося на ринку зерна в Україні, причому в кожному регіоні, що кожна компанія має свій штат працівників. Не лукавитиму: у цьому випадку нам також знадобляться насамперед висококваліфіковані фахівці, які вміють обслуговувати складне сучасне обладнання. Таких спеціалістів у маленьких містах, на жаль, майже немає. Тому ми просто змушені залучати людей «зі сторони», як то кажуть. Але персонал середнього та нижчого рівня цілком можна набрати з-поміж місцевих жителів. Не бачу для цього жодних перешкод. Головне – щоб люди реально хотіли працювати. Тим більше, що ми в принципі зацікавлені в економічному розвитку Ренійської громади. До речі, наша компанія здатна працювати не лише із зерновими, а й із олійними культурами, соняшниковою олією та іншими видами сільгосппродукції», – наголосив Юрій Шепеленко.

Директор компанії розповів, що свого часу (2007-2010 роки) він брав активну участь у будівництві заводу з переробки олійних культур (в основному для виробництва соняшникової та ріпакової олії) у Первомайському районі Миколаївської області. Коли будівництво тільки починалося, місцеве населення, м’яко кажучи, виражало подив: мовляв, навіщо ви прийшли до такої «дірки»? А коли завод був збудований, він швидко став містоутворюючим підприємством.

Незважаючи на оптимістичні мотиви, що прозвучали, депутат міськради Андрій Медведик нагадав, що за останні роки до Ренійської громади приходила маса «інвесторів», і всі вони обіцяли «золоті гори». Одні пропонували побудувати сміттєпереробний завод, інші – завод з переробки мазуту та пластику, треті – створити у порту Рені термінал зрідженого природного газу (ЗПГ) і т.д. (ми зі свого боку вже мовчимо про часи колишнього міського голови Рені Сергія Колевича, який всерйоз носився з ідеями «соціополісу» та будівництва на околицях міста міжнародного аеропорту). Насправді невеликі інвестиційні проекти вдалося здійснити лише в порту, але масштабніші «задуми» так і залишилися фантастикою…

До речі, колись у Рені працював такий голова тодішньої райдержадміністрації Сергій Білюк. Разом із двома явно «каламутними» експертами він урочисто презентував шаленій (вибачте за вираз) місцевій громадськості «унікальну» амбітну ініціативу – «Програму дій з розробки та реалізації стратегії сталого розвитку Ренійського району». Щоправда, вже за місяць про цю програму всі дружно забули. А потім, коли пана Білюка звільнили з посади голови РДА, його «прогресивна» програма взагалі відійшла до області місцевих міфологічних «перлин»…

Так от, депутат міськради Андрій Медведик поцікавився не лише реалістичністю проекту мультимодального терміналу, а й тим, чи не заважатиме він діяльності порту Рені з технічної, інфраструктурної та інших точок зору?

«Зрозуміло, всі подібні питання ми детально узгодили з Адміністрацією морських портів України (АМПУ). У будь-якому випадку наша компанія працюватиме в акваторії Ренійського порту та співпрацюватиме тільки з ним. Можливості працювати з іншими портами ми просто не маємо. До речі, інвестиції в проект плануються близько 8 мільйонів доларів (без ПДВ). Додам також, що наше підприємство входить до дуже великої української групи компаній «Кернел», – повідомив Юрій Шепеленко.

Нагадаємо, що проект мультимодального терміналу ТОВ «Девелопмент Рені термінал» – не єдина подібна ініціатива у Ренійській громаді. У жовтні 2022 року на ім’я міського голови Ренійської громади Ігоря Плєхова надійшов лист від ТОВ «Рені Логістик» з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою на ділянку землі в межах міста орієнтовною площею 5 гектарів для розміщення мультимодального терміналу – з подальшою передачею в оренду на 49 років. Йдеться про пустир на західній околиці міста Рені, навпроти залізничного переїзду.

Компанія планує відновити залізничну гілку європейського зразка для можливостей відправлення вантажів до країн Євросоюзу. Фірма готова інвестувати в проект близько 20 млн грн. У листі на ім’я мера сказано, що це дасть можливість відкрити ще один пункт залізничного перетину кордону, а також суттєво знизить навантаження на місцеві автодороги, які сьогодні буквально «задавлені» фурами.

Крім того, як обережно натякнув міський голова Ренійської громади Ігор Плєхов, транспортний проект на Дунаї в межах громади також хочуть реалізувати деякі «харківські хлопці». Жодних подробиць мер не повідомив, зазначивши лише, що здійснення проекту заплановано нижче по Дунаю, в районі причалу керівника ренійського рибальського підприємства «Екватор» Івана Шевченка.

«Ми зобов’язані використати всі можливості, що дозволяють перетворити Ренійську громаду на один із центрів транспортної активності на Дунаї», – заявив Ігор Плєхов.

Андрій ПОТИЛІКО

НА ФОТО: Такий вигляд має проект потужностей ТОВ «Девелопмент Рені термінал»

  1. Автор цих рядків бере інтерв’ю у Юрія Шепеленка



Термінал біля переправи Орловка-Ісакча вже обробив понад 60 тис. тонн вантажів


Річковий термінал, що декілька місяців тому запрацював біля поромної переправи Орловка-Ісакча, вже обробив близько 60 тис. тонн вантажів.

Перше судно зайшло на термінал на початку грудня, розповів в інтерв’ю ЦТС один з інвесторів і ініціаторів створення переправи та порту Юрій Дімчогло.

«З грудня по лютий включно термінал перевантажив близько 60 тис. тонн вантажів. У грудні 2022-го ми перевалили 12 тис. тонн, у січні 2023-го – 20 тис. тонн, у лютому – 28 тис. тонн», – повідомив бізнесмен.

За словами Дімчогло, у березні планується вихід на показник перевалки у 30 тис. тонн або більше. Наразі основну номенклатуру складають зернові вантажі.

Також зазначається, що у розвиток терміналу вже інвестували близько 2 млн євро. Поруч з поромною переправою побудували причал довжиною 220 м та глибиною 7 м.

Наразі до АМПУ подали заявку на отримання об’єктом статусу морського терміналу. Юрій Дімчогло висловив сподівання, що такий статус може бути отриманий вже у квітні.

 

 




Євросоюз затвердив стратегію посилення присутності на ключових морських коридорах


Європейський Союз оновив Стратегію морської безпеки від 2014 року. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.

Загрози та виклики безпеці помножилися з моменту прийняття Стратегії у 2014 році, що потребує нових та посилених дій. Давня незаконна діяльність, включаючи піратство, озброєний розбій на морі, незаконне ввезення мігрантів та торгівля людьми, зброєю та наркотиками, а також тероризм залишаються найважливішими проблемами. При цьому необхідно також боротися з новими та еволюціонуючими загрозами, такими як зростаюча геополітична конкуренція, зміна клімату та деградація морського середовища, а також гібридні та кібератаки”, — вказано у повідомленні.

Нещодавні геополітичні події, в тому числі блокада Чорного моря внаслідок російського військового вторгнення до України, на думку авторів Стратегії, є «переконливим нагадуванням про те, що ЄС необхідно зміцнювати свою безпеку та нарощувати потенціал дій не лише на власній території та у своїх водах, а й по сусідству за її межами».

Серед загроз відзначаються морські та територіальні суперечки, конкуренція за морські ресурси, загрози свободі судноплавства, включаючи право на судноплавство та транзитний прохід, та напруженість у різних морських районах, що мають стратегічне значення для ЄС (наприклад, Африканський Ріг та Індійський океан, Гвінейська затока, Індо-Тихоокеанський регіон та його ключові судноплавні маршрути: Малакська протока, Баб-ель-Мандебська та Ормузька протоки).

Також згадані атаки на трубопроводи та кабелі та присутність несанкціонованих безпілотних транспортних засобів навколо морських установок у морських басейнах по всьому ЄС, а також гібридні та кібератаки, що повторюються, націлені на морську інфраструктуру. Зловмисники все частіше використовують гібридні та кібернетичні засоби для нападу на морську інфраструктуру.

Для протистояння загрозам Євросоюз має намір збільшити кількість спільних із партнерами військово-морських навчань та рейсів для демонстрації прапора. Крім двосторонніх ініціатив, Стратегія також обіцяє активізувати співпрацю з регіональними організаціями, зокрема з Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), і прагне набути статусу «партнера з діалогу» в Асоціації країн басейну Індійського океану (IORA).

Велика увага приділяється покращенню обміну інформацією між центрами об’єднання морської інформації та підвищенню обізнаності з морської тематики по всьому Індійському океану за допомогою своїх флагманських програм MASE та CRIMARIO (Критична морська інфраструктура в Індійському океані).

 




Україна отримає від EMSA обладнання для ліквідації забруднень у портах


Європейська агенція з безпеки мореплавства (EMSA) надасть спеціалізоване обладнання для ліквідації забруднень в акваторіях українських морських портів.

Як повідомила прес-служба ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), угода про безоплатну передачу обладнання підписана у четвер, 23 березня, у межах проєкту «Безпека мореплавства, безпека та захист морського середовища в регіонах Чорного та Каспійського морів» (BCSEA ІІ). Підписання цієї угоди — результат перемовин, які тривали протягом 2022 року.

Ми дуже вдячні Європейській агенції з безпеки мореплавства за підтримку та сподіваємося на подальшу співпрацю. Адже в нас одна ціль — запобігання потенційних ризиків екологічних катастроф, які можуть мати транскордонний вплив внаслідок забруднень акваторій морських портів. Надане обладнання для локалізації та ліквідації забруднень значно оновить та підсилить наші засоби для реагування на забруднення у Чорному морі”, — наголосив під час підписання угоди заступник голови АМПУ Андрій Крейтор.

У свою чергу директорка EMSA Маїя Марковчич Костелац наголосила на важливості подальшої продуктивної співпраці з АМПУ у межах проєктів, які реалізуються агенцією.

Підписання угоди відбулося у головному офісі EMSA у місті Лісабон. Україну представляли заступник голови з операційної діяльності АМПУ Андрій Крейтор, начальник Одеської філії АМПУ Максим Лапай та начальник відділу екологічного менеджменту апарату управління АМПУ Владислав Долинський.

Фото: uspa.gov.ua

 

 




УДП намагається повернути ліхтери з незаконної оренди


За результатами звернення ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо незаконного привласнення суден пароплавства, що перебувають у порту «Південний». Про це повідомила прес-служба УДП.

В минулі роки у керівництва УДП була звичка роздавати флот в оренду, щоб вже ніколи його не повертати. Так, ще у 2013 році пароплавство вирішило передати 8 ліхтерів компанії «Сісайд (Україна)» з порту «Південний». Для внутрішньопортових перевезень та накопичення зернових вантажів. Ставка фрахту — сміхотворні $40 на добу (наразі ринкова ставка фрахту від $140). Оплачувався лише час, коли ліхтер перебував в експлуатації. Обліком робочого часу займався сам фрахтувальник. Фрахтувальник гарантував, що після завершення договору поверне ліхтери та оплатить буксирування з порту «Південний» до порту Ізмаїл. Договір завершився наприкінці 2013 року… Ліхтери все ще у «Південному»”, — вказала прес-служба.

У 2022 році пароплавство спробувало зв’язатися з компанією «Сісайд (Україна)», щоб дізнатися про місцезнаходження та технічний стан ліхтерів. Було домовлено щодо строків та умов їх повернення, адже ліхтери потрібні УДП для будівництва барж SLG.

Керівництво фрахтувальника нібито і не проти повернення суден. Але в наявності, як виявила перевірка, не всі ліхтера. Крім того, хто компенсує УДП чималі витрати на передислокацію?” — наголосили в УДП.

У цьому зв’язку пароплавство звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про повернення майна. Триває судовий процес.

Також було спрямовано правоохоронним органам повідомлення про незаконне відчуження майна держпідприємства. За цим зверненням відкрито кримінальну справу.

Будемо домагатися стягнення з фрахтувальника витрат за перебазування флоту до Ізмаїлу. А також вирішення питання зі зниклими ліхтерами”, — підсумували в УДП.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році збільшила перевезення вантажів порівняно з 2021 роком. Зокрема, у січні-жовтні річковим флотом перевезено майже 1,5 млн тонн вантажів.

За підсумками 2022 року ПрАТ «УДП» одержало понад 1 млрд грн прибутку після 38 млн грн збитку за попередній рік.