Друзі, ми завжди намагаємось знаходити рішення для морської спільноти. Раніше Адміністрація судноплавства спільно з Міністерством відновлення та Міністерством цифрової трансформації розробили проєкт змін до «Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння». В мене є чудова новина для всієї морської спільноти: сьогодні Уряд своїм рішенням підтримав запропоновані нами зміни. Про це повідомив голова Адміністрації судноплавства України Євгеній Ігнатенко у  Facebook.

Радий повідомити, що у всіх моряків тепер є можливість подати заяву та отримати кваліфікаційні документи без особистої присутності через представника. Ті моряки, які зараз знаходяться за кордоном зможуть отримувати кваліфікаційні документи від Адміністрації судноплавства в єдиний законний спосіб. Це потужний інструмент для усунення корупційних ризиків, я просто не бачу необхідності звертатися за послугами «агентів» та платити їм зайві кошти.

Я знаю, що морська спільнота також чекала поки буде встановлена відповідність звань капітанів та осіб командного складу. Тепер у штурманів також є можливість підтверджувати звання по стажу та підвищувати його в спосіб передбачений постановою Уряду від 30.12.2022 №1499.

Є й інші зміни, з повним переліком можна буде ознайомитись на нашому офіційному веб сайті.

Наступний крок – це запуск послуг з дипломування в онлайн режимі. Триває плідна робота з партнерами. Дякую за підтримку команді Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков, Віце-прем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України — Міністра цифрової трансформації України Михайло Федоров та Премʼєр-міністру України Денис Шмигаль. Спільними зусиллями ми робимо все щоб українські моряки могли нарешті користуватись якісним та зручним державним продуктом.

Кабінет Міністрів України

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

Адміністрація судноплавства

Левову частку української агропродукції експортують «зерновим коридором». Приблизно 50% від загального експорту відбувається через глибоководні порти Одеського регіону.

Під час конференції Grain Ukraine заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков розповів, що у 2022 році вантажообіг на імпорт та експорт через морські шляхи склав 26%, тоді як у Дунайських портах — 12%.

«Але хочу нагадати, що минулий рік не є повністю показовим, оскільки майже 2 місяці порти працювали у традиційному форматі. Потім логістика переорієнтувалась на вимушені альтернативні шляхи. Якщо говорити про сьогодні, то Дунайський регіон — це понад 20% товарообігу, і відповідно це більше, ніж 20% участь у функціонуванні економіки України», — підкреслив Юрій Васьков.

Станом на сьогодні під час роботи «зернового коридору» 50% експорту агропродукції йде через морські шляхи, 25% — західні кордони (автоперевезення та залізниця) і ще 25% — через порти Дунаю.

За весь час роботи «зернового коридору» 950 суден пройшли на вхід та на вихід. Наразі є проблеми функціонування морських шляхів. За підсумками травня 2023 року, очікується менше, ніж 1,3 млн тонн експорту зерна. Максимальні показники фіксували у жовтні цього року — 4,3 млн тонн. Із листопада і до сьогодні рф блокує нормальну роботу Зернової угоди.

Читайте також: Блокада портів України та інші виклики.

Водночас цьогоріч від Дунайських портів очікують близько 20 млн тонн вантажообігу. До початку повномасштабної війни участь цих портів в економіці України складала лише 1,5%.

«Перспективи для розвитку портів на Дунаї стали можливим завдяки нашим Збройним Силам, відкриттю гирла Бистре після звільнення острова Зміїний. Коли використовували лише румунський канал Суліна, були багатомісячні черги на очікування проходження каналом», — нагадав заступник міністра.

Читайте також: Як за рік війни змінились українські порти на Дунаї.

Завдяки гирлу Бистре вдається проводити до 70% суден, у такому разі не потрібно очікувати на проходження каналом Суліна. Але наразі є питання і проблеми на вихід, оскільки завантаження суден, які мають осадку більш ніж 7 метрів, вимушені використовувати канал Суліна. Це створює певні простої.

https://usm.media/porti-velikoi-odesi-ta-dunayu-statistika-i-perspektivi-agroeksportu-z-ukraini/#:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%20%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B8,%D0%B4%D0%BE%207%2C2%20%D0%BC.

Україна має намір у 2023 році розпочати днопоглиблення гирла Бистре на Дунаї до 7,2 метра. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков, передає ЦТС.

Я вважаю, що ми повинні мати аналогічні логістичні умови та технічні характеристики навігації по Дунаю, що і наші румунські партнери”, — зазначив Васьков в ході конференції Grain Ukraine у вівторок, 30 травня.

У лютому Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило про збільшення прохідної осадки суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 метра, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла — до 7 метрів. Рік тому максимальна осадка становила тільки 3,9 метра.

Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.

Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду Росією українських портів. Гирло Бистре, яке з’єднує судноплавним каналом Кілійське гирло з Чорним морем, відкрилося для торговельного флоту на початку липня, після звільнення острова Зміїний та встановлення контролю над прибережною ділянкою акваторії у цій частині Чорного моря. Деблокада гирла Бистре суднового ходу Дунай—Чорне море принесла Україні додаткові $1,5 млрд.

Після відновлення паспортних глибин на українській ділянці річки Дунай і оголошеної осадки 6,5 метра Дунайські порти досягли рекордного значення в 12 суднозаходів та 90 тис. тонн на добу. У березні 2023 року перевалка встановила абсолютний місячний рекорд у 2,8 млн тонн, і добовий рекорд — у 93,8 тис. тонн.

Після проведення робіт із підтримки оголошених глибин та гідроспоруд в акваторіях морських портів на Дунаї планується, що у 2023 році їх вантажообіг сягне 23 млн тонн.

Данська транспортно-логістична група A.P. Moller—Maersk зацікавлена в концесії контейнерного терміналу ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ». Про це повідомила прес-служба ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Цього тижня проєктний менеджер портового підрозділу APM Terminals із розвитку в Європі та Африці Пітер Бас Бредіус та гендиректор ТОВ «Мерск Україна Лтд» Роман Колоянов відвідали морський порт Чорноморськ. В ході візиту обговорювалися перспективи розширення діяльності Maersk на українському ринку, у тому числі можливості залучення данської судноплавної компанії до модернізації портової інфраструктури України, зокрема участі у концесії контейнерного терміналу МТП «Чорноморськ».

Представники компанії A.P. Moller—Maersk підтвердили значну зацікавленість в концесії контейнерного терміналу, що, на їх переконання, забезпечить не лише його стійкий розвиток та модернізацію відповідно до найсучасніших світових стандартів, але й сприятиме суттєвому розширенню торговельної і логістичної інфраструктури регіону зі створенням нових робочих місць, а також можливостей для зберігання продовольчих товарів і зерна”, — повідомили в АМПУ.

На початку травня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило про відновлення роботи з розробки техніко-економічного обґрунтування проектів концесії першого, контейнерного та п’ятого терміналів у порту Чорноморськ, як а була призупинена через повномасштабне російське військове вторгнення.

Після початку російського вторгнення контейнерна лінія Maersk припинила заходи в порти України. У березні 2023 року пряме бронювання вантажів в Україну відновлено — доставка вантажів здійснюється у щотижневому сервісі річковими суднами з румунського порту Констанца до Ренійського порту на Дунаї.

A.P. Moller—Maersk є найбільшою міжнародною групою компаній, які працюють у більш ніж 130 країнах світу. Чисельність співробітників групи — близько 105 тис. осіб. До групи входить найбільший лінійний контейнерний перевізник Maersk Line. Група здійснює свою діяльність у різних бізнес-сегментах: морських контейнерних перевезеннях, логістиці, а також у нафтогазовій галузі.

У 2022 році Maersk збільшила виручку проти попереднього року на 32% — до $81,5 млрд, чистий прибуток — на 62,6%, до $29,3 млрд.

За показниками Зернової угоди морський порт «Чорноморськ» є лідером у переробці зернових вантажів. Мова йде і про тоннаж, і про кількость суднозаходів.

Порт Чорноморська демонструє ефективні показники роботи, пише Адміністрація морських портів України.

В умовах воєнного стану держстивідор є лідером в переробці зернових вантажів і по тоннажу, і по кількості суднозаходів, у порівнянні з іншими портами Великої Одеси.

«З 1 серпня «зерновим коридором» з порту вийшло 380 суден, які експортували до країн Африки, Азії та Європи більш ніж 11 млн тонн української агропродукції», — підкреслив голова АМПУ Юрій Литвин.

Також під час зустрічі у порту Чорноморська керівництво АМПУ ознайомилось із поточним станом портових потужностей і терміналів порту, а також з перспективами реалізації проєктів розвитку акваторії.

Як раніше повідомляв USM, станом на 22 травня 2023 року, витрати на простій флоту у порту Південний через дії рф вже перевищили $50 млн.