Наслідки атаки російських дронів на порти Придунав’я обговорювали минулого тижня під час візиту до Ізмаїлу представників Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури на чолі з Юрієм Кісєлем.

Нагадаємо, 2 серпня ворог завдав удару по Ізмаїлу. Серед інших об’єктів (морвокзалу, елеваторів) постраждала адміністративна будівля УДП. Скляний фасад отримав значні пошкодження.

Наразі виконується процес оцінки завданої шкоди, визначаються шляхи відновлення.
УДП знайшло, де тимчасово розмістити персонал, підприємство працює. Проте відбудова – складний і тривалий процес. Для нормальної роботи апарату впродовж цього часу потрібно провести реконструкцію деяких інших наших будівель та приміщень.

Допомоги у держави не просимо, впораємось власними силами. Сьогодні кожна бюджетна гривня має передусім витрачатись на потреби фронту.
Ми лише розраховуємо на сприяння Комітету ВРУ щодо внесення змін у фінансовий план підприємства.

Під час обговорення порушувалася і низка інших питань.

Припинення роботи зернового коридору призвело до збільшення попиту на дунайські річкові перевезення. За таких обставин, на загальну думку, важливо зберегти принципи прозорості та рівності умов роботи з усіма контрагентами, які УДП сповідує ще з минулого року.

Також зазначалося, що пароплавство підписало угоду з International Finance Corporation, яка є структурою Світового Банку. Успішна реалізація проєкту відкриє шлях до нових інвестицій в Україну. Проте для міжнародних партнерів незалежність управління УДП є однією з важливих умов співпраці з підприємством.

Дякуємо шановним членам Комітету за увагу до проблем підприємства та обіцяну підтримку УДП!

Пошуку можливостей збільшення українського експорту шляхом розвитку альтернативних логістичних маршрутів і судноплавства на Дунаї було присвячено зустріч Україна — США — Єврокомісія — Румунія — Молдова, яка відбулася у румунському Галаці у п’ятницю, 11 серпня. Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Нещодавні атаки рф на портову інфраструктуру України знищили понад 200 тисяч тонн зерна. Цей показник дорівнює, за підрахунками Всесвітньої продовольчої програми ООН, життю щонайменше мільйона людей у світі», — зазначив Кубраков.

За словами міністра, триває робота над розвитком альтернативних логістичних маршрутів для українського експорту. Українська сторона розраховує, що європейські партнери сприятимуть зняттю односторонніх обмежувальних заходів стосовно української аграрної продукції.

Інший пріоритет — розвиток судноплавства на Дунаї. Тут ключові напрями роботи — пришвидшення проходження суднами каналів, збільшення пропускної спроможності на каналі Суліна та організація додаткових місць для здійснення рейдової перевалки суден біля румунського порту Констанца.

Також триває спільна робота з європейськими партнерами над включенням української частини Дунаю до карт Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів (TEN-T). Це — одна з важливих умов для повноцінної роботи бізнесу на ринку українських дунайських перевезень.

Крім того, разом з румунською стороною працюємо над тим, щоб повноцінно запустити вантажні перевезення на автомобільних пунктах пропуску на кордоні з Румунією «Красноїльськ — Вікову де Сус» та «Дяківці — Раковець». Також у планах збільшення пропускної спроможності «Порубне — Сірет» щонайменше на 20% та відкриття ще двох нових пунктів пропуску.

Дякую Координатору США з питань санкцій Джиму О’Браєну, послу США в Україні Бріджит Брінк, генеральній директорці Директорату Єврокомісії з транспорту Магді Копчинській, Міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну та Міністру аграрної політики Молдови Володимиру Балеа за підтримку», — зазначив Кубраков.

За словами міністра, наша діяльність спрямована на досягнення однієї мети — забезпечити якнайбільше можливостей для українських експортерів.

Фото: Олександр Кубраков/Facebook

Складна ситуація на ринку перевезень не вплине на виконання довгострокових контрактів, укладених цього року ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП). Про це повідомила прес-служба УДП.

Деякі іноземні перевізники обмежили роботу флоту в українських дунайських портах, ставки фрахту продовжують зростати. Ще з минулого року ми попереджали про цей ризик. Пропонували аграріям та трейдерам не робити ставку лише на морський флот. Ми говорили: хеджуйте ризики, укладайте довгострокові контракти також на річкові перевезення, фіксуйте умови, поки фрахтові ставки на мінімумі. Ті, хто нас почув, сьогодні має можливість вивозити продукцію. УДП виконує взяті на себе зобов’язання у повному обсязі, це наша принципова позиція», — заявив заступник генерального директора УДП Владислав Бєлах під час онлан-наради з контрагентами компанії.

За його словами, у подальшому підприємство також буде дотримуватися відкритої та прозорої політики, віддаючи пріоритет довгостроковим контрактам на ринкових умовах.

Нам нецікаві посередники та спекулянти, які розігрівають ринок, обіцяють обсяги перевезень, а потім зникають. Довгострокові контракти напряму з власниками вантажу дають можливість мінімізувати простої, планувати нашу діяльність, ремонті програми, інвестиції», — зазначив Бєлах.

У червні 2023 року УДП відзначало зростання попиту на комплексну логістичну послугу, яку компанія пропонує експортерам агропродукції.

ПрАТ «УДП» здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю. Компанія експлуатує понад 20 самохідних суден вантажного річкового флоту та приблизно 200 несамохідних суден, що дозволяє оперувати приблизно 20 баржевими караванами. Основу вантажів у 2022 році складають зернові та металургійна сировина. Крім того, компанія почала розвивати напрям контейнерних перевезень і запустила регулярні контейнерні каравани.

Компанія у 2022 році перевезла морським та річковим флотом 1,8 млн тонн вантажів.

За підсумками 2022 року ПрАТ «УДП» одержало понад 1 млрд грн прибутку після 38 млн грн збитку за попередній рік.

Фото: Дмитро Москаленко/Facebook

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (УДП) відзначає успішну роботу буксирів «Одеса» і «Черкаси» потужністю 3 тис. кінських сил, які нині працюють на Нижньому та Середньому Дунаї. Про це повідомив  генеральний директор УДП Дмитро Москаленко.

Тритисячники — наші найпотужніші буксири-штовхачі, справжня гордість УДП. У пароплавства вісім таких суден, п’ять з яких уже понад 15 років перебувають у відстої. Ще два тритисячника стали у відстій у останні роки — минуле керівництво вирішило не витрачати кошти на ремонти. Ще рік-два і ми взагалі би втратили цей клас суден, бо з тривалого відстою судна, як правило, не повертаються, перетворюючись на металобрухт», — зазначив керівник.

Минулого року компанія вирішила відновити флот тритисячників, адже наявність таких буксирів дозволить формувати каравани не з шести, а з дев’яти барж, що підвищить рентабельність рейсу.

Буксири «Одеса» («Ніна Сосніна») і «Черкаси» («Нікіфор Шолуденко») пройшли повний комплекс ремонтних робіт: відновлено гвинто-кермові групи, виконано ремонт головних та допоміжних двигунів, механізмів, корпусу. Вже цього року, після тривалого ремонту та поновлення документів Регістру, судна повернуто в експлуатацію.

Буксири вдалося укомплектувати кваліфікованими командами та досвідченими капітанами.

«Одеса» (капітан — Сергій Станіславович Віт) вже виконала перший після ремонту рейс на Констанцу. «Черкаси» (капітан — Ігор Миколайович Балан) зараз буксирують 9-баржевий караван із вантажем аглоруди до порту Смедерево.

Нині УДП планує відновити третій тритисячник — «Миколаїв» («Кузьма Галкін»). Судно пройде доковий ремонт з поновленням документів Регістру.

Військово-морські сили (ВМС) Збройних сил України (ЗСУ) оголосили нові тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України, відповідно до наказу навігаційного доручення ВМС ЗСУ №6 від 8 серпня 2023 року.

При цьому повідомляється, що протягом всіх маршрутів зберігається військова загроза та мінна небезпека з боку російської федерації.

Раніше дані маршрути вже були запропоновані Україною у зверненні до Міжнародної морської організації (IMO). Рада IMO визнала право України на вільне торговельне судноплавство, яке гарантовано міжнародним морським правом. IMO закликала росію дотримуватися міжнародних конвенцій та припинити загрози торгівельному судноплавству в Чорному морі», — йдеться у повідомленні ВМС ЗСУ.

Вказані маршрути в першу чергу використовуватимуться для можливості виходу цивільних суден, що перебувають в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний ще з початку повномасштабного вторгнення росіі 24 лютого 2022 року.

До проходу маршрутами допускатимуться судна, власники/капітани яких офіційно підтверджують готовність до плавання в поточних умовах», — сказано у повідомленні.

Нагадаємо, що останнє судно з українською агропродукцією вийшло з порту Одеса 16 липня. Наступного дня зернова угода припинила свою дію.