Кабінет міністрів у п’ятницю, 4 серпня, ухвалив рішення розширити межі акваторії морського порту «Усть-Дунайськ». Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

За його словами, внесено зміни у додаток «Межі акваторії морського порту Усть-Дунайськ» до постанови Кабміну від 7 жовтня 2009 року № 1274 «Про межі акваторії морського порту Усть-Дунайськ» з метою збільшення обсягів вантажопереробки морських портів Дунайського регіону у період воєнного стану.

Доповнено на період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування новими географічними координатами місця розташування якірних стоянок біля гирла Бистре для організації рейдового перевантаження зернових вантажів з морських портів Усть-Дунайськ та Ізмаїл на судна типу «панамакс», — написав Мельничук у Telegram.

Морський порт «Усть-Дунайськ» розташований у південній частині Жебріянської бухти Чорного моря. До початку повномасштабного вторнення в порту функціонували оператори ДП «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ» та Філія «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ».

У січні 2023 року вперше в Україні було проведено аукціон з продажу портового активу – єдиного майнового комплексу ДП «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ». Переможцем стало ТОВ «Еліксир Україна». Проте до цього часу акт приймання-передачі об’єкту не підписано.

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» продовжує роботу після атаки російських дронів на Ізмаїл цього тижня, внаслідок якої значних ушкоджень зазнав головний офіс пароплавства. Про це повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко.

Сильно пошкоджена будівля УДП. Морвокзал. І ще десятки логістичних об’єктів у наших колег. Ніхто з наших співробітників не постраждав. І це головне. Двері та вікна замінимо — втрачене життя не повернути. Ми передбачали такий сценарій. Розуміли, що так може бути. Що ми на війні. Готували бомбосховища і систему управління. Та ще багато іншого. Тому ситуація наразі повністю контрольована. Всі на місцях. Всі працюють”, — написав Москаленко у Facebook.

Російські окупаційні війська вночі 2 серпня атакували ударними безпілотниками Shahed-136 портову і промислову інфраструктури на півдні Одеської області. Внаслідок атаки пошкоджено портовий елеватор, будівлю Ізмаїльського морвокзалу і адміністративну будівлю ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, пошкоджено майже 40 тис тонн зерна, яке очікували країни Африки, Китай, Ізраїль.

Після оголошення про вихід із Чорноморської зернової ініціативи 17 липня російські терористи почали завдавати щоденних масованих ударів по Одеській області, в результаті яких пошкоджень зазнає інфраструктура міжнародних та українських трейдерів і перевізників. Окрім того, Росія погрожує атаками на цивільні судна, котрі прямуватимуть в українські порти.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило закриту доповідь для кремлівської верхівки, яка свідчить, що дії РФ зі зриву зернової угоди є частиною єдиного заздалегідь розробленого плану.

Фото: ukrinform.ua

Порт Рені наразі працює переважно в режимі складу.

Сезонне обміління Дунаю та російські обстріли портової інфраструктури є стримуючими факторами, які впливають на поточну роботу портів Ізмаїл та Рені.

Як пише ЦТС, про поточну ситуацію розповіли в транспортно-логістичній компанії NG Shipping, що займається логістикою контейнерів на Дунаї.

В компанії повідомили, що через сезонне обміління річки, порт Ізмаїл знаходиться у стані, коли навігація стає ускладненою, що створює труднощі для його повноцінного функціонування.

“Щодо порту Рені: не дивлячись на те, що порт приймає все більше контейнерів, це може спричинити тимчасове закриття експорту контейнерів. Ситуація ускладнюється тим, що навігація з Рені на сьогодні теж тимчасово припинена, і порт зараз фактично функціонує як склад, що ускладнює торгівельні операції”, – заявили в NG Shipping.

Раніше повідомлялося, що після російського обстрілу портів Дунаю ставки фрахту у портах зросли на 5-7 євро.

Тим часом Румунія має намір збільшити обсяги транзиту українських аграрних вантажів своєю частиною Дунаю, залучивши додаткових лоцманів.

Морське суховантажне судно «Вилково», яке є першим у планованому відновленні флоту типу «річка-море» ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», проходить останні випробування та готується до першого рейсу. Про це повідомила прес-служба УДП. Про це повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко.

За кілька днів після завершення процедури випробування на клас Регістру, наш новий суховантаж розпочне перший рейс. Роботи для нього наразі дуже багато – одеські порти заблоковані ворогом, а вивозити врожай потрібно! Перевага «Вилково» у тому, що воно може повноцінно працювати на Дунаї навіть в умовах мілководдя. Але найголовніше, що, з огляду на напружену ситуацію, не всі іноземні судновласники готові продовжувати працювати в українських дунайських портах. Натомість річковий та морський флот УДП виконує роботу за будь-яких обставин”, — написав Москаленко у Facebook.

Керівник УДП нагадав, що багато років суховантаж «Вилково» перебував у бербоут-чартері.

Минуле керівництво доля морського флоту пароплавства не хвилювала, орендар економив на обслуговуванні. Як результат, судно повернули в жахливому технічному стані. Альтернативою капітальному ремонту було відправити «вбите» судно у відстій, з якого єдина дорога — на металобрухт. Ми прийняли рішення судно відновити”, — пояснив він.

Ремонтні роботи тривали майже три місяці. Були замінені десятки тонн металу — конструкції корпусу, палуби, перебірки трюму та багато іншого. Очищений та пофарбований в три шари корпус, також виконано фарбування поверхонь трюмів та палуб на площі майже 10 тис. квадратних метрів. Вперше за 30 років повністю демонтовані та відреставровані кришки вантажних трюмів та деякі інші системи та агрегати, замінена гідравлічна система відкриття кришок. Повністю капітально відновлений гвинто-рульовий комплекс. Виконаний капітальний ремонт головного двигуна, дизельгенераторів, компресорів, замінена та налаштована паливна апаратура.

На судні було замінено величезну номенклатуру запчастин: деякі з вузлів виготовлялись на замовлення. Багато агрегатів замінені новими, щоб у подальшому не вкладати кошти у ремонти.

Для «Вилково» капітальний ремонт став фактично другим народженням”, — наголосив Москаленко.

Теплохід «Вилково» — п’яте із серії суден, збудованих на замовлення УДП на португальській верфі Віана ду Каштелу (тип «Ізмаїл»). Це універсальне суховантажне судно, призначене для перевезення генеральних, навалочних вантажів різної номенклатури, зерна, контейнерів.

Довжина судна — 88,15 метра, ширина — 15,5 метра, висота борту — 7,1 метра, осадка по літню вантажну марку — 5,67 метра, водотоннажність — 5742 тонн, швидкість — 12 вузлів.

10 років судно перебувало у бербоут-чартері приватної компанії, у порт приписки повернулося у 2022 році.