Підготовчі роботи на суднах, призначених до модернізації, проведуть в Україні на заводі Українського Дунайського пароплавства (УДП), а заміна двигунів відбудеться в Австрії. Перше судно типу «Капітан Антіпов» вже готується до відправки в Австрію.

«Річковий флот Дунайського пароплавства має середній вік понад 40 років. Для продовження роботи українського флоту в країнах ЄС терміново потрібна капітальна модернізація самохідних суден із заміною двигунів на більш екологічні та енергоефективні. Минулого року у Лондоні підписали угоду з IFC, спрямовану на залучення інвестицій для цих потреб. На сьогодні маємо підписаний договір з австрійською компанією ÖSWAG на виконання робіт з модернізації перших п’яти суден цієї серії. ÖSWAG має величезний досвід модернізації старого дунайського флоту – як вантажного, так і пасажирського.

Економічний ефект від модернізації одного судна на рік – понад €800 тисяч і 20-25% палива. Також завдяки цьому буде можливо забезпечити скорочення простоїв в ремонті та витрат на пошук та купівлю запчастин.

Віримо, що у співпраці зможемо зробити флот сучаснішим та надійнішим», – прокоментував Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.

В рамках договору законтрактовані японські двигуни Mitsibishi. В Україні наявні сертифікованих компанії, що можуть забезпечити їх сервісне обслуговування. Вже у квітні їх мають поставити на завод ÖSWAG.

Задача інженерів – провести заміну двигунів таким чином, щоб це не вплинуло на ходові якості судна. Крім того, двигуни мають дообладнати для відповідності екологічним вимогам Stage5.

Одночасно з проєктом модернізації перших 5 тривають перемовини щодо модернізації інших серій самохідних суден. За словами Олександра Кубракова, стратегічна задача – модернізувати увесь тяговий флот УДП, який на сьогодні налічує 45 одиниць (25 в експлуатації, 20 в резерві).

Підписуйтеся на сторінки Міністерства відновлення у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram

Посилання на сайт: https://mtu.gov.ua/news/35263.html

За три місяці моряки з України отримали понад 2000 послужних книжок дистанційно — поштою.

Інформацію оприлюднив керівник Адміністрації судноплавства Євгеній Ігнатенко.

Він також нагадав, які документи необхідно підготувати для отримання ПКМ поштою:

• оригінал заяви про видачу ПКМ;
• копія паспорта громадянина України;
• копія посвідчення особи моряка (за наявності);
• копія диплома або свідоцтва, що підтверджує кваліфікацію (робочі документи) або документа, що підтверджує отримання морської освіти;
• гарантійний лист про сплату за послуги з доставки;
• дві фотокартки розміром 3х4 см.

Також необхідно сплатити за бланк послужної 245,28 грн. Зазначимо, всі копії документів мають бути завірені моряком, а заяви мають бути написані власноруч та надані в оригіналі.

Як раніше повідомляв USM, в Адміністрації судноплавства відзвітували про результати роботи у 2023 році та плани на наступний рік. Так, минулого року продипломували понад 20 тис. моряків командного складу.

Раді поділитися захопливою новиною – у нашій компанії настав час великих перемін! З радістю представляємо вам наш новий логотип, який є ознакою важливого етапу розвитку нашого підприємства. Про це повідомив Регістр судноплавства України у Telegram

Новий логотип не лише відображає наші цінності та відданість якості, але й символізує нашу невпинну стрімкість у розвитку. Це відображення нашого постійного прагнення до вдосконалення та надання високоякісних послуг для вас. Зміни необхідні для росту, і ми впевнені, що новий логотип стане символом нашого прогресу та міцного партнерства з вами. Впізнавайте нас за цим новим логотипом та приєднуйтеся до нас у цьому захопливому етапі нашого шляху. Дякуємо за вашу беззмінну підтримку та віру в нас. Разом ми будуємо майбутнє, наповнене інноваціями та вдосконаленнями. Залишайтеся з нами, адже найкраще лише починається!

Відповіді на більшість питань знайдете за посиланням – https://shipregister.ua/zminivsya-logotip-ta-nazva-kompani%d1%97-anglijskoyu-movoyu/

З 18 липня 2023 року країна-агресор понад 30 разів атакувала об’єкти портової інфраструктури. За цей час 109 об’єктів, та 6 цивільних будівель, було пошкоджено або повністю знищено, – заявив начальник відділу міжнародних відносин ДП “АМПУ” Олексій Панасюк на Форумі з відновлення України, що проходив 31 січня у Стамбулі.

Внаслідок масованих атак на інфраструктуру морських портів було пошкоджено або частково зруйновано: елеватори, склади для зберігання зерна, олії та нафтопродуктів, трубопроводи, адміністративні та інші будівлі, транспорт, вантажі, у т.ч. зернові.

– За попередніми підрахунками тільки реставрація та відновлення будівлі морського вокзалу Ізмаїльського порту оцінюється в 1,6 млн дол, відновлення будівлі пасажирського комплексу та морського вокзалу Одеського морського порту – 18 млн дол. Для забезпечення стабільної роботи Одеського порту необхідно провести капітальний ремонт третьої черги шляхопроводу, який було пошкоджено під час ракетної атаки, попередня вартість ремонту – 35 млн дол. Загалом з 24.02.22 року пошкоджено або знищено понад 600 одиниць рухомого та нерухомого майна ДП “АМПУ”, – підкреслив Олексій Панасюк.

АМПУ системно працює над відновленням інфраструктури, веде облік зруйнованих об’єктів, залучає до співпраці міжнародні фінансові інститути та міжнародні програми та фонди, JICA, USAID – US Agency for International Development, HGBF, World Bank тощо.

Також у 2024 році АМПУ планує здійснити операційне днопоглиблення акваторій, ремонт автомобільних доріг та залізничних колій, технічного забезпечення лоцманів та оновлення систем моніторингу руху суден диджиталізації процесів в Дунайських портах.

Отже, участь у Форумі з відновлення України у Стамбулі є ефективним майданчиком для налагодження зв’язків з міжнародною бізнес спільнотою, провідними Турецькими та світовими компаніями у сфері будівництва та розвитку портової інфраструктури.

Нагадаємо, що на Форумі з відновлення України, який відбувся 31 січня, Міністр транспорту Туреччини Абдулкадір Уралоглу та віце прем’єр-міністр України Олександр Кубраков підписали угоду, яка визначає параметри “Турецько-української цільової групи з відновлення”.