Польський регістр судноплавства та Регістр судноплавства України посилюють співпрацю.
Про це повідомив голова Адміністрації судноплавства Євгеній Ігнатенко.
Так, 25 липня у штаб-квартирі Польського регістру судноплавства пройшла зустріч представників обох інституцій. Основною темою обговорення стало відкриття представництва Регістру судноплавства України.
Представництво відкриють у польському місті Гданськ. Також планують провести сумісний науково-практичний семінар.
«Наразі між інституціями триває практичне втілення планів і заходів на реалізацію чинних угод. Важливим елементом співпраці може стати допомога в сертифікації української продукції для ринку ЄС. Також мова йшла про сумісне проєктування та будівництва кораблів в рамках співпраці польських та українських конструкторських бюро», – зазначив Євгеній Ігнатенко.
Він додав, що наразі обговорюють конкретні кроки, зокрема інновації у суднобудуванні.
Своєю чергою консул України Олександр Плодистий підкреслив, що в Україні заводи здебільшого розташовані поблизу лінії фронту.
«Тому розвиток чи створення нових проєктів дуже залежить від цієї лінії та від того, буде ця інфраструктура зруйнована чи ні. Сьогодні ми починаємо з маленьких кроків, з маленьких проєктів. PRS може допомогти Україні в ліцензуванні продукції, яка йде на ринок ЄС, адже Польща має право голосу як член Євросоюзу», – зазначив консул.
Як раніше повідомляв USM, з 16 серпня 2023 року ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» створило п’ять нових управлінь.

За 11 місяців роботи українського морського коридору вантажообіг портів Великої Одеси склав 60 млн тонн.
З них 40,6 млн тонн — зернові вантажі, які відправилися до 46 країн світу, повідомили в АМПУ.
У відомстві також повідомили, що українським коридором рухається балкер Manta Hacer з 25,2 тис. тонн української гуманітарної пшениці до Ємену. Це чергове судно, яке зафрахтовано Всесвітньою продовольчою програмою ООН.
«Навіть попри війну та підступні обстріли ворогом портової інфраструктури, в тому числі ангарів для збереження агропродукції, Україна залишається ключовим гравцем у питанні глобальної продовольчої безпеки світу. Особливо що стосується експорту зернових до країн Азії та Африки», — зазначили в АМПУ.
Раніше USM повідомляв, що АМПУ витратить 829 млн на ремонт інфраструктури та днопоглиблення.
Перший спільний караван «Нібулону» і УДП повернувся в Ізмаїл

Караван розвантажувався на одній з якірних стоянок румунського порту Констанца, розповіли в УДП.
Швидкість розвантаження склала понад 4 тис. тонн на добу.
З вересня у Констанці має запрацювати ще одна «українська» якірна стоянка. Вже існує домовленість щодо залучення кранів. За наявності у Констанці власного буксиру УДП, перевалка складатиме до 6 тис. тонн зернових на добу.
Також в УДП анонсували пропозиції для клієнтів в Україні та Середньому Дунаї.
У пароплавстві нагадали, що для повноцінного перезапуску проєкту комплексної логістичної послуги з перевалкою борт-борт необхідна підтримка, зокрема — з боку української влади.
Нагадаємо, на терміналі «Нібулону» завантажився перший зерновий караван УДП.

Судна вийшли з Ізмаїлу три тижні тому. Вони наступні у черзі на модернізацію.
Для компенсації витрат до самохідних суден приєднали три баржі, завантаживши увесь караван залізорудною сировиною.
У Смедерево ЗРС вивантажили. Караван продовжує рух у складі трьох самохідних суден і однієї баржі.
Одразу по прибутті на ÖSWAG, на суднах почнеться демонтаж старого обладнання.
Процес модернізації флоту УДП набирає обертів. Перші результати позитивні. Міжнародні партнери націлені на участь в проєкті. Маємо всі шанси отримати фінансування.
Але є ряд умов!
Дуже простих умов, які потребують лише бажання їх виконати.
Потрібно сформувати наглядову раду ПрАТ «УДП»!
Потрібно затвердити зміни до фінансового плану!
Ці питання не у компетенції компанії!
Питання паралізовані у інстанціях вищого рівня!
Україна ризикує зірвати програму фінансування модернізації. Хоча партнери неодноразово підтверджували готовість її реалізувати.
Офіційна інформація про діяльність ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» у Telegram

Про це керівник агрохолдингу «Нібулон» Андрій Вадатурський розповів у інтерв’ю LIGA.net.
За його словами, потенціал Миколаївського порту – перевалка 15% агроекспорту України.
«Якщо запрацює Миколаїв, з’явиться конкуренція, скоротяться витрати на експорт – ще на $10 з кожної тонни. Отже, весь агросектор отримає додаткові надходження з прибутку експортерів, відповідно, це також надходження до держбюджету», – пояснив Андрій Вадатурський.
Він також вважає, що проміжним рішенням може стати виведення суден з Миколаєва до Дунаю. Це зменшить витрати на експорт у процесі транспортування з Ізмаїла до румунської Констанци.
«Ще один крок – впровадження дотацій для перевезення зерна Укрзалізницею в напрямку дунайських портів. Це дозволить вирівняти конкурентні умови з портами Одеси», – підкреслив керівник «Нібулону».
У підсумку Андрій Вадатурський зазначив, що найбільш дієвим кроком буде саме деблокада Миколаївського порту. Так, ефект відчують аграрії, оскільки це дозволить їм отримувати більше за вирощений урожай.
Раніше USM повідомляв, що УДП підтримує пропозицію агровиробників, які звернулись до Кабміну із закликом створити рівні умови для портів Одеси та Дунаю.