В рамках підготовки до двадцять шостої сесії Одеської обласної ради VIII скликання 26 лютого 2025 року відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань правової політики, забезпечення законності та правопорядку, боротьби з організованою злочинністю та корупцією

Під час засідання було розглянуто низку важливих питань, в тому числі проєкт рішення Одеської обласної ради від 21.02.2025 № ПР/944/25 «Про клопотання щодо нагородження Грамотою Верховної ради України трудових колективів Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс «Орлівка».
На засіданні про рішення постійної комісії Одеської обласної ради з питань транспортно-комунікаційної інфраструктури, морегосподарського комплексу та цифрового розвитку з цього питання присутнім доповіла консультант відділу по роботі з депутатським корпусом Любов Олексіївна Перката.
Генеральний директор Асоціації портів України «Укрпорт» Олександр Семенович Леснік у своєму виступі ознайомив присутніх з фінансово-економічними досягненнями колективів цих підприємств та звернувся до членів постійної комісії обласної ради з питань правової політики, забезпечення законності та правопорядку, боротьби з організованою злочинністю та корупцією з проханням підтримати рішення комісії обласної ради з питань транспортно-комунікаційної інфраструктури, морегосподарського комплексу про клопотання Асоціації портів України «Укрпорт» стосовно нагородження Грамотою Верховної ради України трудових колективів Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс «Орлівка».
Позитивне рішення з цього питання було прийнято членами комісії одноголосно.
Засідання постійної комісії обласної ради з питань правової політики, забезпечення законності та правопорядку, боротьби з організованою злочинністю та корупцією пройшло під головуванням заступника голови постійної комісії Андрія Васильовича БАБЕНКА.

Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»

21 лютого 2025 року Генеральний директор Асоціації портів України «Укрпорт» О.С.Леснік прийняв участь у засіданні постійної комісії Одеської обласної ради з питань транспортно-комунікаційної інфраструктури, морегосподарського комплексу та цифрового розвитку.
На засіданні було розглянуто 9 питань одне з яких стосувалося клопотання Асоціації портів України «Укрпорт», яке представив Генеральний директор Асоціації «Укрпорт» О.С.Леснік, щодо нагородження Грамотою Верховної ради України трудових колективів Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поромний комплекс «Орлівка».

За рішенням постійної комісії, яку очолює депутат Одеської обласної ради Ю.Ю.Крук, клопотання буде готуватися до розгляду на черговому пленарному засіданні Одеської обласної ради.

Прес-служба Асоціації портів України «Укрпорт»

Вже презентовано техніко-економічне обґрунтування проєкту концесії поромного термінала порту.
Заступники міністра розвитку громад і територій України Марина Денисюк та Андрій Кашуба провели зустріч з представниками Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Європейського Банку Реконструкції та розвитку щодо обговорення статусу підготовки концесійних проєктів в порту Чорноморськ. Також під час зустрічі презентували техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту концесії поромного термінала порту.
Про це пише ЦТС з посиланням на інформацію МІУ.
“Попри війну потенційна концесія терміналів порту Чорноморську вже привертає увагу провідних світових інвесторів портового сектору, які мають довгострокове бачення та хотіли б перетворити концесійні активи на сучасні термінали світового класу”, – зазначила Денисюк.
Концесія має на меті забезпечити оптимізацію використання терміналів і активів порту Чорноморськ. А саме – збільшити використання недостатньо завантажених терміналів і активів порту, підвищити їх операційний потенціал за рахунок доступу до приватного інвестиційного капіталу, досвіду управління приватного сектору та високої комерційної гнучкості.
“Концесійні проєкти щодо Чорноморська потенційно можуть стати одними з перших концесійних конкурсів після початку повномасштабної російської агресії. Вони можуть залучити провідного світового інвестора в портову галузь та стати одними з перших історій успіху, що буде дуже важливим сигналом для ринку. ЄБРР та IFC разом з консультантами проєкту вже підготували ТЕО концесії. Найближчим часом ТЕО буде офіційно направлене в Міністерство для проведення внутрішніх та зовнішніх опрацювань та погоджень, які мають завершитись орієнтовно у квітні цього року. За умови успішного погодження проєктування, вже цього року міністерство може оголосити конкурс на відбір концесіонера”, – наголосив Кашуба.
Під час підготовки ТЕО особливу увагу було приділено бюджетній ефективності проєкту, соціальній та екологічній оцінці, збереженню робочих місць та залученню нових інвестицій у розвиток поромного термінала в порту Чорноморськ.
Нагадаємо, ЦТС писав, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (МІУ) продовжує підготовку майна в порту Чорноморськ до концесії.
Раніше анонсувалося, що оголошення концесійних конкурсів очікується протягом 2024 року. Робота над проектами концесії майна ДП “Морський торговий порт Чорноморськ” була відновлена в квітні 2023 року. Мова про проекти і окремі конкурси, що стосуватимуться першого, контейнерного та поромного терміналів.
Загалом процес підготовки до реалізації концесійних проектів у Чорноморському порту розпочався ще до повномасштабного вторгнення росії. Тендери планували оголосити в 2022 році, але цього не сталося через війну. Навесні 2023 року профільне міністерство відновило процес. Перший етап – розробка техніко-економічного обґрунтування, наступний – проведення конкурсу. Тоді у відомстві говорили про підготовку до передачі в концесію першого, контейнерного та п’ятого терміналів.
Підготовку ТЕО фінансує Глобальний інфраструктурний фонд, експертів і консультантів залучають Європейський банк реконструкції та розвитку і Міжнародна фінансова корпорація (IFC).
https://cfts.org.ua/news/2025/02/18/minrozvitku_gotue_2_kontsesiyni_proekti_v_portu_chornomorsk_u_spivpratsi_z_ifc_ta_ebrr_81999

14 лютого заступник Міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба провів наради з керівництвом ДП «Морський торговельний порт «Південний» та ДП «Одеський морський торговельний порт».
Обговорили фінансові плани підприємств, інвестиційні проєкти та модернізацію інфраструктури.
Серед ключових питань — заплановані фінансові показники на 2025 рік, ефективність використання портового флоту, перспективи розвитку перевантажувальних комплексів та можливість реалізації інфраструктурних проєктів.

«Морські порти — це стратегічний ресурс для України. Важливо, щоб вони не лише зберігали обсяги роботи, а й розвивалися, впроваджували нові технології та ефективно використовували свої можливості. Міністерство готове підтримати ініціативи, які сприятимуть цьому», — зазначив Андрій Кашуба.

За підсумками нарад домовилися переглянути фінансові плани підприємств, активізувати роботу над інвестиційними проєктами та приділити увагу модернізації інфраструктури. Міністерство й надалі сприятиме розвитку портів та їхньому адаптуванню до сучасних викликів.

Підписуйтеся на сторінки Міністерства розвитку громад та територій у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram та WhatsApp

https://mtu.gov.ua/news/36549.html

Екскерівник Адміністрації судноплавства повертається до ЗСУ: ексклюзивне інтерв’ю для «Південь сьогодні»
Минулого тижня морську спільноту України сколихнула новина, яку багато представників професії, а також дотичних структур назвали не такою вже й неочікуваною – Кабінет міністрів звільнив з займаної посади очільника Адміністрації судноплавства Євгенія Ігнатенка. Журналістка видання «Південь сьогодні» звернулася до пана Євгенія з проханням прокоментувати цю подію, а також відповісти на кілька актуальних питань для моряків і не тільки. Спілкувалися ми в останній робочий день вже колишнього керівника Адміністрації судноплавства – у п’ятницю 14 лютого.
– Євгенію Олександровичу, з огляду на ваші останні публікації у Фейсбук, піти з посади – було не ваше особисте рішення, так?
– Ви праві, це не було моїм рішенням. Але, з мого боку зараз буде недоцільно вдаватись до подробиць.
– Ви на цій посаді пропрацювали не так вже й багато, але й не мало. Що про вашу роботу кажуть моряки, морська спільнота – факти загальновідомі. А що ви особисто вважаєте своїм найбільшим досягненням в роботі за час, коли ви очолювали Адміністрацію судноплавства?
– Я на посаді пропрацював два роки і два місяці, як на мене, дуже гарна цифра. Які досягнення? Насправді, запущено дуже багато проєктів. Звичайно, серед пріоритетних задач була побудова прозорої системи дипломування українських моряків. Це найскладніше питання, яке треба було вирішувати напередодні аудиту ІМО (Міжнародної морської організації – Ред.), що був запланований на цей рік. Відповідно до процедури, Україна повинна була подати Звіт про результати підготовки моряків, в четвертому кварталі минулого року. Над Звітом працювали більше року, а готувало його «Бюро Верітас Україна». За цей час вся нормативна документація була перекладена на англійську. Сам звіт налічує тисячі сторінок. В результаті ІМО прийняла Звіт без жодного зауваження, і Україна на наступні п’ять років залишається у «білому списку», як країна, яка фахово готує своїх моряків. Якщо б ми не вивели систему дипломування на якісний міжнародний рівень, то скоріш за все увійшли б до «чорного списку», а моряки мали б шукати або іншу роботу, або – можливість отримувати дипломи інших країн.
Потім, декілька днів тому моряки нагадали про відео, на якому зафіксовано, в якому стані нашій команді дісталися морські документи…
– Так, ми з вами вже якось спілкувалися на цю тему…
– Ми розбиралися з архівом більше, ніж півроку. Це така дуже кропітка робота. Працювали вахтовим методом. І ніхто не казав, що «це не мої обов’язки». Я просто зібрав людей і сказав: «Це треба зробити, інакше ми не можемо рухатися далі». Люди кожен день по черзі працювали над архівом, і врешті-решт нам вдалось його «реанімувати».
Також, зараз можу впевнено сказати, що на цей рік бланків дипломів, паспортів, послужних книжок, свідоцтв фахівця – всього вистачить вдосталь. Ніякого дефіциту не буде. Потрібну кількість бланків ми закупили ще в четвертому кварталі минулого року.
Зміни відбулись і у підпорядкованих установах. Наприклад, одне з наших державних підприємств Регістр Судноплавства України вийшов на беззбитковий рівень. Дуже гарні фінансові показники за минулий рік і у Моррічсервіса та Держгідрографії. Вся команда орієнтувалася на те, що треба рахувати кожну копійку, а не займатися марнотратством. Державний бюджет має поповнюватись, особливо зараз.
Взагалі, в минулому році ми дали новий поштовх розвитку Моррічсервісу. Через те, що на початку реформи було дуже багато охочих отримати кваліфікаційні документи, у нас працювало два місця видачі в Києві, два в Одесі та Ізмаїлі. Потім, попит поступово впав і було прийняте рішення в Одесі видавати готові документи тільки в Моррічсервісі. При цьому, Адміністрація судноплавства в Києві продовжує видавати й надалі. Моррічсервіс є державним підприємством, яке сплачує великі дивіденди до бюджету. Тому, моряк зараз, як ніхто, причетний до тих грошей, які Моррічсервіс сплачує в бюджет країни.
Ну і, звичайно, робота на міжнародній арені. За два роки ми уклали сім меморандумів про взаємне визнання документів моряків. Для прикладу, за попередні чотирнадцять років таких меморандумів було укладено усього пʼять. Насправді, це дуже важка робота, було проведено багато двосторонніх зустрічей та перемовин. Також, налагоджена співпраця з EMSA (Європейське агентство з морської безпеки – Ред.). Ця організація, яка була створена при Європейському Союзі та фінансується за його кошти займалася навчанням наших співробітників та допомогала у впровадженні системи управління якістю Адміністрації судноплавства.
До речі, за час мого перебування на посаді, система управління якістю була розроблена та впроваджена в Адміністрації судноплавства вперше. І робили ми це не за принципом, чим простіше, тим швидше. Навпаки, ретельно підійшли до процесу. Систему управління якістю було впроваджено з урахуванням вимог Кодексу виконання документів ІМО. В результаті «Бюро Верітас Україна» було сертифіковано тринадцять сфер діяльності Адміністрації судноплавства. Далеко не кожен орган має таке визнання.
З корупцією, також, боролись ґрунтовно. Наші антикорупційні уповноважені отримали найвищу оцінку від НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції – Ред.).
Багато кропіткої роботи разом з Державною службою України з надзвичайних ситуацій ми провели стосовно розмінування водних шляхів. Я як голова робочої групи виступав за те, щоб робити це зараз, а не чекати закінчення війни. Вже обстежили Південний Буг, а також території від Києва до Запоріжжя. Роботи тривають. Багато спільної роботи проведено з Річковою флотилією ВМС ЗСУ. Укладено ряд важливих меморандумів зі службами: Національною поліцією, ДСНС, Річковою флотилією. Багато роботи зроблено, про яку наразі не можна говорити, аби не «підіграти» ворогу.
Цифровізація процесів в Адміністрації судноплавства була максимальною. Запустили багато проєктів, є ті, які успішно працюють, але є й такі, які потребують інвестицій. На жаль, бюджетне фінансування обмежене, а тому необхідно залучати альтернативні джерела. Треба вести перемовини з міжнародними фінансовими інституціями, що надають донорську підтримку Україні, щоб завершити реалізацію наших починань. У нас всі реєстри повинні бути відцифровані, і до них повинні мати доступ правоохоронні органи, ДПС, НАЗК, НАБУ, ДБР.
Для успіху важливо все, навіть маленькі деталі. Наприклад, нормальна техніка. Якщо в нас принтер друкував би один документ п’ять хвилин, ми б не змогли вийти на великі обсяги. А ми минулий рік завершили з максимальними показниками з видачі кваліфікаційних документів. Як і обіцяв морякам, до кінця року ми вийшли на ті терміни, про які вони просили. На 31 грудня в нас залишалося приблизно двісті необроблених заявок.
– А що не встигли зробити? Що залишилося в планах на майбутнє?
– Дипломування річковиків. У нас є дорожня карта. Дунай є спільною рікою кількох країн: України, Румунії, Болгарії та інших. Тому треба, аби наші українські дипломи визнавали ті країни, які беруть участь у судноплавстві на Дунаї. Ми долучились до розроблення Порядку, який затвердило Мінінфраструктури. Але, Порядку недостатньо. В нас є вже зразки самих дипломів, спеціальних послужних книжок для річковиків, наступний крок – це їх визнання європейськими країнами. Плюс в Україні повинні функціонувати тренажерні заклади, які навчатимуть річковиків. А в нас всі заклади заточені під роботу в морі. Наразі, йдуть перемовини з НТЗ, сподіваюсь питання буде вирішене найближчим часом. І, головне, Україна має отримати імплементаційний акт Єврокомісії про відповідність системи підготовки та підтвердження кваліфікації членів палубних команд документам ЄС.
Також, «відкритим» лишилось питання видачі біометричних паспортів моряка та можливість їх отримання у Польщі. В цьому напрямку нашою командою було зроблено чимало зусиль. Якщо буде політична воля, відповідні документи будуть прийняті. І моряки зможуть отримувати ПОМ (посвідчення особи моряка – Ред.) за кордоном.
Це передбачає створення відомчої інформаційної системи, яка дозволить здійснювати видачу ПОМів засобами Єдиного демографічного реєстру України. Процес буде подібний до отримання закордонного паспорта з «відбитками» пальця, фото, всіма іншими необхідними процедурами. Все це давно передбачено українським законодавством, однак до цього часу не реалізовано. І тут також потрібні інвестиції, тому вже розпочата робота з інституціями міжнародної технічної допомоги.
– Ідея з можливістю отримання моряками документів під час знаходження за кордоном та проходження CES-тесту в Польщі – я пам’ятаю, що це була ваша ідея. Оглядаючись назад, чи вважаєте це рішення правильним? І що воно в підсумку дало для морської спільноти?
– Я завжди казав, що ми працюємо на моряка, на державу і на безпеку. Це «три кити», на яких трималася наша робота. Звісно, я орієнтувався на попит моряків. Вони скаржилися на непрозорість АСТ-теста, і вимагали CES. Ми запустили CES-test і зрозуміли, що треба дати можливість його проходження за кордоном. Далі, провели опитування, і зробили висновок, що оптимальним варіантом і для нас, і для моряків буде Польща.
Ми зробили перший крок, і моряки зрозуміли, щоб скласти іспит треба мати професійні знання. При тому, що 80 відсотків цей тест все ж таки здають. Ті, хто не склали з першої змоги, можуть спробувати повторно, а також пройти пробне тестування. Після здачі такого тесту моряк подається до Адміністрації судноплавства щоб присвоїти звання, або підтвердити кваліфікацію. Звичайно, Польща є найпопулярнішим місцем проходження іспиту.
Взагалі, багато кроків зроблено для зручності моряків, які працюють за кордоном. Із останнього, ми зробили «шерінг» на порталі Дія. Моряку не треба більше платити 200-300 євро за нотаріальну довіреність, достатньо під час оформлення заяви просто обрати того, хто отримає документ за нього. Після того як документ готовий та чекає на видачу, уповноважений представник приходить зі спеціальним QR-кодом та отримує його. Тим самим ми зекономили сотні тисяч доларів для моряків та підвищили привабливість онлайн-послуги на порталі Дія.
– Зараз моряки жаліються на різке підвищення вартості сертифікатів, зокрема НБЖС. Чи можете ви прокоментувати, у зв’язку з чим це сталося?
– Ну, по-перше, це приватні установи, які самі регулюють свою цінову політику. Ми не маємо права втручатися в їхню господарську діяльність. Коли я спитав представників, чому так, вони відповіли: «а чому в Польщі цей сертифікат коштує 500 євро, у Великій Британіі – 1000 фунтів, а чому ми не можемо підтягуватися до цих стандартів?». А по-друге, державні центри ціни не піднімали, в них ціна тримається до п’яти-восьми тисяч гривень. Тобто у моряка є вибір: йти в приватну структуру, або в державну. Ми не маємо впливу ні на тих, ні на інших.
– Зараз активно обговорюється тема об’єднання двох навчальних закладів – Національного університету «Одеська морська академія» та Одеського національного морського університету. Яка ваша думка з цього приводу?
– Більшість моряків у всьому світі – це випускники Національного університету «Одеська морська академія» (НУОМА). Я вважаю, що цей університет має залишитися. Це моя особиста думка. По-перше, НУОМА відомий у всьому світі заклад. Він проходив аудит ІМО та виконує необхідні міжнародні зобов’язання. Зовсім скоро до України на наше запрошення, має прибути Генеральний секретар ІМО. Я його запросив, коли ми з головою Профспілки робітників морського та річкового транспорту України Олегом Григорюком проводили Український морський форум в Лондоні. Важливо, що візит Генерального секретаря ІМО відбудеться не наприкінці, а на початку його каденції. Так от, Одеська морська академія є однією із запланованих у програмі візиту Генерального секретаря. Ми повинні розуміти, який статус вона має на міжнародному рівні. Я вже висловлював свою думку на нарадах, під час закритих зустрічей, і зараз скажу: я, наприклад, вважаю, що до цього питання треба підійти ще раз і проаналізувати не тільки внутрішні національні інтереси, а ще й міжнародні, тому що ми керуємося Міжнародною Конвенцією ПДНВ, і наші моряки, які працюють в усьому світі, здебільшого є випускниками Херсонської морської академії та Одеської морської академії.
– На вашу думку, яке майбутнє очікує порти на Дунаї? З початку війни через них йшла велика кількість вантажів, а зараз їх все менше й менше… Що треба робити, щоб утримати їх «на плаву»?
– До Дунаю треба підходити зі стратегією, яка має економічне підґрунтя. Якщо ми розуміємо, що Дунай не може конкурувати з портами Великої Одеси, значить треба передивитися деякі положення, функціонал, скоротити витрати. Я не суб’єкт прийняття рішення, я не був долучений до стратегії розвитку цих портів, але я вважаю, що треба відштовхуватися від цифр. Це не глибоководні порти, це порти внутрішніх водних шляхів, які повинні розвиватися разом з іншими портами на Дунаї – румунськими, інших країн.
– І останнє питання. Які ваші подальші плани, де ви надалі плануєте себе реалізувати?
– Я прийшов сюди з війська. Я був в бізнесі, але на початку повномасштабної війни я добровільно став на захист країни. Зараз я повинен повернутися туди, звідки прийшов. В понеділок, 17 лютого, я вже буду у військовій частині.
– Дуже вам дякую! Бережіть себе!
– Дякую! Я на зв’язку. Якщо треба, завжди радий.
Діана ГЕРГІНОВА
https://yug.today/ekskerivnyk-administratsii-sudnoplavstva-povertaietsia-do-zsu/