За перший квартал 2025 року Українські порти обробили 23 млн тонн вантажів
Попри обстріли та загрози з боку російської армії, порти продовжують стабільно працювати завдяки злагодженій роботі портовиків, Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine та ВМС ЗС України, які забезпечують безпеку судноплавства.
Найбільші обсяги вантажоперевалки — у портах Великої Одеси. З початку року вони обробили 20,7 млн тонн вантажів:
• Порт Південний — 10,6 млн тонн,
• Чорноморський порт — 6,6 млн тонн,
• Одеський порт — 3,5 млн тонн.
Порти Дунайського регіону — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ — разом перевалили понад 2,3 млн тонн вантажів.
Для порівняння, у першому кварталі 2024 року порти України обробили 27,8 млн тонн вантажів — на 4,8 млн тонн більше, ніж цьогоріч.
Зменшення вантажообігу пов’язане зі скороченням сільгоспугідь і спадом виробництва в експортноорієнтованих галузях, зокрема металургії, яка до війни експортувала до 80% продукції.
На глобальному рівні перевалка вантажів також знижується через нестабільність ринків і порушення логістики.
Попри складні умови, українські порти продовжують виконувати критичну роль у забезпеченні експорту, імпорту та економічної стабільності. Завдяки стійкості працівників портовий сектор тримає свій логістичний фронт.
Міністерство розвитку громад та територій України

З метою відпрацювання дій у позаштатних ситуаціях, зокрема при виникненні пожежі, відділ охорони праці та безпеки життєдіяльності ДУ «Держгідрографія» провів спільне тренування працівників установи та підрозділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Під час тренування відпрацьовано:
– порядок практичних дій у разі виникнення пожежі на об’єкті та взаємодія з рятувальниками;
– застосування вогнегасників і дотримання техніки безпеки під час їх використання;
– евакуація працівників (зокрема з верхніх поверхів будівлі за допомогою рятувальної техніки у разі блокування вогнем шляхів евакуації).
Результат тренування: відпрацьована злагодженість та послідовність дій під час виникнення позаштатної ситуації.

Голова ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Семирга взяв участь у бізнес-саміті «Україна – ЄС», що відбувся цими днями у Брюсселі. Саміт, організований Єврокомісією за участі Місії України при ЄС, Італії та Польщі, став платформою для обговорення відновлення України через призму європейської реіндустріалізації. Учасники представили реформи, що сприятимуть залученню інвестицій і покращенню бізнес-клімату в Україну.
Під час дискусійної панелі щодо розвитку портової галузі, Олександр Семирга представив бачення відновлення та модернізації української портової інфраструктури в умовах війни та в довгостроковій перспективі. Керівник АМПУ акцентував увагу на розвитку портів Дунаю як стратегічних мультимодальних хабів і на необхідності відновлення пошкодженої інфраструктури портів Великої Одеси.
«Сьогодні надзвичайно важливо будувати сталі партнерства і поглиблювати співпрацю з міжнародною спільнотою. Разом із відновленням інфраструктури ми створюємо підґрунтя для сучасної, конкурентної та інноваційної портової системи України», — зазначив у своєму виступі Олександр Семирга.
АМПУ підтвердила готовність до реалізації інвестиційних проєктів, зокрема в рамках державно-приватного партнерства, концесійних механізмів та за підтримки міжнародних фінансових організацій. Окрему увагу приділено інтеграції українських портів у мережу TEN-T для зміцнення транспортної стійкості Європи.
У межах семінару «Інвестиції в українські порти: посилення ролі як інтермодальних хабів» було представлено перелік конкретних ініціатив, що мають високий ступінь підготовки та можуть бути впроваджені в короткостроковій перспективі.
Бізнес-саміт зібрав понад 300 учасників із країн Європейського Союзу, серед яких — представники міжнародних донорських організацій, фінансових установ і приватного бізнесу. Участь АМПУ стала ще одним кроком до зміцнення міжнародної співпраці та залучення нових партнерів до розвитку української портової інфраструктури.
https://www.uspa.gov.ua/news/golova-ampu-oleksandr-semyrga-predstavyv-priorytetni-infrastrukturni-proyekty-na-biznes-samiti-ukrayina-yes

Ренійська філія ДП «Адміністрація морських портів України» оголосила відкриті торги на проведення поточного ремонту чотирьох причалів морського порту Рені — №15, №23, №26 та №27. Очікувана вартість робіт становить 12,5 млн грн. Кінцевий строк подання пропозицій — 25 квітня 2025 року до 18:00.
Рішення про початок ремонтних робіт ухвалено за результатами технічного обстеження, проведеного у 2024 році фахівцями філії ДП «АМПУ» «ЧорноморНДІпроект», а також на основі висновків Регістра судноплавства України та профільних інспекцій. Обстеження засвідчило наявність серйозних пошкоджень — тріщин, корозії металевих елементів, деформацій та руйнування конструкцій. Ці дефекти становлять загрозу безпеці морських операцій і вимагають негайного усунення.
Причал №15, збудований у 1960-х роках і востаннє відремонтований у середині 1980-х, перебуває у незадовільному технічному стані. Під час обстеження було виявлено суттєві пошкодження конструкцій, сліди корозії, а також відсутність частини обладнання, необхідного для безпечної експлуатації. Причали №23, №26 та №27, побудовані у 1980-х роках, також мають значний знос — на них зафіксовані деформації покриття, пошкодження окремих елементів та ознаки аварійного стану.
У межах проєкту ремонту передбачається відновлення та посилення конструкцій, заміна металевих елементів, оновлення швартовних тумб і трапів, встановлення нових відбійних пристроїв, а також нанесення розмітки відповідно до чинних стандартів. Усі роботи здійснюватимуться без зупинки портових операцій.
Проведення ремонту відповідає чинним вимогам та стандартам. Роботи здійснюватимуться відповідно до технічного завдання, проєктної документації та галузевих норм із дотриманням усіх заходів безпеки.
Детальніше: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-03-28-008688-a

Цим відкритим листом Конференція трудового колективу Одеського національного морського університету (далі КТК ОНМУ) вважає за необхідне висловити позицію колективу щодо оптимізації мережі морських закладів вищої освіти в Україні.
КТК ОНМУ підтримує Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на 2022—2032 роки і згодна з тим, що для досягнення її стратегічних цілій необхідна «оптимізація мережі, укрупнення закладів вищої освіти, підтримка дослідницьких університетів».
23.01.2025 на зустрічі членів Вченої ради Одеського національного морського університету та Вченої ради Національного університету “Одеська морська академія” з представниками Міністерства освіти і науки України (далі МОНУ) було проголошено реорганізацію двох університетів шляхом приєднання Національного університету «Одеська морська академія» (далі НУОМА) до Одеського національного морського університету (далі ОНМУ).
Вважаємо, що таке рішення МОНУ було зрозумілим і підкріплюється об’єктивними показниками роботи ОНМУ як провідного багатогалузевого закладу освіти.
Забезпечуючи підготовку фахівців за 68 освітніми програмами, що належать до 6 галузей знань, ОНМУ готує кадровий склад для всіх секторів морської індустрії, а саме: морських та портових інженерів, менеджерів, логістів, юристів та інших фахівців морської галузі (3330 студентів), а також командний склад морських суден (1805 студентів).
Однак на зустрічі ректоратів ОНМУ та НУОМА 08.04.2025 з заступником міністра паном Михайлом Винницьким було проголошено інший спосіб реорганізації університетів, а саме, утворення Української державної морської академії та приєднання до неї Національного університету «Одеська морська академія» та Одеського національного морського університету.
Делегати КТК ОНМУ звертають увагу, що у другому варіанті об’єднання є низка негативних факторів для морської освіти, що в подальшому може мати вплив на морську галузь в цілому.
З огляду на усталену світову практику морські академії входять до складу університетів або існують окремо у разі підготовки лише командного складу.
Для Одеського національного морського університету з’являється ризик втрати конкурентних позицій на світовому ринку освітніх послуг у зв’язку з появою нового невідомого бренду, у тому числі у системі пошуку партнерів для реалізації наукових та освітніх міжнародних проєктів на ресурсах Виконавчого агентства з питань європейської освіти та культури.
Крім того, приєднання до новоутвореного закладу морської освіти, який не має статусу «Національний», призведе до погіршення умов праці співпробітників. Оскільки ОНМУ є національним закладом вищої освіти, на нього не розповсюджується обмеження в граничних нормах матеріального стимулювання відповідно до п. 4 наказу МОНУ від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».
Також делегати КТК ОНМУ зазначають, що при приєднанні до новоутвореного закладу для морської освіти залишаються усі ті ризики, на які вже вказували раніше Голова профспілки робітників морського транспорту України Олег Григорюк, Одеський міський Голова Геннадій Труханов, Одеська обласна державна адміністрація, постійна комісія Одеської обласної ради з питань транспортно-комунікаційної інфраструктури, морегосподарського комплексу і цифрового розвитку.
Згідно з Морською доктриною України основними завданнями державної морської політики, у тому числі, є:
– «збереження і розвиток наукового та кадрового потенціалу всіх складових морської діяльності на рівні, що забезпечить ефективну реалізацію національних інтересів держави».
– «провадження економічно доцільної та екологічно безпечної морегосподарської діяльності пов’язано з торговельним судноплавством, портовою діяльністю, суднобудуванням і судноремонтом».
Механізм реалізації цих завдань тісно пов’язаний із якісно налагодженою національною системою підготовки кадрового складу підприємств морської галузі.
ОНМУ має 95-річний досвід підготовки фахівців для морської галузі за трьома рівнями освіти, має докторантуру та дві Спеціалізовані вчені ради за трьома спеціальностями і керується в своїй роботі національними пріоритетами та цілями сталого розвитку галузі.
Саме тому КТК ОНМУ вважає, що у разі створення в Україні нового закладу морської освіти, до якого МОНУ у подальшому планує приєднати два національних університети, він повинен бути створений відповідно до статті 28 Закону України «Про вищу освіту» як Університет, тобто «багатогалузевий заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність».
Конференція трудового колективу Одеського національного морського університету висловлює позицію усього колективу ОНМУ, що була проголошена на загальних зборах 11.04.2025 (протокол № 2)
Голова КТК ОНМУ,
д.т.н., професор
Анатолій КОНОПЛЬОВ
Міністерство освіти і науки України Кабінет Міністрів України