Голосування щодо запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза має відбутися 8 травня.
Про це йдеться у проєкті законодавчої резолюції Європарламенту, пише Європейська правда.
Європарламент 8 травня голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торговельних преференцій для українського експорту в ЄС (так званого «торговельного безвізу»).
У проєкті законодавчої резолюції Європарламенту йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року.
«Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії Регламенту (ЄС) 2015/478 про спільні правила імпорту. Це призупинення є і залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції (щодо такого імпорту з України) в рамках підтримки з боку ЄС», — зазначили у пояснювальній записці Єврокомісії до проєкту документа.
Для того, щоб забезпечити продовження заходів з лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торговельних преференцій для України 5 червня 2025 року, необхідно, щоб запропонований Регламент набув чинності 6 червня 2025 року.
Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонують терміном на три роки.
Зазначимо, якщо голосування у Європарламенті буде успішним, законодавча резолюція має бути затверджена Радою ЄС та набуде чинності після офіційної публікації.

https://usm.media/%d1%94s-mozhe-prodovzhiti-torgovelnij-bezviz-dlya-stali-ta-zaliza-z-ukra%d1%97ni-na-tri-roki/

Здебільшого ставки фрахту залишаються на раніше досягнутих рівнях. Зокрема на це впливає тривала нестача нових заявок на вантажі.
Про це повідомляє аналітичний центр ASAP Agri.
Фрахтувальники виходять на ринок із низькими фрахтовими ідеями, однак судновласники вкрай неохоче приймають такі пропозиції й наполегливо відстоюють свої позиції на переговорах, прагнучи отримати вигідніші ставки.
У результаті, попри слабку торгівельну активність (частково через святковий період) та, як наслідок, обмежену кількість твердих заявок на ринку, судновласникам усе ж вдається утримувати ставки стабільними в усіх сегментах DWT.
Фрахтовий відділ Atria Brokers оцінює ставки для перевезення панамакс-партії кукурудзи з українських глибоководних портів до Південного Китаю на рівні 34-35 USD/т.
У сегменті хендісайзів фрахт для 30 000 тонн кукурудзи з глибоководних портів України до східного узбережжя Італії залишається на рівні 16-17 USD/т.
У сегменті костерів фрахт для перевезення 6 000 тонн кукурудзи з українських дунайських портів до східного узбережжя Італії становлять 28-30 USD/т.
Фрахт для перевезень 1 000-3 000 тонн кукурудзи з Ізмаїла або Рені баржами до Констанци залишається на рівні 8-9 EUR/т.
https://usm.media/rinok-frahtu-v-chornomu-mori-zalisha%D1%94tsya-skladnim-dlya-sudnovlasnikiv/

Магія Трьох морів. Частина 2
Українська делегація: присутність, що формує майбутнє
27 квітня 2025 року в межах міжнародної конференції „Three Seas One Opportunity”, а також 28–29 квітня в рамках Президентського саміту та Бізнес-форуму Ініціативи Трьох морів Three Seas Summit and Business Forum у Варшаві відбулася четверта офіційна наукова, експертна та бізнес-місія України на заходи, присвячені розвитку регіональної співпраці у форматі 3SI.
Після Риги (2022), Бухареста (2023) та Вільнюса (2024), українська делегація послідовно розширює свою системну присутність на ключових міжнародних майданчиках, забезпечуючи експертно-аналітичний супровід, формування багаторівневих партнерств та представлення національних ініціатив у галузях науки, інновацій, екології, транспорту, безпеки та економіки.
Склад делегації (офлайн-участь):
1. Андрій Смородін – Президент Національної платформи «Ініціатива Трьох морів – Україна», Почесний професор НТУ «ХПІ», координатор української делегації.
2. Євген Сокол Евгений Сокол – доктор технічних наук, професор, ректор Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”
3. Вадим Захарченко – доктор технічних наук, професор, проректор Національний університет “Одеська морська академія”.
4. Валентин Чимшир Валентин Чимшир – доктор технічних наук, професор, директор Дунайський інститут Національного університету “Одеська морська академія”.
5. Назар Подолчак Назар Подольчак – доктор економічних наук, професор, директор ТОВ «Науковий парк Львівської політехніки» Tech StartUp School, завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Львівська політехніка.
6. Сергій Занудін – віцепрезидент Національної платформи «Ініціатива Трьох морів – Україна».
7. Наталія Кацен-Бучковська Nataliya Katser-Buchkovska – засновниця Green Resilience Facility.
8. Представники економічного відділу Посольства України в Республіці Польща.
Онлайн-участь:
• Михайло Міюсов Михаил Миюсов – доктор технічних наук, професор, ректор Національного університету «Одеська морська академія».
• Сергій Буряковський – доктор технічних наук, професор, директор Інституту «Молнія».
• Олена Сергієнко Helenka Sergienko – доктор економічних наук, професор, член правління «Ініціатива трьох морів – Україна».
• Зіновій Бройде – кандидат технічних наук, директор Центру «ЕкоРесурс», регіональний представник 3SI UA.
Висловлюємо щиру подяку:
• Юрію Камельчуку Юрий Камельчук – народному депутату України, голові Міжфракційного депутатського об’єднання «Ініціатива Трьох морів – Україна» у Верховній Раді, члену української парламентської делегації в ПАРЄ.
• Вадиму Галайчуку Vadym Halaychuk – народному депутату України, голові делегації ВРУ до Парламентського комітету асоціації Україна – ЄС, члену МФО «Ініціатива Трьох морів – Україна».
• Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej/Посольство України у Польщі – за організаційну підтримку, присутність та координацію.
• Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine Міністерство економіки України та Верховна Рада України – за системну міжінституційну допомогу та стратегічне бачення розвитку платформи 3SI UA.
Цей візит – це не лише про офіційну присутність. Це – про утвердження суб’єктності України у Центрально-Східній Європі, про формування спільних правил та інноваційних рішень, які визначатимуть майбутнє регіону.
Далі буде.
#ThreeSeasInitiative #3SI #УкраїнаТриМоря #3SI_UA #МагіяТрьохМорів

https://www.facebook.com/people/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB-%D0%9C%D0%B8%D1%8E%D1%81%D0%BE%D0%B2/100001523774883/