Європейський Союз планує значно збільшити мита на український імпорт вже з 6 червня 2025 року, пише Financial Times.
Підписуйтесь на наш Telegram: все про внутрішнє життя агрохолдингів
Спеціальні торговельні пільги, які дозволяли більшості українських товарів безмитно потрапляти до ЄС, будуть припинені. Це рішення було прийняте під тиском країн-членів, зокрема Польщі та Франції, де фермери скаржилися на зниження цін через український імпорт.
Хоча ЄС має чинну угоду про вільну торгівлю з Україною, після вторгнення росії у 2022 році були тимчасово скасован. Ці заходи закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх «перехідними заходами», поки обидві сторони оновлюють загальну торговельну угоду.
Однак, за словами дипломатів, ця перехідна пропозиція, нещодавно надіслана країнам-членам ЄС, суттєво скоротить безмитні квоти на сільськогосподарську продукцію.
Представник Європейської Комісії підтвердив, що післявоєнні домовленості не будуть поновлені «оскільки ми наразі працюємо над переглядом» угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
«Комісія також розглядає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені та застосовані до 6 червня», — додав представник.
Читайте також: ЄС згортає торговельні преференції для України: що далі?
«Це дуже поганий сигнал для України. Знадобиться часу щонайменше до жовтня, щоб знайти рішення», — сказав Бернд Ланге, голова комітету Європарламенту з торгівлі.
Його комітет у середу говоритиме з представниками Комісії про те, чому обіцяні торговельні переговори затримуються, враховуючи, що крайній термін у червні був «відомий давно», сказав Ланге.
Уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов зменшить її доходи приблизно на 3,5 млрд євро на рік.
«Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, — це відсутність розуміння», — сказав Михайло Бно-Айріян, торговий представник Федерації роботодавців України.
Двоє дипломатів ЄС повідомили Financial Times, що перехідний захід Комісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб зменшити імпорт, поки тривають переговори. Найбільший вплив буде на кукурудзу, цукор, мед та птицю.
Квота на кукурудзу зменшиться з 4,7 млн т до 650 тис. т на рік. Птиця — з 57,1 тис. до 40 тис., а цукор — з 109 тис. до 40,7 тис.
 Раніше міністр агрополітики Віталій Коваль заявляв, що повернення України до довоєнних умов торгівлі з ЄС не відбудеться. Буде напрацьовано компромісний варіант, який врахує інтереси як українських, так і європейських фермерів.
Євгенія Тулаїнова, Latifundist.com, 2025 р.
https://latifundist.com/novosti/67381-yevrosoyuz-planuye-zmenshiti-kvoti-na-ukrayinskij-import-najbilshe-tse-vpline-na-kukurudzu-tsukor-med-ta-ptitsyu–ft

Світова аграрна карта зазнає трансформацій, і український агросектор – в епіцентрі цих змін. Кліматична криза, війна, нові регуляторні вимоги ЄС, торгові обмеження — саме ці виклики сьогодні формують нову реальність, у якій агробізнес змушений заново шукати маржинальність.
Про виклики та потенційні шляхи для зростання говоритимуть спікери міжнародної конференції Grain Ukraine 2025, яка відбудеться 29–30 травня в Києві. Цьогоріч подія відзначає своє 10-річчя з моменту заснування.
Ця подія — не просто про галузь, а про людей, які її розвивають. Один із них — Андрій Ставніцер, засновник Grain Ukraine, співвласник і CEO порту TIS, засновник проєкту Superhumans. Саме з його ідеї 10 років тому стартувала перша конференція в Одесі. І сьогодні він звертається до спільноти: «За 10 років, що минули від першої Grain Ukraine в Одесі, ми здобули значно більше досвіду, ніж хотіли. Попри це, ми тут, ми працюємо, ба більше, ми дивимося у майбутнє і складаємо плани. У багатьох народів є вислів: “Нас хотіли поховати, але забули, що ми — насіння”. Як на мене, цілком вдалий слоган нашої конференції. Продовжуючи стояти на критично хиткій опорі, ми ростемо, оптимізуємо і розвиваємося. І я пишаюся тим, що Grain Ukraine усі ці роки слугує платформою, де творяться ці великі справи».
Ключова тема цьогорічної події — «Пошук нової маржинальності агросектора. Погляд крізь рамку глобальних викликів».
Серед питань, які звучатимуть: Чому внутрішня переробка залишається незбалансованою, які чинники гальмують розвиток і що дає перевагу? Чи витримає український агросектор правила гри ЄС? Торгові війни в умовах великої війни: як зберегти ринки й вийти сильнішими?
Також під час події відбудуться наступні панельні дискусії:
• «Від конкуренції до кооперації: як побудувати ефективний маржинальний ланцюжок від постачання до іноземного споживача»
• «Відлуння минулого та виклики майбутнього: шлях до зміцнення глобальних позицій українського зерна»
• «Логістичний бізнес в умовах високої конкуренції та низького попиту: стратегії збереження маржі»
• «Ринок олійних: виклики деглобалізації»
• «Відновлення інвестиційного фінансування: де взяти гроші на проєкти розвитку вже зараз?»
• «Моделі конкурентоспроможності фермерів в Європі і Україні»
• «Від полів до портів: як EUDR змінює ланцюги постачання українського зерна»
Серед спікерів Grain Ukraine:
• Прішила Тофано (Priscilla Toffano), постійна представниця МВФ в Україні
• Джонатан Грендж (Jonathan Grange), партнер Sunstone Brokers
• Томас Мільке (Thomas Mielke), головний редактор і CEO OIL WORLD (онлайн)
• Петр Крогман (Petr Krogman), власник компанії Agromino, президент Українсько-Чеської Торгової Палати
• Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України
• Мануель Алькарас (Manuel Alcaraz), генеральний директор Garsan
• Пітер Врінс (Pieter Vrins), керівник відділу торгівлі Allseeds
• Ієн Дайкс (Iain Dykes), генеральний директор JTZE Horní Moštěnice s.r.o.
• Ахмед Амін (Ahmed Amin), засновник та СЕО Sprint Trading
• Кіт Доусон (Keith Dawson), голова Central Plains Group, очільник Шотландського товариства досліджень сільськогосподарських культур (онлайн)
• Світлана Нікітюк, керівниця департаменту з аграрних питань компанії «Епіцентр К»
• Дмитро Кашпор, генеральний директор ТОВ «Адама Україна»
• Володимир Славінський, директор з торгівлі «НІБУЛОН»
• Олексій Кособоков, комерційний директор ADM
• Андрій Шафран, комерційний директор «Контінентал Фармерз Груп»
• Олександр Головін, комерційний директор по Україні компанії Kernel
• Олександр Івашина, директор з логістики Bunge Ukraine
• Юрій Скічко, CEO компанії «Гермес-Трейдінг»
• Валерій Крупко, директор MOST Logistic Terminal
• Геннадій Іванов, CEO компанії BPG Shipping (онлайн)
• Микола Волков, радник з питань залучення інвестицій та розвитку бізнесу компанії Activitis
Загалом на Grain Ukraine 2025 виступить понад 50 доповідачів — експертів з торгівлі, логістики і фінансів на аграрному ринку. Організатори очікують більше 500 профільних учасників.
“Ідеї, які звучать зі сцени Grain Ukraine та серед прогресивної спільноти конференції, часто стають рушієм справжніх змін у галузі. Зокрема, так було з проривом блокади “глибокої води”.
Тож, ті, хто прагне перемоги й розвитку, мають не просто спостерігати за змінами на агроринку, вони мають долучатися до обговорень на Grain Ukraine, щоб разом засівати ідеї й зрощувати нову реальність”, – закликала контент-партнерка Grain Ukraine Катерина Конащук, засновниця та партнерка Trend&Hedge Club, керівниця FARMERHOOD.
Вечірня програма Grain Ukraine 2025 буде присвячена 10-річчю події. Хедлайнер вечора – драйвова група Kozak System.
Деталі та реєстрація на Grain Ukraine 2025: https://bit.ly/3Fa21aq
Організатор події — компанія IdeasFirst. Генеральні партнери — Atria Brokers та Укрексімбанк. Партнерами щорічної конференції виступають інвестиційна компанія SD Capital та група терміналів TIS, контент-партнер конференції — Trend & Hedge Club.
Конференція GRAIN UKRAINE — міжнародна галузева платформа для діалогу найбільших представників агроринку, керівників агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, а також технологічних трендсетерів в агросфері, що існує з 2016 року. Тут обговорюють останні тренди аграрного ринку, а також розвиток стійких бізнес-моделей та впровадження технологічних агроінновацій.

https://usm.media/grain-ukraine-2025-yak-zminyu%d1%94tsya-marzhinalnist-agrosektora-v-novij-realnosti/

ДП «Адміністрація морських портів України» та Державна митна служба України підписали Угоду про інформаційне співробітництво. Мета — інтеграція «Логістичної портової системи (DocPort)» з «Єдиним вікном для міжнародної торгівлі».
Це передбачає автоматичний обмін даними між системами без дублювання та ручного введення.
Що отримає бізнес:
1. Менше простою — швидше обробка вантажів
На першому етапі інтеграції інформація про суднозаходи з DocPort автоматично надходитиме в інформаційну систему митниці. Це дозволить розпочати вантажні операції без очікування ручного введення даних про суднозаход в «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» та, за попередніми розрахунками, зекономити від 1 до 6 годин простою біля причалу.
2. Швидше оформлення на виїзд
На другому етапі планується організація обміну даними про завершення митного оформлення вантажів, які надійшли в морський порт на суднах закордонного плавання, пройшли митне оформлення та будуть вивозитись через КПП, на яких контроль здійснюється адміністрацією морського порту:
• позначка в митній системі = миттєве оновлення в DocPort,
• формування пропуску на виїзд — без паперів і без зайвих людей.
3. Максимальна прозорість
Кожна дія — з електронним підписом відповідального працівника. Уся історія зберігається. Учасники бачать, хто і коли ухвалив рішення.
Очікувані результати:
⏱ економія від 1–6 годин на обробку одного судна
💰 економія витрат судновласників
⚓ додатково 3–7% пропускної здатності портів без нових інфраструктурних витрат.
Інтеграція інформаційної системи ДП «АМПУ» з митницею — це реальний крок до цифровізації української портової логістики за стандартами ЄС та IMO. Угода стане основою для подальшого розвитку системи «Єдиного морського вікна» в портах країни.
https://www.uspa.gov.ua/news/mytnyczya-ta-ampu-obyednuyut-informaczijni-systemy-yak-docport-zminyt-robotu-v-portah

Делегація Регістру судноплавства України на чолі з генеральним директором Сергієм Гурським та заступником генерального директора Іваном Жековим провела перемовини з Директором Агентства водного транспорту Республіки Молдова (Agenția Navală a Republicii Moldova) паном Ігорем Захарією (Igor Zaharia).
Метою зустрічі було обговорення питань визнання Регістру як інспекційного органу за молдовським законодавством, зокрема згідно з положеннями постанови Уряду Республіки Молдова від 26 вересня 2023 року № HG723/2023 «Про затвердження норм і стандартів технічного огляду суден внутрішнього плавання та визнання класифікаційних товариств внутрішнього плавання».
Пан Гурський зазначив про наявність у Регістра належного рівня експертизи для підтвердження відповідності технічного стану суден внутрішнього плавання вимогам міжнародних договорів, європейського права та національного законодавства з оформленням і виданням відповідних суднових документів у встановленому порядку.
В свою чергу пан Захарія наголосив, що взаємовигідне співробітництво молдовських та українських органів технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду вже більше тридцяти років відіграє важливу роль у формуванні конструктивних двосторонніх відносин між Республікою Молдова й Україною в транспортній галузі.
Сторони погодилися підписати Меморандум про співпрацю та визначили конкретні кроки для визнання Регістру!
Про це повідомляється в офіційній інформації Державного підприємства «Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України» у Telegram.
https://shipregister.ua
https://t.me/shipregister_ua
https://www.facebook.com/shipregister.ua