Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) впроваджує програму експортних кредитних гарантій на суму 300 млн євро.
Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на президентку ЄІБ Надю Кальвіньо.
Програма передбачає кредитні гарантії для підтримки компаній, які здійснюють торгівлю з Україною.
«Хочу повідомити, що ми підписали перші угоди з експортно-кредитними агентствами по всьому ЄС. Відтепер європейські компанії можуть звертатися до своїх національних експортно-кредитних агентств, щоб мати доступ до європейських гарантій під час торгівлі з Україною», — заявила Кальвіньо.
За її словами, на програму вже надійшли запити на понад 400 млн євро, що перевищує початковий бюджет у 300 млн. Це свідчить про високий попит з боку бізнесу.
Очільниця ЄІБ також зазначила, що банк «досяг крейсерської швидкості» у впровадженні проєктів в Україні й продовжує активно підтримувати економічну стійкість країни в умовах війни.
Раніше USM повідомляв, що Єврокомісія ухвалила перехідний механізм для торгівлі з Україною замість «торгівельного безвізу».
https://usm.media/%d1%94ib-vidilya%d1%94-300-mln-%d1%94vro-garantij-dlya-pidtrimki-torgivli-z-ukra%d1%97noyu/
Акції українських агрохолдингів переважно впали за тиждень
За тиждень ринкова капіталізація більшості українських аграрних компаній, представлених на Варшавській фондовій біржі, знизилась.
З 18 по 25 травня акції більшості українських агрохолдингів продемонстрували зниження, повідомляє Latifundist.
Єдиним винятком стало підприємство МХП, чиї акції зросли на 3,1%. Про це свідчать дані інвесткомпанії Eavex Capital.
Зокрема, ринкова капіталізація компаній змінилася так:
• Кернел — зниження на 1,3%, до $1,525 млрд;
• МХП — зростання на 3,1%, до $578 млн;
• Астарта-Київ — падіння на 5,5%, до $388 млн;
• ІМК — мінус 9,2%, до $264 млн;
• Агротон — мінус 5,5%, до $30 млн;
• Мілкіленд — зниження на 8,9%, до $17 млн.
Раніше USM повідомляв, що агрохолдинг IMK не продаватиме частку Кернелу: угоду мав розглянути АМКУ.

https://usm.media/akczi%d1%97-ukra%d1%97nskih-agroholdingiv-perevazhno-vpali-za-tizhden/

Через повномасштабне вторгнення Росії транспортний сектор України зазнав збитків на 36 мільярдів доларів.
Про це заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, повідомили в Мінрозвитку.
На Міжнародному транспортному форумі (МТФ) під час щорічного Саміту у Лейпцигу міністр наголосив, що довгострокові потреби у відновленні транспорту вже складають $77 млрд, і кожного дня ця цифра лише зростає.
Проте, попри збитки, Україна має значні досягнення у сфері, які важливі не лише для нашої держави, а й для світу, додав Кулеба. Зокрема, йдеться про роботу Українського морського коридору, що дозволяє забезпечувати продовольчу безпеку світу, «транспортний безвіз» між Україною та ЄС, а також інтеграцію української залізничної мережі до Євросоюзу.
Окрім цього, віцепрем’єр-міністр наголосив на розвитку Дунайського регіону, відновленні ключових доріг та мостів, розбудові пунктів пропуску.
За його словами, вартість наразі активних проєктів щодо відновлення транспорту та інфраструктури, які реалізуються за підтримки міжнародних фінансових інституцій, складає понад $1 млрд.
Раніше USM повідомляв, що Єврокомісія ухвалила перехідний механізм для торгівлі з Україною замість «торгівельного безвізу».
https://usm.media/transportnij-sektor-ukra%d1%97ni-zaznav-36-mlrd-zbitkiv-cherez-vijnu-kuleba/

Системні перевантаження європейських портів спричинили ланцюгову реакцію — затримки поширюються на ключові порти Азії та Америки.
Ситуація у великих контейнерних портах Європи стрімко погіршується. Про це повідомляє Splash.
Вузлові порти Антверпен, Роттердам, Гамбурґ і Бремергафен працюють із серйозними затримками, а проблема вже виходить за межі континенту — схожі ускладнення спостерігаються в Шеньчжені, Лос-Анджелесі та Нью-Йорку.
За словами аналітиків Drewry, кількість контейнеровозів, що очікують швартування, зростає протягом останніх трьох тижнів. Це викликає ефект доміно по всьому ланцюгу постачання: збільшується транзитний час, ускладнюється управління запасами, а вантажовідправники змушені перевозити додаткові партії товарів на випередження.
Європейську ситуацію погіршив низький рівень води на Рейні, що обмежує навантаження барж, особливо у регіонах Антверпена та Роттердама. Додатковим ударом для бельгійських портів став загальнонаціональний страйк 20 травня, що паралізував частину логістичних операцій у порту Антверпен-Брюґґе.
Паралельно з цим логістичним тиском, на ринок впливають й геополітичні фактори. Очікується, що ситуацію ускладнить і стратегія Дональда Трампа щодо можливого введення чи скасування тарифів. Зокрема, на транстихоокеанському напрямку вже помітні ознаки раннього пікового сезону. Цьому сприяє тимчасове «перемир’я» у тарифній війні між США і Китаєм — 90-денна пауза, що завершується 9 липня.
На фоні зростання затримок судноплавні компанії змінюють маршрути і вводять додаткові збори, пов’язані з перевантаженням портів.
Як писав USM, раніше данська судноплавна A.P. Moller-Maersk знизила свій прогноз щодо світового транспортного ринку на 2025 рік.
https://usm.media/kontejnerna-lihomanka-globalni-perevezennya-galmuyut-cherez-perevantazhennya-portiv/