У м. Галац відбулася тристороння зустріч представників України, Румунії та Європейської Комісії в межах ініціативи «Шляхи солідарності». Захід, організований у гібридному форматі, був спрямований на посилення співпраці в Дунайському регіоні та координацію зусиль щодо розвитку транспортної інфраструктури.
Участь у зустрічі взяли Голова ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Семирга і заступник В’ячеслав Харкавенко, Генеральний директор Адміністрації Нижнього Дунаю Анжела Стела Іван, представники Міністерства транспорту Румунії, Дунайської Комісії, а також команда Генерального директорату з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії на чолі з Аланом Бароном. До обговорення онлайн приєдналися представники Міністерства розвитку громад та територій України та Посольства України в Румунії.
Учасники домовилися про вдосконалення інформаційної платформи PRIMUS для оптимізації обміну даними між портовими адміністраціями України та Румунії, а також про поглиблення співпраці у сфері безпеки судноплавства та розвиток логістичного потенціалу регіону. Крім того, сторони підтвердили наміри щодо необхідності підготовки Меморандуму про взаєморозуміння, який закладе основу для посилення регіонального партнерства.
«Дунайські порти стали ключовими логістичними воротами України до Європи. І тому важливо вже зараз розвивати та нарощувати системну, прозору та технологічну співпрацю з румунськими та європейськими партнерами», — зазначив Олександр Семирга, Голова ДП «АМПУ».
Зустріч у Галаці підтвердила спільну налаштованість сторін на подальше зміцнення логістичних зв’язків і інтеграцію транспортних мереж України та ЄС, що має особливе значення в умовах воєнного стану та для майбутнього економічного відновлення регіону. Ці зусилля набувають ще більшої актуальності з урахуванням майбутнього вступу України до Європейського Союзу.
https://www.uspa.gov.ua/news/ukrayina-rumuniya-ta-yes-posylyuyut-spivpraczyu-dlya-rozvytku-dunajskyh-portiv

Асоціація міжнародних експедиторів України звернулась до уряду щодо нових тарифів УЗ для контейнерних перевезень.
Мова йде про ініціативу АТ «Укрзалізниця» стосовно перегляду тарифної політики, а саме — підвищення ставок для контейнерних перевезень вагою понад 26 тонн, йдеться у зверненні АМЕУ.
«Це рішення, на нашу думку, ставить під загрозу подальший розвиток контейнерного
залізничного сегмента, знижує його конкурентоспроможність, і — що найважливіше — сприяє зростанню частки автотранспорту, який часто працює поза межами правового поля», — зазначили в асоціації.
Зокрема, за підрахунками компаній АМЕУ, понад 95% контейнерних вантажів у напрямку
портів Великої Одеси та внутрішніх регіонів доставляються автотранспортом.
«Це критично мало для залізничного сегмента. Основні причини: гнучкість маршрутів, швидкість доставки (1 доба авто проти 4–5 діб залізницею), менші операційні витрати на «останній милі», — підкреслили в АМЕУ.
Експерти додають, що запропонована тарифна межа 26 тонн суперечить стандартам морської логістики і дискримінує контейнерні перевезення, які повністю дотримуються цих норм.
Також в асоціації заявили, що наразі контейнерні перевізники не мають доступу до пільг, передбачених для інтермодальних потягів, що здебільшого використовуються для зернових вантажів.
Асоціація міжнародних експедиторів України пропонує:
• Зупинити будь-які дії щодо перегляду тарифів на контейнерні перевезення вагою понад 26 тонн до моменту завершення відкритих консультацій з учасниками ринку та експертною спільнотою;
• Встановити граничний поріг застосування підвищених тарифів на рівні не нижче 28,5
тонн нетто, що відповідає міжнародним стандартам морських контейнерних перевезень і фактичній практиці на ринку;
• Забезпечити рівний доступ для всіх операторів до механізмів тарифного стимулювання, включаючи перевізників, які здійснюють контейнерні перевезення, на умовах, аналогічних до інтермодальних поїздів зернової групи;
• Створити міжвідомчу робочу групу при Міністерстві розвитку громад та територій із
залученням представників бізнес-спільноти, АТ «Укрзалізниця», ДРСУ та профільних
асоціацій, з метою вироблення узгодженої довгострокової тарифної стратегії;
• Розробити та впровадити державну програму підтримки залізничних контейнерних перевезень.
https://usm.media/novi-tarifi-uz-dlya-kontejnernih-perevezen-superechat-standartam-morsko%D1%97-logistiki-ameu/

Асоціація міжнародних експедиторів України звернулась до уряду щодо нових тарифів УЗ для контейнерних перевезень.
Мова йде про ініціативу АТ «Укрзалізниця» стосовно перегляду тарифної політики, а саме — підвищення ставок для контейнерних перевезень вагою понад 26 тонн, йдеться у зверненні АМЕУ.
«Це рішення, на нашу думку, ставить під загрозу подальший розвиток контейнерного
залізничного сегмента, знижує його конкурентоспроможність, і — що найважливіше — сприяє зростанню частки автотранспорту, який часто працює поза межами правового поля», — зазначили в асоціації.
Зокрема, за підрахунками компаній АМЕУ, понад 95% контейнерних вантажів у напрямку
портів Великої Одеси та внутрішніх регіонів доставляються автотранспортом.
«Це критично мало для залізничного сегмента. Основні причини: гнучкість маршрутів, швидкість доставки (1 доба авто проти 4–5 діб залізницею), менші операційні витрати на «останній милі», — підкреслили в АМЕУ.
Експерти додають, що запропонована тарифна межа 26 тонн суперечить стандартам морської логістики і дискримінує контейнерні перевезення, які повністю дотримуються цих норм.
Також в асоціації заявили, що наразі контейнерні перевізники не мають доступу до пільг, передбачених для інтермодальних потягів, що здебільшого використовуються для зернових вантажів.
Асоціація міжнародних експедиторів України пропонує:
• Зупинити будь-які дії щодо перегляду тарифів на контейнерні перевезення вагою понад 26 тонн до моменту завершення відкритих консультацій з учасниками ринку та експертною спільнотою;
• Встановити граничний поріг застосування підвищених тарифів на рівні не нижче 28,5
тонн нетто, що відповідає міжнародним стандартам морських контейнерних перевезень і фактичній практиці на ринку;
• Забезпечити рівний доступ для всіх операторів до механізмів тарифного стимулювання, включаючи перевізників, які здійснюють контейнерні перевезення, на умовах, аналогічних до інтермодальних поїздів зернової групи;
• Створити міжвідомчу робочу групу при Міністерстві розвитку громад та територій із
залученням представників бізнес-спільноти, АТ «Укрзалізниця», ДРСУ та профільних
асоціацій, з метою вироблення узгодженої довгострокової тарифної стратегії;
• Розробити та впровадити державну програму підтримки залізничних контейнерних перевезень.
https://usm.media/novi-tarifi-uz-dlya-kontejnernih-perevezen-superechat-standartam-morsko%D1%97-logistiki-ameu/

21 травня 2025 року під головуванням заступника Міністра розвитку громад татериторій України Андрія Кашуби відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань розвитку конкурентного середовища та створення рівних умов для провадження господарської діяльності у морських портах.
Серед ключових тем було презентовано інформаційну систему DocPort, розробленуфахівцями ДП «АМПУ». Презентацію провів начальник служби інформаційної підтримки та забезпечення Сергій Бондаренко.
У своїй доповіді Сергій Бондаренко зазначив, що DocPort — це вітчизняна цифрова платформа типу Port Community System (PCS), яка забезпечує ефективну взаємодію всіх учасників портового співтовариства: портових адміністрацій, операторів, агентів, експедиторів, митних та прикордонних органів.
Серед ключових переваг: однократне введення даних, юридично значимі дії з ЕЦП, відкритий API для інтеграції, повна веб-версія та готовність до масштабування. Розпочато тестову інтеграцію з реєстрами, судновими базами та інформаційними системами партнерів, а також підготовку до обміну з Єдиним вікном зовнішньої торгівлі ДМСУ.
Розробка DocPort триває з 2023 року. Архітектура системи враховує вимоги до Морського єдиного вікна, а також передбачає масштабування, резервування та гнучку інтеграцію з іншими цифровими платформами.
Система розвивається ДП «АМПУ» як безкоштовний, зручний та безпечний цифровий інструмент для всіх учасників портової логістики.
DocPort покликаний стати основою цифрової інфраструктури портів України та відповідати європейським стандартам.
https://www.uspa.gov.ua/news/docport-ampu-prezentuvalo-novu-czyfrovu-systemu-na-zasidanni-koordynaczijnoyi-rady-z-rozvytku-portovoyi-galuzi

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) впроваджує програму експортних кредитних гарантій на суму 300 млн євро.
Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на президентку ЄІБ Надю Кальвіньо.
Програма передбачає кредитні гарантії для підтримки компаній, які здійснюють торгівлю з Україною.
«Хочу повідомити, що ми підписали перші угоди з експортно-кредитними агентствами по всьому ЄС. Відтепер європейські компанії можуть звертатися до своїх національних експортно-кредитних агентств, щоб мати доступ до європейських гарантій під час торгівлі з Україною», — заявила Кальвіньо.
За її словами, на програму вже надійшли запити на понад 400 млн євро, що перевищує початковий бюджет у 300 млн. Це свідчить про високий попит з боку бізнесу.
Очільниця ЄІБ також зазначила, що банк «досяг крейсерської швидкості» у впровадженні проєктів в Україні й продовжує активно підтримувати економічну стійкість країни в умовах війни.
Раніше USM повідомляв, що Єврокомісія ухвалила перехідний механізм для торгівлі з Україною замість «торгівельного безвізу».
https://usm.media/%d1%94ib-vidilya%d1%94-300-mln-%d1%94vro-garantij-dlya-pidtrimki-torgivli-z-ukra%d1%97noyu/
Акції українських агрохолдингів переважно впали за тиждень
За тиждень ринкова капіталізація більшості українських аграрних компаній, представлених на Варшавській фондовій біржі, знизилась.
З 18 по 25 травня акції більшості українських агрохолдингів продемонстрували зниження, повідомляє Latifundist.
Єдиним винятком стало підприємство МХП, чиї акції зросли на 3,1%. Про це свідчать дані інвесткомпанії Eavex Capital.
Зокрема, ринкова капіталізація компаній змінилася так:
• Кернел — зниження на 1,3%, до $1,525 млрд;
• МХП — зростання на 3,1%, до $578 млн;
• Астарта-Київ — падіння на 5,5%, до $388 млн;
• ІМК — мінус 9,2%, до $264 млн;
• Агротон — мінус 5,5%, до $30 млн;
• Мілкіленд — зниження на 8,9%, до $17 млн.
Раніше USM повідомляв, що агрохолдинг IMK не продаватиме частку Кернелу: угоду мав розглянути АМКУ.

https://usm.media/akczi%d1%97-ukra%d1%97nskih-agroholdingiv-perevazhno-vpali-za-tizhden/