Виконавча дирекція Асоціації портів України «Укрпорт» з великою скорботою повідомляє, що 22 травня 2025 року, на 84 році, після тривалої хвороби, пішов з життя Президент Асоціації «Укрпорт» Юрій Борисович КРУК.

Юрій Борисович Крук народився 2 червня 1941 року у м. Херсоні. З 1956 по 1960 рік навчався у Херсонському Судномеханічному технікумі, спеціальність «експлуатація суднових машин та механізмів», кваліфікація – технік-судномеханік. У 1972 році закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту, за спеціальністю «Суднові машини та механізми», кваліфікація – інженер-судномеханік.
Трудову діяльність розпочав у 1960 році мотористом, механіком Одеського рибозаводу.З 1962 по 1966 рік пройшов дійсну військову службу в ВМФ. З 1966 по 1980 рік ІІІ-й механік судна, інженер-механік цеху, начальник цеху, директор Одеського рибозаводу; з 1980 по 1988 рік начальник Іллічівського морського рибного порту; з 1988 по 1992 рік заступник Генерального директора ЧВОРП «Антарктика»; в 1992 заступник начальника Головного виробничого економічного управління Одеського облвиконкому; з 1992 по 1993 рік заступник голови Одеської облдержадміністрації; з 1993 по 1995 рік заступник міністра транспорту України – директор Департаменту морського і річкового транспорту; з 1994 по 2014 рік народний депутат України (II, III, IV, V, VI, VII скликань), голова Комітету, заступник голови комітету Верховної Ради України.З 2014 року -.Президент Асоціації портів України «Укрпорт».
Заслужений працівник транспорту України, Академік Транспортної Академії України, Почесний громадянин Одеської області, м. Ізмаїла та м. Рені, майстер спорту з боксу, батько 4 синів і дідусь 15 онуків.
Юрія Борисовича нагороджено Орденом «За заслуги» III, II і I ступенів і «Зірка ордена»,Орденом Богдана Хмельницького Ш ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, , Орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІIІ і ІІ ступенів ,Орденом Преподобного Нестора Літописця ІІI і ІІ ступенів, орденом Різдва Христового, орденом Преподобного Агапіта Печерського, орденом Ярослава Мудрого, Міжнародним орденом православної церкви Святого Миколи Чудотворця «За примноження добра на землі», почесними нагородами Одеської області та міста Одеса.

Він був та назавжди залишиться в нашій пам’яті як талановитий керівник, сильна особистість, надійний друг та чуйна, шановна та добра людина.
Виконавча дирекція Асоціації портів України «УКРПОРТ» висловлює щирі співчуття рідним та близьким.

Про місце та час поховання буде повідомлено додатково.

Порти Дунаю працюють менш ніж на половину, але залишаються стратегічно важливими для нішевих вантажів і зв’язку з ЄС.
У 2024 році вантажообіг українських портів на Дунаї скоротився на 46% — до 17,3 млн тонн. Про це написала провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.
Для порівняння, морський коридор забезпечив майже 80 млн тонн вантажообігу. Зерновий експорт через румунську Констанцу у січні-лютому зменшився в шість разів, а великі трейдери, зокрема «Нібулон», не бачать можливостей для нарощення експортів через Ізмаїл чи Рені.
Водночас, як наголошує, ці порти залишаються ключовими для перевалки руди, нафтопродуктів та імпортних партій. Ізмаїл, зокрема, продовжує обслуговувати поставки української залізної руди для європейських металургійних комбінатів.
Дунайські порти є частиною логістичного коридору «шляхи солідарності», що з’єднує Україну з ЄС. Їхня інтеграція до TEN-T (транс’європейські транспортні мережі), масштабування європейського співфінансування та підтримка спеціалізованої інфраструктури — це інвестиція у стійкість, а не в резерв.
Так, на думку експертки, логістична автономія передбачає наявність вибору, а не залежність від одного маршруту, навіть якщо він наразі працює ефективно.
Раніше USM інформував, що філія «Нібулону» в Ізмаїлі перевалила 4 млн тонн вантажів.
https://usm.media/perevalka-w-dunajsjkyx-portax-wpala-majzse-na-50/

Експорт українського агропродовольства до ЄС зріс до 13 млрд євро, забезпечивши 8% імпорту.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в колонці Інтерфакс-Україна.
Міністр зазначив, що за даними Єврокомісії у 2024 році Україна стала третім постачальником агропродукції до ЄС, забезпечивши 8% загального імпорту.
«Вартість українського агропродовольчого експорту до ЄС у 2024 році досягла 13 млрд євро, зрісши на 11% (+1,3 млрд євро) порівняно з 2023 роком, що підтверджує здатність українського агросектору задовольняти потреби ринку ЄС», — розповів Віталій Коваль.
Основу українського експорту склали зернові (4,5 млрд євро), олійні та протеїнові культури (3,1 млрд євро, +709 млн євро) та рослинні олії (3 млрд євро, +946 млн євро).
Попри зниження вартості зернових на 12% через світові ціни, їх фізичні обсяги поставок до ЄС зросли на 6%. Це свідчить про спроможність України підтримувати стабільне постачання до ЄС навіть за умов падіння світових цін, підтверджуючи свою надійність як партнера.
Також торік Україна забезпечила 59% усього обсягу зернових, імпортованих до ЄС, підкреслюючи свою стратегічну важливість.
«Водночас, звіт ЄК фіксує падіння імпорту агропродукції з Росії до ЄС на 46% (-865 млн євро), переважно в категоріях олійних та зернових, а також зміну часток інших постачальників, як-от деяке зниження країн Південної Америки (Меркосур) в експорті зернових до ЄС (з 16% до 14% за обсягом). Це об’єктивно посилює роль України у забезпеченні потреб ЄС в зернових», — підкреслив міністр агрополітики.
Як раніше повідомляв USM, Україна та Швеція обговорили експорт агропродукції через Балтійське море.
https://usm.media/koval-ukra%d1%97na-zajnyala-tret%d1%94-miscze-sered-postachalnikiv-agroprodukczi%d1%97-do-%d1%94s/

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба разом із делегацією Мінрозвитку взяв участь у програмі професійного обміну «Зміцнення системи управління портами», що проходила у США за підтримки Державного департаменту. Програма охопила п’ять штатів і включала офіційні візити у Вашингтоні, а також портів та інших інституцій Балтімора, Джексонвіля, Талси та Лос-Анджелеса.
Українська делегація вивчала американський досвід побудови та функціонування державної системи управління морською та річковою галузями, портами, інфраструктурної безпеки, інноваційної логістики та залучення інвестицій через механізми державно-приватного партнерства.
«Морська й річкова інфраструктура — це не просто логістика. Це основа економічної стійкості та елемент національної безпеки. США демонструють ефективну модель, де держава зберігає контроль над стратегічними об’єктами критичної інфраструктури галузі, а інвестори залучаються через прозорі механізми у формі концесій. Це повністю відповідає нашому курсу. Україна вже рухається цим шляхом, і проєкт концесії порту Чорноморськ це підтверджує», — зазначив Андрій Кашуба.
Вашингтон став відправною точкою програми. Тут відбулися ключові зустрічі з представниками Державного департаменту США, де обговорювали розвиток портової інфраструктури як елемент національної безпеки, захист ланцюгів постачання та підтримку відкритої міжнародної торгівлі. У Міністерстві транспорту українська делегація ознайомилася з інноваційними підходами до інтермодальної логістики, роботою Центрів передового досвіду судноплавства та технологічними рішеннями для модернізації морських перевезень.
Окрему увагу приділили темі децентралізації — у Джорджтаунському університеті учасники вивчили, як федеральна система управління США розподіляє відповідальність за критичну інфраструктуру між рівнями влади.
Наступним етапом став Балтімор, де українська делегація відвідала морський термінал «Сігірт» — один із найпотужніших логістичних хабів східного узбережжя США. Тут ознайомилися з практиками кризового реагування, планування стійкості та модернізації портової інфраструктури в умовах високих навантажень і геополітичних ризиків.
Під час зустрічей Андрій Кашуба також презентував американським партнерам українсько-естонський план відновлення портової галузі. Це стратегічний документ, що передбачає не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, а й глибоку трансформацію системи управління з акцентом на прозорість, ефективність і партнерство.
«Ми вдячні Уряду США, нашим партнерам та організаторам програми за змістовні зустрічі й відкритий діалог. Досвід, який ми отримали, буде основою для якісних змін в українській портовій галузі. Ми працюємо над тим, щоб наші порти не лише відновилися, а й стали прикладом сучасного, ефективного й безпечного управління. Саме на це спрямований і план, який ми розробили спільно з Естонією», — підсумував Андрій Кашуба.
Отримані під час візиту напрацювання та найкращі практики команда Мінрозвитку використає для вдосконалення державної політики у сфері портового управління.

https://mindev.gov.ua/news/ukraina-vyvchaie-dosvid-ssha-z-upravlinnia-portovoiu-infrastrukturoiu

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» завершило комплексну оцінку корупційних ризиків, що охопила всі ключові напрями діяльності. Це один із ключових етапів реалізації антикорупційної політики підприємства, яка впроваджується відповідно до міжнародного стандарту ISO 37001:2016 та чинного національного законодавства. У ході оцінки було ідентифіковано основні зони потенційних загроз — зокрема, у сфері управління портовою інфраструктурою, фінансово-господарських операціях, кадрових процесах та питаннях безпеки. У відповідь на це АМПУ розробило та впроваджує комплекс практичних заходів, спрямованих на зниження ризиків та посилення прозорості.
Серед основних кроків:
– посилення контролю за доступом до портової інфраструктури;
– впровадження цифрових інструментів для підвищення відкритості — включаючи ERP-систему та електронний документообіг;
– удосконалення процедур у сфері закупівель;
– розширення внутрішнього аудиту та антикорупційного комплаєнсу.
Ці зміни закладають основу для подальшого вдосконалення антикорупційної політики підприємства та сприятимуть підвищенню ефективності управління у портовій сфері. У фокусі ДП «АМПУ» — сталий розвиток, відповідальне управління та дотримання високих стандартів доброчесності.
«Завершення оцінки корупційних ризиків є важливим кроком для підвищення прозорості та ефективності роботи АМПУ. Ми не лише ідентифікували потенційні загрози, а й запровадили дієві інструменти для їх мінімізації. Відкритість, цифровізація та посилений контроль — ключові принципи нашої антикорупційної стратегії», — зазначають на підприємстві.
АМПУ також наголошує на важливості подальшої співпраці з державними інституціями, міжнародними партнерами та громадськими ініціативами у сфері протидії корупції. Підприємство відкрите до діалогу з бізнесом та зацікавленими сторонами задля спільного підвищення стандартів прозорості та довіри в портовій галузі України.
https://www.uspa.gov.ua/news/dp-ampu-zavershylo-oczinku-korupczijnyh-ryzykiv