У Миколаєві розпочали новий етап роботи Перевантажувального термінала, який раніше обслуговував винятково потреби «Нібулону».
Термінал також відкривають для зовнішніх партнерів, повідомили у пресслужбі компанії.
«Компанія забезпечує транспортування вантажів із поля або складу автотранспортом з подальшим перевантаженням на залізничний транспорт. Далі вантажі прямують до портів Великої Одеси або Дунайського регіону», – розповіли в компанії.
Зокрема на терміналі продовжать надавати лабораторні послуги для зернової та олійної продукції.
Зазначимо, продуктивність термінала складає до 1500 тонн/доба, також можливе тимчасове зберігання та накопичення партій.
https://usm.media/terminal-nibulonu-u-mikola%d1%94vi-praczyuvatime-z-vantazhami-inshih-kompanij/

Морське дно в Антарктиці пошкоджується через зростання судноплавства, а відновлення цих екосистем може тривати десятиліттями.
Антарктичний регіон, який донедавна вважався одним із найменш зачеплених людською діяльністю, сьогодні дедалі більше страждає від зростання морського трафіку. Про це пише «Українська правда».
Нове дослідження показало, що морське дно біля берегів континенту зазнає суттєвих ушкоджень — і це вже позначається на стані місцевих екосистем. Вчені провели відеофіксацію стану морського дна на 36 ділянках за допомогою підводних камер. Результати показали, що на багатьох із них якірні ланцюги й самі якорі залишили глибокі сліди — так звані «шрами», що знищили місцеві біотопи.
«Постраждали губки — ключові організми для фільтрації води, поглинання вуглецю та створення середовища існування для інших морських істот. Вони важливі для всієї екосистеми — від пінгвінів до тюленів», — зазначив автор дослідження Метью Малреннан.
За останні роки кількість суден у водах Антарктиди стрімко зросла. Тільки протягом сезону 2022–2023 років у регіоні зафіксували щонайменше 195 суден — серед них туристичні, наукові, рибальські кораблі та приватні яхти. При цьому експерти вважають, що реально кількість суден ще вища через нелегальне судноплавство.

Хоча механічні пошкодження морського дна завдаються протягом відносно короткого часу, їх наслідки можуть залишатися відчутними протягом десятиліть.
«Екологічне відновлення тут значно повільніше, ніж у тепліших морях. Види у холодних водах ростуть дуже повільно», — пояснила співавторка дослідження Саллі Вотсон.
На думку вчених, необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти як короткостроковий, так і довгостроковий вплив зростання судноплавства на антарктичні морські екосистеми.
Науковці закликають до більш відповідального ставлення до навігації в регіоні, зокрема до обмеження стоянок на якорі у чутливих зонах.
Як раніше повідомляв USM, біля станції «Академік Вернадський» помітили айсберг довжиною з Хрещатик.

https://usm.media/ekosystemy-antarktydy-strarzsdajutj-vid-zrostannia-sudnoplawstva-wczeni/

Адміністрація морських портів України продовжує системну цифрову трансформацію портової галузі. Один із напрямів — впровадження інноваційних рішень для технічного обстеження інфраструктури, зокрема за допомогою підводних дронів.
Тестування двох підводних дронів норвезького виробництва підтвердило їхню ефективність як інструменту для підвищення якості моніторингу інфраструктури та зменшення ризиків для водолазних команд. В умовах воєнного часу, коли частина портової інфраструктури перебуває під постійною загрозою, використання сучасної техніки дозволяє працювати точніше й безпечніше.
«Ми не відмовляємося від участі людини — навпаки, впровадження таких рішень дозволяє оптимізувати використання людських ресурсів, підвищити ефективність і безпеку робіт. Це частина нашої стратегії цифровізації портової галузі. У світовій практиці підводні дрони давно стали ефективним інструментом для обстеження інфраструктури, і ми послідовно інтегруємо цей досвід в українські реалії», — зазначив голова АМПУ Олександр Семирга.
https://www.facebook.com/share/p/1HqVNGMprG/

Український транспортний форум відбувся в Одесі. Захід обʼєднав представників влади, бізнесу, міжнародних партнерів та експертів. У рамках форуму дискутували щодо змін в морській, залізничній, автомобільній та авіаційній сферах.

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба взяв участь у панельній дискусії “Транспортна політика в дії”. Він презентував План відновлення морської галузі України, розроблений у співпраці з Міністерством клімату Естонії, що передбачає інвестиції у розмірі 550 млн євро на суднобудування, модернізацію флоту, портового обладнання, логістичних рішень та цифрову інтеграцію з ЄС.

«Відновлення портової інфраструктури — це не просто технічне завдання, а стратегічний пріоритет для України. Ми маємо створити сучасну, безпечну та конкурентоспроможну логістичну систему, здатну інтегруватися у європейський простір та зміцнити продовольчу безпеку світу.
Цей процес має ґрунтуватися на найкращих світових практиках і технологіях, щоб українські морські порти надавали послуги світового рівня. І уже зараз відбувається цифровізація портових процесів, розробляються зміни до законодавства й реалізовуються ключові інфраструктурні проєкти», — наголосив Андрій Кашуба.

Окрему увагу він приділив ініціативам у сфері державно-приватного партнерства. Зокрема, йдеться про підготовку нових концесійних проєктів у порту Чорноморськ, серед яких — концесія контейнерного термінала, першого терміналу та паромного комплексу. Реалізація цих проєктів дозволить суттєво зміцнити логістичний потенціал України та підвищити інвестиційну привабливість галузі.

Олександр Семирга, Голова ДП АМПУ, у своєму виступі акцентував на ключових кроках у сфері цифровізації портової інфраструктури, зокрема впроваджених ІТ-рішеннях, а також планах на 2025–2026 роки.
«DocPort — це не просто впровадження цифрового рішення. Ми змінюємо логіку взаємодії в порту: замість «ручних», фрагментованих процедур — єдина прозора система. У портах, де вже впроваджено DocPort — Рені, Ізмаїл, Одеса та Чорноморськ, — електронні перепустки скоротили час оформлення автотранспорту з 24 годин до однієї хвилини, а запуск транспорту — з 10–15 хвилин до однієї», — відзначив голова АМПУ.

На форумі обговорили нові логістичні маршрути, способи повернення вантажної бази до українських портів, а ще – реальні кейси інфраструктурних рішень, які реалізуються попри війну. У фокусі дискусій також виклики, які стоять перед судноплавною галуззю: підтримка з боку приватного бізнесу, плани розвитку флоту, функціонування фрахтового ринку в умовах нестабільності, а також – шляхи юридичного та страхового захисту в умовах високих ризиків.
https://mindev.gov.ua/news/vidnovlennia-portovoi-infrastruktury-stratehichnyi-priorytet-dlia-ukrainy-andrii-kashuba