Голова ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Семирга взяв участь в ефірі «Єдині новини», де прокоментував ситуацію в портовій галузі, яка працює в умовах щоденної загрози з боку ворога.
Зокрема, керівник підкреслив:
«Обстріли портової інфраструктури відбуваються практично щотижня. З липня 2023 року, коли рф вийшла із Зернової ініціативи, зафіксовано понад 400 ушкоджень об’єктів портової інфраструктури, постраждали понад 40 цивільних суден і більше ніж 100 осіб. Але порти тримаються не на бетоні чи металі — вони тримаються на людях. І щойно безпекова ситуація дозволяє, наші працівники відразу починають відновлення».
Окрему увагу в інтерв’ю було приділено впровадженню цифрової системи DocPort. Олександр Семирга зазначив, що:
«DocPort — це не просто цифрове рішення. Ми змінюємо логіку взаємодії всіх учасників у порту: замість ручних і фрагментованих процедур — єдина прозора система. Її створено фахівцями АМПУ власними силами, доступ до неї — безкоштовний, а рівень кіберзахисту — високий. Вона дозволяє вирішити цілий спектр проблем, які існували роками. Зокрема, кожна дія підтверджується електронним підписом відповідального, що забезпечує повний контроль, мінімізує ризики і усуває підґрунтя для корупції».
За словами Голови АМПУ, це — фундамент для цифрової трансформації галузі та подальшої інтеграції України до цифрових стандартів ЄС.

“Натисніть тут, щоб відкрити відео у новій вкладці”

В Одесі пройшов Ukrainian Transport Forum 2025 — одна з ключових платформ для стратегічного діалогу між державою, бізнесом та лідерами галузі. Захід організовано Асоціацією міжнародних експедиторів України (АМЕУ) у партнерстві з Європейською Бізнес Асоціацією (EBA).
У центрі обговорення були виклики, перед якими стоїть українська логістика, та рішення, які формують її майбутнє. Учасники говорили про зміни в регулюванні транспортної сфери під час війни, цифровізацію процедур, перебудову вантажної логістики в умовах воєнного часу.
У межах форуму Голова Адміністрації морських портів України Олександр Семирга розповів про цифрову трансформацію портової галузі та перші практичні результати роботи.
«Ми вже бачимо конкретні результати. Більшість портових операцій у реалізованому наземному модулі системи DocPort сьогодні займають близько однієї хвилини. Кожен етап, кожне рішення — зафіксовані, прозорі, з чіткою відповідальністю. Неможливість втручання в дані усуває підстави для маніпуляцій і мінімізує корупційні ризики», — зазначив Олександр Семирга.
Голова АМПУ також окреслив подальші плани: до кінця року має бути завершене впровадження обох модулів DocPort у шести портах. Окремо триває робота з Державною митною службою для повного переходу на електронний документообіг.
«Це наші амбітні плани. Попереду ще чимало технічної роботи разом із Держмитслужбою, однак цифрова трансформація триває. Зрозуміло, що для бізнесу, який потребуватиме більше часу для адаптації, будуть передбачені додаткові опції. Водночас ми вже сьогодні запрошуємо бізнес тестувати нові рішення, долучатися до роботи з DocPort та надавати свої пропозиції. Ми відкриті до діалогу та очікуємо зворотного зв’язку для вдосконалення системи», — наголосив Олександр Семирга.
Завдання АМПУ — забезпечити максимальну співпрацю з бізнесом у процесі впровадження цифрових рішень та створити зручні, прозорі та ефективні сервіси для усіх учасників портової галузі.
https://www.uspa.gov.ua/news/ampu-planuye-povnistyu-zaprovadyty-docport-u-shesty-portah-do-kinczya-roku

На Транспортному форумі, який пройшов в Одесі, обговорили концесійні проєкти, цифровізацію та відновлення портової інфраструктури України.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.
Під час форуму презентували План відновлення морської галузі України, який розробили у співпраці з Міністерством клімату Естонії. План передбачає інвестиції у розмірі 550 млн євро на суднобудування, модернізацію флоту, портового обладнання, логістичних рішень та цифрову інтеграцію з ЄС.
За словами заступника міністра розвитку Андрія Кашуби, відновлення портової інфраструктури — це не просто технічне завдання, а стратегічний пріоритет для України.
«Маємо створити сучасну, безпечну та конкурентоспроможну логістичну систему, здатну інтегруватися у європейський простір та зміцнити продовольчу безпеку світу. Цей процес має ґрунтуватися на найкращих світових практиках і технологіях, щоб українські морські порти надавали послуги світового рівня. І уже зараз відбувається цифровізація портових процесів, розробляються зміни до законодавства й реалізовуються ключові інфраструктурні проєкти», — наголосив заступник міністра.
Окрему увагу він приділив ініціативам у сфері державно-приватного партнерства. Зокрема, йдеться про підготовку нових концесійних проєктів у порту Чорноморськ, серед яких — концесія контейнерного термінала, першого термінала та поромного комплексу.
Своєю чергою голова ДП «АМПУ» Олександр Семирга у своєму виступі акцентував на ключових кроках у сфері цифровізації портової інфраструктури, зокрема впроваджених ІТ-рішеннях, а також планах на 2025–2026 роки.
«DocPort — це не просто впровадження цифрового рішення. Ми змінюємо логіку взаємодії в порту: замість «ручних», фрагментованих процедур — єдина прозора система. У портах, де вже впроваджено DocPort — Рені, Ізмаїл, Одеса та Чорноморськ, — електронні перепустки скоротили час оформлення автотранспорту з 24 годин до однієї хвилини, а запуск транспорту — з 10–15 хвилин до однієї», — розповів голова АМПУ.
На форумі обговорили нові логістичні маршрути, способи повернення вантажної бази до українських портів, реальні кейси інфраструктурних рішень, які реалізуються попри війну.
Зокрема у фокусі дискусій – виклики, які стоять перед судноплавною галуззю, серед яких підтримка з боку приватного бізнесу, плани розвитку флоту, функціонування фрахтового ринку в умовах нестабільності, а також – шляхи юридичного та страхового захисту в умовах високих ризиків.
Нагадаємо, за попередніми підрахунками, вартість відновлення портової інфраструктури України становить щонайменше 1 мільярд євро.
https://usm.media/kashuba-vidnovlennya-portovo%d1%97-infrastrukturi-strategichnij-prioritet-dlya-ukra%d1%97ni/

Український агрохолдинг «Нібулон» підписав угоду про реструктуризацію боргу в партнерстві з трьома європейськими банками.
Йдеться про Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та Німецький банк розвитку (DEG), розповіли в «Нібулоні».
Угода, підписана 28 травня, охоплює кредитний портфель «Нібулону» в ЄБРР, ЄІБ та DEG. Вона відображає постійну співпрацю між сторонами та спільну відданість пошуку практичних рішень в умовах війни.
З 2015 року «Нібулон» отримує підтримку від ключових фінансових партнерів — ЄБРР, ЄІБ та DEG. Їхнє фінансування сприяло реалізації низки проєктів:
• інвестиції в річкову інфраструктуру;
• будівництво власного річкового флоту «Нібулону»;
• модернізацію сільськогосподарської техніки.
Ця співпраця відіграла важливу роль у зростанні компанії в аграрному та логістичному секторах України.
ЄБРР надав два ключові кредити у 2018 та 2020 роках для підтримки інвестицій та обігового капіталу. ЄІБ надав інвестиційний кредит у 2016 році, підтримавши довгострокові плани розвитку компанії. DEG приєднався до «Нібулону» у 2019 році через інвестиційний кредит.
«Незважаючи на серйозні виклики, спричинені війною, із підтвердженими втратами на суму 433 мільйони доларів США з орієнтовних 500 мільйонів, “Нібулон” продовжує демонструвати вражаючу трансформацію, підвищення ефективності та стабільні результати. Ми надзвичайно цінуємо повну підтримку всіх наших фінансових партнерів — а їх 26 — чия відданість і співпраця були критично важливими протягом цього складного і тривалого процесу», — зазначив фінансовий директор агрохолдингу Микита Грубов.
Раніше USM повідомляв, що термінал «Нібулону» у Миколаєві працюватиме з вантажами інших компаній.
https://usm.media/nibulon-pidpisav-ugodu-pro-restrukturizacziyu-borgu-z-troma-bankami/

На ринку морських перевезень зерна — затишшя: активність експортерів знизилася, проте ставки фрахту залишаються незмінними.
Експорт зернових із портів України сповільнився, що призвело до зростання кількості вільного тоннажу. Учасники ринку повідомляють про збільшення простою суден через брак нових контрактів, пишуть Spike Brokers.
Причиною такої динаміки є сезонний спад активності та завершення маркетингового року. Проте, попри низький попит, ставки фрахту на «хендісайзи» та «костери» залишаються стабільними.
Ринок з обережним оптимізмом чекає початку нового зернового сезону, який потенційно може пожвавити попит на перевезення та стимулювати зростання ставок.
Ринкові ставки фрахту становлять:
• Ізмаїл — Румунія (1–3 тис. т): 8–9 євро;
• Ізмаїл — східне узбережжя Італії (5–7 тис. т): 29–30 доларів;
• Чорноморськ — східне узбережжя Італії (30–35 тис. т): 16–17 доларів;
• Чорноморськ — східне узбережжя Іспанії (25–30 тис. т): 17–19 доларів.
Напередодні USM повідомляв, що з початку року залізницею до портів перевезли понад 22 млн тонн вантажів.
https://usm.media/w-ukrajinsjkyx-portax-prostojujutj-sudna-czerez-sezonnu-pawzu/