Протягом тижня котирування акцій більшості українських аграрних компаній, що торгуються на Варшавській фондовій біржі, знизилися.
З 9 по 15 червня курс акцій українських агрохолдингів на Варшавській фондовій біржі здебільшого знижувався, повідомляє Latifundist.
За даними Eavex Capital, ринкова капіталізація агрохолдингів змінилася наступним чином:
• Kernel — знизилась на 2,5%, до $1,345 млрд;
• МХП — зросла на 3,5%, до $572 млн;
• «Астарта-Київ» — знизилась на 2,7%, до $400 млн;
• ІМК — знизилась на 2,1%, до $268 млн;
• «Агротон» — знизилась на 3,7%, до $29 млн;
• «Мілкіленд» — зросла на 4,8%, до $16 млн.
Раніше USM повідомляв, що приватні інвестори використовують акції Kernel для спекуляцій на новинах про Україну.
https://usm.media/kapitalizacziya-kernel-znizilas-na-25/

У четвертому антарктичному сезоні науково-дослідне судно «Ноосфера» пройшло понад 20 тис. морських миль (понад 37 тис. км).
Останній сезон судна тривав з 12 грудня 2024 року до 10 травня 2025 року, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Науковці зазначили, що сезон став рекордним за пройденим шляхом та кількістю міжнародних співпраць.
«Вперше в історії України наше судно забезпечило морські антарктичні дослідження США на замовлення Національного наукового фонду країни. Вже традиційно «Ноосфера» забезпечила перезмінку експедицій на польській антарктичній станції «Арцтовський», а також доправила туди низку вантажів. Дорогою до нашої станції «Ноосфера» доставила низку вантажів для іспанської антарктичної станції «Габріель де Кастілья» на острові Десепшн», – повідомили науковці.
Зокрема у межах програми ЄС «Горизонт Європа» з борту «Ноосфери» вперше запустили 6 аргобуїв для вивчення течій Південного океану (проєкт OCEAN:ICE).
Також українські вчені вперше провели одночасне радіозондування атмосфери з «Вернадського» та «Ноосфери», щоб більше дізнатися про процеси утворення хмар та опадів у нашому районі та їхній вплив на океан, морський лід і танення льодовиків.
Судно забезпечило перезмінку річних 29-ї та 30-ї Українських антарктичних експедицій. «Ноосфера» доправила до «Вернадського» та назад сезонну експедицію, що виконувала наукові та технічні завдання на станції впродовж антарктичного літа.
https://usm.media/u-nancz-detalno-rozpovili-pro-ostannij-sezon-krigolama-noosfera/

Керівництву будівельної компанії та відповідальній службовій особі АМПУ повідомили про підозру.
Про це повідомляє ТУ БЕБ в Одеській області.
Слідство встановило, що підприємство, яке є основним виконавцем робіт на замовлення АМПУ на півдні та спеціалізується на ремонті портової інфраструктури, зокрема гідротехнічних споруд, уклало із державним підприємством договір на проведення ремонту причалу в одному із портів Великої Одеси.
«Після реконструкції причалу підрядник надав на підпис акти виконаних робіт, до яких вніс неправдиві відомості щодо вартості використаних матеріалів під час ремонту, яка у декілька разів вища у порівнянні із ринковими», — розповіли у БЕБ.
Своєю чергою, службові особи державного підприємства, вступивши у змову з підрядником, підписали їх.
У БЕБ підкреслили, що такі дії призвели до заволодіння коштами державного підприємства у розмірі понад 2,2 млн грн.
Раніше в БЕБ також повідомили, що логістична компанія відшкодувала понад 7 млн грн несплачених податків.
https://usm.media/ponad-2-mln-zbitkiv-pidryadnik-zavishhiv-vartist-remontu-v-portu-veliko%d1%97-odesi/

Мільярдні збитки, відновлення транзиту та цифровізація портів. Інтерв’ю голови АМПУ
Керівник Адміністрації морських портів України Олександр Семирга про конкуренцію між портами, співпрацю з бізнесом, інвестиції та діджиталізацію
Минулого тижня Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” виповнилося 12 років. АМПУ була створена у 2013 році для того, щоб відокремити адміністративні та господарські функції в портах, залишивши за державою контроль над стратегічною інфраструктурою. Операційну діяльність (перевалку вантажів) планувалося згодом передати приватним стивідорним компаніям.
Такий підхід відповідав європейським практикам і передбачав підвищення ефективності, прозорості та залучення інвестицій у портову галузь. Звісно, російська агресія не могла не вплинути на реалізацію цих планів.
Проте морегосподарський комплекс залишається важливою складовою економіки країни. Напередодні повномасштабного вторгнення морські порти України обробляли 77% загального українського експорту вантажів. У 2025 році, попри війну, порти Великої Одеси та Дунайського регіону забезпечують близько 60% експорту за вартістю.
https://biz.liga.net/ua/all/transport/interview/miliardni-zbytky-vtrata-tranzytu-ta-tsyfrovizatsiia-morskykh-portiv-interviu-holovy-ampu