Окупаційна адміністрація ухвалила рішення про залучення китайського бізнесу до будівництва транспортної інфраструктури в анексованому Криму.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).
Так, за повідомленням СЗР, глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов заявив про наявність попередніх домовленостей щодо таких об’єктів:
• Керченський морський порт (Росія його активно використовує для незаконного експорту);
• інфраструктура озера Донузлав (де розташована база російського військово-морського флоту).
Окупаційна влада Криму планує запросити потенційних китайських будівельників відвідати Крим. Серед них – China State Construction Engineering Corporation (CSCEC), що є однією з найбільших компаній з будівництва залізничної і транспортної магістралей.
За даними СЗР, загальна сума інвестицій оцінюється в $10 мільярдів.
Зазначимо, Росія продовжує використовувати Керченський морський рибний порт як вузлову точку для нелегального експорту українських ресурсів з окупованих територій. Так, у квітні 2025 у порту помітили газовози зі стертою ідентифікацією та ешелон із зерновими вагонами.
Раніше USM повідомляв, що росіяни активно готують Маріупольський порт для військових вантажів.
https://usm.media/rosiya-planu%D1%94-zaluchiti-investiczi%D1%97-z-kitayu-dlya-portu-u-krimu-szr/

Уряд планує реструктуризувати кредит ДПЗКУ, залучений 2012 року під держгарантії в Експортно-імпортного банку Китаю.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк з посиланням на проєкт змін до держбюджету-2025.
«Кабінет міністрів попросить Верховну Раду України надати йому право тимчасово зупинити платежі за цим кредитом, дата погашення якого припадає на 2030 рік», — зазначається в документі.
Уряд очікує, що це дасть змогу провести переговори з китайським банком про нові, більш сприятливі умови повернення боргу.
Нагадаємо, ДПЗКУ у 2012 році домовилася з Експортно-імпортним банком Китаю про кредит розміром $1,5 млрд на закупівлю зерна для експорту за торгівельними угодами з КНР. Планувалось, що пізніше китайська сторона виділить ще $1,5 млрд на проєкти зрошення і розвитку зернової логістики. Але через фінансову неспроможність ДПЗКУ обов`язок щодо погашення кредиту ліг на державу, яка була його гарантом.
Схожі заходи Кабмін провів у 2024 році під час реструктуризації державних євробондів, євробондів «Укренерго» та кредитів Cargill.
https://usm.media/ukra%d1%97na-planu%d1%94-restrukturizuvati-kredit-derzhavno%d1%97-prodovolcho-zernovo%d1%97-korporaczi%d1%97-ukra%d1%97ni/

З початку року в українських морських портах обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів, найбільше — зернових.
Про це в інтерв’ю «Укрінформ» розповів заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.
За оперативною інформацією, у січні-червні 2025 року в українських портах обробили близько 40 млн тонн вантажів. З них 20,3 млн тонн — зернові, 9,3 млн тонн — руда, 2,1 млн тонн — чорні метали.
Аграрні вантажі складають левову частку результатів переробки в портах. За даними УЗА, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, — 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року свідчать про загальне скорочення експорту товарів майже на 7%.
«Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою», — прокоментував Кашуба.
За його словами, зараз спостерігається тенденція до зменшення експорту, що, перш за все, пов’язано зі зменшенням посівних територій країни внаслідок бойових дій та тимчасової окупації ворогом. Це й зумовлює загальний вплив на показники роботи морських портів.
Раніше USM повідомляв, що АМПУ і бізнес шукають спільні рішення для логістичного сезону в порту Чорноморськ.

https://usm.media/ukra%d1%97nski-porti-obrobili-40-mln-tonn-vantazhiv-z-pochatku-roku/

До переліку обмежень вперше потраплять конкретні особи, які керують суднами, що допомагають обходити нафтові санкції.
Найближчими днями ЄС ухвалить новий пакет санкцій проти Росії, який уперше включатиме капітанів «тіньового флоту». Про це повідомив уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в етері телемаратону.
«У ньому будуть непогані позиції. І це я вважаю нашою великою перемогою — у пропозиціях уже є капітани тіньового флоту», — заявив Власюк.
Він також підтвердив, що у фокусі санкційної політики залишається боротьба з російським нафтовим експортом. Робота щодо зниження ціни нафти триватиме, зокрема в форматі G7. Власюк уточнив, що питання зниження прайс-кепу наразі перебуває в режимі 50 на 50, але дискусія триває.
Напередодні USM писав, що Австралія впровадила санкції проти ради директорів «Совкомфлоту».
https://usm.media/novyj-sankcijnyj-paket-eu-wkliuczytj-kapitaniw-tiniovoho-flotu-rosiji-wlasiuk/

Парламентська асамблея Ради Європи вимагає ввести додатковий контроль морських перевезень для боротьби з російським «тіньовим флотом».
Про це повідомив нардеп і член української делегації у ПАРЄ Олексій Гончаренко.
За його словами, ПАРЄ вимагає негайно виконати наступні кроки:
• посилити контроль з боку держав над суднами, зареєстрованими під їхнім прапором;
• посилити страховий нагляд суден;
• впровадити механізми відстеження передачі нафти з судна на судно.
Раніше USM повідомляв, що російський корабель уперше відкрито супроводжував танкери «тіньового флоту» через Ла-Манш.

https://usm.media/par%d1%94-vimaga%d1%94-posiliti-kontrol-morskih-perevezen-dlya-borotbi-z-tinovim-flotom-rosi%d1%97/