Минуло 40 днів відтоді, як не стало Юрія Борисовича Крука.
Цей час не зменшив нашого смутку, але ще більше показав, якою незамінною людиною Юрій Борисович був для кожного з нас.
Він залишив по собі не лише спогади — залишив приклад людяності, доброти, сили духу та щирої любові до ближніх. Його слова, вчинки й тепло залишаються з нами — у щоденних думках, у вдячних серцях, у нашій пам’яті.

Юрій Борисович Крук пішов із життя. Але не з наших сердець.
Світла пам’ять. Вічний спокій.

У нараді під головуванням начальника Адміністрації морського порту Чорноморськ Олексія Маляренка взяли участь представники трудового колективу та лідери профспілкових організацій: Олег Іванов, Сергій Бризгалов, Валерій Павлуша та Наталія Майтак.
Оновлений склад членів комісії приступив до вирішення актуальних питань сьогодення.
«Я прийняв рішення перезапустити роботу комісії в оновленому складі, аби вона працювала в інтересах колективу філії – максимально коректно, неупереджено і в конструктивному соціальному діалозі», – зазначив Олексій Маляренко.
Найбільш актуальним питанням порядку денного стало обговорення умов медичного страхування/обслуговування працівників філії, членів їх сімей та пенсіонерів філії.
Олексій Маляренко наголосив, що це питання є вкрай важливим, адже мова йде про здоров’я і життя людей. За його словами, потрібно знаходити оптимальні рішення і компроміси та рухатись вперед в інтересах колективу.
За результатами наради та затвердженого фінансового плану підприємства, учасники наради вирішили за можливе узгодити договір медичного страхування/обслуговування з липня місяця 2025 року.
На думку лідерів профспілок, відбувся відвертий конструктивний діалог щодо шляхів вирішення актуальних проблем, які турбують сьогодні портовиків.

Адміністрація морського порту Чорноморськ/Chornomorsk Sea Port Authority

Протягом чотирьох днів, з 24 по 27 червня, у Брюсселі тривав офіційний скринінг відповідності українського законодавства нормам ЄС за двома переговорними розділами – 14 «Транспорт» та 21 «Транс’європейські транспортні мережі» (TEN-T).
Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.

За результатами скринінгу Європейська Комісія готує звіт, що слугуватиме підґрунтям для початку переговорів за окремими розділами. Представлений звіт буде через 6 тижнів.
Українську делегацію в Брюсселі очолювала перша заступниця Міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум. Заступники міністра Сергій Деркач, Олексій Балеста та Андрій Кашуба під час скринінгу презентували ключові напрямки у сфері транспорту.

До роботи долучилися фахівці профільних підрозділів Міністерства, а також представники Агентства відновлення, Укртрансбезпеки, Державіаслужби, Укрзалізниці, Адміністрації морських портів, Украероруху та інших установ.

Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
• Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
• Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
• Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС «Механізм Сполучення Європи», до якої Україна вже долучена.
• Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.

Загалом, у рамках скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
Нагадаємо, що у сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам.

Скринінг транспортного кластера — це важливий крок до євроінтеграції транспортної системи України, який демонструє готовність нашої держави до глибоких реформ і тіснішої інтеграції з ЄС.
https://mindev.gov.ua/news/vidbuvsia-ofitsiinyi-skryninh-ukrainskoho-zakonodavstva-u-sferakh-transportu-ta-transievropeiskykh-transportnykh-merezh

Київ звинувачує Росію у змішуванні краденої української пшениці з власною і планує передати докази до Брюсселя.
Україна готує звернення до ЄС з проханням запровадити санкції проти бангладеських компаній, які закуповують зерно, вивезене з тимчасово окупованих Росією територій. Про це повідомив посол України в Індії Олександр Поліщук в інтерв’ю Reuters.
Згідно з дипломатичними документами, Київ неодноразово попереджав уряд Бангладеш про закупівлі зерна, яке вивозиться через кримські порти Севастополь, Керч і Бердянськ, а потім транспортується з російського порту Кавказ. Посольство України в Нью-Делі направило чотири ноти протесту з деталями суден і маршрутів, які охоплюють понад 150 тис. тонн нібито краденої пшениці.
Попри це, уряд Бангладеш не надав відповіді, і Київ вирішив звернутися до Брюсселя. За словами Поліщука, Росія змішує викрадене зерно з власним, щоб приховати походження — практика, яку ускладнює виявлення, оскільки, як заявив один з трейдерів, «зерно — не діаманти й не золото».
У листах, з якими вдалося ознайомитися Reuters, йдеться, що санкції можуть бути накладені не лише на імпортерів, а й на чиновників, які свідомо дозволяють або ігнорують таку торгівлю. Українська сторона також наголошує, що купівля викраденої пшениці «посилює гуманітарні страждання».
У ЄС наразі заявили, що перелік суден, залучених у таких перевезеннях, не перебуває під санкціями, однак підтвердили, що в разі доведення фактів такі обмеження можуть бути запроваджені.
Раніше USM писав, що Ліван відмовився приймати судно із краденим українським зерном.
https://usm.media/ukrajina-prosytj-eu-zaprovadyty-sankciji-proty-kompanij-bangladesz-za-import-zerna-z-okupovanyx-terytorij/

Норвегія запровадила новий пакет санкцій проти Росії — він набув чинності 27 червня.
Про це повідомляє норвезький уряд.
«Санкції сигналізують про те, що Норвегія та ЄС продовжують тиснути на Росію. 17-й пакет ще більше впливає на російську економіку та військовий потенціал, особливо подвоюючи кількість суден, що входять до списку так званого тіньового флоту. Це важливий внесок у загальний європейський тиск проти незаконної агресивної війни Росії», — заявив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.
Нагадаємо, до санкційного списку 17-го пакета, який ЄС схвалив 20 травня, потрапили 189 суден тіньового флоту, які Росія використовує, зокрема, щоб обходити обмеження на експорт нафти. Це більш ніж удвічі більше, ніж було в попередніх пакетах.
Обмеження також ввели проти кількох російських компаній і громадян, які постачають армії безпілотники, зброю, боєприпаси, військову техніку, важливі деталі або допомагають з логістикою.
Крім того, до списку санкцій потрапили ще 17 людей і 58 компаній за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Ще 31 компанію включили до додатку з експортного контролю, на який поширюються суворіші обмеження. У ньому — організації, повʼязані з російським військово-промисловим комплексом або оборонним сектором.
Раніше в ОБСЄ назвали застарілі танкери російського флоту «екологічними бомбами уповільненої дії».
https://usm.media/norvegiya-pri%d1%94dnalasya-do-17-go-paketa-sankczij-kudi-potrapit-189-suden/