Європейський Союз та Україна узгодили нову довгострокову угоду щодо експорту замість «торгівельного безвізу».
Про це повідомляє «Радіо Свобода».
Україна та ЄС досягли принципової домовленості в питанні оновлення угоди про Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.
Тепер Україна матиме можливість ввозити до ЄС більше продукції, аніж до повномасштабного вторгнення Росії, але менше, ніж у пікові періоди в часи «торгівельного безвізу».
Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович розповів, що для «чутливих» товарів, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшують, але вони залишаються нижчими за історичні обсяги торгівлі для забезпечення стабільності ринку ЄС. Для менш чутливих товарів квоти зростають помірно, а деякі продукти будуть повністю лібералізовані».
Угода передбачає механізм захисту ринку ЄС на випадок, якщо імпорт з України створюватиме серйозні труднощі на рівні Союзу чи окремих держав-членів. Крім того, очікується, що Україна поступово прирівняє свої стандарти виробництва сільгосппродукції до стандартів ЄС до 2028 року, зокрема у сферах добробуту тварин і використання пестицидів.
За словами єврокомісара з сільського продовольства Крістофа Хансена, додатковий доступ на ринок нададуть за умови відповідності стандартам ЄС.
«Створення рівних умов для фермерів ЄС було чітко визначено у візії для аграрного сектору, і тепер ми реалізуємо це на практиці», — зауважив він.
Марош Шефчович зазначив, що нова угода є «збалансованою, справедливою та реалістичною», і сприятиме зростанню торгівлі між сторонами. Він додав, що обсяг торгівлі між ЄС та Україною після вступу в силу торгівельної частини Угоди про Асоціацію зріс більш ніж удвічі — з 26 млрд євро у 2016 році до 67 млрд у 2024-му. При цьому ЄС ввозить до України продукції на 18 млрд євро більше, ніж Україна до ЄС.
Також Шефчович припустив, що сусідні з Україною держави — Польща, Угорщина, Словаччина — знімуть односторонні ембарго, які вони впроваджували проти певних категорій української продукції.
Раніше в Нацбанку України заявили, що через скасування «торгівельного безвізу» з Європейським Союзом українські експортери втратять приблизно $800 млн до кінця року.

https://usm.media/%d1%94s-ta-ukra%d1%97na-uzgodili-novi-pravila-torgivli/

Сторони домовились пришвидшити економічну співпрацю та реалізацію спільних проєктів у ключових інфраструктурних галузях.
На конференції ООН з питань міжнародного співробітництва відбулася зустріч між українською делегацією та Державною міністеркою ОАЕ Рім бінт Ібрагім Аль Хашимі, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Центральною темою перемовин стала реалізація Угоди про всеосяжне економічне партнерство (CEPA) та підготовка до найближчого засідання Міжурядової комісії.
Об’єднані Арабські Емірати виявили зацікавленість у концесійних проєктах в українській портовій інфраструктурі, а також в аграрній сфері. Крім того, сторони домовилися розвивати співпрацю в галузях ІТ та космічних технологій.
Раніше USM писав, що деякі компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів готові інвестувати в розвиток українських портів та перевалку зерна.
https://usm.media/oae-hotovi-wklastysia-w-ukrajinsjki-porty-oczikujetjsia-zasidannia-mirzsuriadovoji-komisiji/

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» розпочало тестовий запуск морського модуля системи DocPort, аналога Єдиного морського вікна (Maritime Single Window), у морському порту Південний.
Система Єдиного морського вікна — це цифрова платформа, яка об’єднує всі адміністративні процедури, пов’язані з обробкою суден у порту. MSW забезпечує можливість подання інформації одноразово, значно скорочуючи час проходження формальностей та усуваючи дублювання дій. Завдяки цьому досягається суттєве підвищення прозорості процедур — усі дії автоматично фіксуються в системі, кожен етап легко відстежується, а всі учасники процесу отримують рівний доступ до актуальної інформації.
«Запуск морського модулю DocPort — один із ключових KPI команди АМПУ. Наразі триває тестування першого етапу платформи в порту Південний, а кінцевим результатом має бути створення Єдиного морського вікна — багатомодульної системи, впровадження якої відбувається поетапно. До кінця літа планується запуск наступних модулів, що покриють майже весь спектр адміністративних процедур в українських портах. Ми працюємо паралельно за двома напрямками: з одного боку, запускаємо технічний функціонал і налаштовуємо його під реальні потреби ринку; з іншого — триває робота над впровадженням механізмів, передбачених європейським законодавством, та гармонізацією цифрових процедур із міжнародними стандартами», — зазначив керівник АМПУ Олександр Семирга.
Створення національного Єдиного морського вікна — це пряма вимога Міжнародної морської організації (IMO), яка з 2024 року зобов’язує всі припортові держави забезпечити цифрову платформу для обміну інформацією про суднозаходи.
Після успішного завершення тестового періоду в морському порту Південний заплановано поетапне масштабування системи на всі морські порти України. Паралельно з випробуванням першого функціонального блоку розпочнеться процес інтеграції з інформаційними системами Державної митної служби та Державної прикордонної служби України для забезпечення повноцінної взаємодії всіх учасників портового співтовариства.
Ключові переваги впровадження Єдиного морського вікна:
• Підвищення ефективності портових операцій — за оцінками IMO, система скорочує затримки суден у портах на 3–6 годин
• Цифровізація документообігу — повний перехід на електронний формат з автоматичною фіксацією часу та відповідальних осіб
• Мінімізація ризиків — суттєве зменшення можливостей для помилок, маніпуляцій та корупційних проявів
• Оптимізація витрат — зниження логістичних витрат завдяки скороченню часу обробки та спрощенню процедур
• Виконання умов для повноцінної інтеграції в європейську та світову морську логістику
• Синхронізація державних служб
• Виконання обов’язкових вимог IMO щодо впровадження MSW, які діють з 2024 року
АМПУ висловлює подяку всім фахівцям підприємства та представникам ринку, які долучилися до тестового запуску Єдиного морського вікна.
https://www.uspa.gov.ua/news/ampu-zapustyla-yedyne-morske-vikno-v-testovomu-rezhymi-v-portu-pivdennyj

Станом на сьогодні в Україні прямі збитки агросектору вже складають $11 млрд, непрямі — $72 млрд.
Про це під час міжнародної конференції «Fair Play» заявили представники агрохолдингу Kernel.
В межах панельної дискусії учасники обговорили важливість впровадження міжнародних санкцій проти РФ як важеля економічного впливу на країну-агресора.
«Для агробізнесу великим викликом лишається захист портів та аграрної інфраструктури. За даними міністерства аграрної політики України прямі збитки сектору вже складають $11 млрд, непрямі — $72 млрд — скорочення виробництва, замінування, руйнування логістичних ланцюгів та інше. До 25% території України — тимчасово окуповані або забруднені мінами. Разом із тим, окуповані активи та сільськогосподарські землі росія використовує для власного виробництва», — наголосила Катерина Співакова, директорка з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel.
У Kernel додали, що атаками на аграрну інфраструктуру України РФ створює загрозу для глобальної продовольчої безпеки та, фактично, продовжує шантажувати міжнародну спільноту.
Зазначимо, організована Офісом Президента України міжнародна конференція «Fair Play» була присвяченій запровадженню додаткових санкцій проти РФ. Зокрема у заході взяли участь Спеціальний посланник ЄС з питань виконання санкцій у звʼязку зі збройною агресією рф проти України Девід ОʼСаліван та інші представники уряду, іноземні дипломати і міжнародні партнери.
Раніше USM повідомляв, що акції Kernel та інших агрохолдингів знову почали зростати.
https://usm.media/dlya-agrobiznesu-viklikom-lisha%d1%94tsya-zahist-portiv-ta-agrarno%d1%97-infrastrukturi-kernel/