У Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України» відбулася виїзна робоча нарада щодо реконструкції 2-ої черги та капітального ремонту 3-ої черги портової естакади.
У нараді взяли участь керівництво адміністрації Одеського морського порту, представники Одеської міської ради та генерального підрядника — ТОВ «ГК «АВТОСТРАДА».
Під час зустрічі обговорено організаційні та технічні питання, а також графіки виконання будівельних робіт.
Згідно з інформацією підрядника, під час перекриття руху по транспортній естакаді передбачаєтья виконати чотири основні етапи: демонтаж конструкцій (карнизних блоків, вирівнювальної плити, перильного та бар’єрного огородження), влаштування армокаркасів та опалубки, бетонування монолітної плити споруди та демонтаж опалубки.
Також повідомляється, що раніше було відновлено будівельні роботи на 2-ій черзі транспортної естакади. Завершення цих робіт планується у другій декаді серпня 2025 року.
Нагадаємо, 15 липня в Одеській міській раді відбулася спільна нарада за участю представників ОФ ДП «АМПУ», під час якої погоджено тимчасову схему руху великовантажного транспорту вулицями міста на період проведення капітального ремонту 3-ої черги портової естакади.
Після завершення реконструкції узвозу В. Блажка (колишній узвіз Марінеско) портова естакада буде повністю перекрита.
Орієнтовний період виконання робіт — з 28 липня по 15 листопада 2025 року.
https://www.facebook.com/odessaseaportauthority/posts/pfbid06Kgb5f4Y4PExJ4GNvJRWVGtcMKati1D482CHZ4sX836bQdsdMPt9rGWhaApuKYKcl

💼Сторони обговорили поточний стан портової інфраструктури, пріоритети її відновлення, потреби у фінансуванні, середньострокове планування та проєкти, які будуть подані до Єдиного портфеля проєктів (SPP2026).
☝️ Заступниця Міністра Denysiuk Maryna подякувала ЄІБ за системну підтримку України в умовах війни та наголосила на критичній важливості портової інфраструктури для забезпечення економічної стійкості, торговельних зв’язків і довгострокового зростання країни.
💬 «Ми високо цінуємо експертизу ЄІБ у стратегічному плануванні та реалізації інфраструктурних проєктів. Глибоко вдячні за підтримку і відкритість до співпраці, особливо у напрямі портової інфраструктури, яка є критично важливою для економіки України та глобальної продовольчої безпеки», — зазначила заступниця Міністра.
Учасники розглянули можливості розширення технічної допомоги з боку ЄІБ, а також питання включення проєктів з відновлення портів до переліку публічних інвестиційних проєктів уже в цьому році.
➡️ Заступник Міністра Андрій Кашуба наголосив на важливості тісної співпраці з ЄІБ та підтвердив актуальність інвестицій у стратегічно важливу інфраструктуру морського та внутрішнього водного транспорту України.
💬 «Сьогодні Україна зосереджена не лише на відновленні, а й на модернізації водного транспорту — як морського, так і внутрішнього. Ми бачимо великий потенціал у проєктах з відновлення навігаційної інфраструктури, оновлення технічного флоту, розвитку логістики на Дунаї та інтеграції українських портів у європейську транспортну мережу», — зазначив заступник Міністра.
🚢 Андрій Кашуба також підкреслив готовність до подальшої співпраці з ЄІБ у формуванні спільного бачення інвестицій у водну транспортну інфраструктуру України.
👥 З боку ЄІБ участь у зустрічі взяли Крістіна Мікулова — керівниця Регіонального представництва ЄІБ у Східній Європі, а також Іштван Хайнцінгер, Себастьєн Колло та Тетяна Рощина.
🤝 Європейський інвестиційний банк залишається ключовим партнером України у сфері розвитку інфраструктури. За роки співпраці ЄІБ інвестував понад 7 мільярдів євро в реалізацію проєктів у сферах транспорту, енергетики, муніципального розвитку та відновлення.
💰 Представники Міністерства наголосили на важливості пришвидшення тендерних та закупівельних процедур, які є критичними для запуску відновлювальних робіт, а також на потребі в оновленні фінансових угод та отриманні гарантій від Європейської комісії для реалізації нових інфраструктурних ініціатив.
Сторони домовилися про подальшу координацію зусиль для реалізації нових проєктів та зміцнення співпраці в рамках ініціатив ЄС та Плану відновлення України.
European Investment Bank

https://www.facebook.com/Ministry.for.development

У заяві профспілки йдеться, що ПРМТУ не підтримує цей законопроєкт через його суттєві недоліки.
Адже документ не вирішує ключових проблем: податкове навантаження залишається надмірним, умови отримання відстрочки — складними, а соціальні гарантії — формальними й без реальних механізмів, зазначили в профспілці.
Ключові проблеми законопроєкту:
• Податкове навантаження залишається. Законопроєкт № 13416-1 не змінює ставок податків, які пропонувалось внести до Податкового кодексу України для моряків: 18% ПДФО, 5% військовий збір, 22% ЄСВ.
• Відстрочка з «умовами». Єдина «позитивна» зміна – можливість отримання моряками відстрочки від мобілізації. Проте умови її надання складні: потрібна довідка про облік як самозайнятої особи-моряка, дійсний паспорт моряка (хоча Україна ще не ратифікувала Конвенцію МОП № 185, на яку посилається законопроєкт), кваліфікаційні документи, дійсний трудовий або цивільно-правовий договір з судноплавною компанією або крюїнговою компанією-резидентом України, що підтверджує факт працевлаштування моряка, або довідка від крюїнгової компанії-резидента України про укладення такого договору. Фактично, відстрочка пропонується лише як «заохочення» за сплату податків.
• Звільнення від ЄСВ, але не зараз. Законопроєкт пропонує звільняти моряка від сплати ЄСВ «в разі виконання обов’язків моряка на морському судні сукупно понад 183 дні протягом календарного року за трудовим договором або цивільно-правовим договором, за умови перерахування не менш як 90% від бази для нарахування ЄСВ на рахунок в українському банку на території України, з автоматичною конвертацією цих коштів у національну валюту за курсом НБУ на день зарахування, можливістю переведення цих коштів у готівку виключно на території України та без можливості перерахування таких коштів за кордон». Але ця норма не буде застосовуватись під час воєнного стану.
• Не зрозуміло, як буде реалізовано положення про право моряка «заретушувати (приховати)» відомості про сукупний розмір платежів у копії трудового або цивільно-правового договору та його перекладі.
«Держава має запропонувати українським морякам чіткі прозорі умови соціального захисту та прийнятні механізми та ставки оподаткування, які б заохочували моряків повертатись в Україну», — наголосили в ПРМТУ.
Раніше USM повідомляв, що у 2025 році кількість випадків залишення моряків зросла на 30%.
https://usm.media/prmtu-ne-pidtrimala-zakonopro%d1%94kt-opodatkuvannya-ta-vidstrochki-vid-mobilizaczi%d1%97-dlya-moryakiv/

Опади та проблеми зі збором врожаю на півдні України підштовхнули ціни на 8–10%, але світові біржі поки стримують подальше зростання.
В Україні ціни на пшеницю продовжують рости, досягнувши за місяць зростання на 8–10%. Про це повідомляє Електронна зернова біржа України.
Основними причинами є затримка жнив через рясні опади у центральних та західних регіонах та нижча, ніж очікувалося, врожайність. Однак потенціал для подальшого зростання обмежений падінням вересневих ф’ючерсів на світових біржах, які за місяць знизилися на 5,2–12% на тлі сприятливої погоди та стабільного глобального балансу.
Ситуація на ринку нагадує проблеми початку липня з ячменем, коли трейдери були змушені купувати зерно на $10–20/т дорожче за контрактні ціни, щоб виконати експортні зобов’язання. Нині дефіцит загострюється через зростання частки фуражної пшениці та низьку пропозицію продовольчої.
За останній тиждень закупівельні ціни з доставкою до чорноморських портів піднялися до $220–225/т (10 500–10 650 грн/т) на продовольчу пшеницю та $215–218/т (10 200–10 300 грн/т) на фуражну.
Станом на 19 липня в Україні з 1,5 млн га зібрано 4,67 млн тонн пшениці із середньою врожайністю 3,11 т/га, що значно поступається торішнім 3,92 т/га. Експортні показники теж слабкі: лише 279 тис. тонн за перші 19 днів сезону проти 872 тис. тонн роком раніше.
Американські ф’ючерси на пшеницю знизилися: у Чикаго до $199,2/т (SRW), у Канзас-Сіті до $193,2/т (HRW), у Міннеаполісі до $215,9/т (HRS). На паризькій біржі Euronext котирування опустилися до €202/т ($236/т). Водночас США нарощують експорт: за тиждень він зріс на 65% до 732,3 тис. тонн.
https://usm.media/ciny-na-ukrajinsjku-pszenyciu-zrostajutj-czerez-zatrymku-zbyrannia-ta-nyzjku-wrorzsajnistj/
ПРМТУ не підтримала законопроєкт оподаткування та відстрочки від мобілізації для моряків

З початку року відбулися перші від початку повномасштабного вторгнення РФ поромні рейси з України до Південного Кавказу.
Про це розповів посол України в Азербайджані Юрій Гусєв у інтерв’ю «Укрінформ».
«В цьому році за підтримки і за лідерства Укрзалізниці відбулися перші поромні рейси з України до Південного Кавказу», — сказав дипломат.
За його словами, таке нарощування логістики значно покращує можливість доставки українських вантажів до Азербайджану й навпаки.
«Це важливий елемент розширення спроможностей Транскаспійського міжнародного транспортного шляху, який об’єднує Китай і європейський ринок та проходить через країни Центральної Азії, Південного Кавказу й Україну, як місток до країн Європейського Союзу», — пояснив Гусєв.
Азербайджан має стратегічне геополітичне розташування, тож розширення Транскаспійського маршруту є напрямом його стратегічного партнерства з Україною.
Раніше USM повідомляв, що у судноплавній компанії «Укрферрі» розповіли, які перспективні напрямки для поромів можуть проходити через українські порти.
https://usm.media/czogorich-vidbulisya-pershi-poromni-rejsi-z-ukra%d1%97ni-do-pivdennogo-kavkazu-posol/