Один з найбільших зернових терміналів в Одесі, «Олімпекс», передали новим власникам за рішенням Верховного суду.
Контроль над терміналом отримали американські фонди Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners, повідомляє «Ліга» з посиланням на FT.
Раніше компанії виграли міжнародний арбітраж на $150 млн та кілька рішень британських судів. За словами партнера Argentem Creek Джона Паттона, термінал був «одним із центрів чорного зерна в Одесі, ймовірно, найбільшим».
Потужність терміналу «Олімпекс» складає близько 5 млн тонн на рік, що робить його одним з найбільших в Україні.
Американські фонди планують перезапустити роботу термінала вже цього літа або на початку осені.
Раніше USM повідомляв, що власники термінала в Одеському порту отримали підозру за шахрайство на $20 млн.
https://usm.media/amerikanski-fondi-otrimali-kontrol-nad-terminalom-olimpeks-v-odesi/

Понад 130 млн тонн вантажів вже перевезли українським морським коридором, з них 81 млн тонн — аграрна продукція.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Він зауважив, що українське зерно і продовольство продовжують надходити до десятків країн, зокрема у регіони, для яких поставки морем залишаються єдиним можливим маршрутом — від країн Азії до Латинської Америки. Це дає можливість підтримувати стабільність на глобальному продовольчому ринку навіть на четвертий рік повномасштабної війни в Україні.
До повномасштабної війни 94% української аграрної продукції експортували морем, зараз цей показник становить 90%. Майже весь експорт продовольства, як і раніше, здійснюється морем, і це критично важливо для економіки України, для фермерів, для міжнародних партнерів і мільйонів людей, які чекають на українське зерно.
За цей період з портів Великої Одеси вийшли понад 5 тис. суден. Обсяг перевезень включає і продукцію аграріїв, і інші критично важливі вантажі: метал, руду, добрива, гуманітарну допомогу.
Коридор функціонує попри регулярні ракетні атаки. З початку його роботи були пошкоджені 423 об’єкти портової інфраструктури. Постраждали 32 цивільні судна. Поранення дістали 115 людей, також є загиблі.
«Але робота портів триває — завдяки фаховості й витримці людей, які забезпечують навантаження, логістику, супровід, охорону та координацію в умовах постійного ризику. Вдячний кожному за роботу», — додав Кулеба.
Раніше USM повідомляв, що, попри війну, в Україну повернулися всі західні трейдери, які залучають до $15 млрд для експорту.
https://usm.media/ukra%d1%97nskim-morskim-koridorom-transportuvali-ponad-130-mln-tonn-vantazhiv/

Адміністрація морських портів України залучає понад 100 мільйонів доларів власних коштів для реалізації найважливіших проєктів.
Про це заявив голова АМПУ Олександр Семирга в ході круглого столу, присвяченого розвитку транспортної інфраструктури.
Участь у дискусії взяли представники European Investment Bank, European Bank for Reconstruction and Development (EBRD), IFC — International Finance Corporation та інші партнери України.
Під час заходу Олександр Семирга презентував бачення подальшого розвитку портової галузі в умовах війни.
«Ми активно рухаємося вперед — попри постійні загрози і обстріли. Наш головний пріоритет зараз — думати, як у цих складних умовах забезпечити розвиток галузі і вже сьогодні готуватися до конкурентної боротьби з європейськими портами у мирний час», — зауважив він.
Голова АМПУ розповів, що основні зусилля держпідприємства зосереджені на критичних напрямах: інфраструктура, цифровізація, міжнародна підтримка, фінансування та оновлення технічного флоту.
«Ми залучаємо понад 100 мільйонів доларів власних коштів для реалізації найважливіших проєктів — ремонт причалів, залізничної інфраструктури в портах, доріг, будівель та інших об’єктів, пошкоджених або зруйнованих. Але ми інвестуємо не лише в бетон і метал. Ми вкладаємо в технології», — акцентував Семирга.
За його словами, Україна активно впроваджує нові технологічні рішення у портах: «АМПУ зосереджена на залученні сучасних технологій, ми розвиваємо власні цифрові сервіси, активно вчимося у міжнародних партнерів як ефективно використовувати дрони для різних типів робіт. Це дозволяє економити час і гроші. Чому? Як приклад: більше 60% нашого флоту побудовані ще в часи СРСР, витрати на їх утримання значні, а комплектуючі та запасні частини до них виробляються в Росії. Тому ми дуже обмежені в можливостях їх ремонтувати. Відтак частина програми оновлення — це створення центру дронових технологій, а також закупівля сучасного флоту, суден, лоцманських катерів та іншого обладнання для всіх українських портів».
Раніше USM повідомляв, що українським морським коридором транспортували понад 130 млн тонн вантажів.
https://usm.media/ampu-zalucha%d1%94-ponad-100-mln-dlya-realizaczi%d1%97-najvazhlivishih-pro%d1%94ktiv-detali/

Асоціація портів України “Укропорт” вітає з днем народження Віталія Миколайовича ПУСТОВОГО, Генерального директора ТОВ “Експертно-технічний центр “Діалаб” ЛТД” – підприємства, члена Асоціації портів України “УКРПОРТ”, Кавалера Почесного Знаку Асоціації портів України “Укрпорт”.

Стратегія української аграрної галузі фокусується на кількох напрямах. Зокрема мова йде про залучення інвестицій.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в межах Конференції з відновлення України #URC2025.
«Розповів, що наша мета – не просто відновити українське агро, а зробити його інноваційним, енергоефективним та екологічно відповідальним», – зазначив міністр.
За його словами, стратегія розвитку галузі до 2030 року фокусується на ключових напрямах: розмінування та повернення землі до життя і залучення інвестицій.
«Розмінування – це наше першочергове завдання. 1,9 млн га потенційно забруднених сільськогосподарських земель – це не лише економічні втрати, а й щоденна небезпека для наших фермерів», – підкреслив Віталій Коваль.
Щодо залучення інвестицій, наразі агросектор є центром економічної відбудови України та вже забезпечує майже 60% українського експорту. Також міжнародних партнерів запросили долучитись до інвестицій у переробку, логістику й агротехнології.
«Окремо наголосив на відбудові іригаційної інфраструктури. У результаті підриву Каховської ГЕС було зневоднено до 94% зрошуваних земель на Херсонщині. А це призвело до численних наслідків й в інших регіонах», – розповів міністр.
Він також подякував Інституту Тоні Блера (TBI) за організацію надважливої розмови та зазначив, що TBI є надійним партнером, що надає стратегічну підтримку Україні. Команда Інституту проводить ключові дослідження та готує аналітику, яка допомагає зрозуміти реальну картину. Наприклад, через замінування земель втрати експорту сягають $4,3 млрд на рік.
«Закликав партнерів і спільно боротися з дезінформацією про українське агро. Така співпраця ще більше допоможе нам доносити правду до міжнародних партнерів та залучати їхню підтримку для трансформації українського агросектору», – додав Віталій Коваль.
https://usm.media/nasha-meta-vidnoviti-ukra%d1%97nske-agro-zrobiti-jogo-innovaczijnim-koval/