Найбільший у світі контейнерний перевізник MSC планує масштабне оновлення свого фідерного флоту.
Для Mediterranean Shipping Co (MSC) розробляється масштабний проєкт, в рамках якого компанія планує замовити до 120 суден розміром від 1 100 до 5 000 TEU, пише Splash 24/7.
За даними брокерів Braemar, станом на сьогодні середній вік фідерних контейнеровозів MSC становить 22 роки. Ймовірно, поставки нових суден у межах оновлення флоту триватимуть до 2029 року.
Наразі портфель замовлень MSC перевищує 130 суден сумарною місткістю 2,2 млн TEU. Таким чином MSC стане першим перевізником, який перетне позначку в 7 млн TEU в найближчі місяці.
Як раніше повідомляв USM, MSC стрімко нарощує флот. Цьогоріч у травні компанія скупила понад 10 контейнеровозів.
https://usm.media/msc-planu%d1%94-masshtabne-onovlennya-starih-fidernih-suden/

Єврокомісія не змінюватиме текст нової торгівельної угоди з Україною, вже погоджений із Києвом, навіть з урахуванням застережень.
Про це 24 липня на брифінгу заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл, повідомляє «Укрінформ».
У відповідь на запитання журналіста щодо можливого внесення правок до вже узгодженого документа перед його розглядом у Раді ЄС — з огляду на позицію п’яти країн-членів — Гілл зазначив: «Голосування відбудеться за чинним текстом, його не буде відкрито повторно (для редагування, — ред.)».
Водночас речник не уточнив, коли саме відбудеться голосування щодо нової угоди, що має замінити автономні торгівельні заходи, які втратили чинність 5 червня 2025 року.
30 червня у Брюсселі Єврокомісія офіційно оголосила про завершення перемовин з Україною щодо оновлення положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Про це на спільній пресконференції повідомили єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович і єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен.
Сторони досягли принципової згоди щодо перегляду умов лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію. Порівняно з квотами, що діяли від 6 червня, нові домовленості передбачають покращені умови для українських експортерів. Зокрема, йдеться про збільшення тарифних квот на низку аграрної продукції — у тому числі м’ясо птиці, яйця, цукор і пшеницю. Також передбачено часткову лібералізацію імпорту деяких молочних товарів та перероблених фруктів.
Однак деякі країни ЄС, насамперед сусідні з Україною, висловили занепокоєння щодо потенційного впливу нової угоди на європейський аграрний ринок. Зокрема, міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський заявив про незадоволення тим, як Єврокомісія інформувала країни-члени про деталі перемовин з Україною. За даними польського міністерства, державам ЄС надали загальний огляд положень майбутньої угоди, але не розкрили ключових деталей — насамперед щодо нових обсягів тарифних квот.
Раніше USM повідомляв, що п’ять держав ЄС незадоволені новою торгівельною угодою з Україною.
https://usm.media/%d1%94vrokomisiya-ne-pereglyadatime-torgivelnu-ugodu-z-ukra%d1%97noyu-popri-kritiku-z-boku-okremih-kra%d1%97n-%d1%94s/

У Польщі пропонують створити Центр морської безпеки для стратегічного захисту державної портової та енергетичної інфраструктури на морі.
У четвер Комісія з питань морського господарства та внутрішнього судноплавства розглянула інформацію про захист критичної морської інфраструктури, пише Європейська правда.
Йдеться про порти, морські паливні та газові термінали, трубопроводи, підводні енергетичні кабелі, вітрові електростанції, що будуються.
В результаті Комісія ухвалила резолюцію, в якій наголосила про кадровий дефіцит у Кашубському та Поморському дивізіонах прикордонної служби. Разом з тим фахівці звернулися до МВС із закликом попвнити кадровий дефіцит і надати інформацію про кошти, що виділяються на ці цілі.
Заступниця директора департаменту морського господарства та внутрішнього судноплавства Міністерства інфраструктури Соня Кноблох-Сєрадзька вказала на пропозицію створити єдиний орган, відповідальний за координацію дій у сфері моніторингу польських морських територій та обміну інформацією.
«Міністр інфраструктури повністю підтримує плани створення Центру морської безпеки (ЦМБ) в структурі Прикордонної служби, вважаючи, що це сприятиме зміцненню та захисту критично важливих для морської економіки Польщі елементів інфраструктури та покращенню реагування на загрози в морських районах», – зазначила Кноблох-Сєрадзька.
У польському МВС заявили, що робота над створенням Центру вже ведеться. У відомстві сподіваються висловив сподівання, що у вересні проєкт може потрапити на розгляд Сейму.
Раніше стало відомо, що Польща інвестує понад 36 мільйонів злотих у флот підводних роботів.

https://usm.media/u-polshhi-mozhut-stvoriti-czentr-dlya-zahistu-portiv-ta-morsko%D1%97-infrastrukturi/

Украина вошла в Трансъевропейскую транспортную сеть (TEN-T) в 2017 году.
В 2022 году Украина восстановила и открыла участок железной дороги Березино-Басарабяска, соединив Украину и Молдову в Одесской области.
В ходе работ было восстановлено:
23 км ж/д полотна
14 ж/д мостов
Стоимость работ не известна, но по слухам составила около 1 млрд грн.
В 2024 году ЕС обновил индикативные карты TEN-T для Украины и Молдовы и включил новые маршруты, среди которых появился ж/д путь Одесса-Березино-Басарабяска (на Кишинёв и Джурджулешты, Республика Молдова).
Регламентом ЕС 2024/1679 предусмотрено расширение сети на территории Украины и Молдовы с продолжением четырёх европейских транспортных коридоров сети TEN-T:
“Балтийское море – Чёрное море – Эгейское море” через Львов и Черновцы, Румынию и Молдову, Белгород-Днестровский в Одессу
Средиземноморский коридор и коридор Рейн-Дунай с продолжением во Львов через Чоп
“Северное море-Балтика” с продолжением через Львов, Ковель в Киев и дальше на восток.
Участие Белгород-Днестровского порта в сети TEN-T имеет важное значение в дальнейшем развитии порта, как регионального хаба, в рамках маршрута ТМТМ (Транскаспийский международный транспортный маршрут).

https://www.facebook.com/#

Провідні аграрні асоціації звернулися до президента України із закликом ветувати закон про експортне мито на сою і ріпак.
Представники галузі просять застосувати право вето та повернути закон на повторний розгляд парламенту, повідомила Всеукраїнська аграрна рада.
«Від імені членів наших асоціацій висловлюємо категоричний протест проти ухвалення згаданих змін щодо запровадження вивізного мита на насіння сої та ріпаку», — йдеться у зверненні.
Аграрії нагадали, що Україна вже мала подібний досвід у 2017-2020 рр., коли скасування ПДВ при експорті цих культур призвело до різкого скорочення площ їх вирощування.
Також аграрні асоціації застерігають, що запровадження мита негативно вплине не лише на внутрішній ринок, а й на міжнародну репутацію України.
Особливо гостро нововведення вдарить по малих і середніх агровиробниках, які не можуть експортувати продукцію самостійно.
Крім того, аграрії наголосили і на невідповідності закону Податковому кодексу України.
Раніше USM повідомляв, що «Нібулон» звернувся до Зеленського через «соєві правки».
https://usm.media/agrarni-asocziaczi%d1%97-zaklikali-zelenskogo-vetuvati-zakon-pro-eksportne-mito-na-soyu-ta-ripak/