У заяві профспілки йдеться, що ПРМТУ не підтримує цей законопроєкт через його суттєві недоліки.
Адже документ не вирішує ключових проблем: податкове навантаження залишається надмірним, умови отримання відстрочки — складними, а соціальні гарантії — формальними й без реальних механізмів, зазначили в профспілці.
Ключові проблеми законопроєкту:
• Податкове навантаження залишається. Законопроєкт № 13416-1 не змінює ставок податків, які пропонувалось внести до Податкового кодексу України для моряків: 18% ПДФО, 5% військовий збір, 22% ЄСВ.
• Відстрочка з «умовами». Єдина «позитивна» зміна – можливість отримання моряками відстрочки від мобілізації. Проте умови її надання складні: потрібна довідка про облік як самозайнятої особи-моряка, дійсний паспорт моряка (хоча Україна ще не ратифікувала Конвенцію МОП № 185, на яку посилається законопроєкт), кваліфікаційні документи, дійсний трудовий або цивільно-правовий договір з судноплавною компанією або крюїнговою компанією-резидентом України, що підтверджує факт працевлаштування моряка, або довідка від крюїнгової компанії-резидента України про укладення такого договору. Фактично, відстрочка пропонується лише як «заохочення» за сплату податків.
• Звільнення від ЄСВ, але не зараз. Законопроєкт пропонує звільняти моряка від сплати ЄСВ «в разі виконання обов’язків моряка на морському судні сукупно понад 183 дні протягом календарного року за трудовим договором або цивільно-правовим договором, за умови перерахування не менш як 90% від бази для нарахування ЄСВ на рахунок в українському банку на території України, з автоматичною конвертацією цих коштів у національну валюту за курсом НБУ на день зарахування, можливістю переведення цих коштів у готівку виключно на території України та без можливості перерахування таких коштів за кордон». Але ця норма не буде застосовуватись під час воєнного стану.
• Не зрозуміло, як буде реалізовано положення про право моряка «заретушувати (приховати)» відомості про сукупний розмір платежів у копії трудового або цивільно-правового договору та його перекладі.
«Держава має запропонувати українським морякам чіткі прозорі умови соціального захисту та прийнятні механізми та ставки оподаткування, які б заохочували моряків повертатись в Україну», — наголосили в ПРМТУ.
Раніше USM повідомляв, що у 2025 році кількість випадків залишення моряків зросла на 30%.
https://usm.media/prmtu-ne-pidtrimala-zakonopro%d1%94kt-opodatkuvannya-ta-vidstrochki-vid-mobilizaczi%d1%97-dlya-moryakiv/

Опади та проблеми зі збором врожаю на півдні України підштовхнули ціни на 8–10%, але світові біржі поки стримують подальше зростання.
В Україні ціни на пшеницю продовжують рости, досягнувши за місяць зростання на 8–10%. Про це повідомляє Електронна зернова біржа України.
Основними причинами є затримка жнив через рясні опади у центральних та західних регіонах та нижча, ніж очікувалося, врожайність. Однак потенціал для подальшого зростання обмежений падінням вересневих ф’ючерсів на світових біржах, які за місяць знизилися на 5,2–12% на тлі сприятливої погоди та стабільного глобального балансу.
Ситуація на ринку нагадує проблеми початку липня з ячменем, коли трейдери були змушені купувати зерно на $10–20/т дорожче за контрактні ціни, щоб виконати експортні зобов’язання. Нині дефіцит загострюється через зростання частки фуражної пшениці та низьку пропозицію продовольчої.
За останній тиждень закупівельні ціни з доставкою до чорноморських портів піднялися до $220–225/т (10 500–10 650 грн/т) на продовольчу пшеницю та $215–218/т (10 200–10 300 грн/т) на фуражну.
Станом на 19 липня в Україні з 1,5 млн га зібрано 4,67 млн тонн пшениці із середньою врожайністю 3,11 т/га, що значно поступається торішнім 3,92 т/га. Експортні показники теж слабкі: лише 279 тис. тонн за перші 19 днів сезону проти 872 тис. тонн роком раніше.
Американські ф’ючерси на пшеницю знизилися: у Чикаго до $199,2/т (SRW), у Канзас-Сіті до $193,2/т (HRW), у Міннеаполісі до $215,9/т (HRS). На паризькій біржі Euronext котирування опустилися до €202/т ($236/т). Водночас США нарощують експорт: за тиждень він зріс на 65% до 732,3 тис. тонн.
https://usm.media/ciny-na-ukrajinsjku-pszenyciu-zrostajutj-czerez-zatrymku-zbyrannia-ta-nyzjku-wrorzsajnistj/
ПРМТУ не підтримала законопроєкт оподаткування та відстрочки від мобілізації для моряків

З початку року відбулися перші від початку повномасштабного вторгнення РФ поромні рейси з України до Південного Кавказу.
Про це розповів посол України в Азербайджані Юрій Гусєв у інтерв’ю «Укрінформ».
«В цьому році за підтримки і за лідерства Укрзалізниці відбулися перші поромні рейси з України до Південного Кавказу», — сказав дипломат.
За його словами, таке нарощування логістики значно покращує можливість доставки українських вантажів до Азербайджану й навпаки.
«Це важливий елемент розширення спроможностей Транскаспійського міжнародного транспортного шляху, який об’єднує Китай і європейський ринок та проходить через країни Центральної Азії, Південного Кавказу й Україну, як місток до країн Європейського Союзу», — пояснив Гусєв.
Азербайджан має стратегічне геополітичне розташування, тож розширення Транскаспійського маршруту є напрямом його стратегічного партнерства з Україною.
Раніше USM повідомляв, що у судноплавній компанії «Укрферрі» розповіли, які перспективні напрямки для поромів можуть проходити через українські порти.
https://usm.media/czogorich-vidbulisya-pershi-poromni-rejsi-z-ukra%d1%97ni-do-pivdennogo-kavkazu-posol/

Верховна Рада не підтримала три блокуючі постанови про скасування експортного мита на сою та ріпак.
Про це заявив нардеп Олексій Гончаренко, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Так, Верховна Рада не підтримала три постанови, якими пропонувалося скасувати голосування щодо законопроєкту №13157, зокрема — правки щодо запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак.
Три парламентарі зареєстрували у Верховній Раді три проєкти постанов (13157-П, 13157-П1, 13156-П2) про скасування рішення про прийняття у другому читанні та у цілому законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (№13157 від 7 квітня 2025 року).
Під час голосування блокуючі постанови підтримали лише 21-23 парламентарі.

https://usm.media/rada-ne-pidtrimala-blokuyuchi-postanovi-shhodo-skasuvannya-so%d1%94vih-pravok/

Протягом тижня курс акцій українських аграрних компаній, що торгуються на Варшавській фондовій біржі, був різноспрямованим.
З 13 по 20 липня курс акцій більшої половини українських агрохолдингів на Варшавській фондовій біржі продемонстрував різну динаміку, повідомляє Latifundist.
За даними Eavex Capital, ринкова капіталізація агрохолдингів змінилася наступним чином:
• Kernel — зросла на 2,7%, до $1,449 млрд;
• МХП — не змінилась ($561 млн);
• «Астарта-Київ» — знизилась на 4,9%, до $345 млн;
• ІМК — знизилась на 2%, до $284 млн;
• «Агротон» — зросла на 4,2%, до $29 млн;
• «Мілкіленд» — зросла на 5,8%, до $17 млн.
Раніше USM повідомляв, що акції Kernel на Варшавській біржі знову почали зростати.
https://usm.media/akczi%d1%97-kernel-na-varshavskij-birzhi-prodovzhili-zrostati/