Упродовж минулого місяця українська делегація взяла участь у двох засіданнях Міжнародної морської організації, а саме 134-й сесії Ради (07–11 липня) та 11-й сесії Підкомітету з імплементації інструментів ІМО (21–25 липня).
Зібрання держав-членів Ради, до якого Україна долучилася у статусі спостерігача, пройшли в умовах планування чергової сесії Асамблеї, що проводиться раз на два роки. Найвищий керівний орган ІМО збереться вже в листопаді, тому до порядку денного Ради було включено низку питань стратегічного характеру.
Засідання відкрилося промовою Генерального секретаря Організації Арсеніо Домінгеса. Наголосивши на неприпустимості будь-яких атак проти міжнародного судноплавства, життя і здоров’я моряків та портовиків, він засудив обстріл Одеського морського торговельного порту 03 липня. Нагадаємо, тоді внаслідок влучання російської балістичної ракети «Іскандер» загинули двоє і отримали поранення десятеро людей, а також постраждало судно AJ ROSE під прапором Сан-Томе і Принсіпі.
Українська делегація у своїй заяві наголосила на системному характері обстрілів портової інфраструктури з боку російської федерації. Напередодні нових виборів до складу Ради було підкреслено: членство в цьому органі повинно належати лише тим, хто поважає добрий порядок на морі, міжнародне морське і гуманітарне право.
Позицію України, додатково викладену в циркулярному листі ІМО № 5051, підтримали Австралія, Канада, Норвегія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Фінляндія, а також Данія від імені Європейського Союзу. Спроби російської делегації перекласти провину за обстріли на українську сторону та її партнерів не знайшли жодної підтримки серед учасників засідання.
Також відповідно до резолюції А.1183(33) «Вплив російського збройного вторгнення в Україну на міжнародне судноплавство» Генеральний секретар поінформував про прогрес в роботі над проєктом технічної допомоги Україні. Українська делегація висловила вдячність Франції, Сполученому Королівству та Європейській Комісії за надані донорські кошти, а Секретаріату ІМО – за план реалізації проєкту, розроблений на основі аналітичних досліджень і огляду потреб спеціального морського коридору в Чорному морі.
Пов’язані з Україною питання порушувалися окремо під час засідання Підкомітету з імплементації інструментів ІМО. Так, Підкомітет підтвердив необхідність суворіших перевірок фінансової безпеки членів екіпажів суден, які здійснюються під час контролю державами порту (PSC). Відповідний документ авторства України, присвячений протидії залишенню моряків напризволяще, розглядався Юридичним комітетом Організації раніше, у березні. Крім того, українська делегація підтримала подальший розвиток PSC-модуля Глобальної інтегрованої системи інформації про судноплавство (GISIS), зазначивши, що спрощення обміну відомостями про безпечність суден сприятиме боротьбі з російським «тіньовим флотом» та іншими актуальними загрозами.
Адміністрація судноплавства продовжує співпрацювати з Посольством України у Сполученому Королівстві для захисту інтересів української морської галузі на міжнародному рівні та протидії впливу російської федерації на діяльність ІМО.
https://www.facebook.com/people/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82/100025501505399

Україна імпортувала за 7 місяців 2025 року добрив на 23,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як пише ІА Інфоіндустрія, за 7 місяців імпортували 1,942 млн тонн добрив, тоді як торік – 1,596 млн тонн.
«Умовний пік мінімальних обсягів імпорту припав на травень. В цей час імпортери спостерігали за нестабільністю світового ринку азотних добрив. Вже з травня по липень обсяги імпорту ключових добрив (азотних) тільки зростають. У червні та липні імпорт всіх видів добрив планомірно зростав», – йдеться у повідомленні.
Очікується, що у серпні та вересні імпорт ускладниться, оскільки діє заборона на морський імпорт аміачної селітри, зростають ціни на світовому ринку, а аграрії дуже кволо купували добрива в попередні два місяці.
Зокрема стало відомо, що в калійному секторі імпорту добрив морський імпорт потіснив залізничний. Так, в серпні та вересні ціни на калійні на світовому ринку поступово зростатимуть.
Як раніше повідомляв USM, в АМПУ розповіли, яких заходів вживають на тлі обмеження на перевалку селітри у портах.
https://usm.media/najblizhchim-chasom-prognozuyut-uskladnennya-v-importi-dobriv-v-ukra%d1%97ni/

За минулий тиждень показник добового вивантаження вагонів зі збіжжям у портах Великої Одеси суттєво зріс.
Про це повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.
Станом на 7 серпня середньодобовий показник вивантаження вагонів у портах Великої Одеси становив 954 одиниці за добу. За минулий тиждень цей показник зріс на 493 вагони.
Водночас збільшилася кількість вагонів із зерном, що рухаються в напрямку портів Великої Одеси, на 1075 одиниць на добу, до 4484 одиниць. Середньодобове навантаження вагонів на мережі в напрямку портів Великої Одеси за вказаний період зросло на 595 вагонів, до 1139 вагонів за добу.
Разом з тим накопичення вагонів із зерном у напрямку порту Ізмаїл за тиждень збільшилося на 42 одиниці, до 118. Середньодобовий показник вивантаження зерна в порту Ізмаїл становить 56 вагонів за добу, за тиждень показник збільшився на 34 одиниці.
Як раніше повідомляв USM, «Укрзалізниця» оголосила тендер на міжнародного юридичного радника для реструктуризації понад $1 млрд зовнішнього боргу.
https://usm.media/u-portah-odeshhini-zrosta%d1%94-pokaznik-vivantazhennya-vagoniv-zernovoziv/

Шановні колеги! Друзі!

Асоціація портів України «УКРПОРТ» вітає колектив Поромного комплексу «Орлівка» – члена Асоціації портів України «Укрпорт» з п’ятою роковиною створення підприємства .
Бажаємо нових досягнень, стабільного розвитку, злагодженої команди та безпечних рейсів. Хай кожен день приносить гордість за спільну справу та задоволення від роботи!

Всім працівникам та членам сімей – здоров’я, миру, благополуччя!
Все буде Україна!

Асоціація портів України «Укрпорт»

Мінрозвитку та концесіонер Херсонського порту шукають спільні рішення для його відновлення
Херсонський порт — один із перших інфраструктурних об’єктів, переданих у концесію в Україні. Після окупації регіону та тривалого простою порту, представники Мінрозвитку та концесіонер знову сіли за стіл переговорів, щоб знайти нові рішення для перезапуску проєкту.
У Міністерстві відбулося засідання Робочої групи щодо виконання умов концесійного договору. Участь у зустрічі взяли заступники Міністра Андрій Кашуба та Denysiuk Maryna, представники компанії-концесіонера ТОВ «Херсонський порт» і Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority, а також заступниця бізнес-омбудсмена Tetyana Korotka.
«Для нас дуже важливо, щоб порти, які постраждали від війни, не залишилися поза увагою. Ми бачимо майбутнє Херсонського порту як важливої складової логістичної системи країни. І саме зараз формуємо підґрунтя, щоб після завершення війни не починати з нуля. Ми спільно працюємо над тим, щоб навіть у складній безпековій ситуації використовувати здобутки державно-приватного партнерства у розвитку інфраструктури», — зазначив заступник Міністра Андрій Кашуба.
У центрі обговорення — перегляд умов концесійного договору, з урахуванням соціального аспекту та особливостей відновлення портової інфраструктури.
«Державно-приватне партнерство — це не лише інструмент інвестицій. Це про довіру між бізнесом та державою, сталість і спільну відповідальність за розвиток. Ми в конструктивному діалозі з бізнесом, щоб знайти рішення, які дозволять нам зробити ці проєкти основою відновлення регіонів та збереження робочих місць», — підкреслила заступниця міністра Марина Денисюк.
У жовтні 2025 року набудуть чинності законодавчі зміни, які дозволять адаптувати концесійні угоди до умов форс-мажору — зокрема, призупиняти строк договорів, змінювати фінансові умови та врегульовувати соціальні питання. Закон №4510 – ІХ створює нову рамку для залучення приватного капіталу до відбудови країни та передбачає спрощену процедуру підготовки й реалізації інфраструктурних проєктів у форматі державно-приватного партнерства, включно з можливістю залучення грантів.
Концесія — це форма державно-приватного партнерства, коли держава передає приватній компанії право користуватися державним майном або інфраструктурним об’єктом на визначений строк і на визначених умовах.