У січні-червні 2025 року загальний обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею становив 114,8 тис. ДФЕ (-18% до аналогічного періоду 2024 року).
Про це повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов, пише Rail.insider.
Найбільше за обсягами перевезено зернових вантажів — 32,9 тис. ДФЕ. Проте, загальна частка перевезень зерна у контейнерах зменшилася на 10% до 29%.
Ткачов пояснив зменшення тим, що зараз аграрії повертаються до використання дешевших спеціалізованих вагонів-зерновозів (100–200 грн/доба). Крім того, більшість експорту нині спрямовується через морські порти України (86–92%), що також сприяє перевезенням саме у вагонах-зерновозах.
В експортному сполученні перевезено найбільше ДФЕ — 71,8 тис. (63%), в імпортному — 29,3 тис. ДФЕ (25%), а у внутрішньому — 13,6 тис. ДФЕ (12%).
Раніше USM повідомляв, що «Укрзалізниця» перевезла майже 80 млн тонн вантажів за I півріччя 2025 року.
https://usm.media/obsyag-perevezennya-zerna-u-kontejnerah-zmenshivsya-na-10-za-ostanni-piv-roku-uz/

АМПУ презентувала інвестиційні можливості портової галузі на польсько-українському бізнес-форумі в Одесі.
Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України.
Так, заступник голови АМПУ В’ячеслав Харкавенко взяв участь у Польсько-українському бізнес-форумі, організованому Міністерством розвитку та технологій Республіки Польща та Польською агенцією інвестицій і торгівлі (PAIH).
У межах панелі «Транспортні коридори, транспорт, логістика» він представив стратегічні напрями розвитку українських морських портів в умовах воєнного стану.
Зазначається, що окрему увагу приділив досягненням у цифровізації портових процесів, завдяки впровадженню системи DocPort, та роботі Українського коридору. Також гравців галузі запросили долучитися до інвестицій в українські порти.
«АМПУ спільно з Міністерством розвитку громад та територій України продовжує роботу над залученням іноземних інвестицій, реалізацією інфраструктурних проєктів та пошуком міжнародних партнерів для відновлення і модернізації портової інфраструктури», — зазначили в АМПУ.

https://usm.media/ampu-zaprosila-polskij-biznes-doluchitisya-do-investiczij-v-porti-ukra%d1%97ni/

Стрічка розповідатиме про шлях до континенту на криголамі «Ноосфера» та роботу 30-ї Української антарктичної експедиції.
В український кінопрокат 4 вересня виходить документальний фільм Антона Птушкіна «Антарктида», присвячений роботі наукової станції «Академік Вернадський». Про це повідомляє «Суспільне Культура».

Знімальна група провела тиждень на станції у березні 2025 року, зафіксувавши побут і наукову роботу членів 30-ї Української антарктичної експедиції. Загальна підготовка та монтаж тривали шість місяців.

Фільм відтворює повний маршрут експедиції — від виходу українського криголама «Ноосфера» з порту до прибуття на континент, а також умови життя на станції, зимівлю полярників, роботу наукових лабораторій та спостереження за унікальною флорою й фауною Антарктики.

Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий наголошує, що картина демонструє світовий рівень українських досліджень: «Ми можемо знімати наукові фільми, не гірші за NASA чи National Geographic». Перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець додає, що фільм «зробить Антарктиду ближчою для кожного українця».
Продюсерка Юлія Гребеньовська називає стрічку «фільмом про великі мрії» й підкреслює, що її вихід збігається з часом, коли українцям особливо важливо пам’ятати, за що ми боремося. Фільм не має вікових обмежень і рекомендований для сімейного та шкільного перегляду.
Як раніше писав USM, український криголам записав спів рідкісних китів.
https://usm.media/dokumentaljnyj-film-pro-ukrajinsjkyx-poliarnykiw-vyjde-na-velykyx-ekranax/

Українська соняшникова олія подорожчала вище світових цін
8.08.2025 – 14:00
________________________________________

Дефіцит сировини наприкінці 2024/25 маркетингового року підняв ціни на соняшникову олію в Україні до рекордних значень.
Обмежена пропозиція насіння та перехід багатьох заводів на переробку сої й ріпаку спричинили зростання внутрішніх цін на сиру соняшникову олію до 58–60 тис. грн/т (1160–1200 $/т), що перевищує світові котирування. Про це пише UkrAgroConsult.
Для порівняння, експортні ціни наразі становлять 1135–1145 $/т на серпень і близько 1100 $/т на вересень.
Активізація невеликих переробників підняла закупівельні ціни на соняшник (50% олійності) до 27,5–28 тис. грн/т. Найвищі ціни за серпневі партії олії пропонують покупці з Індії — 1210–1220 $/т, у ЄС та Китаї — близько 1150–1220 $/т.
Попри посуху в Миколаївській та Дніпропетровській областях, прогноз виробництва в Україні зберігається на рівні 13,5–14 млн т. Водночас Молдова, Болгарія та Румунія очікують зростання врожаїв, а в рф і Казахстані прогнозують суттєве збільшення виробництва — до 18–18,5 млн т і 2–2,3 млн т відповідно.
Збільшення пропозиції з Казахстану та РФ може посилити конкуренцію за ринок Індії, тоді як в ЄС попит на українську олію ймовірно знизиться через нарощування власного виробництва. За даними Oil World, світовий врожай соняшника у 2025/26 МР зросте на 4,2 млн т — до 59,3 млн т, що стане історичним максимумом.
Напередодні USM повідомляв, що обсяг перевезення зерна у контейнерах залізницею зменшився на 10% за останні пів року.

https://usm.media/ukrajinsjka-soniasznykova-olija-podororzsczala-vyszcze-svitovyx-cin/

ДП «Миколаївський суднобудівний завод» продає недобудований корпус рефрижераторного судна, яке перебуває на території підприємства з щонайменше 1995 року.
Про це пише портал ПН з посиланням на дані Prozorro.
Недобудований корпус рефрижераторного судна виставили на аукціон зі стартовою ціною у 21,676 млн. Зазначається, що судно почали будувати на замовлення у 1995 році, проте його так і не добудували — воно і досі перебуває на стапелі заводу.
Також вказано, що технічний стан обʼєкта незадовільний та не придатний для подальшого використання, зокрема недоцільно його відновлювати.
Аукціон мав пройти 4 серпня, але не відбувся через нестачу учасників.
В коментарі ПН директор підприємства Сергій Пилипчук зазначив, що є рішення суду, за яким завод має виплатити замовнику 267 млн грн, але передати йому судно неможливо. Також експертиза показала, що судно технічно непридатне: воно понад 25 років стоїть без догляду, крениться та руйнується — його вартість оцінили у близько 21 млн грн.
Також зазначається, що розрізати судно силами заводу неможливо через високу вартість проєкту утилізації, ризики для працівників та додаткові витрати, тому підприємство шукає покупця на недобуд у нинішньому стані.
Раніше USM розповідав, що США виставили на аукціон яхту російського підсанкційного олігарха Сулеймана Керімова.

Руйнування зрошувальної інфраструктури створює системну загрозу для продовольчої безпеки України.
Український агросектор може втратити до 50% виробництва через критичну нестачу води, відсутність зрошення та зміну клімату. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов.
За його словами, ситуація зі зрошенням в Україні є катастрофічною:
«Перше, що треба розуміти, — не можна напряму перекладати європейський досвід на українські умови. У нас не має проблеми з тим, що ми забагато зрошуємо — ми зрошуємо замало. Якщо дивитися на статистику, то за радянських часів ми мали 2,3 мільйона гектарів зрошуваних земель. До війни — лише 540 тисяч. А зараз залишилося 134 тисячі гектарів. Порівняйте це з 30–34 мільйонами гектарів оброблюваної землі — і зрозуміло, що зрошення у нас майже відсутнє».
Через зміни клімату посуха вже знищує врожаї на півдні України. За деякими прогнозами, до 2050 року без зрошення буде неможливо вирощувати сільгосппродукцію на приблизно 50% українських площ, або 14 млн га.
Тим часом аграрії самостійно впроваджують ощадливі технології, без тиску з боку держави.
«Існують ідеї про запровадження адміністративного регулювання сівозміни за прикладом Узбекистану та Казахстану. Але регулювання сівозміни державою — це найгірше, що може бути. Українські аграрії використовують сівозміну, бо без неї не буде врожаю. У посушливих регіонах фермери самі впроваджують технології обробітку грунту strip-till, no-till, щоб зберегти вологу», — зазначив Соколов.
Він підкреслив, що без участі держави у вирішенні проблеми — шлях у нікуди. Через кліматичні зміни Україна може втратити половину агровиробництва. Щоб цього не сталося, потрібна державна політика — з відновлення зрошення, накопичення води та її розподілу по сезонах.
Напередодні USM писав, що в інфраструктуру Одещини інвестували мільярд гривень: фокус на логістиці до порту Чорноморськ.

https://usm.media/ukrajinsjke-siljsjke-hospodarstvo-pid-zahrozoju-bez-vod y-morzse-znyknuty-polovyna-vyrobnyctva/

https://usm.media/mikola%d1%97vskij-sudnobudivnij-zavod-vistaviv-na-aukczion-nedobudovane-sudno-shho-prostoyuvalo-ponad-30-rokiv/