27 серпня, завершився процес переходу права власності на єдиний майновий комплекс ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт».
Про це сьогодні, 28 серпня, повідомила у Facebook директорка Білгород-Дністровського порту Оксана Кіктенко.
У своєму дописі Оксана Кіктенко перелічила основні події приватизації ДП «БДМТП», де ще раз нагадала, що з наказу ФДМУ про прийняття рішення про приватизацію порту пройшло понад п’ять років.
«Дякую всім, хто приймав державні рішення щодо спасіння підприємства та допомагав у підготовці порту до аукціону», — зазначила Кіктенко.
Нагадаємо, Білгород-Дністровський морський порт після 12 невдалих спроб продали на аукціоні у листопаді минулого року. Переможцем торгів стала компанія «ТОП-ОФФЕР».
Раніше USM розповідав, що у Білгород-Дністровському МТП звинуватили АМПУ в зриві залучення інвесторів у портову галузь.

https://usm.media/bilgorod-dnistrovskij-port-ostatochno-perejshov-u-privatnu-vlasnist

Нікушор Дан стверджує, що логістичні хаби, порт Констанца та Дунай допомагають позиції Румунії у процесі відбудови України.
Президент Румунії заявив, що логістичні хаби, порт Констанца та Дунай є перевагами країни у плані залучення до процесу відбудови України, повідомляє Agerpres.
Він також зазначив, що «Коаліція Волі» має на меті забезпечити зараз ресурси для України, щоб вона могла протистояти російській агресії, а з іншого боку — підготувати ситуацію після війни, включно з відбудовою.
«Позиція, яку ми маємо, той факт, що у нас були певні логістичні хаби, через які проходила і гуманітарна допомога, і військове обладнання, — це допоможе нам. Тобто ті самі хаби, які діяли і в Польщі, і в Румунії, будуть використані для транспортування матеріалів, для всього процесу відбудови. Також порт Констанца є важливим у процесі відбудови. Дунай — існує цей транспортний шлях, який є дешевим. Отже, це переваги Румунії одразу після того, як ми говоритимемо про відбудову», — заявив президент Нікушор Дан.
Глава держави також сказав, що на недільній конференції в межах «Коаліції Волі» він наголосив на зацікавленості Румунії якнайшвидше провести зустріч між трьома державами — США, Росією та Україною.
«Це вже сталося. Маємо президента Трампа, який бажає цього, який і оголосив, і вже говорив із президентом Путіним, щоб такі зустрічі відбулися. Далі залишається побачити, наскільки серйозною буде Росія», — додав Нікушор Дан.
Президент Румунії заявив, що він належить до тих, хто песимістично оцінює майбутні дії Москви.
Раніше USM повідомляв, що Румунія планує розширити морську місію для захисту від атак РФ.
https://usm.media/prezident-rumuniyi-port-konstancza-ye-vazhlivim-u-proczesi-vidbudovi-ukrayini/

https://usm.media/misiya-oon-z-prav-lyudini-zadokumentuvala-naslidki-rosijskih-atak-u-portu-pivdennij/

Делегація місії ООН задокументувала свідчення очевидців та провела оцінку впливу російських атак на роботу порту Південний.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні відвідала порт у середу, 27 серпня, повідомляє Адміністрація морського порту Південний.
Делегація, зокрема спеціалісти з прав людини, ознайомились з акваторією та пошкодженою інфраструктурою порту, а також поспілкувалася зі свідками воєнних злочинів.
Під час зустрічі представники місії задокументували свідчення очевидців та провели оцінку впливу атак на роботу порту, який є ключовим елементом світової продовольчої безпеки. Місія висловила подяку за співпрацю та наголосила на важливості подальшого обміну інформацією для документування воєнних злочинів.
«Міжнародна увага до ситуації є для нас надзвичайно важливою. Українські порти залишаються ключовим елементом продовольчої безпеки у світі, і ми вдячні, що ця позиція знаходить відображення на рівні ООН», — зазначив начальник Адміністрації морського порту Південний Артем Литвинов.
Як раніше повідомляв USM, станом на серпень 2025 року в Україні зафіксовано понад 440 пошкоджень об’єктів портової інфраструктури. Про це в інтерв’ю USM розповів голова АМПУ Олександр Семирга.

Кабмін затвердив умови продажу 99,5667% акцій акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) на електронному аукціоні.
Відповідне розпорядження ухвалили на урядовому засіданні 26 серпня, повідомляє Міністерство економіки України.
На електронний аукціон буде виставлено 99,5667% акцій ОПЗ. Стартова ціна — 4,489 млрд грн.
Серед основних умов конкурсу:
• збереження основних видів діяльності протягом 5 років;
• інвестиції від нового власника — щонайменше 500 млн грн;
• погашення боргів із зарплати та перед бюджетом протягом року;
• поступове погашення простроченої заборгованості;
• гарантії для працівників і дотримання природоохоронного законодавства.
У міністерстві зазначили, що ОПЗ є одним з ключових обʼєктів великої приватизації. В грудні 2024 року уряд розпочав підготовку і виставлення на продаж державного пакета акцій ОПЗ.
«Приватизація цього заводу дасть можливість відновити роботу підприємства. Новий власник та інвестиції в такий важливий для країни обʼєкт дозволять відновити виробничі процеси та випуск продукції в умовах воєнного часу», – йдеться у повідомленні.
Як раніше повідомляв USM, у серпні 2025 року Одеський припортовий завод призупинив перевалку зерна через російський обстріл.

https://usm.media/uryad-zatverdiv-umovi-prodazhu-derzhavnogo-paketa-akczij-opz/

Обмеження на ввезення добрив у порти України може завдати шкоди не лише аграріям, а й економіці загалом.
Про це заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук в етері телеканалу «Суспільне».
За його словами, комплексні добрива, на відміну від окремих марок аміачної селітри, є повністю вибухобезпечними та не підтримують горіння. Тому будь-які обмеження на їх ввезення в українські порти є необґрунтованими з погляду безпеки, але водночас завдають шкоди сільському господарству та економіці України загалом.
«Комплексні добрива мають бути обов’язково допущені до портів Великої Одеси. Ми не можемо самі себе забезпечити виробництвом, тому імпорт є життєво необхідним. Блокування призводитиме до росту цін на добрива», — підкреслив Денис Марчук.
Зокрема станом на сьогодні аграрії не мають можливості внести добрива при підготовці до посіву озимих. Перспектива втрат урожаю — 30–50%.
«Такі наслідки відчують усі – від одноосібників до великих агрокомпаній. Менше експортуватимемо, а отже буде менше валютної виручки. Через простій суден і штучні обмеження зростатиме кінцева вартість не лише добрив, а й продукції аграріїв, новий урожай – як озимих та ярих культур, так і овочів. Без добрив не буде ні закладеної врожайності, ні якості продукції, а це призведе до подорожчання продовольства на полицях магазинів», — пояснив заступник голови ВАР.
Як раніше повідомляв USM, АМЕУ звернулась до влади щодо наказу, який забороняє добрива в портах України.
https://usm.media/blokuvannya-importu-dobriv-do-portiv-mozhe-sprichiniti-rist-czin-na-produkti-v-ukrayini-var/