Метою заходу стало представлення членів ради та керівництва компанії, обговорення стану підприємства та галузі й планування першого засідання Наглядової Ради, яке відбудеться вже на початку вересня.
До складу наглядової ради увійшли провідні експерти галузі з України та Європи:
• Бенуа Плеска (Бельгія) – Незалежний член наглядової ради
Партнер у НУО Roof & Food, Румунія, колишній голова наглядової ради Укрпошти;
• Майкл Йоргенсен (Данія) – Незалежний член Наглядової ради
Колишній фінансовий директор Pacific Basin Group;
• Денніс Лент Олесен (Данія) – Незалежний член наглядової ради
Головний операційний директор APM Terminals Europe and Africa;
• Андрій Кашуба (Україна) – Член Наглядової ради – представник держави
Заступник Міністра розвитку громад та територій України;
• Тарас Бойчук (Україна) – Член Наглядової ради – представник держави
Керуючий партнер ТОВ «Спільно», консультант Групи Світового Банку, Голова проєктного офісу з питань державно-приватного партнерства “SPILNO” при Мінрозвитку (консультативно-дорадчий орган).
«Держава зацікавлена у розвитку Українського Дунайського пароплавства, адже це стратегічно важливе підприємство для нашої галузі, Дунайського регіону та економічної безпеки країни. Сподіваюся на плідну роботу наглядової ради, адже її діяльність пришвидшить розвиток компанії, посилить її позиції на ринку, дозволить залучити іноземний капітал і нові вантажопотоки. Це, своєю чергою, покращить фінансово-економічний стан підприємства та створить можливості для модернізації флоту. Саме так ми забезпечимо стабільне функціонування експортних шляхів і надійний розвиток Дунайського регіону», – зазначив Андрій Кашуба.
З 2022 року підприємство стикається з безпрецедентними викликами: втратою понад половини вантажної бази, падінням ставок і жорсткою конкуренцією.
За словами директора, Ігоря Чертова, стратегія УДП у 2025 році включає :
• оптимізацію витрат і реструктуризацію штату;
• залучення нових контрактів (перевезення в Чорноморському та Дунайському регіонах);
• модернізацію флоту та виробничої бази;
• створення сучасного тренажерного комплексу для підготовки екіпажів.
Перша зустріч Наглядової ради стала відправною точкою у налагодженні нової системи управління компанією та її інтеграції в сучасну економічну модель. Злагоджена співпраця держави й бізнесу має стати запорукою відновлення конкурентоспроможності Українського Дунайського пароплавства та сталого розвитку Дунайського регіону.

Чому Дунайський регіон є стратегічним для України
З початком повномасштабної війни порти Дунайського регіону взяли на себе стратегічно важливу функцію — вони стали альтернативою заблокованим чорноморським портам і єдиним безпечним каналом для українського експорту.
Запуск Зернової ініціативи, а пізніше Українського морського коридору, дозволили частково відновити перевалку вантажів в портах Одеського регіону.
Водночас подальший розвиток Дунайських портів має ключове значення для економічної безпеки держави та збереження робочих місць у Придунайському регіоні.
Довідково.
Українське Дунайське пароплавство (ПрАТ «УДП») – державна судноплавна компанія, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів річковим та морським транспортом, а також має власний суднобудівно-судноремонтний завод у Кілії.
https://mindev.gov.ua/news/vidbulasia-persha-zustrich-nahliadovoi-rady-prat-ukrainske-dunaiske-paroplavstvo

В офісі Асоціації «УКРПОРТ» 2 вересня 2025р. відбулася робоча зустріч Генерального директора Асоціації Олександра Семеновича Лесніка з Ігорем Михайловичем Петровим – доктором технічних наук, професором, капітаном далекого плавання, академіком ТАУ, членом Морського інституту Великобританії, членом Міжнародної федерації журналістів.
Обговорювалися питання взаємодії «УКРПОРТу» з відділенням
Морського інституту Великобританії в Україні, роботи профільних
комітетів Асоціації, підготовки професійних кадрів морськими ВНЗ
України.

Загалом протягом тижня курс акцій українських аграрних компаній, що торгуються на фондових біржах, здебільшого зріс.
З 24 по 30 серпня курс акцій трьох українських агрохолдингів на Варшавській і Лондонській фондових біржах зріс, повідомляє Latifundist.
За даними Eavex Capital, ринкова капіталізація агрохолдингів змінилася наступним чином:
• Kernel — знизилась на 9%, до $1,552 млрд;
• МХП — знизилась на 2%, до $638 млн;
• «Астарта-Київ» — зросла на 0,8%, до $341 млн;
• ІМК — зросла на 1,1%, до $269 млн;
• «Агротон» — зросла на 2%, до $37 млн;
• «Мілкіленд» — не змінилась ($18 млн).
Раніше USM повідомляв, що в Kernel призначили нового директора з управління виробничими активами.
https://usm.media/akcziyi-kernel-na-varshavskij-birzhi-vpali-na-9/

Це дозволить зберегти обсяги торгівлі, досягнуті за час дії автономних торговельних преференцій (АТР) у 2022–2024 роках.
Рада ЄС у вересні розгляне оновлену угоду про вільну торгівлю з Україною, яка передбачає суттєве розширення квот на експорт чутливої агропродукції. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Очікується, що це знизить ризики втрати до $800 млн для українських експортерів. Рішення Ради ЄС буде ухвалене у редакції, вже схваленій Єврокомісією у червні, попри спроби деяких країн переглянути домовленості. Після голосування у Раді документ має затвердити Комітет асоціації Україна–ЄС.
За новими умовами найбільше зростуть квоти на продукцію, що формує основу українського аграрного експорту морем:
• пшениця — на 30% (до 1,3 млн т),
• кукурудза — на 53% (до 1 млн т),
• ячмінь — на 22% (до 450 тис. т),
• м’ясо птиці — на 33,3% (до 120 тис. т).
Водночас значно збільшуються квоти на перероблену продукцію з високою доданою вартістю: мед (+483%, до 35 тис. т), цукор (+400%, до 100 тис. т), сухе молоко (+208%, до 15,4 тис. т), оброблені томати (+150%, до 25 тис. т) та інші.
За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, 21 із 34 оновлених квот перевищують фактичний експортний максимум, зафіксований під час дії АТР. Це створює передумови для стабільного використання української портової інфраструктури, яка у 2025 році залишається головним каналом експорту зерна та продуктів переробки до ЄС.
Окремі квоти (зокрема на пшеницю, кукурудзу, мед, ячмінь та яйця) дещо нижчі за показники 2024 року, однак, за словами урядовця, умови торгівлі дозволять зберегти реальні обсяги.
Як писав USM, частка зернових, що йдуть до портів залізницею, у серпні зросла до 95%.
https://usm.media/eu-w-veresni-morzse-zatverdyty-zbiljszeni-kwoty-na-ukrajinsjku-agroprodukciju/

З початку 2025/2026 МР Україна експортувала 4 млн тонн зернових та зернобобових культур проти 6,7 млн тонн роком раніше.
Станом на 29 серпня, Україна експортувала з початку сезону 4,014 млн тонн зерна. Про це свідчать дані Держмитслужби на сайті Мінагрополітики.
Так, за цей час з України відправили на експорт 2,5 млн тонн пшениці — на 24,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Кукурудзи експортували 882 тис. тонн. Це на 60,6% менше за обсяг минулого року. Ячменю відвантажили 562 тис. тонн — на 48,5% менше за аналогічний період 2024/2025 МР.
Також Україна експортувала 9,2 тис. тонн борошна — на 12,4% менше, ніж торік. Жито цього сезону з України поки не експортували.
Раніше USM повідомляв, що у липні Україна експортувала олію на $537,9 мільйона
https://usm.media/ukrayina-eksportuvala-ponad-4-mln-tonn-zerna-z-pochatku-novogo-sezonu/