У ніч проти 2 вересня інфраструктура Ізмаїльського морського порту зазнала атаки російських безпілотників.
Про це повідомили у пресслужбі Ізмаїльської районної держадміністрації.
У порту спалахнула пожежа, яку наразі ліквідували. За попередньою інформацією жертв немає, як й значних руйнувань.
Своєю чергою Генштаб ЗСУ повідомив, що у ніч на 2 вересня противник атакував 150 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів.
Станом на 8:00, протиповітряна оборона збила або подавала 120 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни. Утім зафіксовані влучання 30 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях.
https://usm.media/u-portu-izmayila-cherez-ataku-bpla-spalahnula-pozhezha/

Метою заходу стало представлення членів ради та керівництва компанії, обговорення стану підприємства та галузі й планування першого засідання Наглядової Ради, яке відбудеться вже на початку вересня.
До складу наглядової ради увійшли провідні експерти галузі з України та Європи:
• Бенуа Плеска (Бельгія) – Незалежний член наглядової ради
Партнер у НУО Roof & Food, Румунія, колишній голова наглядової ради Укрпошти;
• Майкл Йоргенсен (Данія) – Незалежний член Наглядової ради
Колишній фінансовий директор Pacific Basin Group;
• Денніс Лент Олесен (Данія) – Незалежний член наглядової ради
Головний операційний директор APM Terminals Europe and Africa;
• Андрій Кашуба (Україна) – Член Наглядової ради – представник держави
Заступник Міністра розвитку громад та територій України;
• Тарас Бойчук (Україна) – Член Наглядової ради – представник держави
Керуючий партнер ТОВ «Спільно», консультант Групи Світового Банку, Голова проєктного офісу з питань державно-приватного партнерства “SPILNO” при Мінрозвитку (консультативно-дорадчий орган).
«Держава зацікавлена у розвитку Українського Дунайського пароплавства, адже це стратегічно важливе підприємство для нашої галузі, Дунайського регіону та економічної безпеки країни. Сподіваюся на плідну роботу наглядової ради, адже її діяльність пришвидшить розвиток компанії, посилить її позиції на ринку, дозволить залучити іноземний капітал і нові вантажопотоки. Це, своєю чергою, покращить фінансово-економічний стан підприємства та створить можливості для модернізації флоту. Саме так ми забезпечимо стабільне функціонування експортних шляхів і надійний розвиток Дунайського регіону», – зазначив Андрій Кашуба.
З 2022 року підприємство стикається з безпрецедентними викликами: втратою понад половини вантажної бази, падінням ставок і жорсткою конкуренцією.
За словами директора, Ігоря Чертова, стратегія УДП у 2025 році включає :
• оптимізацію витрат і реструктуризацію штату;
• залучення нових контрактів (перевезення в Чорноморському та Дунайському регіонах);
• модернізацію флоту та виробничої бази;
• створення сучасного тренажерного комплексу для підготовки екіпажів.
Перша зустріч Наглядової ради стала відправною точкою у налагодженні нової системи управління компанією та її інтеграції в сучасну економічну модель. Злагоджена співпраця держави й бізнесу має стати запорукою відновлення конкурентоспроможності Українського Дунайського пароплавства та сталого розвитку Дунайського регіону.

Чому Дунайський регіон є стратегічним для України
З початком повномасштабної війни порти Дунайського регіону взяли на себе стратегічно важливу функцію — вони стали альтернативою заблокованим чорноморським портам і єдиним безпечним каналом для українського експорту.
Запуск Зернової ініціативи, а пізніше Українського морського коридору, дозволили частково відновити перевалку вантажів в портах Одеського регіону.
Водночас подальший розвиток Дунайських портів має ключове значення для економічної безпеки держави та збереження робочих місць у Придунайському регіоні.
Довідково.
Українське Дунайське пароплавство (ПрАТ «УДП») – державна судноплавна компанія, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів річковим та морським транспортом, а також має власний суднобудівно-судноремонтний завод у Кілії.
https://mindev.gov.ua/news/vidbulasia-persha-zustrich-nahliadovoi-rady-prat-ukrainske-dunaiske-paroplavstvo

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157 із «соєвими правками», які вводять експортні мита на сою та ріпак.
Про це йдеться на сторінці законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Правки передбачають впровадження експортного мита в розмірі 10% від вартості насіння сої та ріпаку для трейдерів. Розмір мита поступово зменшуватиметься з 1 січня 2030 року, поки не сягне 5%. Якщо виробник чи аграрний кооператив експортують зерно не через трейдера, а напряму, то мито не сплачується.
Також законопроєкт містить поправку щодо створення Державного фонду підтримки сільськогосподарських виробників, який планують наповнювати надходженнями від експортного мита на сою та ріпак. Представники влади вважають, що ініціатива має стимулювати розвиток переробки сої та ріпаку, відповідно збільшуючи додану вартість продукції.
Нагадаємо, раніше «Нібулон» звернувся до Зеленського через «соєві правки». У агрохолдингу наголосили, що впровадження мит у такій формі та в обхід встановлених правових процедур підриває основоположні принципи правової держави, ставить під сумнів передбачуваність державної політики, створює ризики для економічної стабільності та інвестиційної привабливості України.
https://usm.media/ukrayina-vprovadila-eksportne-mito-na-soyu-i-ripak-zelenskij-pidpisav-zakon/

У вересні в Україні розпочнеться публічне обговорення дорожньої карти вступу вітчизняного агросектору до Євросоюзу.
Під час дискусії з представниками українського аграрного сектора обговорили також і реформу меліорації, повідомляє Всеукраїнська Аграрна Рада.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що вже у вересні розпочнеться публічне обговорення дорожньої карти вступу агросектору до ЄС.
«Ми будемо разом максимально відстоювати інтереси України на цьому шляху», — підкреслив заступник міністра.
Також він підтвердив наявність політичної волі завершити реформу меліорації. Законопроєкт про створення державних операторів підготовлений і може бути ухвалений у цілому вже восени. Станом на сьогодні в пріоритеті залишаються об’єднання водокористувачів (ОВК).
Також планується низка ініціатив у сфері землекористування та дерегуляції агросектору, вдосконалення державного агрострахування тощо.
«Попри обмежений бюджет, низка програм держпідтримки продовжить роботу. Серед них: компенсація витрат на будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів, відновлення програми підтримки тепличного господарства, виплата допомоги на гектар постраждалим господарствам з вересня тощо», – розповів Тарас Висоцький.
https://usm.media/v-ukrayini-rozpochnut-obgovorennya-dorozhnoyi-karti-vstupu-do-yes-u-veresni-visoczkij/